Рішення

від 15.01.2009 по справі 15/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/233

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.01.09 р.                                                                                                       Справа № 15/233                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31018243)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕС.СА” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34799066)

про стягнення основного боргу з врахуванням інфляції в сумі 158801,53 грн., пені в розмірі 16857,00 грн., 3% річних в сумі 3797,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Панасюк М.Ю. за довіреністю № 16 від 08.01.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕС.СА” м. Донецьк про стягнення основного боргу з врахуванням інфляції в сумі 158801,53 грн., пені в розмірі 16857,00 грн., 3% річних в сумі 3797,21 грн.

Ухвалою суду від 16.12.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/233, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 16.12.2008 р. відповідач в судове засідання  15.01.2008 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 19.12.2008 р. з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

У судовому засіданні представником позивача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2007 р. сторони уклали договір поставки товару № 17/2007, згідно якого постачальник зобов'язався виготовити та передати у власність замовника товар, вказаний у додатках (специфікаціях) до даного договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, передбачених даним договором. Додатки (специфікації) є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що ціна, кількість, асортимент товару, строки поставки попередньо узгоджуються сторонами та вказуються в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Згідно п. 2.1 договору кількість товару, що поставляється за даним договором, вказується у специфікаціях.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачальник поставляє виготовлений товар партіями в строки, вказані в специфікаціях до договору. В специфікації до договору поставки № 17/2007 від 24.09.2007 р. передбачений строк поставки – 40 робочих днів з моменту здійснення замовником передоплати згідно п. 5.2  даного договору.

Згідно п. 4.1 договору замовник оплачує поставлений товар за цінами, попередньо погодженими сторонами та вказаними в специфікаціях до договору.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору поставки оплата за товар здійснюється за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунок за поставлений товар здійснюється згідно  виставлених рахунків в порядку: передплата в розмірі 70% від вартості замовленої продукції, вказаної у відповідній специфікації; 30%, що залишилися, від вартості замовленої продукції – протягом 10 банківських днів після отримання товару згідно п. 3.2 договору, якщо інше не буде встановлено за згодою сторін та відображено в специфікації до договору.

Згідно п. 12.1 договору даний договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2007 р., або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Завірені копії договору та специфікації містяться в матеріалах справи.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив оплату товару за договором поставки на загальну суму 133795,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2782 від 26.10.2007 р. на суму 93656,64 грн., в т.ч. ПДВ (що складає 70% від загальної суми оплати замовленого товару), та № 2852 від 02.11.2007 р. на суму 40138,56 грн., в т.ч. ПДВ (що складає 30% від загальної суми оплати замовленого товару). Завірені копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що оплата за вищевказаними платіжними дорученнями була   здійснена позивачем саме на виконання договору № 17/2007 від 24.09.2007 р. суд робить виходячи з того, що призначенням платежу на платіжних дорученнях № 2782 від 26.10.2007 р. та № 2852 від 02.11.2007 р. зазначена оплата за виготовлення меблів з посиланням на договір № 17/2007 від 24.09.2007 р.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки не виконав, вказаний в договорі товар позивачу не поставив.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.2 договору № 17/2007 від 24.09.2007 р. та специфікації відповідач зобов'язаний був поставити продукцію протягом сорока робочих днів з моменту здійснення передоплати в період з 29.10.2007 р. по 21.12.2007 р. включно, а вже з 22.12.2007 р. почалося прострочення поставки вказаного товару. Відрахування 40 робочих днів періоду поставки повинно починатися з наступного дня від дня попередньої оплати, тобто з 27.10.2007 р. Але це субота, тобто вихідний день. Вихідні дні у період 40 робочих днів не включаються. Тому першим робочим днем після 26.10.2007 р. є понеділок 29.10.2007 р.

Відповідно до ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Але вказана спеціальна норма закону не встановлює строку виконання грошового зобов'язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки).

В такому випадку необхідно застосовувати загальну норму закону, передбачену ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач скористався своїм альтернативним правом вимагати повернення суми попередньої оплати та надіслав відповідачу претензію №  483 від 01.09.2008 р. з вимогою повернути замовнику кошти в розмірі 133795,20 грн., в т.ч. ПДВ, перераховані як передоплата, та перерахувати суму пені в розмірі 35991,00 грн. згідно п. 9.2 договору за 304 дні прострочення. Факт надіслання вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком № 3683 від 04.09.2008 р. З урахуванням часу поштового перебігу (три дні) моментом пред'явлення вимоги необхідно вважати 07.09.2008 р. Грошове зобов'язання виникло у відповідача з 08.09.2008 р. Таким чином, відповідач зобов'язаний був повернути суму попередньої оплати протягом семи днів з моменту пред'явлення вимоги в період з 08.09.2008 р. по 14.09.2008 р. включно, а вже з 15.09.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання для відповідача. Відповідач відповіді на претензію не надіслав, свої зобов'язання не виконав.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання повернути суму попередньої оплати в розмірі 133795,20 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Сторони при укладенні спірного договору п. 9.2 передбачили, що за прострочку поставки за виною постачальника постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Позивач, керуючись п. 9.2 договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 16857,00 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з листопада 2007 р. по жовтень 2008 р. в розмірі 25006,33 грн. (розрахунок доданий до позову).

Виходячи з того, що початком прострочення грошового зобов'язання слід вважати 15.09.2008 р., інфляція нараховується з вересня 2008 р. по жовтень 2008 р. Розрахунки суду наступні: 133795,20 грн. х 102,82% = 137568,22 грн.; 137568,22 грн. – 133795,20 грн. = 3773,02 грн. Позовні вимоги в частині стягнення інфляції в розмірі 25006,33 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 3773,02 грн. В частині стягнення інфляції на суму 25006,33 грн. – 3773,02 грн. = 21233,31 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних: за період з 03.11.2007 р. по 17.11.2008 р. по сумі попередньої оплати 30% від загальної суми оплати замовленого товару в розмірі 1256,94 грн.; за період з 24.12.2007 р. по 17.11.2008 р. по сумі попередньої оплати 70% від загальної суми оплати замовленого товару в розмірі 2540,27 грн.; на загальну суму 3797,21 грн.

Виходячи з того, що початком прострочення грошового зобов'язання слід вважати 15.09.2008 р., 3% річних нараховуються з 15.09.2008 р. по 17.11.2008 р. на загальну суму грошового зобов'язання 133795,20 грн. Розрахунки суду наступні: 133795,20 грн. х 3% х 63 дня : 100 : 366 днів = 690,91 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 3797,21 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 690,91 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 3797,21 грн. – 690,91 грн. = 3106,30 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач у позовній заяві просить суд для забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Корольової, б. 12-В, та на грошові кошти на суму 179455,74 грн., які знаходяться на р/р 26008085136980 у ФДРУ ТОВ „Фінанси та кредит”, МФО 335816.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану вимогу, вважає необґрунтованою, тому відмовляє у задоволенні вимоги про вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв'язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретна сума грошових коштів, за умови їх фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕС.СА” (юридична адреса: 83011, м. Донецьк, вул. Корольової, 12-В; код ЄДРПОУ 34799066; розрахунковий рахунок 26008085136980 у ФДРУ ТОВ „Фінанси та кредит”, МФО 335816) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” (юридична адреса: 83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, 11-Б; поштова адреса: 83045, м. Донецьк, пр. Професорів Богословських, 7-Б; код ЄДРПОУ 31018243; поточний рахунок 26009150463861 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) суму 155116,13 грн. (а саме: основний борг у сумі 133795,20 грн., пеню у сумі 16857,00 грн., 3% річних у сумі 690,91 грн., інфляційні нарахування у сумі 3773,02 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1551,16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 102,00 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань на суму 21233,31 грн., 3% річних на суму 3106,30 грн.

У судовому засіданні 15.01.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя