Ухвала

від 13.11.2012 по справі 2а-1670/4892/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/4892/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представників позивача -Леошко Д.В., Голубов В.Г., Смольник С.С.

представника відповідача -Біланенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Дизель»на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-1670/4892/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Дизель»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ фірма «Дизель», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби від 04.07.12 р. № 0000862301/905 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 149130,51 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 34611,93 грн., № 0000872301/906 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 54357,97 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 12861,8 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.12 р. по справі № 2а-1670/4892/12 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.12 р. по справі № 2а-1670/4892/12 та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 1584/22-209/30515350 від 01.06.12 р. позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань взаємовідносин з ПП «АС-Груп», ТОВ «Монолітбудкомплект», ПП «Хімторглайн»та ФОП ОСОБА_5. за період з 01.01.09 р. по 31.12.11 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.9 ст. 5, п. 8.1.2, п. 8.3.1, п. 8.4.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 135.1, п. 135.5.4, п. 138.1.1, п. 138.4 ст. 138 ПК України, які призвели до заниження податку на прибуток на суму 149130,51 грн.; п. 7.4.1, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та п. 198.1.1, п. 198.1.3 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ -54357,97 грн.

За даними перевірки, виявлені порушення пов'язані з віднесенням позивачем до валових витрат та податкового кредиту відповідних сум по операціям з ПП «АС-Груп», ТОВ «Монолітбудкомплект», ПП «Хімторглайн»та ФОП ОСОБА_5., які не мали реального товарного характеру. Дані висновки обумовлені тим, що ТОВ «Монолітбудкомплект»не знаходиться за юридичною адресою, а з листа СБУ від 15.12.11 р. випливає, що дане підприємство господарську діяльність не здійснювало у зв'язку з відсутністю у нього техніки та трудових ресурсів, а лише формувало фіктивний податковий кредит. Стосовно діяльності ПП «Хімторглайн»відповідачем було з'ясовано, що воно проводило операції з підприємствами, які не мали можливості постачати будматеріали та паливо у зв'язку з відсутністю у них основних фондів, працівників та незнаходженням за місцем реєстрації. Щодо ФОП ОСОБА_5 до відповідача надійшла інформація від ДПІ Московського району м. Харкова про анулювання його свідоцтва платника ПДВ рішенням від 15.08.11 р., незнаходження його за місцем реєстрації та здійснення операцій по придбанню товарів у постачальника по правочинам, які мають ознаки нікчемності. Стосовно ПП «АС-Груп»в акті перевірки зазначено, що дане підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, проводило операції по придбанню товарів з контрагентами, які також відсутні за місцезнаходженням, що свідчить про неможливість реального отримання від них товарів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції процитував зміст п. 7.4.4, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 198.13 п. 198.3 ст. 198 ПК України, п. 5.2.1, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 14.1.27 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 44.1 ст. 44 ПК України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.7 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 р. вказавши на те, що позивачем на підтвердження реальності здійснених операцій з вищевказаними постачальниками були надані податкові накладі, рахунки-фактури, видаткові накладні, приймально-здавальні акти. Але позивачем не надані документи, які б підтверджували фактичне здійснення перевезення товару, а також документів, з яких можливо встановити, якою особою здійснювалось транспортування, місця відвантаження вантажу, осіб які здійснювали приймання та відвантаження цього вантажу (акт приймання-передачі товару, товарно-транспортна накладна за формою №1-ТНН тощо), що за висновками суду першої інстанції спростовує твердження позивача про фактичне виконання господарських операцій між ним та ПП «АС-Груп», ТОВ «Монолітбудкомплект», ПП «Хімторглайн», ФОП ОСОБА_5.

