Рішення

від 12.12.2012 по справі 5010/1299/2012-27/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 р. Справа № 5010/1299/2012-27/70

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ" (вул.

Індустріальна, 18/2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" (вул. Б.

Хмельницького, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

відповідача - 2: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (вул.

Артема, 60, Шевченківський район, м. Київ, 04050)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Досин Наталія Федорівна (вул. Січових Стрільців, 27/38, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

про визнання недійсним нотаріально посвідченого договору іпотеки від 11.07.2007 року.

За участю представників сторін:

Від позивача: Наливайко С.Я. - представник (паспорт серія СС № 418602 виданий 09.12.1997 року Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області, довіреність № 1 від 05.10.2012 року).

Від відповідача - 1: не з'явились.

Від відповідача - 2: Римарук М.І. - юрисконсульт (паспорт серія СЕ № 381611 виданий 04.07.2006 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 1112 від 18.05.2012 року).

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представники не з'явились.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіст ІФ" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" (надалі відповідач - 1) та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі відповідач - 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Досин Наталії Федорівни про визнання недійсним нотаріально посвідченого договору іпотеки від 11.07.2007 року.

Позивач у своїй позовній заяві просив суд судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Романюк Світлана Володимирівна, як представник уклала спірний договір іпотеки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" у своїх інтересах, що є грубим порушенням ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, а також спірний договір іпотеки не містить всіх обов'язкових для нього істотних умов, чим порушує вимоги ст. 18 Закону України "Про іпотеку", що відповідно до цієї ж статті Закону є правовою підставою для визнання договору недійсним за рішенням суду.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2012 року заяву прийнято судом до розгляду в судовому засіданні та призначено розгляд справи на 01.11.2012 року.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.2012 року, 14.11.2012 року розгляд справи відкладався на 14.11.2012 року та 28.11.2012 року, у зв'язку із неподанням витребуваних судом доказів та нез'явленням представників сторін в судові засідання.

В судовому засіданні від 28.11.2012 року оголошувалась перерва до 12.12.2012 року.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

31.10.2012 року позивач подав через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області заяву про зміну підстав позову (шляхом доповнення) (Вх. № 7142/2012-свх.), згідно якої додатковою підставою для визнання недійсним спірного договору іпотеки позивач вважає недотримання в момент укладення спірного договору іпотеки вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме - укладення спірного договору іпотеки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" Романюк Світланою Володимирівною, як засновником товариства без належних на те повноважень, з порушенням положень частин 1 та 2 статті 92 Цивільного кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є підставою недійсності спірного договору іпотеки.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2012 року дану заяву долучено до матеріалів справи, у зв'язку із чим, спір розглядається у відповідності з поданою заявою.

У відповідності до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову; - збільшення або зменшення розміру позовних вимог; - об'єднання позовних вимог; - зміна предмету або підстав позову.

У відповідності до п. 3.12. цієї ж постанови, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. При цьому не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами, при збереженні в ньому первісних обставин.

Відповідач - 1 щодо позову заперечив, з підстав викладених у письмових поясненнях (Вх. № 7932/2012 - свх. від 27.11.2012 року), згідно яких 11.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" було укладено договір іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстровано в реєстрі за № 2230. Відповідач - 1 у поясненнях зазначає, що проект договору іпотеки розроблявся банком, як типовий для всієї банківської системи документ. Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" жодних пропозицій, зауважень чи поправок до тексту представленого проекту договору іпотеки не вносило. Романюк Світлана Володимирівна, будучи директором та одночасно засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" тільки підписала проект договору іпотеки у нотаріуса у запропонованій виключно банком редакції. Всі документи, які підтверджували право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" на пропоноване в іпотеку нерухоме майно, а також документи, які підтверджували повноваження Романюк Світлани Володимирівни на підписання договору іпотеки від імені товариства - іпотекодавця попередньо надавалися до банку для вивчення та нотаріусу, на їх вимогу для посвідчення договору іпотеки. Більше того, зазначає відповідач - 1 у своїх поясненнях, вимогу про підписання договору іпотеки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" Романюк Світланою Володимирівною, як засновником товариства, виставляв саме банк. Таким чином, жодної вини у підписанні договору іпотеки засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" немає, оскільки іпотекодавець - майновий поручитель тільки виконував категоричні, безапеляційні вимоги банку.

