Рішення

від 11.12.2012 по справі 5015/4803/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.12 Справа№ 5015/4803/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Поліпласт", с. Братковичі, Львівська область

до відповідача 1 : товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Дизайн", с. Братковичі, Львівська область

до відповідача 2 : Братковицької сільської ради, с. Братковичі, Львівська область

третя особа -1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Бобрик Василь Костянтинович, м. Львів,

третя особа -2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Прокопчук Павло Ярославович, м. Львів

про визнання права власності та визнання частково недійсним рішення.

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Гриценко С.І. - представник (довіреність 27/10 від 27.10.2011р.)

від відповідача 1: Магировський Т.А. - представник (довіреність б/н від 26.08.2011р.)

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

В судовому засіданні 11.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю „Поліпласт" (с. Братковичі, Львівська область) до товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Дизайн" (с. Братковичі, Львівська область) та до Братковицької сільської ради (с. Братковичі, Львівська область), третя особа -1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Бобрик Василь Костянтинович (м. Львів), третя особа -2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Прокопчук Павло Ярославович (м. Львів) про визнання права власності на частину будівлі площею 2837,2 кв.м. у Львівській області, с. Братковичі, вул. Заводська, 1; визнання недійсним рішення Братковицької сільської ради №32 від 23.08.2005 р. про визнання за відповідачем -1 права власності в частині 2837,2 кв.м. будівлі у Львівській області, с. Братковичі, вул. Заводська, 1.