При цьому суд першої інстанції послався на абз. 27 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 р., де зазначено, що ТТН є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, а згідно п. 11.1, п. 11.3, п. 11.4, п. 11.5, п. 11.7 Правил основними документами на перевезення вантажів є ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з ТТН (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Наведене свідчить про те, що у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник ТТН, яка є документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування товару, а відтак, має зберігатись разом з видатковими накладними. Оприбуткування товарів без наявності ТТН, в разі фізичного переміщення товарів у просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою фізичного переміщення товару, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджений.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем на підтвердження використання придбаних товарів у власній господарській діяльності були надані приймально-здавальні акти, у яких наведений перелік запчастин, які використовувалися позивачем для капітальних ремонтів бульдозерної техніки. Проте, із вказаних актів неможливо розмежувати запчастини, придбані позивачем у вищевказаних постачальників в період, що перевірявся, та матеріали, придбані позивачем у інших контрагентів та в інші періоди, та відповідно відсутня можливість встановити використання при ремонті дизелів запчастин, придбаних саме у ПП «АС-Груп», ТОВ «Монолітбудкомплект», ПП «Хімторглайн», ФОП ОСОБА_5 З чого був зроблений висновок про те, що наявність у позивача податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, та не може бути визнана достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій із його контрагентами не підтверджений наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що оригінали ТТН залишилися у відповідача і не були повернуті підприємству після проведення перевірки і наполягає на тому, що обов'язковість оформлення ТТН та подорожніх листів не передбачена правилами ведення податкового обліку, а оскільки позивач не був перевізником, то подорожні листи для списання ПММ йому не потрібні. Крім того, як вказано в апеляційній скарзі, розрахунки з перевізником проведені шляхом надання останньому послуг по технічному обслуговуванню вантажних автомобілів.

Проте, як вбачається з наданого до матеріалів справи акту перевірки від 01.06.12 р., ТТН підприємством перевіряючим не надавалися і жодних зауважень щодо їх наявності під час перевірки ні директором підприємства, ні головним бухгалтером, у присутності яких проводилася перевірка, не зроблено.

До апеляційної скарги позивачем надані копії ТТН від 23.10.09 р.,від грудня 2009 р. (дата виписки не розбірлива), від 12.01.10 р., від 22.12.10 р., в яких перевізником вказаний гр. ОСОБА_6, замовником -підприємство позивача, вантажовідправником - ПП «Хімторглайн». Згідно цих ТТН вантаж (запчастини до тракторної техніки) перевозилися з смт. Олександрія до м. Комсомольск. Проте у цих документах відсутні номери, дані про подорожні листи, кількість, ціна, вид пакування та кількість місць, або маса вантажу. Також в наданих ТТН є лише підпис особи -водія-експедитора без зазначення його прізвища. Також відсутня інформація про особу, яка отримала вантаж (є лише підпис невідомої особи), та не вказані реквізити довіреності на отримання вантажу. Наведене свідчить про порушення порядку оформлення ТТН.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що копії ТТН він отримав від контрагента, але надані копії засвідчені лише печаткою підприємства позивача на напису «копія вірна», а тому надані копії не можуть вважатися належним чином оформленими та засвідченими, а тому не приймаються колегією суддів в якості доказів на підтвердження перевезення вантажу від ПП «Хімторглайн»до позивача.

Також апелянтом до апеляційної скарги надані копії ТТН від 24.03.11 р.,від 25.03.11 р., від 23.08.11 р., в яких перевізником вказаний СПД ФО ОСОБА_7, замовником -позивач по даній справі, вантажовідправниками, відповідно, ПП «АС-Груп», ТОВ «Монолітбудкомплект»та ФОП ОСОБА_5 Проте ці документи мають ті ж самі недоліки при оформленні, як і вищевказані ТТН, їх автентичність з оригіналами засвідчена печаткою самого підприємства позивача, тоді як за його твердженням, вони отримані від підприємств контрагентів. За таких підстав надані документи не приймаються колегією суддів в якості належних та допустимих доказів по даній справі.

Апелянтом до апеляційної скарги також надана копія Сертифікату від 27.01.12 р. про право компанії «Промтехсервіс»розповсюджувати на території України запасні частини для землерийної техніки, але не вказано яке відношення цей документ має до операцій, проведених позивачем зі своїми контрагентами, серед яких нема компанії «Промтехсервіс». Також відсутні дані про цю компанію і розповсюджувані нею запчастини в рахунках-фактурах, видаткових та податкових накладних, а тому цей документ не має відношення до даної справи і доказом по ній не приймається.

Колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує з відсутністю належних документів на підтвердження реальності отримання оплачених товарів, а не з нікчемністю здійснених позивачем правочинів, як помилково вказує апелянт в апеляційній скарзі.

Зважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини та досліджені докази при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували, а тому підстав для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.12 р. по справі № 2а-1670/4892/12 не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Дизель»на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-1670/4892/12 -залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-1670/4892/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Дизель»до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.11.2012 року.