Відповідач - 2 щодо позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (Вх. № 7139/2012 - свх. від 31.10.2012 року). Свої заперечення Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" мотивувало тим, що майновим поручителем може бути підприємство чи організація, що є власником майна і має право відчужувати заставлене майно. Оскільки, Романюк Світлана Володимирівна виступала боржником по кредитному договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" - майновим поручителем за зобов'язаннями Романюк С.В., водночас Романюк С.В. на момент укладення договору іпотеки від 11.07.2007 року була керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД", однак це не було перешкодою для укладення договору іпотеки. Оскільки, закон не передбачає заборони на укладення такого виду іпотечних договорів. Також відповідач - 2 зазначає, що у відповідності до п. 3.4. статуту, частка Романюк С.В. у 2006 році становила 100 % від загальної суми статутного капіталу, а це 1 084 900 гривень. Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, на яке відповідно до чинного законодавства може бути звернено стягнення. Тобто це свідчить про те, що банк при укладенні договору іпотеки дотримався всіх норм законодавства, оскільки при укладенні договору іпотеки були дотримані всі істотні умови.

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач - 2 вказує на те, що у відповідності до п. 3.1.2. договору іпотеки, іпотекодавець зобов'язаний до спливу терміну дії договору не відчужувати предмет іпотеки, не допускати його наступних застав (передачі в іпотеку), не здавати в оренду чи передавати в користування іншим особам, не використовувати для здійснення спільної діяльності, не розпоряджатись ним іншим способом без згоди іпотекодержателя. Проте власник майна, щодо отримання згоди на відчуження предмету іпотеки до банку не звертався. У зв'язку із чим, відповідач - 2, позовну заяву вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

27.11.2012 року відповідач - 2 подав через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області доповнення до відзиву на позовну заяву (Вх. № 7911), в якому зазначає, що місцезнаходження і адреси товариства не є обов'язковою вимогою до змісту установчих документів, у зв'язку із чим вважає, що саме нотаріус при укладенні договору іпотеки від 11.07.2007 року, не дотримався умови щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД", як іпотекодавця, а вказав тільки код ЄДРПОУ. Оскільки, відповідно до даного коду можна визначити місцезнаходження відповідної юридичної особи і місце реєстрації. Тобто нотаріус в момент вчинення правочину дотримався всіх вимог і норм, які встановлені Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства.

У своїх доповненнях відповідач - 2 також зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ" не є стороною іпотечного договору, права Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ" ніяким чином не були порушені, тому прав до звернення до суду із позовною заявою товариство не мало.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Досин Наталія Федорівна в судові засідання жодного разу не з'явилася, проте в матеріалах справи містяться заяви (Вх. № 7130/2012 - свх. від 31.10.2012 року та Вх. № 7834/2012 - свх. від 26.11.2012 року), згідно яких зазначає, що позов не визнає та просить суд слухати справу у відсутності третьої особи.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача .

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

З матеріалів справи видно, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит" (правонаступником якого є відповідач - 2: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" було укладено договір іпотеки від 11.07.2007 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 2230 (договір іпотеки).

Як видно зі змісту даного договору іпотеки, він укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД", як іпотекодавцем - майновим поручителем, з метою забезпечення кредитних зобов'язань позичальника фізичної особи Романюк Світлани Володимирівни, що вбачається також зі змісту кредитного договору № 1252 рv-07 від 09.07.2007 року. При цьому, ця ж фізична особа - позичальник Романюк Світлана Володимирівна виступила представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД", як іпотекодавця - майнового поручителя при укладенні договору іпотеки та підписала вказаний договір від його імені. Таким чином, Романюк Світлана Володимирівна, як представник уклала договір іпотеки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" у своїх інтересах - з метою забезпечення виконання своїх власних особистих (як фізичної особи) кредитних зобов'язань перед банком. Отже, Романюк Світлана Володимирівна, як представник, уклала спірний договір у своїх інтересах, що є грубим порушенням ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України.

Крім того, спірний договір іпотеки не містить всіх обов'язкових для нього істотних умов, чим порушує вимоги ст. 18 Закону України "Про іпотеку", що відповідно до цієї ж статті є правовою підставою для визнання його недійсним за рішенням суду. Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" однією із обов'язкових умов іпотечного договору є відомості про місцезнаходження іпотекодавця - юридичної особи. Однак, всупереч вимогам п. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", спірний договір іпотеки не містить такої обов'язкової істотної умови, як відомості про місцезнаходження іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" (у договорі іпотеки вказане лише місце проживання фізичної особи - підприємця Романюк Світлани Володимирівни).

У позовній заяві позивач вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Позивач також вказує, що додатковою підставою для визнання недійсним спірного договору іпотеки позивач вважає недотримання в момент укладення спірного договору іпотеки вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме - укладення спірного договору іпотеки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" Романюк Світланою Володимирівною, як засновником товариства без належних на те повноважень, з порушенням ч. 1 та ч. 2 ст. 92 Цивільного кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є підставою недійсності договору іпотеки.

Таким чином, позивач просить суд визнати недійсним договір іпотеки від 11.07.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД", посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 2230.

Суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, 11.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" (іпотекодержатель) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" (код ЄДРПОУ 22182154), в особі засновника Романюк Світлани Володимирівни, яка діє на підставі статуту (надалі іпотекодавець - майновий поручитель), що виступає поручителем за зобов'язаннями фізичної особи Романюк Світлани Володимирівни (що проживає в м. Коломия, вул. Театральна, 22/3, Івано-Франківської області) з другої сторони, уклали договір іпотеки, згідно п. 1.1. якого договір укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань, що виникли у іпотекодавця на підставі договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1252 pv-07 від 09.07.2007 року (надалі кредитний договір), за яким він зобов'язався перед іпотекодержателем повернути в строк до 09.07.2022 року кредитні кошти в сумі 150 000, 00 доларів США, сплатити відсотки за користуванння кредитними коштами у валюті кредиту в розмірі 13, 5 % річних, також можливі суми пені, штрафів та інших платежів, передбачених вказаним кредитним договором.

У відповідності до п. 2.1. договору з метою забезпечення виконання іпотекодавцем вказаних зобов'язань, він передає іпотекодержателю наступне майно (предмет іпотеки) - ремонтна майстерня, що знаходиться за адресою: вул. Коломийська, № 52, с. Сопів, Коломийського району, Івано-Франківська область.

В матеріалах справи міститься "Заборона" підписана приватним нотаріусом Досин Н.Ф., з якої видно, що 11.07.2007 року, приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф., на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат", у зв'язку з посвідченням договору іпотеки, накладається заборона на відчуження ремонтної майстерні, зазначеної у договорі, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД", до закінчення дії цього договору (а. с. 18).

28.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" (надалі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ" (надалі покупець) укладено попередній договір купівлі - продажу нерухомого майна, згідно п. 1 якого сторони дійшли взаємної згоди про те, що вони зобов'язуються у майбутньому до 28.12.2012 року укласти між собою та нотаріально посвідчити основний договір купівлі - продажу нерухомого майна на наступних умовах: предмет купівлі - продажу: нерухоме майно - ремонтна майстерня, що знаходиться за адресою: вул. Коломийська, 52, с. Сопів, Коломийського району, Івано-Франківської області та належить на праві власності продавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" (п. 1.1. договору).

У договорі сторони погодили, що попередній договір укладено, у відповідності до ч. 2 ст. 212 Цивільного кодексу України під скасувальною обставиною: цей попередній договір, а також права та обов'язки сторін за ним припиняються, якщо у термін, вказаний в п. 1 цього попереднього договору, із нерухомого майна, що має бути предметом купівлі - продажу, не буде знято обтяження іпотекою та не буде знято заборону його відчуження, які накладені згідно договору іпотеки від 11.07.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД", посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 2230.