Поясненнями та уточненнями до позовної заяви від 20.02.2012 р. позивач просить визнати недійсним зазначене рішення у відповідній частині та визнати за ним право власності на вказане майно із конкретизацією приміщень: 1-го поверху - №№26-37, 21-25, 38, 50; 2-го поверху №№67-71, 52-66, 66-1, 72-73.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.03.2012 р. було поновлено позивачу пропущений строк позовної давності щодо вимоги про визнання права власності на не житлові приміщення, позов задоволено частково, а саме: визнано за ТзОВ „Поліпласт" право власності на частину будівлі головного виробничого корпусу літ. А-2 площею 1268,4 кв.м. у с. Братковичі, вул. Заводська, 1, а саме: приміщення першого поверху позначені на плані за №№21-25, 38, 50; частину приміщення №20 площею 7 кв.м., - загальною площею 379,8 кв.м.; приміщення 2-го поверху позначені на плані за №№52-66, 66-1, 72-73 загальною площею 888,6 кв.м.; визнано недійсним рішення Братковицької сільської ради №32 від 23.08.2005 р. в частині оформлення права власності за тзОВ „Гал-Дизайн" на будівлю головного виробничого корпусу літ. А-2 у с. Братковичі, вул. Заводська, 1, загальною площею 2837,2 кв.м., а саме: приміщення 1-го поверху загальною площею 1150,9 кв.м., позначені на плані за №№21-38, 50; частину приміщення №20 площею 7 кв.м., приміщення 2-го поверху загальною площею 1686,3 кв.м., позначені на плані за №№52-73. В частині визнання права власності на приміщення головного виробничого корпусу літ. А-2 у с. Братковичі, вул. Заводська, 1, а саме приміщення 2-го поверху позначені на плані за №№67-71 площею 797,7 кв.м. та приміщення 1-го поверху, позначені на плані за №№26-37 площею 771,1 кв.м. -провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 р. рішення господарського суду Львівської області від 05.03.2012 р. у справі №5-15/4803/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2012 р. було частково задоволено касаційну скаргу ТзОВ „Гал-Дизайн", постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 р. та рішення господарського суду Львівської області від 05.03.2012 р. у справі №5015/4803/11 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Постанова мотивована тим, що з огляду на положення ст. 1 ГПК України, вирішуючи спір про визнання права власності суд обов'язково має встановити підстави його набуття позивачем та перевірити їх законність. Звернуто увагу на передчасність висновку суду про залишок площі позивача (1963,2 кв.м.), як такого, що ґрунтується виключно на заяві позивача щодо площі внесених до статутного капіталу приміщень, у той час як рішення загальних зборів ТзОВ „Гал-Дизайн" від 15.05.96 р. та ТзОВ „Поліпласт" від 27.05.1996 р. та акт приймання-передачі від 25.05.1996 р. не містять інформації про площу головного виробничого корпусу, який передавався до статутного фонду. Акт прийому-передачі №1 від 27.12.2001 р. хоч і містить площу 1674 кв.м., однак, не може служити доказом того, що інші приміщення залишились у власності позивача, оскільки згідно із ст. 54 Закону України „Про господарські товариства" в редакції, чинній на дату складання акту, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю на його вимогу та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. У зв'язку із цим необхідно дослідити рішення загальних зборів ТзОВ „Поліпласт" щодо обставин виходу ТзОВ „Гал-Дизайн" та передачі йому внеску. Необхідно було також дослідити вартість майна, яке передавалось до статутного фонду враховуючи недоліки в оформленні документів щодо площі майна, яке передавалось. Передчасним є також висновок судів щодо правомірності набуття права власності ТзОВ „Поліпласт" на 874 кв.м. головного виробничого корпусу внаслідок не спростування доводів відповідача щодо відсутності повноважень у Огнистого І.М. в січні-лютому 2002 р. вчиняти юридично значимі дії від імені товариства. Не обґрунтовано також висновок судів про визнання права власності позивача саме на індивідуально-визначені приміщення головного виробничого корпусу, не встановили підстав набуття позивачем саме їх, не з'ясували обставин виділу майна, що за висновком суду перебувало у спільній частковій власності. Звернуто також увагу на сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі. Поновлюючи позовну давність суд достеменно не встановив дату, з якої почався її перебіг та не обґрунтував поважність причин її пропуску.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.09.2012 р. було прийнято справу до нового розгляду та призначено розгляд на 16.10.2012 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та письмовому поясненні до позовної заяви (вх. №1018 від 11.12.12 р.). Ствердив, зокрема, що відповідно до рішень зборів учасників ТзОВ „Гал-Дизайн" (протокол №13 від 15.05.1996 р.), рішення зборів учасників ТзОВ „Поліпласт" (протокол №4 від 27.05.1996 р.), відповідач -1 передав позивачу як внесок у статутний фонд головний виробничий корпус в с. Братковичі загальною площею 3637,2 кв.м.. Згідно із рішенням загальних зборів учасників ТзОВ „Гал-Дизайн" (протокол №8 від 19.12.2001 р.), за актом прийому-передачі №1 від 27.12.2001 р., у зв'язку із виходом відповідача -1 з числа учасників товариства, йому була повернута частина приміщень площею 1674 кв.м., у зв'язку із чим у позивача залишилось 1963,2 кв.м.. 28.01.2002 р. між позивачем і відповідачем -1 був укладений договір №1-02, за яким позивач як покупець придбав виробничі приміщення головного виробничого корпусу площею 874 кв.м.. Згідно із п. 5 цього договору та на підставі ст. 128 ЦК УРСР, позивач отримав право власності на цю площу згідно із актом приймання-передачі №2 від 04.02.2002 р.. Таким чином, загальна площа приміщень позивача становить 2837,2 кв.м. Це право позивача не припинялось. Однак. У 2011 р. під час роботи комісії по встановленню та узгодженню меж землекористування стало відомо про оскаржуване рішення та реєстрацію за відповідачем -1 права власності на спірне майно, який, при поданні документів відповідачу -2 на отримання свідоцтва про право власності приховав той факт, що частина приміщень йому не належить. Просить позов задовольнити.

Заявою від 26.11.2012 р. позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Братковицької сільської ради №32 від 23.08.2005 р. в частині оформлення права власності за ТзОВ "Гал-Дизайн" на приміщення головного виробничого корпусу, позначеного на плані літ. А-2 загальною площею 1568,8 кв.м. у с. Братковичі, вул. Заводська, 1, а саме приміщення №№26-37 загальною площею 771,1 кв.м. (12/100), що належать Прокопчуку П.Я. На підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2006 р., укладеного між Гнатовським А.Б. та Прокопчуком П.Я.; приміщення №№67-71 загальною площею 797,7 кв.м. (13/100), що належать Бобрику В.К. на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2009 р., укладеного між ТзОВ "Гал-Дизайн" та Бобриком В.К.. Також позивач відмовився від позовних вимог про визнання права власності на ці частини будівлі, інформував суд про ознайомлення із наслідками вчинюваної процесуальної дії.

Відповідач -1 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на незатвердження загальними зборами учасників ТзОВ „Гал-Дизайн" договору купівлі-продажу №1-02 від 28.01.2002 р., як це вимагалось п. 4.2. статуту, а також підписання його не уповноваженою особою, оскільки Огнистий І.М. був звільнений з товариства наказом №26-К від 14.11.2000 р. Просить у позові відмовити.

Крім того, представник відповідача -1 подав заяву про застосування позовної давності. Ствердив, зокрема, що 09.09.2005 р. Братковицька сільська рада видала ТзОВ "Гал-Дизайн" свідоцтво про право власності на нерухоме майно в с. Братковичі, вул. Заводська, 1 загальною площею 6300 кв.м. на підставі рішення Братковицької сільської ради №32 від 23.08.2005 р.. Про цю обставину позивачу було відомо, оскільки уклавши 30.06.2006 р. договір купівлі-продажу з Бобриком В.К. на 10/100 частин будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Страшевською Х.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1103, позивач посилався на належність йому цієї частини приміщення на підставі рішення Братковицької сільської ради №48 від 22.11.2005 р. та свідоцтва про право власності ЯЯЯ№758166, виданого на його підставі (п. 1.4. договору). Відтак, позивачу було відомо про належність йому лише 10/100 приміщення і належність решти 90/100 приміщення відповідачу -1. Крім того, 26.05.2006 р. КП Городоцьке БТІ надало позивачу витяг про державну реєстрацію прав №10759693 в якому зазначалось, що співвласниками не житлової будівлі у с. Братковичі, вул. Заводська, 1 є Прокопчук П.Я. -3/100 на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2006 р.; Прокопчук П.Я. -8/100 на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2005 р.; ТзОВ "Поліпласт" -10/100 на підставі свідоцтва про право власності від 04.04.2006 р. ЯЯЯ758154; ТзОВ „Гал-Дизайн" -79/100 на підставі свідоцтва про право власності від 09.09.2005 р. ЯЯЯ247152. З даного моменту позивачу було відомо про власників спірного майна. Крім того, відчужити частини належних відповідачу -1 приміщень, відповідач -1 скеровував позивачу листи як іншому співвласнику про свій намір відчужити частину приміщень. Випискою з протоколу №17 зборів учасників від 01.06.2005 р. ТзОВ „Поліпласт" погодило відчуження належних відповідачу -1 частин (8/100 та 4/100) у спільній частковій власності на головний корпус літ. А-2.

Представник відповідача -2 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, що на підставі договору купівлі-продажу №114 від 01.04.1996 р., укладеного між АТЗТ „Пластмас фурнітура" (продавець) та ТзОВ „Гал-Дизайн" (покупець) було здійснено продаж майнового комплексу в с. Братковичі на території колишнього заводу „Поліефір" за 23581250 крб., що становило 126170 дол. США. Згідно із п. 4.1. договору, покупець перераховує 54500 дол. США в перерахунку в національну валюту по курсу НБУ протягом 30 банківських днів після підписання договору. Наступні платежі перераховує до 01.07.1996 р. -28000 дол. США, до 01.10.1996 р. -22000 дол. США, до 01.01.1997 р. -21670 дол. США. Перехід права власності на куплене майно виникає у покупця після оплати першого внеску та засвідчується в акті передачі, що підписується сторонами (п. 4.4. договору). Про те, що такий акт був підписаний 25.05.1996 р., а 27.05.1996 р. протоколом №4 загальних зборів ТзОВ „Поліпласт" у статутний фонд позивача було передано приміщення головного виробничого корпусу, Братковицька сільська рада довідалась лише з позовної заяви. Посилається на те, що не зважаючи на вказані документи, ще 24.02.1998 р. ТзОВ „Гал-Дизайн" як єдиний власник здійснював реєстрацію приміщень та отримав реєстраційне посвідчення від 24.02.1998 р. Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки на підставі договору купівлі-продажу №114 від 01.04.1996 р. 30.04.1996 р. на об'єкт в с. Братковичі, вул. Заводська, 1 в цілому. Просить у позові відмовити.

На вимогу господарського суду Львівської області ДПІ у Личаківському районі м. Львова надала акт №2917/23-2 від 04.07.2002 р. „Про результати зустрічної перевірки ТзОВ „Гал-Дизайн" по питанню включення в податкове зобов'язання податку на додану вартість відвантажену продукцію ТзОВ „Поліпласт", згідно із яким та доданими документами за актом прийому-передачі об'єкту від 04.02.2002 р. ТзОВ „Гал-Дизайн" передало, а ТзОВ „Поліпласт" прийняло виробничі приміщення в с. Братковичі загальною площею 874 кв.м.. Ці приміщення отримані ТзОВ "Гал-Дизайн" на основі акту прийому-передачі №1 від 27.12.2001 р. як повернення внеску в статутний фонд у зв'язку із виходом з товариства.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2012 р. державним реєстратором Городоцької районної державної адміністрації надано реєстраційні справи ТзОВ „Поліпласт" та ТзОВ „Гал -Дизайн", КП Городоцьким БТІ направлено оригінали інвентаризаційної та реєстраційної справи на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: с. Братковичі, вул. Заводська, 1 Городоцького району Львівської області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, будівля у Львівській області, Городоцький район, с. Братковичі, вул. Заводська, 1, має загальну площу 4247,00 кв.м., у т.ч. площа 1-го поверху -1678,1 кв.м., площа 2-го поверху - 1690 кв.м., підвалу -878,9 кв.м., що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи.

У відповідності до довідки №31 від 04.11.2010 р. КП Городоцьке РБТІ, ТзОВ "Гал-Дизайн" на вказану дату є власником 29/100 частин будівель у с. Братковичі, вул. Заводська, 1 загальною площею 1817 кв.м., а саме, приміщень 12-25, 38-66, 72-73 головного виробничого корпусу А-2.

Вказане приміщення в цілому належало ТзОВ „Гал-Дизайн" на підставі договору купівлі-продажу №114 від 01.04.1996 р., укладеного між АТЗТ „Пластмас фурнітура" (продавець) та ТзОВ „Гал-Дизайн" (покупець), за яким було здійснено продаж майнового комплексу в с. Братковичі на території колишнього заводу „Поліефір" за 23581250 крб., що становило 126170 дол. США. Згідно із п. 4.1. договору, покупець перераховує 54500 дол. США в перерахунку в національну валюту по курсу НБУ протягом 30 банківських днів після підписання договору. Наступні платежі перераховує до 01.07.1996 р. -28000 дол. США, до 01.10.1996 р. -22000 дол. США, до 01.01.1997 р. -21670 дол. США. Перехід права власності на куплене майно виникає у покупця після оплати першого внеску та засвідчується в акті передачі, що підписується сторонами (п. 4.4. договору). Відповідно до Переліку об'єктів майнового комплексу, позивач придбав головний виробничий корпус, за винятком дільниці мононитки залишковою вартістю 22460000000 грн., прибудову АБК в складі 4-хповерхового адміністративно-побутового приміщення та 2-х поверхового приміщення їдальні. Акт „Про прийомку-передачу майнового комплексу" був підписаний 30.04.1996 р.,

Відповідно до рішень зборів учасників ТОВ „Гал-Дизайн", оформлених протоколом №13 від 15.05.1996 р., рішень зборів учасників ТОВ „Поліпласт", оформлених протоколом №4 від 27.05.1996р., погоджено передати до статутного фонду від ТзОВ "Гал-Дизайн" -головний виробничий корпус первісною вартістю 22460000000 крб.

