Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а-16136/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2012 року 10:47 № 2а-16136/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М. при секретарі судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання дій незаконними та скасування постанов та припису,

за участю:

представників позивача: Імховик Ю.О., Пічкурова В.В.

представника відповідача: Попович О.М.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою (з урахуванням уточнених позовних вимог), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з проведення перевірки Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, результати якої оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 жовтня 2012 року;

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2012 року № 192/12, якою Публічне акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту»визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»та накладено штраф у розмірі 1 006 200 грн. та постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2012 року № 193/12, якою Публічне акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту»визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»та накладено штраф у розмірі 1 006 200 грн.;

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 жовтня 2012 року.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що видані відповідачем припис та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправними, оскільки характер виконаних робіт в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, не відповідає визначенню реконструкції, позивачем в 2006 році було проведено поточний ремонт будівель з метою підтримання будівель у належному технічному стані.

Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог посилаючись на те, що Публічним акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту»за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2 експлуатуються самовільно реконструйовані корпуси і будівлі закладу у якості станцій технічного обслуговування, авто мийок, офісних приміщень, багатофункціонального комплексу «Інтервал Плаза»з розміщенням закладів торгівлі та обслуговування, громадського харчування, розважальних закладів, банківських установ, офісних приміщень, аптечних закладів без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В період з 22 жовтня 2012 року по 26 жовтня 2012 року відповідно до статті 41 Закону України «Пре регулювання містобудівної діяльності»та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі листа Відкритого акціонерного товариства «АК «Київводоканал»від 20 вересня 2012 року № 08/6062, наказу № 52 «з»від 23 липня 2012 року та направлення для проведення позапланової перевірки від 22 жовтня 2012 року, начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2.

За результатами проведеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 жовтня 2012 року.

Проведеною перевіркою встановлено експлуатацію самовільно реконструйованих корпусів і будівель заводу (згідно ситуаційної схеми кадастровий № 8000000000:79:083:0040 технічна документація) у якості станцій технічного обслуговування, автомийок, офісних приміщень, багатофункціонального комплексу «Інтервал Плаза»з розміщенням закладів торгівлі та обслуговування, громадського харчування, розважальних закладів, банківських установ, офісних приміщень, аптечних закладів без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено норми статті 31, частини першої статті 34 та частини восьмої статті 39 Закону України «Пре регулювання містобудівної діяльності», тобто самовільно виконані будівельні роботи із перебудови, змінено геометричні розміри, потужність, функціональне призначення, поліпшено умови експлуатації, реконструйовано фасади. В акті перевірки зазначено, що відповідно до вимог ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»(додаток М), Порядку віднесення об'єктів до ІV і V категорії складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, зазначений об'єкт віднесено до V категорії складності (клас можливих наслідків від відмови будівлі -ССЗ).

На підставі акту перевірки, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, відповідачем видано голові правління Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»припис від 26 серпня 2012 року про заборону з 05 листопада 2012 року експлуатації реконструйованих будівель та корпусів Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»та про усунення встановлених правопорушень відповідно до вимог діючого законодавства.

Вказаний припис надісланий на адресу Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 7/26-90/2610/02/3.

26 жовтня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складені відносно Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На підставі вказаних акту перевірки, припису та протоколів, відповідач прийняв постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- від 07 листопада 2012 року № 193/12, відповідно до якої визнано винним Публічне акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту»у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом шостим пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 1 006 200 грн.;

- від 07 листопада 2012 року № 192/12, відповідно до якої визнано винним Публічне акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту»у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 1 006 200 грн.

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що спірні припис та постанови прийняті у зв'язку з тим, що, на думку відповідача, Публічним акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту»за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, експлуатуються самовільно реконструйовані корпуси і будівлі закладу у якості станцій технічного обслуговування, авто мийок, офісних приміщень, багатофункціонального комплексу «Інтервал Плаза»з розміщенням закладів торгівлі та обслуговування, громадського харчування, розважальних закладів, банківських установ, офісних приміщень, аптечних закладів без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, при вирішенні даного спору суду належить встановити чи мали місце факти реконструкції Публічним акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту» нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, експлуатації вказаної будівлі, а також необхідність прийняття її в експлуатацію.

Відповідно до статті 9 Закону України 20.05.1999 № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

За визначенням пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 , будівельні роботи -це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до Сучасного тлумачного словника української мови (100 000 слів/ За загальною редакцією доктора філософських наук, професора В.В. Дубічинського.- Х.: ВД «ШКОЛА», 2008. 1008 с.) термін «реконструкція»означає докорінну перебудову чого-небудь з метою поліпшення, удосконалення, впорядкування.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що подання інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок будівельних робіт, реєстрація декларації про початок будівельних робіт чи видача дозволу на виконання будівельних робіт в залежності від категорій складності, є обов'язковим виключно за умови виконання замовником таких будівельних робіт, як роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації чи капітального ремонту; у свою чергу реставрація являє собою перебудову існуючих об'єктів зі зміною основних техніко-економічних показників, таких як функціональне призначення, геометричні розміри тощо; при цьому прийманню в експлуатацію підлягають закінчені будівництвом об'єкти після нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації чи капітального ремонту.

Позивач стверджує, що характер виконаних робіт в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, не відповідає визначенню реконструкції, позивачем в 2006 році було проведено поточний ремонт будівель з метою підтримання будівель у належному технічному стані.

На підтвердження своєї позиції позивач надав паспорт опоряджування фасадів адміністративно-побутового корпусу по вул. Великій Васильківській, 143/2 в Печерському районі м. Києва, затвердженого заступником начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища в 2004 році та матеріали інвентаризаційної справи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна на будинок № 143/2 по вул. Червоноармійська в м. Києві.

Позивач також надав лист Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 01 квітня 2004 року № 1521/3 на ім'я голови правління Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту», в якому зазначено про необхідність передбачити ремонт паркану та виїзних воріт в паспорті ремонту фасаду головного корпусу Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту», враховуючи маршрут проходження «Олімпійського вогню»по вул. Червоноармійській.

Також до матеріалів справи залучено контракт № 28/09/06 від 28 вересня 2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газ Тех Комплект», як підрядником, предметом якого є сукупність робіт (послуг) або окремі роботи (послуги), виконання яких доручається підряднику відповідно до умов контракту.

Згідно актів прийняття виконаних робіт № К1, № К2, № К3, № К4, № К5, № К6, № К7, № К8, в період з вересня 2006 року по лютий 2007 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Газ Тех Комплект»на виконання умов контракту № 28/09/06 від 28 вересня 2006 року проведені роботи по ремонту покрівлі, ремонту приміщень (заміна дверей, опоряджувальні роботи: підвісна стеля, перегородки, стіни), по ремонту фасадів, по ремонту внутрішніх інженерних систем і мереж (водопровід, каналізація, опалення, вентиляція, кондиціонування, електропостачання і електроосвітлення).

З аналізу зазначених вище документів вбачається, що в результаті здійснених в 2006 - 2007 роках ремонтних робіт геометричні розміри, функціональне призначення чи конструкції будівель не змінювалися.

Разом з тим, в акті перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, протоколах, приписі та постановах не зазначено характеру робіт, що були проведені на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, в чому саме полягала реконструкція будівлі, зокрема, яка перебудова здійснена, як змінилось функціональне призначення чи геометричні розміри об'єкта.

Не конкретизовано характеру та обсягу виконаних робіт і представником відповідача під час судового розгляду справи та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання Публічним акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту»будівельних робіт з реконструкції.

Надані відповідачем фотознімки із зображенням нежитлових будівель не дають можливості суду встановити факт виконання будівельних робіт з реконструкції, інших доказів матеріали справи не містять.

З огляду на не підтвердження факту виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, на думку суду, позивач не повинен був подавати повідомлення про початок будівельних робіт, отримувати реєстрацію декларації про початок будівельних робіт чи дозвіл на виконання будівельних робіт, а також здійснювати приймання в експлуатацію такого об'єкта.

Враховуючи викладене, вбачається, що висновки акту перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про порушення Публічним акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту»вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у тому числі норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є помилковими.

При цьому, суд приймає до уваги доводи позивача відносно того, що будівельні роботи позивачем були проведені в 2006-2007 роках, а тому до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», згідно яких реконструкція -це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри), а не вимоги ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ»та ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», на які посилається відповідач в акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві при проведенні перевірки встановлені порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а оскаржуваними постановами накладено на Публічне акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту»штраф в розмірі 1 006 200 грн. за порушення абзацу шостого пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»та штраф в розмірі 1 006 200 грн. за порушення абзацу третього пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до абзацу шостого пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»(із змінами та доповненнями) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Згідно абзацу третього пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»(із змінами та доповненнями) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Суд звертає увагу, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»набрав чинності 12 березня 2011 року, відповідальність за порушення вимог містобудівної діяльності у розмірах, визначених в оскаржуваних постановах про накладення штрафу, суб'єкти господарювання розпочали нести з 19 січня 2012 року, а саме: з прийняттям Закону України від 22.12.2011 № 4220-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності», яким Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»викладено в новій редакції.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, як визначив Конституційний Суд України, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р. № 1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 р. № 3-рп).

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві щодо застосування норм законодавства до правовідносин, які виникли до набрання законної сили Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»та Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

З огляду на встановлене, та враховуючи, що позивачем надано докази щодо спростування фактів вчинення ним правопорушень у сфері містобудівної діяльності таких, як виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання та експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, накладення штрафу на позивача є протиправним, а тому постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2012 року № 193/12 та № 192/12 підлягають скасуванню.

Суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не наділена повноваженнями самостійно визначати категорію будівель та зазначає, що пунктом 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, встановлено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Відносно позовних вимог про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з проведення перевірки Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, результати якої оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 жовтня 2012 року, суд зазначає про наступне.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

У відповідності до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках (пункт 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема:

- складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

- видавати обов'язкові для виконання приписи.

У відповідності до пункту Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно пункту 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно пункту 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (пункт 23 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Під час розгляду справи судом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведена перевірка за наявності підстав для проведення позапланової перевірки, в межах своїх повноважень та з дотриманням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з проведення перевірки Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»судом визнаються необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного припису та постанов з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивачем, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно пункту 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись вимогами статей 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» задовольнити частково.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2012 року № 192/12.

3. Визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2012 року № 193/12.

4. Визнати незаконним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 жовтня 2012 року.

5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2 178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19 коп. на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»(ідентифікаційний код 04012017) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

6. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Постанова складена в повному обсязі 17 грудня 2012 року.