Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а-13560/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 листопада 2012 року № 2а-13560/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт» до Київської регіональної митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012р. №106, №107 та від 24.04.2012р. №112, №113,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт»(далі -позивач) з позовом до Київської регіональної митниці (далі -відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 року №106, №107 та від 24.04.2012 року №112, №113.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2012 р. позовну заяву було повернуто позивачу на підставі пункту 4 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Київський апеляційний адміністративний суд 20.09.2012 р. зазначену ухвалу скасував та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 09.10.2012 р. справу було прийнято до провадження суддею Патратій О.В. та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України та ст. 61 Конституції України Київською регіональною митницею було повторно накладено штрафні санкції за раніше винесеними та погашеними в повному обсязі податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш»від 03.07.2009р. №26 і №27 та форми «Р»від 11.12.2009 р. №112 і №113.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань, встановлених податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш»від 03.07.2009 №26 і №27 та податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» від 11.12.2009р. №112, №113, у зв'язку з чим ним було нараховано штрафні санкції. На суму штрафу були винесені податкові повідомлення-рішення від 23.04.2012 р. №106 і №107 та від 24.04.2012 р. №112 і №113.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі та подали спільну заяву про розгляд справи за їхньої відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи клопотання позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутністю суд, на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив розглядати справу № 2а-13560/12/2670 в порядку письмового провадження, при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, протягом 5-ти днів надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт»зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності 27.07.2004 року, присвоєно ідентифікаційний код №32667177. Підприємство є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

У поданому позові позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 23.04.2012 року №106, №107 та від 24.04.2012 року №112, №113, якими застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.

Що стосується обставин, які передували прийняттю оскаржуваних рішень, судом встановлено наступне.

Так, на підставі акта позапланової документальної виїзної перевірки №0007/9/130000000/0032667177 від 22.05.2009р. Київською регіональною митницею було винесено податкові повідомлення форми «Р»від 03.07.2009р. № 26 та № 27 , якими визначено позивачу податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій по сплаті мита на суму 4 270,46 грн. та з податку на додану вартість на суму 353 240,39 грн.

Вподальшому, на підставі акта позапланової документальної перевірки №17/9/100000000/32667177 від 12.11.2009р. Київською регіональною митницею було винесено податкові повідомлення форми «Р»від 11.12.2009р. № 112 та №113, якими визначено позивачу податкові зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій по сплаті мита на суму 13 815,87 грн. та з податку на додану вартість на суму 229 251,08 грн.

Не погоджуючись із винесеними за результатами перевірок податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 р. №26, №27 рішенням Київської регіональної митниці від 07.08.2009 р. №35/4-15/8350 та рішенням Державної митної служби України від 02.09.2009 р. вих. №11/3-1015/8403 скарги позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - залишено без змін.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 11.12.2009 р. №112, №113 рішенням Київської регіональної митниці від 11.01.2010 р. №11/3-10.15/1091 та рішенням Державної митної служби України від 08.02.2010 р. №11/3-10.15/1091 скарги позивача було залишено без задоволення, а вказані рішення - залишено без змін.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження позивач оскаржив наведені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2010 року по справі №2а-11581/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Бар Імпорт»про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 №26, №27 було відмовлено.

За результатами касаційного перегляду вказаних рішень, 13 червня 2012 року Вищим адміністративним судом України було винесено постанову, якою касаційну скаргу ТОВ «Бар Імпорт»задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року у справі №2а-3513/10/2670 скасовано частково. Позов ТОВ «Бар Імпорт»задоволено частково, скасовано податкове повідомлення форми «Р»№ 26 від 03.07.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з ввізного мита у розмірі 46,68 грн., та податкове повідомлення форми «Р»№ 27 від 03.07.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52 679, 19 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2010 року по справі №2а-3513/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Бар Імпорт»до Київської регіональної митниці про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2009 року №112 і №113 було відмовлено.

З метою здійснення заходів з погашення податкового боргу, що виник на підставі наведених рішень, Київська регіональна митниця надіслала до Державної податкової інспекції у Печерському району міста Києва подання від 07.04.2010 року № 73 та № 74, відповідно до яких митницею пропонувалося ДПІ здійснити заходи з погашення податкового боргу позивача у розмірі, що відповідає сумам, визначеним у ПП № 112, 113.

19 квітня 2010 року на підставі подання митного органу ДПІ у Печерському району міста Києва було прийнято другу податкову вимогу № 2/4249, в якій визначено, що станом на 19.04.2010 року сума податкового боргу ТОВ «Бар Імпорт»складає суми: 13815,87 грн. (код 15010100) та 229251 грн. (код 14010300), що відповідає сумам, визначеним у ППР № 112, 113.

Вказана вимога була оскаржена позивачем в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2011 року по справі №2а-13141/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Бар Імпорт»про скасування податкової вимоги від 19.04.2010 р. № 2/4249 було відмовлено.

13 квітня 2012 року позивачем було сплачено суму податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2009 року №№ 26, 27 у загальному розмірі 357 510,85 грн. (4 270,46 грн. мита та 353 240,39 грн. податку на додану вартість), а також податковими повідомленнями-рішеннями від 11.12.2009 року №№ 112, №113 у загальному розмірі 243 066,95 грн. (13 815,87 грн. мита та 229 251,08 грн. податку на додану вартість), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №736-№739 від 13.04.2012 року (а.с. 16-19).

23 квітня 2012 року Київською регіональною митницею були винесені податкові повідомлення-рішення №106 та № 107 , якими на підставі абз. 3 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з ввізного мита у розмірі 4 270,46 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 353 240,39 грн. було застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 854,09 грн. та 70 648,08 грн., відповідно, що становить 20 відсотків несвоєчасно погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом, вказані штрафні санкції застосовано до позивача за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2009 року №26 і №27.

24 квітня 2012 року Київською регіональною митницею були винесені податкові повідомлення-рішення № 112 та № 113 , якими на підставі абз. 3 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з ввізного мита у розмірі 13 815,87 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 229 251,08 грн. було застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 2 763,17 грн. та 45 850,22 грн., відповідно, що становить 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказані штрафні санкції застосовано до позивача за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 11.12.2009 року №112, №113.

За результатами оскарження податкових повідомлення-рішення форми «Ш»від 23.04.2012 року №106, №107 та від 24.04.2012 року №112, №113 в адміністративному порядку рішеннями Державної митної служби України від 31.05.2012 р. №11.1/2-15.1/6165 та від 31.05.2012 р. №11.1/2-15.1/6165 скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.

Вважаючи, що податковими повідомленнями-рішення форми «Ш»від 23.04.2012 року №106 і №107 та від 24.04.2012 року №112, №113 було повторно застосовано штрафні (фінансові санкції) за раніше врученими і вже погашеними в повному обсязі податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2009 №26 і №27 та від 24.04.2012 №112, №113 позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх недійсними та скасування.

Відтак, предметом розгляду у даній справі є правомірність винесення Київською регіональною митницею податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 року №106 і №107 та від 24.04.2012 року №112, №113.

Дослідивши обставини справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини, в частині апеляційного узгодження податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 №26 і №27, виникли до 01 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, у зв'язку з чим, судом при вирішенні справи з урахуванням положень статті 58 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп застосовуються ті норми законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Контролюючі органи (до яких стосовно податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, відносять також митні органи) у період виникнення спірних правовідносин у своїй діяльності, пов'язаній із погашенням податкових зобов'язань, керувались положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III. Даний закон є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з підпунктом 1.2 статті 1 цього Закону, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлено статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, відповідно до приписів підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як передбачено підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.2.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою .

Відповідно до абзацу 6 пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Тобто, у випадку оскарження рішення контролюючого органу про донарахування податкового зобов'язання, останнє вважається неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до пункту 5.3.2. пункту 5.3 статті 5 Закону у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів , наступних за днем такого узгодження.

Аналогічним чином урегульовано порядок узгодження податкових зобов'язань Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів , що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, в силу наведених вище правових норм податкові зобов'язання вважаються узгодженими з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням за результатами судового оскарження податкових повідомлень-рішень .

