Постанова

від 13.12.2012 по справі 2а-15152/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2012 року 12:47 № 2а-15152/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 18.10.2012р., за участю:

позивача -Пономаренко А.Є.

відповідач -Калашнікова О.В., Коновал Т.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс»(далі - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 18.10.2012р. №0008701610 та №0008691610.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс»за результатами якої 15.10.2012р. складено акт №15/16-10/31958434 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс»(код ЄДРПОУ 31958434) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ПП «Спецстанкострой»(код ЄДРПОУ 3684189) за період з 01.06.2010 року по 30.06.2012року. (далі -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2010 року на загальну суму 706 167грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового кредиту на загальну суму 564 934грн, а саме: жовтень 2010 року на суму 177 466грн.; листопад 2010 року -196 546грн., грудень 2010 року -190 922грн.

Позивач на підставі п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України подав до Державної податкової служби у м. Києві письмові заперечення, за результатами розгляду яких 16.10.2012р. № 6768/10/16-104 акт перевірки визнано обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства.

На підставі встановлених порушень відповідачем 18.10.2012р. прийняті податкові повідомлення -рішення №0008691610, яким за порушення п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку а прибуток підприємств всього в розмірі 882 708грн., у тому числі 706 167грн.- основний платіж та 176 541грн. -штрафні (фінансові) санкції та №0008701610, яким за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу збільшено суму грошового зобов'язання усього на суму 706 168грн., у тому числі 564 934грн. -основний платіж та 141 234грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП «Спецстанкострой»(код ЄДРПОУ 36841879) (Постачальник) в особі директора ОСОБА_11 укладено Договір поставки №10210/10 від 04.10.2010р., відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар в асортименті відповідно до накладних, на умовах та в порядку визначених Договором.

Також до Договору поставки №10210/10 від 04.10.2010р. укладено Додаткову угоду про наступне:

- постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності по умовам договору поставки №10210/10 від 04.10.2012р.;

- приймання товарно-матеріальних цінностей проводиться матеріально відповідальними особами Покупця;

- посада: заступник помічника керівника структурного підрозділу ОСОБА_12;

- посада: комірник ОСОБА_7;

- посада: комірник ОСОБА_8;

- підпис матеріально відповідальної особи, уповноваженого покупцем який здійснює прийом товарно-матеріальних цінностей на видаткових накладних постачальника повинна бути завірена штампом (печаткою) Продавця.

На підставі вказаного Договору ТОВ «Ройал Кейтерінг Сервіс»виписані податкові, видаткові накладні, рахунки-фактури.

Як вбачається з податкових накладних, ПП «Спецстанкострой»значиться у графі «особа (платник податку) покупець», у графі «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця»зазначено перелік продуктів харчування. На податковій накладній є печатка на якій написано ПП «Спецстанкострой»та у графі де повинно бути зазначено «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»міститься лише підпис (без зазначення прізвища особи яка склала податкову накладну).

Також встановлено, що 05.04.2011р. ТОВ «Ройал Кейтерінг сервіс»було перераховано ПП «Спецстанкострой»грошові кошти в сумі 279000,0грн, в тому числі ПДВ 46500,0грн., з призначенням платежу «Часткова сплата за продукти зг. рах. №110870 08/11/10-891,59; №59, №110270 - 02/11/10-6404, 97; №112570 25/11/10-108011, 03; №120673 06/12/10-159027,6 в тому числі ПДВ 20%», платіжне доручення №2668, та 15.03.2011 ТОВ «Ройал Кейтерінг сервіс»було перераховано ПП «Спецстанкострой»грошові кошти в сумі 257000,0грн., в тому числі ПДВ 42833,3грн., з призначенням платежу: «Часткова сплата за продукти зг. рах. №112570 від 25.11.10р. в тому числі ПДВ 20%», платіжне доручення №2485. Зазначені грошові кошти 28.04.2011р. ПП «Спецстанкострой»перераховує ТОВ «Ройал Кейтерінг сервіс»в сумі 257000,0грн., в тому числі ПДВ 42833,3грн., з призначенням платежу «Повернення помилково перерахованих коштів пл. дор. 2485 від 15.03.11р., сплата за продукти зг. рах. №112570 від 25.11.10р. в тому числі ПДВ 20%», та грошові кошти в сумі 279000,0грн, в тому числі ПДВ 46500,0грн., з призначенням платежу «Повернення помилково перерахованих коштів пл. дор. 2668 від 15.03.11р., сплата за продукти зг. рах. №110870 08/11/10-59; №59, №110270 02/11/10-640497; №112570 25/11/10-10801103; №120673 06/12/10-159027,6 в тому числі ПДВ 20%».

