Рішення

від 29.12.2008 по справі 19/335/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/335/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.08                                                                                        Справа №  19/335/08

Суддя   Даценко Л.І.

За позовом -  Комунального підприємства “Управління капітального будівництва”, (ЄДРПОУ –04054151), м. Запоріжжя, вул.. 40 років Радянської України, 60-б

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Південькабель –Пром”, (ЄДРПОУ –34748210), м. Запоріжжя, вул.. Космічна, 119

до відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація –Сфера”, (ЄДРПОУ –30408320), м. Запоріжжя, вул.. Доківська, 3

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Управління комунального господарства Запорізької міської ради (ЄДРПОУ –19282219), м. Запоріжжя, пр. Леніна, 173

Про  визнання договору недійсним

                                Суддя Даценко Л.І.

Присутні:

Від позивача –Фалькінштерн В.В., дов. № юр/288 від 27.02.07

Від відповідача 1 –не з'явився

Від відповідача 2 –ліквідатор Персюк С.В.

Від 3-ї особи: Фролова І.О.,дов. № 01/05-997 від 24.12.08

                     - Колодій О.В., дов. № 01/05-357 від 19.05.08

        Заявлено позов про визнання  договору про відступлення права вимоги від 04.11.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Південькабель –Пром” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація –Сфера” недійсним.

        Ухвалою від 03.12.2008р. господарський суд Запорізької області порушив провадження у справі № 19/335/08 за позовом Комунального підприємства “Управління капітального будівництва”  до відповідача 1 - ТОВ “Південькабель –Пром” та відповідача 2 - ТОВ “Корпорація –Сфера”.

         У судовому засіданні 24.12.2008р. оголошено перерву до 29.12.2008р.на 10-00 для оголошення рішення у повному обсязі.  

        Клопотання представників сторін щодо ведення судового процесу  засобами технічної фіксації не надходили.  

        У судове засідання представник позивача надав суду заяву від 24.12.2008 про уточнення предмету позову та просить визнати недійсною угоду про відступлення права вимоги від 04.11.2008р. укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю “Південькабель –Пром” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація –Сфера”.

        Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки подана відповідно до ст.22 ГПК України.

        Представник позивача підтримав заявлені вимоги  та просить позов задовольнити, посилаючись на те, що 04.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Південькабель –Пром” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація –Сфера” укладено угоду про відступлення права вимоги, згідно якої  останнє  уступило ТОВ “Південькабель –Пром” право вимоги по зобов'язанням КП “Управління капітального будівництва” та управління комунального господарства Запорізької міської ради, які витікають з договору підряду № 7-109/02 від 04.11.2002р.

       Позивач вважає, що укладення угоди уступки права вимоги від 04.11.08р. порушує його права, оскільки пунктом 12.2 договору підряду  № 7-109/02 від 04.11.2002р. встановлено, що жодна зі сторін договору не може передавати свої права та обов'язки за договором третім особам без письмової згоди на це інших сторін договору. Оскільки КП “Управління капітального будівництва” та управління комунального господарства Запорізької міської ради не давали  ТОВ “Корпорація –Сфера” згоди на укладення  угоди, позивач вважає, що укладена угода  про відступлення права вимоги від 04.11.2008 суперечить вимогам статей  203, 516 ЦК України та повинна  бути визнана недійсною.

        Представник відповідача 1 ТОВ “Південькабель –Пром” заперечує проти позову, та  вважає позовні вимоги  КП “Управління капітального будівництва” такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивачем не враховано вимоги передбачені ст.. 202 ГК України та ст.. 653 ЦК України правові наслідки розірвання договору, а саме позивачем не врахований  той факт, що 04 листопада 2003 року ним же підписана додаткова угода  № 72/03 до договору підряду  № 7-109/02 від 04.11.2002р., згідно з пунктом 1.2 якого сторони договору ТОВ “Корпорація –Сфера (генеральний підрядник за договором), КП “Управління капітального будівництва” (замовник –забудовник за договором) та Управління комунального господарства Запорізької міської ради (генеральний замовник за договором) дійшли згоди про розірвання договору підряду з дати підписання угоди, тобто з 04 листопада 2004 року. Статтею 202 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються за згодою сторін, частиною 2 статті 653 ЦК України передбачені аналогічні правові наслідки розірвання договору. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на пункт договору, тобто зобов'язання,  яке на момент оспорюваного договору відповідно до приведених норм  законодавства, було припинено, тобто не існувало.

        Представник відповідача 2  надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що в провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 19/205 про банкрутство ТОВ “Корпорація – Сфера”, визнаного банкрутом постановою  від 27.03.07р., відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено  арбітражного керуючого Персюка С.В.

        При проведені ліквідаційної процедури банкрута у ліквідаційну масу була включена дебіторська заборгованість КП ““Управління капітального будівництва” за договором підряду № 7-109/02 від 04.11.2002р., додатковою угодою № 72/03 від 04.11.2003р. у розмірі 1 985 953,06 грн.  14.10.2008р. на підставі договору було залучено експертів з метою встановлення ринкової вартості дебіторської заборгованості. На підставі висновку спеціаліста – оцінника № 110-08 від 20.10.2008 дебіторська заборгованість склала 87 140,00 грн.

        Комітет кредиторів ТОВ “Корпорація –Сфера”  на засіданні, яке відбулося 30.10.2008, прийняв рішення щодо відступлення права вимоги  заборгованості КП ““Управління капітального будівництва” у розмірі 1 985 953,06 грн. третій стороні.

        04.11.2008 ТОВ “Корпорація –Сфера” уклало з ТОВ “Південькабель –Пром” угоду про відступлення права вимоги боргу  КП ““Управління капітального будівництва”, про що письмово повідомило останнього 07.11.2008. На виконання угоди про відступлення права вимоги від 04.11.08р. ТОВ “Південькабель –Пром” перерахувало  суму боргу, яка була включена до ліквідаційної маси ТОВ “Корпорація –Сфера” та направлена на погашення зобов'язань банкрута перед кредиторами. На думку ліквідатора, ТОВ “Корпорація –Сфера” мало всі законні права на укладення угоди про відступлення права вимоги, вважаючи, що посилання  КП “Управління капітального будівництва” на те, що ТОВ “Корпорація –Сфера” порушила умови договору підряду  № 7-109/02 від 04.11.2002р. (пункт 12.2) є безпідставними, оскільки 04 листопада 2003 року сторонами за договором підряду  підписана додаткова угода  № 72/03 про розірвання договору підряду  № 7-109/02 від 04.11.2002р. Отже на підставі ст.. 604 ЦК України зобов'язання за договором підряду  № 7-109/02 від 04.11.2002р. було припинено за згодою сторін, зобов'язання за цим договором припинилося з 04.11.2003р., у томі числі й те, що торкалося обмежень зміни кредитора за зобов'язанням.

        Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у засіданні суду надала пояснення, в якому підтримує заявлені позовні вимоги, та просить визнати недійсною угоду про відступлення права вимоги від 04.11.2008р., укладену між відповідачами по справі.

        Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

        Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

        04.11.2008р. між відповідачами по справі ТОВ “Корпорація –Сфера”  та ТОВ “Південькабель –Пром”  укладена угода про відступлення права вимоги  КП “Управління капітального будівництва” кредиторської заборгованості у сумі 1 985 953,06 грн., яка виникла на підставі договору підряду № 7 від 04.11.2002р. укладеного між ТОВ “Корпорація –Сфера (генеральний підрядник за договором), КП “Управління капітального будівництва” (замовник –забудовник за договором) та Управлінням комунального господарства Запорізької міської ради (генеральний замовник за договором).

        Додатковою  угодою № 72/03 від 04.11.2003р. договір підряду  № 7-109/02 від 04.11.2002р. був розірваний з дати підписання цієї Угоди (п.1.2).

         Відповідно до пункту 2.1 та 2.2 додаткової угоди, ТОВ “Корпорація –Сфера” (генеральний підрядник) здійснило здачу, а КП “Управління капітального будівництва” (замовник –забудовник) прийняття всіх виконаних  на день підписання роботи за формою КБ-2 та КБ-3 (у тому числі витрати на охорону об'єкту в узгоджених розмірах), матеріали та конструкції, проектно-кошторисну та виконавчу документацію 10 листопада 2003 р. (п.2.1); КП “Управління капітального будівництва” (замовник –забудовник) визначена сума, яка підлягає сплаті, вказані суми узгоджені з  ТОВ “Корпорація –Сфера” (генеральний підрядник) та надані виконавчому комітету Запорізької міської ради (інвестору), про що свідчить статистична звітність 2 КБ (п.2.2).

        Більш того, факт розірвання договору підряду  № 7 від 04.11.2002р. встановлено рішеннями господарського суду Запорізької області  від 06.12.2004р. по справі № 15/354 та від 18.05.2006р. по справі № 15/223/06.

        Статтею 202 Господарського кодексу України обумовлено, що господарські зобов'язання припиняються за згодою сторін. Аналогічні правові наслідки передбачені  частиною 2 статті  653 Цивільного кодексу України.

        Правовим наслідком розірвання договору згідно п. 2 ст. 202 ГК України є припинення господарського зобов'язання, тоді як закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення (ч.4ст. 631 ЦК України) (постанова Вищого господарського суду України від 24 січня 2006р. № 2/100ПД-05).

        Сторонами відповідно до ст.. 626 ЦК України, ст.. 174 ГК України при укладанні додаткової угоди від 04 листопада 2003 року встановлені нові зобов'язання, щодо виконання та передачі яких не встановлено жодних обмежень.

        Статтею 626 ЦК України, статтею 174 ГК України встановлені підстави виникнення зобов'язань.

        Зобов'язання, що встановлені сторонами відповідно до зазначених статей внаслідок розірвання договору підряду, регламентовані розділом 2 вищезазначеної додаткової угоди, які в повному обсязі  відповідають вимогам законодавства, зокрема ч. 4 ст. 849 ЦК України щодо обов'язку виплати підрядникові плату за виконану частину робіт та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору, що і встановлено вищезазначеними рішеннями господарського суду Запорізької області.

        Таким чином, додаткова угода № 72/03 від 04.11.2003р.  за своєю правовою суттю є самостійною угодою, в якій сторони встановили  окремі ( не додаткові) зобов'язання, щодо  проведення розрахунків. Встановлені додатковою угодою зобов'язання ніяким чином  (окрім підстави формування заборгованості, тобто встановлення розмірі відшкодування збитків)  не пов'язані з тим, що були встановлені при укладанні договору підряду.

        В статті 515 ЦК України наведені зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається.

        Встановлені 04 листопада 2003 року зобов'язання при укладанні угоди, якою на теперішній час врегульовані правовідносини сторін не співвідносяться з приведеними у статті 515 ЦК України, тобто будь-якої заборони  щодо відступлення права вимоги ані в закону ані в договорі немає.       

        Крім того, судом встановлено, що ухвалою від 15.08.2005р. господарським судом Запорізької області порушена справа № 19/205 про банкрутство ТОВ “Корпорація –Сфера”.

28.11.2005р. ухвалою суду затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів з загальною сумою кредиторської заборгованості 4 848 632,19 грн.  Постановою суду від 27.03.2007р. ТОВ “Корпорація –Сфера” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатора банкрута призначено арбітражного керуючого Персюка С.В. При здісненні своїх повноважень, покладених на нього статтю 25  Закону України „Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом” ( далі - Закон), ліквідатором було встановлено, що у банкрута є дебіторська заборгованість КП “Управління капітального будівництва” на суму 1 985 953,06 грн., яка була включена до ліквідаційної маси банкрута.

        Пунктом 6 статті 30 Закону уступка    вимог    банкрута   здійснюється   в   порядку, передбаченому цивільним законодавством України, за згодою комітету кредиторів.

        Ліквідатор має право виставити на відкриті торгі вимоги банкрута, якщо інший порядок продажу (уступки) вимог банкрута не встановлено комітетом кредиторів.

        30 жовтня 2008р. відбулося засідання комітету кредиторів ТОВ “Корпорація –Сфера”, на якому було розглянуто питання про відступлення права вимоги дебіторської заборгованості та прийнято рішення доручити ліквідатору здійснити відступлення права вимоги заборгованості КП “Управління капітального будівництва” перед банкрутом ТОВ “Корпорація –Сфера” з компенсацією переданих прав у розмірі узгодженої між сторонами, але не нижче вартості встановленої експертним шляхом за прямим договором без проведення аукціону.

        Згідно висновку спеціаліста - оцінювача № 110-08 від 20.10.2008р. ринкова вартість дебіторської заборгованості склала 87 140,00 грн.

        04.11.2008р. ТОВ “Корпорація –Сфера” уклало з ТОВ “Південькабель –Пром” угоду про відступлення права вимоги  від КП “Управління капітального будівництва” суми боргу, про що повідомило останнього 07.11.2008р.

        Посилання позивач на те, що ТОВ “Корпорація –Сфера” порушила умови пункту 12.2. договору підряду № 7-109/02 від 04.11.2002р. в частині неотримання згоди позивача на укладення угоди про заміну кредитора за зобов'язанням, є безпідставними, оскільки зазначений договір було розірвано додатковою угодою № 72/03 від 04.11.2003р., підписаною сторонами за договором підряду № 7-109/02 від 04.11.2002р.

        Згідно статті 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

        Суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором  підряду № 7-109/02 від 04.11.2002р. було припинено за згодою сторін, у тому числі і в обмежені зміни кредитора за зобов'язанням.

        Умовами, укладеної між сторонами за договором підряду були встановлені нові зобов'язання у тому числі щодо виконання обов'язків по сплаті виконаних робіт.

        Згідно положень частин 1-2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства,  Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

        Відповідно до вимог ст.. 512 Цивільного кодексу України  кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника третьою особою.

        Статтею 516 ЦК України  обумовлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Жодною нормою діючого законодавства не передбачено, що у разі неотримання згоди боржника, договір цесії набуває ознак недійсного або оспорюваного правочину.

        Крім того, відповідачем 2 були виконані вимоги ч. 2 ст. 516 ЦК України щодо письмового повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, про що свідчить копія листа № 978 від 07.11.08р. Заперечень щодо укладання угоди про відступлення права вимоги від  КП “Управління капітального будівництва” на адресу ТОВ “Корпорація –Сфера” не надходило.

        За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

        Судові витрати, відповідно до ст.  49 ГПК України, слід покласти на позивача.           

        Керуючись ст. ст.  49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

        В позові відмовити.          

    Суддя                                                                               Л.І.Даценко

         Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України  29.12.2008р.