Тобто, на законодавчому рівні передбачено те, що оскарження податкового повідомлення - рішення платником податку у судовому порядку зупиняє виконання такого повідомлення.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження . Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року по справі по справі №2а-11581/09/2670 в задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2010 року по справі №2а-11581/09/2670 було відмовлено, податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш» від 03.07.2009 року №26 і №27, вважаються узгодженими з дати набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції -тобто з 24.11.2010 року .

В свою чергу, податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р»від 11.12.2009 року №112 і №113, вважаються узгодженими з моменту набрання законної сили ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 року по справі №2а-3513/10/2670 -тобто з 01.03.2011 року.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач протягом 10 днів, наступних за 24.11.2010 року (тобто до 04.12.2010 р. включно), повинен був самостійно погасити узгоджені суми податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2009 року №26, №27, а також протягом 10 днів, наступних за 01.03.2011 року (тобто до 11.03.2011 р. включно) - самостійно погасити узгоджені суми податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 11.12.2009 року №112 і №113.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив в повному обсязі суму узгоджених податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2009 р. №26, №27, від 11.12.2009 р. №112, №113 до Державного бюджету України лише 13.04.2012 року, тобто з пропуском встановленого законом 10-деннного строку.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем порушено граничний термін сплати узгоджених сум податкових зобов'язань на строк більше 30 календарних днів, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, встановлені абз. 3 ч. 1 статті 126 Податкового кодексу України.

В той же час, суд не погоджується з розміром штрафних санкцій, застосованих до позивача Київською регіональною митницею згідно податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 року №106 та № 107.

Як зазначалось вище, вказаними рішеннями застосовано штрафні санкції за порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з ввізного мита у розмірі 4 270,46 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 353 240,39 грн., визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2009 року №26, №27.

При цьому, постановою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 року було скасовано податкове повідомлення № 26 від 03.07.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з ввізного мита у розмірі 46,68 грн. та скасовано податкове повідомлення № 27 від 03.07.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52 679, 19 грн.

Отже, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2009 року №26, №27, в тій частині, яка була скасована в судовому порядку, є безпідставним.

Враховуючи вище викладене суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 року №106 підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 9,34 грн. (46,68 грн. х 20%), а податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 року №107 - в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 10 535,84 грн. (52 679, 19 грн. х 20%).

Доводи позивача про повторне застосування митним органом штрафних санкцій за погашеними в повному обсязі податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2009р. №26, №27 та від 11.12.2009р. №112, №113, не приймаються судом до уваги, оскільки спірними рішенням застосовано штрафні санкції не за ті ж самі порушення, що стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009р. №26, №27, від 11.12.2009р. №112, №113, а за нове порушення -несвоєчасну сплату узгодженої суми грошових зобов'язань.

Суд також не бере до уваги твердження позивача про те, що оскарження податкової вимоги від 19.04.2010 №2/4249 в судовому порядку має наслідком неузгодженість податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2009р. №26, №27, від 11.12.2009р. №112, №113, оскільки згідно з пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України оскарження податкової вимоги не має наслідком неузгодженість податкових зобов'язань.

Щодо вказівки позивача на порушення відповідачем порядку визначення розміру штрафу шляхом накладення його як на суму вже погашеного податкового боргу, так і на суму сплачених штрафних санкцій суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як передбачено пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 та 20 відсотків (залежно від терміну прострочки) погашеної суми податкового боргу .

В свою чергу, згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності ), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З урахуванням зазначених положень Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що штраф, відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, накладається на суму податкового боргу, який включає суму узгодженого грошового зобов'язання та штрафні санкції , тому відповідачем не було порушено в даній частині порядок застосування штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, частково довів правомірність своїх рішень, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню відповідно до вищенаведених висновків суду щодо кожного окремого оскаржуваного рішення.

Крім визначеного, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України на користь позивача підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сплачений ним при подачі позову судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 105 грн. 45 коп.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 23 квітня 2012 року № 106 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт» штрафних санкцій у розмірі 9,34 гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 23 квітня 2012 року № 107 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт»штрафних санкцій у розмірі 10 535,84 гривень.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 105 грн. 45 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.