Ухвала

від 21.11.2012 по справі 5020-9/134-2/369-9/196-12/255-1250/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 листопада 2012 р. № 5020-9/134-2/369-9/196-12/255-1250/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кота О.В. суддів:Заріцької А.О. Козир Т.П. Малетича М.М. Панової І.Ю. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 24.07.2012 у справі№ 5020-9/134-2/369-9/196-12/255-1250/2011 за позовомУправління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки доТовариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКримська республіканська спілка споживчих товариств провизнання недійсним договору про дольову участь в реконструкції будівлі

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалась судами неодноразово, останнім рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.01.2012 у справі № 5020-9/134-2/369-9/196-12/255-1250/2011 у задоволені позову про визнання недійсним договору про дольову участь у реконструкції нерухомості від 12.02.1997 відмовлено у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.05.2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2012, рішення місцевого суду від 16.01.2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким спірний договір визнано недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2012 у справі № 5020-9/134-2/369-9/196-12/255-1250/2011, у якій просить скасувати зазначену постанову та постанову апеляційного господарського суду, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити Управлінню кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки у задоволенні позовних вимог.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 28.09.2011 у справі № 5004/545/11, постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006 у справі № 30/221 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, а саме: положень статті 80 Цивільного кодексу Української РСР, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи № 5020-9/134-2/369-9/196-12/255-1250/2011 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2012 у справі № 5020-9/134-2/369-9/196-12/255-1250/2011, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору про дольову участь у реконструкції будівлі, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, а саме: спірний договір від імені позивача був підписаний Василенко О.А. без належних повноважень на його укладення, оскільки спірний договір був надрукований та підписаний упродовж 2001 року, коли Василенко О.А. вже був звільнений з посади директора; за висновком судової експертизи у даній справі, відтиски печаток на спірному договорі, додатках до нього та акті держтехкомісії не відповідають відтиску печатки Севміськкоопринкторгу; оспорюваний договір у встановленому Статутом позивача порядку із Кримспоживспілкою не погоджувався; відсутні докази наступного схвалення позивачем спірного договору. Щодо пропущення строку позовної давності для звернення з позовом до суду суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки він звернувся з позовом до суду 11.04.2005, а відповідач довів позивача до відома про наявність у нього права власності на спірне майно листом від 21.01.2005 за вих. № 4.

Водночас, у постанові від 28.09.2011 у справі № 5004/545/11, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди з підстав пропуску строку позовної давності, враховуючи приписи чинного на момент укладення оспорюваного договору законодавства, а саме: положень статей 71, 75, 76, 80 Цивільного кодексу Української РСР. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач звернувся з позовною заявою лише 03.12.2012, тобто за межами строку позовної давності і без клопотання про його поновлення.

Отже, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Вищим господарським судом України в постанові, про перегляд якої просить заявник, не здійснювалось посилання на статтю 80 Цивільного кодексу Української РСР, про що зазначено в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ", а незастосування Вищим господарським судом України норм матеріального права при розгляді справи не є підставою для перегляду справи, передбаченою статтею 111 16 ГПК України; та розділом ХІІ 2 ГПК України не передбачена правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи.

До того ж, колегія суддів зазначає, що до судових рішень, на які в заяві може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах. Тому не може братися до уваги посилання заявника на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006 у справі № 30/221.

Зважаючи на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" у допуску справи № 5020-9/134-2/369-9/196-12/255-1250/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Кот СуддіА.Заріцька Т.Козир М.Малетич І.Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)