Постанова

від 17.04.2013 по справі 2а-15152/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15152/12/2670( в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В. В.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. Духно І. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0008701610 від 18.10.2012 року та № 0008691610 від 18.10.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, скасувати податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс» за результатами якої 15.10.2012 року складено акт № 15/16-10/31958434 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс» (код ЄДРПОУ 31958434) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП «Спецстанкострой» (код ЄДРПОУ 3684189) за період з 01.06.2010 року по 30.06.2012року (далі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2010 року на загальну суму 706 167,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового кредиту на загальну суму 564 934, 00 грн, а саме: жовтень 2010 року на суму 177 466,00 грн.; листопад 2010 року -196 546,00 грн., грудень 2010 року -190 922,00 грн.

18.10.2012 року, на підставі встановлених порушень, відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення № 0008691610, яким за порушення п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 882 708, 00 грн., у тому числі, 706 167, 00 грн - основний платіж та 176 541, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0008701610, яким за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 706 168,00 грн., у тому числі, 564 934, 00 грн - основний платіж та 141 234,00 грн -штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Між позивачем (Покупець) та ПП «Спецстанкострой» (Постачальник), в особі директора Труцького С. О., укладено Договір поставки № 10210/10 від 04.10.2010 року, відповідно до якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар в асортименті, відповідно до накладних, на умовах та в порядку визначених Договором, до Договору поставки № 10210/10 від 04.10.2010 року укладено Додаткову угоду, за якою постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності за умовами договору поставки № 10210/10 від 04.10.2012 року.

Колегія судів апеляційної інстанції ретельно дослідила надані позивачем документи бухгалтерського обліку по господарським відносинам позивача з контрагентом ПП «Спецстанкострой», а саме: рахунки-фактури, видаткові, податкові накладні, акти реалізації за грудень 2010 року (том 1, а. с. 58-126), товарно-транспортнимі накладні (том 3, а. с. 53-63), висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи (том 3, а. с. 64-72), сертифікати відповідності (том 3, а. с. 73-90), тощо.

На підтвердження подальшої реалізації товару за Договором поставки № 1189 від 28 серпня 2009 року, Договором 24/07-09 про надання послуг між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Арена» (том 1, а. с. 171-180) надано документи бухгалтерського обліку, акти прийняття-здачі виконаних робіт (том 2, а. с. 122-129), видаткові накладні (том 2, а. с 130 - том 3, а. с. 13).

З аналізу вищенаведеного, колегія суддів вважає, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача; надані позивачем докази цілком підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним та контрагентом, товар отриманий від ПП «Спецстанкострой» реалізовувся в подальшому іншому контрагенту, тому податковий кредит сформований правомірно.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі N 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на це, колегією суддів не приймається посилання ДПІ, як на доказ нікчемності правочину, укладеного між позивачем та контрагентом, на постанову Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2011 року по справі №1-301-11, оскільки вказане судове рішення не містить жодного посилання на господарські відносини з позивачем, або на рішення суду про нікчемність конкретних господарських договорів між ним та ПП «Спецстанкострой».

Крім того, як свідчать матеріали справи, на момент укладання договорів, на яких грунтувалися взаємовідносини позивача з ПП «Спецстанкострой», а також, під час здійснення господарських операцій, згідно даних ЄДРПОУ, контрагент був зареєстрований в податкових органах як субєкт господарювання та платник ПДВ.

Судом першої інстанції також не враховано, що чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) в акті перевірки із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності), без відповідного рішення суду про визнання таких правочинів недійсними (ст. 20 ПК України, постанова Вищого адміністративного суду України у справі № К/9991/50772/12 від 14 листопада 2012 року).

Оскільки, нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом не доведена відповідачем, зокрема, вироком суду стосовно позивача або його контрагента, який би підтверджував нікчемність укладених між ними правочинів, та спростовується копіями первинних документів, які наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008701610 та № 0008691610 від 18.10.2012 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги позивача, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 13 грудня 2012 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс» задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008701610 від 18.10.2012 року та № 0008691610 від 18.10.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.