Рішення

від 30.12.2008 по справі 9/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.08                                                                                           Справа№ 9/225

Господарський суд  Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Марочканич І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом:   

Позивача: Закритого акціонерного товариства “ОБОЛОНЬ”, м. Київ,

До відповідача: Приватного підприємства “ІНТЕРГРУПФАРМ”,  м. Львів,

Про стягнення заборгованості  1562 грн. 40 коп. основного боргу,  522 грн. 00 коп. штрафу нарахованого відповідно до п. 3.3.1. договору, 1287 грн. 60 коп. штрафу нарахованого відповідно до п. 4.2. договору,  стягнення з відповідача судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Затварський І.Б. –п/к,

Від відповідача:  не прибув.

Представнику  роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 22, 29 ГПК України, зокрема право відводу судді, стаття 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді –не заявлено. Представник відмовився від технічної фіксації судового процесу.

Суть спору:   розглядається справа за позовом Закритого акціонерного товариства “Оболонь”, м. Київ, до відповідача: Приватного підприємства “Інтергрупфарм”,  м. Львів, про стягнення заборгованості  1562 грн. 40 коп. основного боргу,  522 грн. 00 коп. штрафу нарахованого відповідно до п. 3.3.1. договору, 1287 грн. 60 коп. штрафу нарахованого відповідно до п. 4.2. договору,  стягнення з відповідача судових витрат.

             Представник позивача у попередніх судових засіданнях надав суду оригінал довідки з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 973020 Приватного підприємства “Інтергрупфарм”,  докази про надсилання відповідачу за адресою: м. Львів, вул. Грородоцька, 2 копії позовної заяви з доданими до неї документами, що підтвердив оригіналом поштової квитанції № 2209 від 16.12.2008р.,  описом про вкладення у цінний лист ( належним чином завірені копії –у справу), просить позов задовільнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

           Представник відповідача, повторно, в судове засідання не прибув, вимог ухвал суду без поважних причин не виконав, про причини неприбуття суд належним чином не повідомив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи за двома адресами: м. Львів, вул. Чукаріна, 9 та м. Львів, вул. Городоцька,2.

           Як вбачається із довідки виданої державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.12.2008р. серії АВ № 973022, відповідач 12.12.2007р. змінив своє місцезнаходження і з 12.12.2007р. знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 2, код ЄДРПОУ  33533105.

          Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

           В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

           15 липня 2005 року між Закритим акціонерним товариством “ОБОЛОНЬ”, м. Київ (Позивачем, Власник –за договором) з однієї сторони, в особі Львівського представництва (філія) ЗАТ “Оболонь” ( за договором “Орендодавець”) –з другої сторони та  (Відповідачем) Приватним підприємством “ІНТЕРГРУПФАРМ”,  м. Львів (Орендар –за договором) –з третьої сторони, була укладена трьохстороння угода на подальшу оренду холодильного обладнання № 4094/959/0260.

          За умовами цього договору, орендодавець, для забезпечення реалізації продукції ЗАТ “Оболонь”, передає, а орендар приймає в оренду для охолодження та зберігання продукції ЗАТ “Оболонь” та продукції його дочірніх підприємств фірмове холодильне обладнання в загальній кількості –1 шт., загальною вартістю обладнання, що орендується складає в еквіваленті –600 доларів США ( п. 1.1. договору), холодильне обладнання, що передається в оренду, має наступні показники: марка: Електролюкс V –400 Т “Живчик”, Інвентарний номер, вказаний у накладній № 959 від 14.04.05р., - 1 шт., вартість за 1 шт. 600 у.о. ( п.1.2. договору), інвентарний  № 51301481).           

          Сторони за вказаною угодою передбачили, що орендна плата за користування однієї одиниці обладнання становить 10 грн. за рік, в т.ч. ПДВ, яка сплачується протягом перших десяти днів з моменту підписання даної угоди  та наступні платежі до 15 січня поточного року шляхом перерахування коштів на рахунок орендаря (п. 2.1. договору).

         У відповідності до п. 1.1. угоди орендодавець передав орендарю в оренду вказане у договорі майно за накладною № 0260 від 15 липня 2005 року, а відповідач прийняв зазначене майно згідно довіреності  ЯИЯ № 182951 від 14 липня 2005 року, через Ковалик Олега Богдановича (паспорт серії КС № 233103 виданий 13 січня 2001р. Шевченківським РВ УМВСУ у Львівській області), що підтверджується довіреністю серії ЯИЯ № 182551 від 14.07.05р. та накладною № 0260 від 15 липня 2005р. (докази у справі).

        Згідно п. 6.3. даного договору, орендар зобов”язувався розмістити холодильну шафу за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 39, та використовувати дане холодильне обладнання тільки для зберігання та охолодження продукції ЗАТ “Оболонь” та продукції його дочірніх підприємств.

         Так як відповідно до п. 3.2. договору орендар наділений правом контролю за умовами експлуатації орендованого майна, 07.02.2007 року було вчинено контрольну перевірку холодильного обладнання та адресою, зазначеною в угоді, однак обладнання за вказаною адресою не виявилося, що підтверджується Актом контрольної перевірки від 07.02.2007 року холодильного обладнання  (холодильна шафа Електролюкс V –400 Т “Живчик” інвентарний  № 51301481).

         Жодних пояснень про причини відсутності орендованого майна за зазначеною у договорі адресою відповідач позивачу не надав, у зв”язку з чим у квітні 2008 року, представники орендодавця, повторно, звернулися до відповідача з метою з”ясування місцезнаходження орендованого майна.

          Відповідач 03.04.2008р. надав позивачу Розписку, з якої вбачається, що відповідач повернути холодильне обладнання не може, а тому згоден оплатити його залишкову  вартість в сумі 1562 грн. 40 коп. протягом 4 (чотирьох) місяців рівними сумами (по 390,60 грн. щомісяця) –оригінал розписки оглянуто в судовому засіданні –копія у справі.

         Однак відповідач своєї заборгованості за вказаним договором не погасив.

         Відповідно до п. 3.4.8. угоди, у випадку пошкодження або втрати обладнання, орендар зобов”язується відшкодувати орендодавцю чи власнику вартість майна, яка зазначена в угоді з урахуванням зносу.

         Таким чином, на час розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем складає 1562 грн. 40 коп.

            Стаття 173 ГК України, передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

           Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Відповідно до статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

          з акту управління господарською діяльністю;

          з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать;

          внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав;

          у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

         Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

           Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України, в силу зобов”язання одна особа (боржник зобов”язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

           В силу приписів ст. 526 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

          Стаття 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

           Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

            Частиною 3 зазначеної статті визначено, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

            потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

            сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

            у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

            Стаття 217 ГК України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

             Частиною 2 цієї статті визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

             У статті 218 ГК України законодавець зазначив, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, а частиною 2 цієї статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

                  У відповідності до вимог статті 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

                 Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнають ся господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

                          Частиною 2 зазначеної статті визначено, що суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

                Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання.

               Частиною 3 цієї статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.                                                                                                                                                                                                                            

               Позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 522 грн. 00 коп., який нараховано відповідно до п. 3.3.1. угоди.

              Відповідач зобов”язаний був повернути позивачеві  вартість обладнання протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

             Відповідач отримав, під розписку 29.09.2008р., претензію позивача про повернення холодильних шаф від 24.08.2008р. вих № 2, що підтверджується рекомендованою кореспонденцією № 711807 та поштівкою про отримання  цієї кореспонденції № 711807 власне 29.09.08р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії –у справі).

            Відтак відповідач зобов”язаний був повернути орендоване майно до 06 жовтня 2008 року.

            Як вбачаться з матеріалів даної справи, відповідач претензію позивача від 24.08.2008р. вих. № 2, залишив без реагування.

            Пунктом 3.3.1. угоди сторони передбачили, що при порушенні умов оренди, в т.ч. не розміщення холодильного обладнання за адресою, вказаною в угоді ( п. 6.3.), орендар зобов”язується сплатити орендодавцю або власнику обладнання штраф у розмірі 15% від вартості обладнання, який складає 90 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 522 грн. 00 коп. (Позивачем для обрахунку взято курс долара США по відношенню до гривні на дату підписання позовної заяви –5,80 грн. за 1 долар США).

             Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1287 грн. 60 коп., який нараховано відповідно до п. 4.2. угоди, яким сторони погодили, що у випадку прострочення повернення орендодавцю обладнання, орендар сплачує на користь орендодавця або власника штраф у розмірі 1% від вартості обладнання за кожний день прострочення повернення обладнання.

            Як зазначено вище у цьому рішенні,  Відповідач зобов”язаний був повернути позивачеві  вартість обладнання протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

             Відповідач отримав, під розписку 29.09.2008р., претензію позивача про повернення холодильних шаф від 24.08.2008р. вих. № 2, що підтверджується рекомендованою кореспонденцією № 711807 та поштівкою про отримання  цієї кореспонденції № 711807 власне 29.09.08р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії –у справі).

            Відтак відповідач зобов”язаний був повернути орендоване майно до 06 жовтня 2008 року.

            Як вбачаться з матеріалів даної справи, відповідач претензію позивача від 24.08.2008р. вих № 2, залишив без реагування.

            Виходячи з вищенаведеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф  у розмірі 1287 грн. 60 коп., який нараховано відповідно до п. 4.2. угоди ( Розрахунок суми штрафу –в тексті позовної заяви).

             Суд заслухав пояснення позивача, оглянув та дослідив докази по справі, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально обгрунтований, відповідачем –не спростований, підлягає до задоволення  повністю.

            Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач: Приватне підприємство “Інтергрупфарм”, 29.04.2005р. було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, йому присвоєно код ЄДРПОУ 33533105, місцезнаходження: п. і. 79007, Львівська область, місто Львів, Сихівський район, вулиця Чукаріна, 9.

          12.12.2007 року Приватне підприємство “Інтергрупфарм” було внесено зміни про юридичну особу до ЄДР, і зазначене підприємство (Приватне підприємство “ІНТЕРГРУПФАРМ”) вказало свою юридичну адресу: 79007, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, вулиця Городоцька, 2, ідентифікаційний номер не змінився, має код ЄДРПОУ 3353310, що підтверджується довідкою з Єдиного Державного Реєстру від 03.12.2008р. серії АВ № 973020, яка видана державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія –у справі).

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно з ст. 49 ГПК України.

            На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 2, 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 116, 117 ГПК України,  господарський  суд, -

                                                            В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовільнити  повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Інтергрупфарм (79007, Львівська область, місто Львів, Галицький район, вулиця Городоцька, 2, код ЄДРПОУ 3353310) на користь Закритого акціонерного товариства “ОБОЛОНЬ” (04655, місто Київ, вулиця Богатирська, 3, код ЄДРПОУ 05391057) 1562 грн. 40 коп. основного боргу, 522 грн. 00 коп. штрафу нарахованого відповідно до п. 3.3.1. угоди, 1287 грн. 60 коп. штрафу нарахованого відповідно до п. 4.2. угоди, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118грн. 00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя