Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-16136/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16136/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова АМ., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 17 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання дій незаконними та скасування постанов та припису, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати незаконним протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності від 26 жовтня 2012 року щодо порушення ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності від 26 жовтня 2012 року щодо порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; визнати незаконними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2012 року №193/12 та №193/12; визнати незаконними та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 жовтня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 17 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з 22 жовтня 2012 року по 26 жовтня 2012 року відповідно до статті 41 Закону України «Пре регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі листа Відкритого акціонерного товариства «АК «Київводоканал» від 20 вересня 2012 року № 08/6062, наказу № 52 «з» від 23 липня 2012 року та направлення для проведення позапланової перевірки від 22 жовтня 2012 року, начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва ПАТ «Київський завод електротранспорту», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2.

За результатами проведеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 жовтня 2012 року.

В ході проведеної перевірки встановлено експлуатацію самовільно реконструйованих корпусів і будівель заводу (згідно ситуаційної схеми кадастровий №8000000000:79:083:0040 технічна документація) у якості станцій технічного обслуговування, автомийок, офісних приміщень, багатофункціонального комплексу «Інтервал Плаза» з розміщенням закладів торгівлі та обслуговування, громадського харчування, розважальних закладів, банківських установ, офісних приміщень, аптечних закладів без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено норми статті 31, частини першої статті 34 та частини восьмої статті 39 Закону України «Пре регулювання містобудівної діяльності», тобто самовільно виконані будівельні роботи із перебудови, змінено геометричні розміри, потужність, функціональне призначення, поліпшено умови експлуатації, реконструйовано фасади.

В даному акті зазначено, що відповідно до вимог ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (додаток М), Порядку віднесення об'єктів до ІV і V категорії складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, зазначений об'єкт віднесено до V категорії складності (клас можливих наслідків від відмови будівлі -ССЗ).

На думку відповідача, ПАТ «Київський завод електротранспорту» за адресою: м.Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, експлуатуються самовільно реконструйовані корпуси і будівлі закладу у якості станцій технічного обслуговування, авто мийок, офісних приміщень, багатофункціонального комплексу «Інтервал Плаза»з розміщенням закладів торгівлі та обслуговування, громадського харчування, розважальних закладів, банківських установ, офісних приміщень, аптечних закладів без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

На підставі акту перевірки, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, відповідачем видано голові правління ПАТ «Київський завод електротранспорту» припис від 26 серпня 2012 року про заборону з 05 листопада 2012 року експлуатації реконструйованих будівель та корпусів ПАТ «Київський завод електротранспорту» та про усунення встановлених правопорушень відповідно до вимог діючого законодавства.

Вказаний припис надісланий на адресу Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 7/26-90/2610/02/3.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 26 жовтня 2012 року складені відносно ПАТ «Київський завод електротранспорту» протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На підставі вказаних акту перевірки, припису та протоколів, відповідач прийняв постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: від 07 листопада 2012 року № 193/12, відповідно до якої визнано винним ПАТ «Київський завод електротранспорту» у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом шостим пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 1 006 200 грн.; від 07 листопада 2012 року № 192/12, відповідно до якої визнано винним ПАТ «Київський завод електротранспорту» у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 1 006 200 грн.

Відповідно до ч.1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

За визначенням пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 , будівельні роботи -це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подання інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок будівельних робіт, реєстрація декларації про початок будівельних робіт чи видача дозволу на виконання будівельних робіт в залежності від категорій складності, є обов'язковим виключно за умови виконання замовником таких будівельних робіт, як роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації чи капітального ремонту; у свою чергу реставрація являє собою перебудову існуючих об'єктів зі зміною основних техніко-економічних показників, таких як функціональне призначення, геометричні розміри тощо; при цьому прийманню в експлуатацію підлягають закінчені будівництвом об'єкти після нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації чи капітального ремонту.

В обгрунтування поданого позову, позивач стверджує, що характер виконаних робіт в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, не відповідає визначенню реконструкції. Ним в 2006 році було проведено поточний ремонт будівель з метою підтримання будівель у належному технічному стані, підтвердженням чого є паспорт опоряджування фасадів адміністративно-побутового корпусу по вул. Великій Васильківській, 143/2 в Печерському районі м. Києва, затвердженого заступником начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища в 2004 році та матеріали інвентаризаційної справи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна на будинок № 143/2 по вул. Червоноармійська в м. Києві.

Позивачем надано лист Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 01 квітня 2004 року № 1521/3 на ім'я голови правління ВАТ «Київський завод електротранспорту», в якому зазначено про необхідність передбачити ремонт паркану та виїзних воріт в паспорті ремонту фасаду головного корпусу ВАТ «Київський завод електротранспорту», враховуючи маршрут проходження «Олімпійського вогню» по вул. Червоноармійській.

Також, в матерілах справи, наявний контракт № 28/09/06 від 28 вересня 2006 року, укладений між ВАТ «Київський завод електротранспорту», як замовником, та ТОВ «Газ Тех Комплект», як підрядником, предметом якого є сукупність робіт (послуг) або окремі роботи (послуги), виконання яких доручається підряднику відповідно до умов контракту.

Згідно актів прийняття виконаних робіт № К1, № К2, № К3, № К4, № К5, № К6, №К7, № К8, в період з вересня 2006 року по лютий 2007 року, ТОВ «Газ Тех Комплект» на виконання умов контракту № 28/09/06 від 28 вересня 2006 року проведені роботи по ремонту покрівлі, ремонту приміщень (заміна дверей, опоряджувальні роботи: підвісна стеля, перегородки, стіни), по ремонту фасадів, по ремонту внутрішніх інженерних систем і мереж (водопровід, каналізація, опалення, вентиляція, кондиціонування, електропостачання і електроосвітлення).

З аналізу зазначених вище документів вбачається, що в результаті здійснених в 2006 - 2007 роках ремонтних робіт геометричні розміри, функціональне призначення чи конструкції будівель не змінювалися.

В акті перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, протоколах, приписі та постановах не зазначено характеру робіт, що були проведені на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, в чому саме полягала реконструкція будівлі, зокрема, яка перебудова здійснена, як змінилось функціональне призначення чи геометричні розміри об'єкта.

Відповідачем також, не конкретизовано характеру та обсягу виконаних робіт не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ПАТ «Київський завод електротранспорту» будівельних робіт з реконструкції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані відповідачем фотознімки із зображенням нежитлових будівель не дають можливості суду встановити факт виконання будівельних робіт з реконструкції, інших доказів матеріали справи не містять.

З огляду на не підтвердження факту виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 143/2, на думку колегії суддів, позивач не повинен був подавати повідомлення про початок будівельних робіт, отримувати реєстрацію декларації про початок будівельних робіт чи дозвіл на виконання будівельних робіт, а також здійснювати приймання в експлуатацію такого об'єкта.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про порушення ПАТ «Київський завод електротранспорту» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у тому числі норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є помилковими.

При цьому, слід зазначити, що будівельні роботи позивачем були проведені в 2006-2007 роках, а тому до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», згідно яких реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри), а не вимоги ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ»та ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», на які посилається відповідач в акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві при проведенні 26 жовтня 2012 року перевірки встановлені порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а оскаржуваними постановами накладено на ПАТ «Київський завод електротранспорту» штраф в розмірі 1006200 грн. за порушення абзацу шостого пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та штраф в розмірі 1 006 200 грн. за порушення абзацу третього пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до абзацу шостого пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (із змінами та доповненнями) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Згідно абзацу третього пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (із змінами та доповненнями) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Слід звернути увагу, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності 12 березня 2011 року, відповідальність за порушення вимог містобудівної діяльності у розмірах, визначених в оскаржуваних постановах про накладення штрафу, суб'єкти господарювання розпочали нести з 19 січня 2012 року, а саме: з прийняттям Закону України від 22 грудня 2011 № 4220-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності», яким Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» викладено в новій редакції.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо застосування норм законодавства до правовідносин, які виникли до набрання законної сили Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

З огляду на встановлене, та враховуючи, що позивачем надано докази щодо спростування фактів вчинення ним правопорушень у сфері містобудівної діяльності таких, як виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання та експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, накладення штрафу на позивача є протиправним, а тому постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2012 року № 193/12 та № 192/12 підлягають скасуванню.

Відносно позовних вимог про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з проведення перевірки ПАТ «Київський завод електротранспорту» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, результати якої оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 жовтня 2012 року, слід зазначити наступне.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

У відповідності до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках (пункт 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи.

У відповідності до пункту Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно пункту 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно пункту 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (пункт 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Під час розгляду справи судом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведена перевірка за наявності підстав для проведення позапланової перевірки, в межах своїх повноважень та з дотриманням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з проведення перевірки Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття оскаржуваних постанов від 07 листопада 2012 року №193/12, №193/12 та оскаржуваного припису.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрутованість адміністративного позову та про необхідність його часткового задоволення.

Суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок дотримання норм матеріального та процесуального права, повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 17 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 11.03.13р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.