Рішення

від 10.12.2012 по справі 2-3811/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3811/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Хлуд А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державного казначейства України, 3-я особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з вказаним позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, (далі відповідач, Держказначейство), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі третя особа, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 25 560, 50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером, та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії і у відповідності до вимог ст. ст. 39, 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, для осіб віднесених до категорії 2.

Відповідно до підпункту 12, 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. № 107-VI до статті 54 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, відповідно до яких позивачу нараховувалась та почала сплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили дієздатність та підвищення пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі 5,20 грн.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі "Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 12, підпункту 15, пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. № 107-VI, просив стягнути з Держави України в особі Державного казначейства України на підставі ст.1175 ЦК України завдану йому матеріальну шкоду в сумі 25 560, 50 грн., що відповідає сумі недоотриманої пенсії.

Представник Державного казначейської служби України в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, на адресу суду направив заперечення, в яких просив слухати справу без представника Державного казначейської служби України та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, на адресу суду направив заперечення, в яких просив відмовити позивачу в задоволенні цивільного позову та справу розглядати без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Представник позивача направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача.

З огляду на викладене, суд розглянув дану справу у відсутність сторін, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії і має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Обов'язок по проведенню зазначених виплат покладено на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Підпунктом 15 пункту 28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначається в розмірі 20 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 15 р. 28 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до держави Україна в особі Державного казначейства України, правонаступником якого є Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди, заподіяної актом, що визнаний неконституційним, згідно до припису ч. 3 ст. 152 Конституції України, як норми прямої дії.

Частиною 3 ст. 152 Конституції України передбачено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на норми статей 1173 та 1175 ЦК України, які визначають порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішенням, дією, бездіяльністю чи нормативно-правовими актами, при цьому посилається на ту обставину, що положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані Конституційним Судом України неконституційними.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Ст. 1175 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Разом з тим, як вбачається зі змісту Закону України «Про Конституційний Суд України», законодавець розмежовує поняття «неконституційність» та «невідповідність законам».

Зокрема, відповідно до ст. 19 вказаного Закону Конституційний Суд України виносить рішення з питань, порушених у заяві щодо нормативного акта або окремих норм, конституційність чи законність яких піддається сумніву. Якщо при розгляді справи буде виявлено невідповідність інших норм або актів, які в ході розгляду справи оцінювались Конституційним Судом України, він виносить рішення щодо неконституційності чи невідповідності законам акта або його окремих норм.

Таким чином, ст. 1175 ЦК України підлягає застосуванню тільки у тих випадках, коли нормативно-правовий акт органу державної влади визнається незаконним і скасовується. У випадках, коли закони чи інші правові акти або їх окремі положення визнаються Конституційним Судом України неконституційними та у зв'язку з цим втрачають чинність, вказана норма не підлягає застосуванню.

Проте відсутність відповідної юридичної матеріальної норми у ЦК України, яка регулює порядок відшкодування шкоди, заподіяної актом, що визнаний неконституційним, дає підстави застосувати аналогію закону, а в разі відсутності подібної правової норми - аналогію права.

Частиною 3 ст. 8 Конституції України встановлено, що норми конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» суд безпосередньо застосовує Конституцію, зокрема у разі, коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суперечить Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.10 та ч.1 ст. 60 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України та Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, тобто Державна казначейська служба України здійснює перерахування коштів з рахунку відповідного розпорядника бюджетних коштів за його дорученням.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї доказів, за перерахунком пенсії позивач звертається до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, який є органом, що відповідно до законодавства здійснює пенсійне забезпечення (ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), роботу якого, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, організовує, координує та контролює, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, Пенсійний фонд України, який в даному випадку є головним розпорядником бюджетних коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача з огляду на недоведеність позивачем протиправності дій відповідача та відсутністю причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача та вини останнього в її заподіянні.

Керуючись ст. 8 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст. ст. 1, 4, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до Держави України в особі Державного казначейства України, 3-я особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т.Г. Ільєва