Рішення

від 15.01.2009 по справі 15/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/202

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.01.09 р.                                                                                                       Справа № 15/202                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 23602109)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Локат” м. Артемівськ (код ЄДРПОУ 20382185)

про стягнення боргу та штрафних санкцій в розмірі 40097,99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лищук І.В. за довіреністю № б/н від 03.12.2008 р.

від відповідача: Перебора О.В. за довіреністю № 80 від 04.12.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Локат” м. Артемівськ про стягнення боргу та штрафних санкцій в розмірі 40097,99 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/202, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 р. сторони уклали договір постачання № 3487, згідно якого постачальник зобов'язався систематично передавати (постачати) у зумовлені строки (строк) покупцеві лікарські засоби, продукцію медичного призначення, біологічно активні добавки та косметику у кількості, асортименті і по цінах, згідно з накладними (специфікаціями), що є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити за нього певну грошову суму на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар за даним договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними (специфікаціями) на основі узгоджених заявок покупця. Заявка надається за допомогою будь-якого засобу зв'язку.

Згідно п. 4.1 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, зазначеними в накладних (специфікаціях), що є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 4.3 договору покупець оплачує кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми на рахунок постачальника протягом строку, вказаного в товарно-транспортній накладній.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за затримку оплати товару більше строку, обумовленого в п. 4.3 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п. 6.1 договору даний договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.11.2008 р. Завірена копія договору додана до позовної заяви.

На виконання умов вказаного договору позивач у період з лютого 2008 р. по червень 2008 р. передав відповідачу товар за видатковими накладними, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується крім вказаних видаткових накладних податковими накладними, оригінальні копії яких, ідентичні накладним, наданим відповідачу, додані до позову, а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЕ № 605684 від 07.05.2008 р., завірена копія якої також додана до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 3487 від 01.11.2007 р. суд робить виходячи з пояснень представників позивача та відповідача про те, що відносини між позивачем та відповідачем засновані на вказаному договорі постачання, будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У всіх спірних видаткових накладних встановлена відстрочка платежу – 41 календарний день від дати накладної. Тобто сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за договором постачання товару, згідно кожної видаткової накладної.

Таким чином, встановлений договором строк оплати за отриманий товар по спірному договору для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідачем отримана за договором продукція була оплачена частково, тому сума боргу на момент подання позову до суду складає 32733,62 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 02-41/1403 від 14.01.2009 р. У вказаному відзиві відповідач визнає позовні вимоги в частині основного боргу. Відповідач вказує на те, що він вживає заходи по погашенню заборгованості, що підтверджується копіями завірених платіжних доручень, що додані до матеріалів справи. У зв'язку зі складною ситуацією в державі та зменшенням обсягів реалізації медикаментів відсутня можливість погасити всю суму заборгованості одночасно. Відповідач пропонує розробити графік погашення заборгованості строком на 6 місяців без урахування штрафних санкцій. Штрафні санкції відповідач просить не застосовувати, тому що заборгованість погашається добровільно.

Як передбачено ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог за вх. № 02-41/48621 від 16.12.2008 р., в якій просить суд стягнути з відповідача: заборгованість за поставку продукції в сумі 28773,62 грн. (сума зменшилася), пеню в розмірі 3549,94 грн. (сума зменшилася), інфляційні нарахування в розмірі 2362,64 грн. (сума не змінилася), 3% річних в розмірі 454,64 грн. (сума не змінилася), а разом стягнути 35140,84 грн. До заяви позивач додав нові розрахунки. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

У зв'язку з частковою оплатою відповідачем товару, поставленого позивачем на виконання договору постачання, позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог за вх. № 02-41/1365 від 15.01.2009 р., в якій просить суд стягнути з відповідача: заборгованість за поставку продукції в сумі 25403,62 грн. (сума зменшилася), пеню в розмірі 3549,94 грн. (сума не змінилася), інфляційні нарахування в розмірі 2362,64 грн. (сума не змінилася), 3% річних в розмірі 454,64 грн. (сума не змінилася), а разом стягнути 31770,84 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Позивач надав до суду заяву про часткову відмову від позову за вх. № 02-41/1402 від 15.01.2009 р., згідно якої він відмовляється від позову в частині стягнення пені у розмірі 3549,94 грн. та в частині стягнення 3% річних в сумі 454,64 грн. Раніше заявлені вимоги в частині основного боргу та суми інфляційних нарахувань залишаються незміненими. Повноваження представника позивача на відмову від позову підтверджені довіреністю б/н від 03.12.2008 р. Вказана відмова від позову згідно ст. 22 ГПК України була прийнята судом. Як передбачено ст. 78 ГПК України у разі відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Провадження у справі в цій частині згідно ст. 80 ч. 1 п. 4 ГПК України підлягає припиненню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім основного боргу у сумі 25403,62 грн. позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з лютого 2008 р. по червень 2008 р. в розмірі 2362,64 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ствердження відповідача щодо пропозиції розробити графік погашення заборгованості строком на 6 місяців суд не приймає до уваги, тому як вказаний графік заборгованості не був погоджений іншою стороною в даній справі. Будь-які належні докази, які б обумовили надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду згідно ст. 83 ч. 1 п. 6 ГПК України, до суду не представлені. Клопотання відповідача не застосовувати штрафні санкції також до уваги не приймається, тому як позивач сам відмовився від стягнення заявлених вимог по пені та 3% річних. Інфляційні нарахування не відносяться до штрафних санкцій згідно діючого законодавства.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 80 ч. 1 п. 4; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Локат” (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Леваневського, 16; код ЄДРПОУ 20382185; розрахунковий рахунок 26007097753000 в ЗАО “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул. Складська, 3-В; поштова адреса: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 15; код ЄДРПОУ 23602109; розрахунковий рахунок 26004077300 в ЗАО “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970) суму 27766,26 грн. (а саме: основний борг у сумі 25403,62 грн., інфляційні нарахування у сумі 2362,64 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 277,66 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 103,13 грн.

Провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 3549,94 грн., 3% річних в сумі 454,64 грн. припинити у зв'язку з відмовою позивача від позову та прийняттям відмови судом.

У судовому засіданні 15.01.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.