Крім того надано рахунки-фактури за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. де в графі "Постачальник»значиться ПП «Спецстанкострой», а в графі «Одержувач»значиться ТОВ «Ройал Кейтерінг сервіс»на суму 3 389 602,93грн., в тому числі ПДВ 564 933,81грн.

Дата№ рахунка фактуриСума (разом з ПДВ) (грн.)в т.ч. ПДВ (грн.) 13.10.2010 13/10-08 160600,0 26766,67 20.10.2010 102089 300119,05 50019,84 25.10.2010 102594 203264,42 33877,4 27.10.2010 102793 200784,44 33464,07 29.10.2010 102995 200030,82 33338,47 02.11.2010 110270 391123,70 65187,28 08.11.2010 110870 423138,59 70523,1 25.11.2010 112570 365011,03 60835,17 06.12.2010 120673 329027,69 54837,95 20.12.2010 122072 480817,87 80136,31 27.12.2010 122770 335685,32 55947,55 3 389 602,93 564 933,81

До перевірки надано видаткові накладні за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. де в графі «Постачальник» значиться ПП «Спецстанкострой», в графі «Одержувач»значиться ПП «Ройал Кейтерінг сервіс»на суму 3389602,93грн., в тому числі ПДВ 564933,81грн.

Дата№ рахунка фактуриСума (разом з ПДВ) (грн.)в т.ч. ПДВ (грн.) 13.10.2010 1013008 160600,0 26766,67 20.10.2010 102089 300119,05 50019,84 25.10.2010 102594 203264,42 33877,4 27.10.2010 102793 200784,44 33464,07 29.10.2010 102995 200030,82 33338,47 02.11.2010 110270 391123,70 65187,28 08.11.2010 110870 423138,59 70523,1 25.11.2010 112570 365011,03 60835,17 06.12.2010 120673 329027,69 54837,95 20.12.2010 122072 480817,87 80136,31 27.12.2010 122770 335685,32 55947,55 3 389 602,93 564 933,81

Відповідно до даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних (за жовтень 2010р, листопад 2010р. та грудень 2010р.) до складу податкового кредиту віднесено суму у загальному розмірі - 564 933,81грн.,а саме:

- сума ПДВ у розмірі 26 766,67грн. по податковій накладній №1013008 від 13.10.2010р., відображені в реєстрі за №75 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за жовтень 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 50 019.84грн. по податковій накладній №102089 від 20.10.2010р., відображені в реєстрі за №146 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за жовтень 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 33 877.4грн. по податковій накладній №102594 від 25.10.2010р., відображені в реєстрі за №191 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за жовтень 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 33 464,07грн. по податковій накладній №102793 від 27.10.2010р., відображені в реєстрі за №209 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за жовтень 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 33 338.47грн. по податковій накладній №102995 від 29.10.2010р., відображені в реєстрі за №234 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за жовтень 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 65 187,28грн. по податковій накладній №110270 від 02.11.2010р., відображені в реєстрі за №34 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за листопад 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 70 523,1грн. по податковій накладній №110870 від 08.11.2010р., відображені в реєстрі за №82 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за листопад 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 60 835,17грн. по податковій накладній №112570 від 25.11.2010р., відображені в реєстрі за №266 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за листопад 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 54 837,95 грн. по податковій накладній №120673 від 06.12.2010р., відображені в реєстрі № 56 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за грудень 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 80 136,31 грн. по податковій накладній №122072 від 20.12.2012р., відображені в реєстрі за №148 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за грудень 2010р.

- сума ПДВ у розмірі 55 947,55грн. по податковій накладній №122770 від 27.12.2010р., відображені в реєстрі №212 отриманих та виданих податкових накладних в розділі І «Отримані податкові накладні»за грудень 2010р.

