Рішення

від 08.01.2009 по справі 40/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/217

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.01.09 р.                                                                                                       Справа № 40/217                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” м. Київ

до  відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергоремпостачання”          м. Донецьк

про стягнення 85 660 грн. 02 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача Висоцька Н.О. – юрисконсульт

від  відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:   товариство з обмеженою відповідальністю „Євро Лізінг” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з  товариства з обмеженою відповідальністю ” Техенергоремпостачання” суми основного боргу в розмірі 80 577 грн. 90 коп., пені за прострочення внесення лізингових платежів в сумі 3 899 грн. 04 коп., трьох процентів річних в сумі  377 грн. 30 коп.,   збитків від інфляції в сумі 805 грн. 78 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань згідно договору оперативного лізингу (оренди)  від 13.11.07р. за № 517.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.        

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представників позивача та відповідача, суд встановив:

Судом прийнято до уваги, що учасниками  судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб'єкти господарювання.

До прийняття рішення у справі № 40/217 від позивача надійшло клопотання про накладення арешту на грошові кошти в розмірі 86 634 грн. 62 коп., що знаходяться на банківських рахунках відповідача у якості заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України.

Але позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. А тому  у задоволенні клопотання  щодо забезпечення позову у справі шляхом накладення  арешту  на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача у банківських установах слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Позов мотивовано тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, далі Лізингодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю “Техенергоремпостачання”, далі Лізингоодержувач, був укладений договір оперативного лізингу (оренди) від 13.11.07р. № 571,  далі договор.

За умовами цього договору Лізингодавець передав Лізингоодержувачу в платне користування на умовах оперативного  лізингу  транспортні засоби у відповідності з замовленням на транспортні засоби, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти ці транспортні засоби, своєчасно сплачувати періодичні лізінгові платежі у порядку та строк, передбачений договором.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоотримувачу на підставі підписанних актів прийому-передачі майна.

              Згідно п. 5.1 договору нарахування лізингових платежів здійснюється щомісячно в останній день поточного місяця і відображається в акті виконаних робіт. Сума нарахованого лізингового платежу являє собою вартість фактично наданих послуг за користування ТЗ за відповідний період лізингу і складається з суми лізингового платежу за місяць, вказаного в Плані лізингу та частини першого лізингового платежу, що припадає на відповідний період лізингу. Оплата лізингових платежів здійснюється відповідно до графіка платежів.  

Також за п. 5.2 договору крім сплати лізингового платежу зобов'язаний сплачувати всі витрати, податки та обов'язкові платежі, передбачені договором та чинним законодавством України.

               За договором, а саме в п. 5.5 передбачено, що оплата вартості послуг Лізингодавця  здійснюється в українських гривнях.

              Проте всупереч прийнятих обов'язків, Лізингоотримувач зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати періодичних лізингових платежів виконав не в повному обсязі, тобто не сплатив виставлені Лізингодавцем рахунки – фактури лізингові платежі в строк, визначений договором та планом лізингу. Таким чином у нього виникла основна заборгованість в сумі  80 577 грн. 90 коп.

              Згідно п. 5.3 договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та/або платежів не передбачених графіком платежів (включаючи компенсації) Лізингоодержувач  сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми, що підлягає сплаті, за кожний день прострочення.

        Оскільки Лізингоотримувач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, Лізингодавець намагається стягнути з нього пеню в сумі 3 899 грн. 04 коп.   

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки  інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Лізингодавець намагається стягнути з Лізингоотримувача три проценти річних за договором оперативного лізингу від 13.11.07р. № 571 за період з 20.08.08р. по 27.10.08р. в сумі 377грн. 30 коп.

Крім того, згідно розрахунків інфляційної суми збитки від інфляції за період з 20.06.08р. по 27.10.08р складають 805 грн. 78 коп.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором Лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 ЦК України та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

        Стаття 292 ГК України дає наступне визначення лізингу, що це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника  (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно п. 2 ст. 292 ГК України, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

За ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить  лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням ізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.  

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому що до прийняття судом рішення суму основного боргу за договорами вже було погашено.

Пункт 6 статті 232 ГК України передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3 899 грн. 04 коп. за період прострочення з 20.06.08р. по 10.10.08р. за договором оперативного лізингу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інший розмір процентів не був встановлений договором та законом, то позовні вимоги щодо стягнення трьох процентів річних в сумі  377 грн. 30 коп. та збитки від інфляції в сумі 805 грн. 78 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань також вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та по забезпеченню судового процесу, згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Позивачем було зайве перераховане до державного бюджету державне мито в сумі 4 080 грн. 32 коп. згідно платіжного доручення № 14983 від 31.10.08р.,  оригінал якого знаходиться  в матеріалах справи. Тому відповідно до вимог пункту 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р.  за №7-93 „ Про державне мито” та статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його рахунок.

За згодою представника позивача, присутнього у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, згідно ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 526, 599, 625, 806 ЦК України від 2003р. , п. 6 ст. 232, ст. 292 ГК України, ст.ст. 22, 44, 45, 47, 49, ст.ст. 82, 84, ч.ч. 2, 3, ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергоремпостачання”, 83000, м. Донецьк, вул. Постишева, б. 105, ід. код 32757710, р/р 26001110114670 в ВАТ КБ „Південком Банк”, МФО 335946 на користь:

-          товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, 03035, м. Київ, вул.Сурікова, 3, ід. код 32774741, п/р 2600510828 в ВАТ  КБ “Укргазбанк”, МФО 320478 основний борг в сумі 80 577 грн. 90 коп., пеню в сумі 3 899грн. 04 коп., три проценти  річних в сумі  377 грн. 30 коп., збитки від інфляції в сумі 805 грн. 78 коп., державне мито в сумі 856 грн. 60 коп. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн., видавши наказ.

3.Повернути на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, зайве перераховане державне мито в сумі 4 080 грн. 32 коп. згідно платіжного доручення № 14983 від 31.10.08р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Підставою повернення державного мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя                                                                                                            Підченко Ю.О.