Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/1770/2228/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2228/2012

20 листопада 2012 року 11год. 59хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Любежаніної Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Калита Т.М.,

відповідача 1: представник не з'явився; відповідача 2: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Холод Плюс" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Управління державної казначейської служби у Костопільському районі Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії та про відшкодування коштів, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Приватне підприємство «Холод Плюс» (далі ПП «Холод Плюс») звернувся з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі Костопільська МДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (далі ГУДКСУ у Рівненській області), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області в частині неподання до органу державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає до відшкодування з державного бюджету України, зобов'язати подати такий висновок, та стягнути з державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області на користь приватного підприємства «Холод Плюс» 116909,00 грн.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, якою позивач відмовився від позовної вимоги щодо зобов'язання Костопільської МДПІ подати до Головного управління державної казначейської служби України у Рівненській області висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування. В решті вимог позов підтримав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, яка позивачем подана до відповідача 1, було заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 131133,00 грн. Відповідачем 1 проведено позапланову виїзну документальну перевірку достовірності нарахування вказаної суми податку, заявленого до відшкодування, за результатами якої 31.12.2008 року складено акт № 1441/23/33627554, у якому зроблено висновки про завищення заявленого до відшкодування податку на додану вартість на суму 116909,00 грн.

Зазначає, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року у справі № 2а-3797/09/1770 були задоволені його позовні вимоги до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000032341/0 від 15.01.2009 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в розмірі 116909,0 гривень. Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року, тобто є такою, що набрала законної сили. Таким чином, відповідно до приписів п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України Костопільська МДПІ була зобов'язана у п'ятиденний термін надати до ГУДКСУ у Рівненській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що зроблено не було. У зв'язку з цим позивач просить визнати таку бездіяльність протиправною і стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 116909,0 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача-1 Костопільської МДПІ в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 38 КАС України повідомлявся, заперечень по суті спору та доказів на їх обґрунтування не надав, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 38 КАС України повідомлявся, заперечень по суті спору та доказів на їх обґрунтування не надав, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників відповідачів - Костопільської МДПІ та ГУДКСУ у Рівненській області.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне:

Позивач ПП «Холод Плюс» 20.11.2008 року подав до відповідача-1 податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, відповідно до якої заявив до відшкодування на розрахунковий рахунок суму податку на додану вартість в розмірі 131133,0 гривень.

З 18.12.2008 року по 24.12.2008 року податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Холод Плюс» з питань достовірності нарахування вказаної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за наслідками якої складено акт від 31.12.2008 № 1441/23/33627554.

Згідно з висновком акту перевірки, податковим органом підтверджено відображене у декларації за жовтень 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 14224,0 гривень та, одночасно, встановлено, що на порушення п. 1.8. ст. 1, п.п. 4.1., 4.3. ст. 4, п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ПП «Холод Плюс» завищено суму заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень місяць 2008 року у розмірі 116909,0 грн.

На підставі акту перевірки 15.01.2009 року Костопільською МДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 0000032341/0.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем до Рівненського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 07.05.2009 у справі №2а-3797/09/1770 позовні вимоги ПП «Холод Плюс» до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції були задоволені: податкове повідомлення - рішення Костопільської МДПІ № 0000032341/0 від 15.01.2009 року, яким підприємству було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2008 року на загальну суму 116909,0 гривень, було скасовано.

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року.

Після отримання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду не отримавши бюджетного відшкодування позивач звернувся до відповідача 1 із скаргою на бездіяльність посадових осіб, пов'язану з безпідставним невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.

На зазначену скаргу Костопільською МДПІ надано відповідь, із змісту якої вбачається, що на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду Костопільською МДПІ податкове повідомлення - рішення № 0000032341/0 від 15.01.2009 року було знято з обліку. Водночас, податковим органом зазначено, що ухвала не зобов'язувала ні Костопільську МДПІ ні орган державного казначейства відшкодовувати з бюджету бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, а тому, з огляду на подану податковим органом касаційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року, рішення про повернення задекларованого бюджетного відшкодування в сумі 116909,0 грн. буде прийнято після розгляду такої касаційної скарги Вищим адміністративним судом України.

Аналогічного змісту відповідь була надана позивачу Державною податковою службою у Рівненській області. У ній, зокрема, зазначено, що оскільки сума ПДВ в розмірі 116909,0 гривень є непідтвердженою податковим органом і знаходиться в судовому оскарженні, рішення про повернення задекларованого бюджетного відшкодування ПП «Холод Плюс» буде прийняте після розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді України.

Судом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2011 року відкрито касаційне провадження у справі К/9991/27301/11 за скаргою Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області. Доказів на підтвердження того, що суд касаційної інстанції при прийнятті касаційної скарги зупинив виконання судових рішень, що оскаржуються, суду не надано.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року у справі № 2а-3797/09/1770 є такою, що набрала законної сили 13.07.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 225 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, суд вважає встановленими обставини щодо необґрунтованості зменшення ПП «Холод Плюс» відповідачем-1 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 116909,0 гривень. Тобто, є підтвердженим право позивача на отримання вказаної суми бюджетного відшкодування.

При цьому суд керувався наступним:

На момент виникнення правовідносин з приводу яких виник спір, а саме виникнення в позивача права на бюджетне відшкодування, був чинним Закон України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою є саме від'ємне значення за результатами звітного періоду. Від'ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем були дотримані вказані вимоги Закону, він подав декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, у якій зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, додавши заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Позапланова перевірка правомірності нарахування позивачем сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету, проводилась відповідачем-1 з 18.12. по 24.12.2008 року.

Частиною 2 п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону передбачено, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6. п.п. 7.7. ст. 7 Закону передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом вище, за наслідками проведеної перевірки платника податку податковим органом 15.01.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032341/0, згідно якого ПП «Холод Плюс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в розмірі 116909,0 гривень.

У відповідності до п.п. 7.7.8. п. 7.7. ст. 7 Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З відповіді ДПС у Рівненській області № 5317/14-17 від 11.04.2012 року, наданої на скаргу позивача, вбачається, що ухвала суду апеляційної інстанції отримана Костопільською МДПІ 27.04.2011 року.

З 01.01.2011 року набув чинності Податковий кодекс України, у зв'язку з чим Закон України «Про податок на додану вартість» припинив свою дію.

Оскільки правовідносини з відшкодування бюджетної заборгованості є триваючими, та зважаючи, що на момент набрання чинності Податковим кодексом України бюджетна заборгованість відшкодована не була, відповідно, з 01.01.2011 року такі правовідносини регулюються саме положеннями цього кодексу, зокрема ст. 200.

У відповідності до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції від 20.04.2011 року, що діяла на момент отримання судового рішення відповідачем-1) у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 ст. 200 ПКУ передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Однак, відповідачем 1 у порушення зазначених вище приписів законодавства не було надано органу Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку із чим сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість не була перерахована органом Державного казначейства України на розрахунковий рахунок позивача, про що свідчить зміст листа Костопільської МДПІ № 849/10-09 від 27.01.2012 року та листа ДПС у Рівненській області № 5317/14-17 від 11.04.2012 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 року № 5083-VI до Податкового Кодексу України внесено зміни та доповнення, якими у тексті Кодексу слова "орган Державного казначейства України" замінено словами "орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів".

Відповідно до п. 200.23. ст. 200 ПКУ суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Згідно ст. 25 Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду здійснюється Державною казначейською службою України.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідач Костопільська МДПІ не вчинила дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетної заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП «Холод Плюс» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 116909,0 гривень.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1204,28 гривень.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області в частині неподання до органу державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, яка належить до відшкодування Приватному підприємству "Холод Плюс" за жовтень 2001 року - протиправною.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Холод Плюс" (код ЄДРПОУ 33627554) 116909,00 (сто шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Холод Плюс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1202,19 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.