Спір у справі виник внаслідок того, що згідно умов попереднього договору купівлі - продажу, попередній договір припиняється, якщо у встановлений строк для укладення основного договору купівлі - продажу (до 28.12.2012 року) з нерухомого майна не буде знято обтяження іпотекою та не буде знято заборони на його відчуження. Так, в матеріалах справи міститься лист (Вих. № 49/2012 від 03.09.2012 року) надісланий Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ", згідно якого повідомляється, що у зв'язку з скрутним фінансовим становищем Романюк С.В. та неможливістю повернути кредит до 28.12.2012 року, вивільнення з іпотеки та продаж ремонтної майстерні, що знаходиться за адресою: вул. Коломийська, 52, с. Сопів, Коломийського району, Івано-Франківської області, буде неможливим, а укладений між ними попередній договір купівлі - продажу нерухомого майна від 28.12.2011 року припиняється на підставі п. 4. у зв'язку із настанням скасувальної обставини. Позивач, отримавши в якості додатків до листа копію договору іпотеки від 11.07.2007 року, звернувся з позовом про визнання договору іпотеки не дійсним, оскільки дізнався про допущені порушення закону при його укладенні, а подальша дія договору іпотеки унеможливлює виникнення у позивача прав та обов'язків покупця вказаного нерухомого майна. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ" хоч і не є стороною спірного договору іпотеки, однак є заінтересованою особою.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ст. 1 Господарського кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена, як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Як видно з матеріалів справи, позивач не є стороною договору іпотеки від 11.07.2007 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не довів факту порушення своїх прав та законних інтересів як особи, яка не є стороною договору іпотеки від 11.07.2007 року, а також як сторони попереднього договору купівлі - продажу нерухомого майна, оскільки попередній договір купівлі - продажу нерухомого майна від 28.12.2011 року було укладено під скасувальною обставиною, тобто дія договору припиняється, якщо у встановлений строк для укладення основного договору купівлі - продажу (до 28.12.2012 року) з нерухомого майна не буде знято обтяження іпотекою та не буде знято заборони на його відчуження.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" звернулося з листом (Вих. № 49/2012 від 03.09.2012 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ" з повідомленням, що у зв'язку з скрутним фінансовим становищем Романюк С.В. та неможливістю повернути кредит до 28.12.2012 року, вивільнення з іпотеки та продаж ремонтної майстерні, що знаходиться за адресою: вул. Коломийська, 52, с. Сопів, Коломийського району, Івано-Франківської області, буде неможливим, а укладений між ними попередній договір купівлі - продажу нерухомого майна від 28.12.2011 року припиняється на підставі п. 4. у зв'язку із настанням скасувальної обставини. Тобто, відповідач - 1 своєчасно повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язання за попереднім договором купівлі - продажу, внаслідок чого його дія буде припинена.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумція правомірності правочину.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд, не знаходить правових підстав, які б вказували на безпосереднє порушення спірним договором іпотеки, укладеного між відповідачами у справі, прав або охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ" .

Щодо доводів позивача про укладення договору іпотеки від 11.07.2007 року з порушенням, то згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту спірного договору іпотеки, на момент його укладання останній не суперечив чинному законодавству та моральним засадам суспільства, був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, позивачем не було доведено належними доказами, що договір іпотеки від 11.07.2007 року суперечать актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, суд з'ясував, що договір іпотеки від 11.07.2007 року, укладений між відповідачам, не порушує жодних прав та інтересів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ". Також, сторонами даного договору дотримано вимог ст. 203 Цивільного кодексу України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що в жодному разі не порушують його прав або охоронюваних законом інтересів, у зв'язку із чим приходить до висновку, що у позові слід відмовити за безпідставністю.

Господарські витрати, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід залишити за позивачем по справі.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 16, 203, 204, 215, 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ" (вул. Індустріальна, 18/2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 33427629) до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" (вул. Б. Хмельницького, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код: 22182154), до відповідача - 2: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (вул. Артема, 60, Шевченківський район, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код: 09807856), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Досин Наталії Федорівни (вул. Січових Стрільців, 27/38, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) про визнання недійсним договору іпотеки від 11.07.2007 року - відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Представникам сторін, у відповідності до п. 4 ст. 85 ГПК України, повідомлено про те, що повне рішення буде складено не пізніше п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

.

Повне рішення складено 18.12.12

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"