Як вбачається з акту приймання-передачі приміщення головного виробничого корпусу, такий акт був датований 25.05.1996 р. і згідно із ним як учасник позивача відповідач-1 в якості внеску до статутного фонду передав позивачу приміщення головного виробничого корпусу (без дільниці мононитки) без зазначення площі залишковою вартістю 22460000000 крб. (балансова вартість -26557196000 крб.). Враховуючи балансову вартість приміщень, що передавались, та дані інвентаризаційної справи, суд приходить до висновку, що до статутного капіталу позивача було передане приміщення в цілому за винятком дільниці мононитки.

28.10.1996 р. були зареєстровані зміни та доповнення до статуту ТзОВ "Поліпласт", затверджені протоколом №4 від 27.05.1996 р., згідно із яким внесок відповідача -1 в статутний капітал з 750000000 крб. (50%) склав 23210000000 крб. (57,52%).

Водночас, не зважаючи на це, ТзОВ „Гал-Дизайн" 24.02.1998 р. отримало реєстраційне посвідчення Самбірського БТІ на будівлю у с. Братковичі, вул. Заводська, 1 в цілому на підставі договору купівлі-продажу №114 від 01.04.1996 р. та акту від 30.04.1996 р.. Доказів його оскарження суду не надано.

Згідно рішення зборів учасників ТОВ „Поліпласт", оформлених протоколом №8 від 19.12.2000 р. було погоджено вихід відповідача - 1 з числа учасників товариства. У відповідності до статуту ТзОВ „Поліпласт", нова редакція якого зареєстрована 28.12.2000 р. на підставі протоколу №8 від 19.12.2000 р., учасниками товариства, у т.ч. замість відповідача -1, зазначено три фізичні особи, а статутний капітал визначено в сумі 12000 грн. .

Згідно акту прийому-передачі №1 від 27.12.2001р., в зв'язку з виходом відповідача-1 з числа учасників позивача першому була передана частина приміщень вказаного головного виробничого корпусу загальною площею 1674 кв.м. (залишковою вартістю 232100 грн.).

Позивач право власності на нерухоме майно (частину приміщень головного виробничого корпусу, яка залишилась у нього на праві спільної власності) не реєстрував, за такою реєстрацією не звертався.

28.01.2002 р. між позивачем (покупець) та відповідачем-1 (продавець) було укладено договір №1-02, предметом якого була купівля-продаж виробничих приміщень вищезгаданого головного виробничого корпусу площею 874 кв.м. вартістю 121156,17 грн., який знаходиться за адресою Львівська обл., Городоцький р-н, с.Братковичі, вул.Заводська, 1. Згідно п.5 вказаного договору та ст. 128 ЦК УРСР, право власності від продавця до покупця переходить після підписання акту передачі -приймання. Такий акт №2 датований 04.02.2002 р., як і договір було підписано від імені ТзОВ „Гал-Дизайн" Огнистим І.М. Вказаною ж особою був підписаний акт звірки взаємних розрахунків від 04.01.2002 р., а також акт заліку взаємних вимог від 05.06.2002 р., за змістом якого вимоги ТОВ „Гал-Дизайн" до ТОВ „Поліпласт" щодо сплати коштів за виробничі приміщення були припинені.

Однак, посилання позивача на набуття ним права власності на 874 кв.м. спірних приміщень не заслуговують на увагу. Як вбачається з матеріалів справи, наказом №11-к від 30.06. 2001 р. Огнистий І.М. був звільнений з посади директора за власним бажанням, а відтак не мав повноважень на підписання зазначених документів. Як зазначив Вищий господарський суд України у постанові від 29.08.2012 р висновок судів щодо правомірності набуття права власності ТзОВ „Поліпласт" на 874 кв.м. головного виробничого корпусу є передчасним внаслідок не спростування доводів відповідача щодо відсутності повноважень у Огнистого І.М. в січні-лютому 2002 р. вчиняти юридично значимі дії від імені товариства. Однак, жодних доказів на спростування такого посилання відповідача -1 суду надано не було. Крім того, у відповідності до статуту фірми „Гал-Дизайн" товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстрованого 18.02.1992 р., чинного на дату укладення такого договору, до компетенції зборів товариства віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує 25000 крб.. Доказів затвердження такого договору чи його подальшого схвалення товариством в особі уповноваженого органу суду не надано.

У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.09.2005 р., виданого Братковицькою сільською радою на підставі свого рішення №32 від 23.08.2005 р., ТзОВ „Гал-Дизайн" оформлено право власності на 90/100 нежитлової будівлі в с. Братковичі, вул. Заводська, 1 загальною площею 6300,3 кв.м., при цьому, головний виробничий корпус літ. 2А -площею 4247 кв.м., а решта об'єктів -адмінкорпус літ. Б площею 1128,5 кв.м., столова літ. Г площею 924,8 кв.м.

Станом на дату розгляду справи судом, на підставі рішення Братковицької сільської ради №67 від 18.11.2010 р. „Про дозвіл на виготовлення права власності на частини не житлових будівель Прокопчика Павла Ярославовича" та №66 від 18.11.2010 р. „Про дозвіл на виготовлення права власності на частини не житлових будівель Бобрика Василя Костянтиновича" вирішено оформити право власності, зокрема, на приміщення 26-37 головного виробничого корпусу літ. А-2 площею 771,1 кв.м. Прокопчуку П.Я., а на приміщення 1-11, 67-71 площею 1658,9 кв.м. -Бобрику В.К. Відповідно до довідок від 04.11.2010 р. КП Городоцьке РБТІ, Прокопчук П.Я. є власником 45/100 частин будівель в с. Братковичі, вул. Заводська, 1, у т.ч. головного виробничого корпусу А-2 площею 771,1 кв.м., і таке підтверджується свідоцтвом про паво власності та витягами про реєстрації права власності на нерухоме майно. Договори, на підставі яких вказані особи придбали спірне майно, не оскаржувались, недійсними не визнавались.

Заявою від 26.11.2012 р. позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Братковицької сільської ради №32 від 23.08.2005 р. в частині оформлення права власності за ТзОВ „Гал-Дизайн" на приміщення головного виробничого корпусу, позначеного на плані літ. А-2 загальною площею 1568,8 кв.м. у с. Братковичі, вул. Заводська, 1, а саме приміщення №№26-37 загальною площею 771,1 кв.м. (12/100), що належать Прокопчуку П.Я. на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2006 р., укладеного між Гнатовським А.Б. та Прокопчуком П.Я.; приміщення №№67-71 загальною площею 797,7 кв.м. (13/100), що належать Бобрику В.К. на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2009 р., укладеного між ТзОВ „Гал-Дизайн" та Бобриком В.К.. Також позивач відмовився від позовних вимог про визнання права власності на ці частини будівлі, інформував суд про ознайомлення із наслідками вчинюваної процесуальної дії. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, зазначене є підставою для припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно із ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Уточнивши позовні вимоги та вимагаючи визнати право власності на конкретні приміщення, позивач у встановленому порядку не довів факту набуття саме їх і з матеріалів справи така обставина не вбачається, оскільки усі правовстановлюючі документи містять посилання на належність тих чи інших приміщень лише через їх загальну площу або вартість.

Згідно із ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Однак, жодного доказу виділу позивачу саме вказаних приміщень суду не надано і на це звернуто увагу Вищим господарським судом України у постанові від 29.08.2012 р. по цій справі.

Згідно із ст. 128 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором. Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом. Прикінцевими положеннями ЦК України , який набрав чинності із 01.01.2004р., передбачено, що щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом , положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (ч. 2 п. 4).

Відповідно до ст. 41 Конституції України , ст. 321 ЦК України та ст. 55 Закону України „Про власність " ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності крім випадків, передбачених законом. Згідно п. 10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування ", ст.393 ЦК України лише той правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає вимогам закону і порушує права власника за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Статтею 321 ЦК України гарантується непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно із ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було відомо про порушення його стверджуваного права до початку роботи комісії по встановленню меж землекористування у 2011 р. на що він посилався у позовній заяві. Так, 09.09.2005 р. Братковицька сільська рада видала ТзОВ „Гал-Дизайн" свідоцтво про право власності на нерухоме майно в с. Братковичі, вул. Заводська, 1 загальною площею 6300 кв.м. на підставі рішення Братковицької сільської ради №32 від 23.08.2005 р.. Про цю обставину позивачу було відомо, оскільки уклавши 30.06.2006 р. договір купівлі-продажу з Бобриком В.К. на 10/100 частин будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Городцького районного нотаріального округу Страшевською Х.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1103, позивач посилався на належність йому цієї частини приміщення на підставі рішення Братковицької сільської ради №48 від 22.11.2005 р. та свідоцтва про право власності ЯЯЯ№758166, виданого на його підставі (п. 1.4. договору). Відтак, позивачу було відомо про належність йому лише 10/100 приміщення і належність решти 90/100 приміщення відповідачу -1. Крім того, 26.05.2006 р. КП Городоцьке БТІ надало позивачу витяг про державну реєстрацію прав №10759693 в якому зазначалось, що співвласниками не житлової будівлі у с. Братковичі, вул. Заводська, 1 є Прокопчук П.Я. -3/100 на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2006 р.; Прокопчук П.Я. -8/100 на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2005 р.; ТзОВ „Поліпласт" -10/100 на підставі свідоцтва про право власності від 04.04.2006 р. ЯЯЯ758154; ТзОВ „Гал-Дизайн" -79/100 на підставі свідоцтва про право власності від 09.09.2005 р. ЯЯЯ247152. З даного моменту позивачу було відомо про власників спірного майна. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відчужуючи частини належних відповідачу -1 приміщень, відповідач -1 скеровував позивачу листи як іншому співвласнику про свій намір відчужити частину приміщень. Випискою з протоколу №17 зборів учасників від 01.06.2005 р. ТзОВ „Поліпласт" погодило відчуження належних відповідачу -1 частин (8/100 та 4/100) у спільній частковій власності на головний корпус літ. А-2.

Згідно із ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Така заява була зроблена відповідачем -1. При цьому, клопотань про поновлення позовної давності і належних доказів його пропуску з поважних причин позивач не надав. У письмовому поясненні до позовної заяви (вх. №1018 від 11.12.12 р.) позивач причинами пропущення строку позовної давності зазначив, що у нього не було підстав вважати своє право порушеним, оскільки відповідач 1 продавав приміщення ГВК частинами. Крім того, за твердженням позивача, він вважав, що до його потенційних вимог позовна давність не застосовується, а також мав всі підстави вважати, що спірне питання між сторонами буде вирішено в позасудовому порядку. Наведені обставини, на думку суду, не є поважними причинами пропуску позивачем позовної давності. Враховуючи похідний характер вимоги про визнання недійсним рішення Братковицької сільської ради, така вимога також не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, а також встановлене законодавством обмеження витребування майна у добросовісного набувача, позовні вимоги, у т.ч. про визнання права власності, не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним рішення Братковицької сільської ради №32 від 23.08.2005 р. в частині оформлення права власності за ТзОВ „Гал-Дизайн" на приміщення головного виробничого корпусу, позначеного на плані літ. А-2 загальною площею 1568,8 кв.м. у с. Братковичі, вул. Заводська, 1, а саме приміщення №№26-37 загальною площею 771,1 кв.м. (12/100), що належать Прокопчуку П.Я. на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2006 р., укладеного між Гнатовським А.Б. та Прокопчуком П.Я.; приміщення №№67-71 загальною площею 797,7 кв.м. (13/100), що належать Бобрику В.К. на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2009 р., укладеного між ТзОВ „Гал-Дизайн" та Бобриком В.К., та про визнання права власності на ці частини будівлі.

2. Відмовити в іншій частині позовних вимог.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя Король М.Р.