Також витрати, понесені у сумі 2 824 669,1грн. віднесені до валових витрат у 4 кварталі 2012 року, а саме:

133 833,33грн. -до валових витрат в жовтні 2010 року;

250 099,21грн. -до валових витрат в жовтні 2010 року;

169 387,01грн. -до валових витрат в жовтні 2010 року;

167 320,37грн. -до валових витрат в жовтні 2010 року;

166 692.35грн. -до валових витрат в жовтні 2010 року;

325 936,42грн. -до валових витрат в листопаді 2010 року;

352 615,49грн. -до валових витрат в листопаді 2010 року;

304 175,86грн. -до валових витрат в листопаді 2010 року;

274 189,74грн. -до валових витрат в грудні 2010 року;

400 681,56грн. -до валових витрат в грудні 2010 року;

279 737,76грн. -до валових витрат в грудні 2010 року.

Таким чином, протягом жовтня, листопада, грудня 2010 року підприємством ТОВ «Ройал Кейтерінг сервіс»оформлено документи по отриманню продуктів харчування від ПП «Спецстанкострой»на загальну суму 3 389 602,31грн., та наслідки таких операцій відображено в податковому обліку, а саме: до складу валових витрат віднесено суму у загальному розмірі 2 824 669грн.; до складу податкового кредиту віднесено суму у загальному розмірі 564 933,81грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Самарським районним судом міста Дніпропетровська по справі №1-301-11 по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Фіктивне підприємництво»Кримінального кодексу України, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а також за ч. 3 ст.28, ч.2 ст.205, ч. 3 ст.28, ч. І ст.364, ч. 3 ст.28, ч. І ст.366 КК України винесено Постанову іменем України від 5 серпня 2011 року, згідно якого встановлено наступне:

ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що на початку 2005р. виник злочинний умисел на провадження незаконної діяльності по наданню фінансових послуг по переведенню безготівкових грошових коштів в готівкові.

Суть незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, полягали в переведенні фінансових активів - грошових коштів, які належать підприємствам замовникам незаконних послуг в їх інтересах, з безготівкової форми в готівкові грошові кошти, шляхом зарахування грошових коштів по безтоварним фінансово - господарським операціям на поточні банківські рахунки спеціально зареєстрованих для такої діяльності юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та подальшого перерахування даних грошових коштів по безтоварним фінансово-господарським операціям на поточні банківські рахунки підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб. Після того у отриманні готівкових грошових коштів в установі банку з поточних банківських рахунків по грошовим чекам та передачі представникам підприємств замовників незаконних послуг, за вирахуванням певного відсотку від суми переведених в готівку грошових коштів, що і складає похід від проведення такої діяльності.

Операції, як у випадку зарахування, так і у випадку списання грошових коштів з поточних банківських рахунків підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб є безтоварними, тобто товари (роботи, послуги), в оплату яких згідно платіжних документів проводиться зарахування та списання грошових коштів за поточним рахунком фактично не продаються (не виконуються, не надаються).

З метою надання проведеним безтоварним операціям по перерахуванню грошових коштів ознак господарської діяльності та документального забезпечення перерахування грошових коштів, складаються заздалегідь неправдиві офіційні первинні документи фінансово-господарської діяльності підконтрольного суб'єкту підприємницької діяльності договори, акти прийому - передачі товарів (робіт, послуг), в яких містяться неправдиві відомості по не проведеним в дійсності угодах з поставки товарів (робіт, послуг).

Постанова Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 5 серпня 2011 року набрала законної сили 13 серпня 2011 року.

Зазначеною постановою встановлено та доведено, що ПП «Спецстанкострой»було створено без наміру займатися підприємницькою діяльності, а з метою використання підприємства для прикриття незаконної діяльності та лише оформляло документи фінансово-господарської діяльності, тобто ПП «Спецстанкострой»не могло здійснювати поставку товару (послуг).

Частиною першою статті 55 ГК України передбачено: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим дня виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Частиною 2. ст. 228 визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, відповідно до п. 1 статті 215 Цивільного кодексу України „підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."

Відповідно до п. 2. статті 215 Цивільного кодексу України „Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається".

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, зазначені правочини відповідно до ст. 203, ст. 207, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вимог п. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 статті 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом. Наявність належним чином виписаної податкової накладної є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Згідно з п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Отже, відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012р. №0008691610 та №0008701610, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 18.12.2012р.

Суддя В.В. Амельохін