Ухвала

від 13.12.2012 по справі 1312/1707/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1312/1707/12 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/1390/6135/12 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н..

суддів: Каблака П.І., Курій Н.М.

при секретарі: Зозулі В.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 поданої ним в інтересах відповідача ОСОБА_3, відповідно до наданих йому повноважень ( а.с.36-37 ) на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 30 травня 2012р.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 30 травня 2012р. задоволено заяву ПАТ «Банк «Київська Русь» про забезпечення пред»явленого ним позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за неналежне виконання кредитного зобов»язання забезпеченого порукою.

Накладено арешт на садовий будинок, що належить відповідачу ОСОБА_3, розташований за адресою : АДРЕСА_1 у садовому кооперативі «Садівник «.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2, який представляє інтереси відповідача ОСОБА_3 ( а.с.36-37). В апеляційній скарзі покликається на її незаконність та безпідставність. Зокрема зазначає, що кредитне зобов»язання відповідача ОСОБА_4 фактично забезпечене іпотекою належних йому та іншим особам 19 земельних ділянок , вартість яких значно перевищує суму кредитного зобов»язання. За таких обставин не було доцільності накладати також арешт і на майно поручителя. Крім того, в силу вимог ст.559 ЦК України договір поруки фактично припинено внаслідок пропуску кредитором шестимісячного строку для пред»явлення вимоги до поручителя про погашення боргу, що повністю виключало можливість накладення арешту на його майно.

Просить оскаржувану ухвалу Личаківського районного суду м.Львова скасувати з прийняттям судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову в забезпеченні позову, попередньо вирішивши питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, який пропущено його довірителькою з поважних причин у зв»язку з її вагітністю.

З огляду на зазначене, ухвалою апеляційного суду від 26..09.12р. строк на апеляційне оскарження поновлено, й після усунення апелянтом недоліків скарги відкрито провадження й справу призначено до апеляційного розгляду ( а.с.44-48).

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного

Відповідно до положень ч.3 ст.152 ЦПК України та роз»яснень, що містяться у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову «, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а розгляд заяв про забезпечення позову має здійснюватися з урахуванням доказів, наданих позивачем, та з»ясуванням чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання по суті, суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримав, оскільки позивачем не подано, а в судовому засіданні не здобуто жодних доказів про належність поручителю на праві власності садового будинку, так і не перевірено чи є співмірним застосований засіб забезпечення позову про стягнення 357 154,35 грн.( а.с. 2-3) за неналежне виконання кредитного зобов»язання забезпеченого іпотекою 19 земельних ділянок, загальна вартість яких перевищує 5 млн грн..( а.с.4-6).

Таким чином, оскаржувана ухвала районного суду прийнята без належного дотримання встановлнного законом порядку вирішення питання, тому залишатися в законній силі не може й підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану ним в інтересах ОСОБА_3 задоволити частково. Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 30 травня 2012р. про забезпечення позову скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

С у д д і :