cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19 листопада 2012 р. № 14/259-32/295-9/173
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Мирошниченка С.В., Владимиренко С.В., Демидової А.М., Козир Т.П., Шевчук С.Р. розглянувши заяву Антимонопольного комітету України
про перегляд Верховним Судом України
постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2012 у справі№ 14/259-32/295-9/173 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лук Авіа Ойл" доАнтимонопольного комітету України про за участю визнання недійсним рішення Прокуратури міста Києва В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2011 у справі № 14/259-32/295-9/173, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 позов задоволено повністю; визнано недійсним пункт 6 рішення Антимонопольного комітету України № 147-р від 28.04.2009 в частині визнання дій товариства з обмеженою відповідальністю "Лук Авіа Ойл" щодо встановлення в період з вересня по грудень 2008 року завищених цін на авіапальне з заправкою повітряних суден у межах території державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" порушенням пункту 2 статті 50 та пункту 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку реалізації авіапального із заправкою повітряних суден в межах території державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" шляхом встановлення таких цін реалізації авіапального, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку; визнано недійсним пункт 11 рішення Антимонопольного комітету України.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2012 у справі № 14/259-32/295-9/173 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 залишено без змін.
Антимонопольний комітет України (далі -АМК України) звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2012 у справі № 14/259-32/295-9/173, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2007 у справі №1/57-26/12, від 02.03.2010 у справі №14/282.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При прийняті постанови від 26.06.2012 у справі № 14/259-32/295-9/173 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання недійсним рішення АМК України (у частині, що стосується позивача). Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не доведено та не повністю з'ясовано обставини, які мають значення для встановлення факту зловживання позивачем монопольним становищем на ринку, зокрема, Антимонопольним комітетом України не досліджувалось питання про наявність в діях позивача ознак ринкової влади у розумінні п.10.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку; відповідачем не спростовано того, що позивач зазнавав значної конкуренції на ринку реалізації авіапального із заправкою повітряних суден, зазначене свідчить про недотримання відповідачем процедурних правил у розгляді справ про порушення конкурентного законодавства та є підставою для визнання недійсним спірного рішення відповідача в частині, що стосується позивача.
Водночас постановою від 02.03.2010 у справі № 14/282 суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позову щодо визнання частково недійсним рішення АМК України. При цьому, Вищий господарський суд України виходив з того, що судами попередніх інстанцій встановлено обставини, які свідчать про те, що є обґрунтованим висновок АМК України щодо вчинення позивачем порушень у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку реалізації авіапального із заправкою повітряних суден у межах аеропорту шляхом встановлення таких цін реалізації авіапального, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з видачі із центральної заправочної станції авіапального у паливозаправники або баки повітряних суден в межах території аеропорту.
Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та постанови у справі № 14/282, колегія суддів встановила, що судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 04.12.2007 у справі №1/52-26/12 також слід відхилити, оскільки зазначеною постановою скасовані судові рішення попередніх інстанцій та справу передано на розгляд до суду першої інстанції, тобто спір у даній справі не вирішено остаточно, а відтак на неї не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску справи № 14/259-32/295-9/173 до провадження Верховного Суду України
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Відмовити Антимонопольному комітету України у допуску справи № 14/259-32/295-9/173 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя Судді С.Мирошниченко С.Владимиренко А.Демидова Т.Козир С.Шевчук
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2012 |
Оприлюднено | 20.12.2012 |
Номер документу | 28073211 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мирошниченко C.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні