Постанова

від 12.03.2013 по справі 5010/1299/2012-27/70

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5010/1299/2012-27/70

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желік М.Б.

Малех І.Б.

За участю представників:

від відповідача 2 - Стащук О.М. - представник;

від позивача, відповідача 1 та третьої особи - не з'явилися;

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 27.12.12 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ", м .Івано-Франківськ

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.12

у справі № 5010/1299/2012-27/70

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ", м. Івано-Франківськ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД", м.Коломия, Івано-Франківська область

до відповідача 2 Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м.Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Досин Наталії Федорівни, м.Коломия, Івано-Франківська область

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.12 (суддя Михайлишин В.В.) у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ"відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.12 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Зокрема, скаржник зазначає про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, як зазначає скаржник, господарським судом Івано-Франківської області порушено вимоги ст.ст. 4,92,203,215.237 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про іпотеку».

Скаржник зазначає про те, що судом всупереч вищевказаним нормам ЦК України не прийнято до уваги, що оскаржуваний договір іпотеки № 2230 від 11.07.07 був укладений від імені ТОВ «Сузір'я ЛТД» за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки був підписаний неуповноваженою особою.

Крім того апелянт вказує на те, що в оскаржуваному договорі іпотеки № 2230 від 11.07.07 відсутня істотна умова, зокрема не вказано місцезнаходження іпотекодаця.

Також скаржник у своїй апеляційній скарзі зазначає про наявність підстав, якими порушено його законні інтереси, оскільки ТОВ «Оснасткабудсервіс» відповідно до попереднього договору від 28.12.11 мало намір придбати нерухоме майно, що належало ТОВ «Сузір'я ЛТД», з метою задоволення своїх потреб у здійсненні господарської діяльності, а відтак скаржник вважає себе заінтересованою особою, право якої щодо укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна порушено оскарженим договором іпотеки № 2230 від 11.07.07.

Не врахувавши вищевказані обставини, як зазначає апелянт, господарський суд Івано -Франківської області фактично ухилився від розгляду справи по суті та захисту охоронюваного законом інтересу скаржника, чим порушив вимоги ст.1 ГПК України та ст.ст. 3,11,15,16,212,215 ЦК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.13 колегією суддів Кузь В.Л. (головуючий) Малех І.Б., Желік М.Б. розгляд справи № 5010/1299/2012-27/70 відкладено на 12.03.13.

7 березня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення від відповідача - 1, в яких він зазначає про те, що рішення господарського суду Івано-Франківської області є таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та вважає апеляційну скаргу обґрунтованою. При цьому відповідач - 1 посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги акту перевірки заставленого майна, з якого видно, що майно, яке належало товариству, надано в заставу не товариством , а фізичною особою, яка не володіє правом власності на дане майно.

Крім того, відповідач - 1 посилається на те, що оскаржуваний договір іпотеки був підписаний засновником ТОВ «Сузір'я», який на момент підписання договору не був наділений повноваженнями та діяв від імені товариства без довіреності.

Позивач, відповідач 1 та третя особа участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні 12.03.13 не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

На момент розгляду справи в судовому засіданні 12.03.13 будь - яких письмових заяв та клопотань від сторін та третьої особи щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що позивача, відповідача 1 та третю особу не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу, оскільки наявних матеріалів справи є достатньо для правильного вирішення даної справи.

Відповідно до ч.2 ст. 85 та ч.1 ст.99 ГПК України у судовому засіданні 12.03.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав:

11.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит"(а.с.47)) (іпотекодержатель) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД" (код ЄДРПОУ 22182154) (іпотекодавець), що виступає поручителем за зобов'язаннями фізичної особи Романюк Світлани Володимирівни (що проживає в м. Коломия, вул. Театральна, 22/3, Івано-Франківської області) з другої сторони, уклали договір іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 2230 ( а.с.14-17). Даний договір від іпотекодавця підписаний засновником товариства Романюк Світланою Володимирівною.

Згідно п. 1.1. якого договір укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань, що виникли у іпотекодавця на підставі договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1252 pv-07 від 09.07.2007 року (кредитний договір (а.с.20-23)), за яким він зобов'язався перед іпотекодержателем повернути в строк до 09.07.2022 року кредитні кошти в сумі 150 000, 00 доларів США, сплатити відсотки за користуванння кредитними коштами у валюті кредиту в розмірі 13, 5 % річних, а також можливі суми пені, штрафів та інших платежів, передбачених вказаним кредитним договором (а.с.14).

Відповідно до п. 2.1. договору іпотеки з метою забезпечення виконання іпотекодавцем вказаних зобов'язань він передає іпотекодержателю наступне майно (предмет іпотеки) - ремонтна майстерня, що знаходиться за адресою: вул. Коломийська, № 52, с. Сопів, Коломийського району, Івано-Франківська область.

11 липня 2007 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф., на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат", у зв'язку з посвідченням договору іпотеки, накладено заборону на відчуження ремонтної майстерні, зазначеної у договорі, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сузір'я ЛТД", до закінчення дії цього договору (а. с. 18).

28 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір'я ЛТД» (надалі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оснасткабудсервіс ІФ» (надалі покупець) укладено попередній договір купівлі - продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1 якого сторони дійшли взаємної згоди про те, що вони зобов'язуються у майбутньому до 28.12.12 року укласти між собою та нотаріально посвідчити основний договір купівлі - продажу нерухомого майна на наступних умовах: предмет купівлі - продажу: нерухоме майно - ремонтна майстерня, що знаходиться за адресою: вул. Коломийська, 52, с. Сопів, Коломийського району, Івано-Франківської області та належить на праві власності продавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Сузір'я ЛТД» (а.с. 24).

У вищевказаному договорі сторонами погоджено, що попередній договір укладено у відповідності до ч. 2 ст. 212 Цивільного кодексу України під скасувальною обставиною: цей попередній договір, а також права та обов'язки сторін за ним припиняються, якщо у термін, вказаний в п. 1 цього попереднього договору, із нерухомого майна, що має бути предметом купівлі - продажу, не буде знято обтяження іпотекою та не буде знято заборону його відчуження, які накладені згідно договору іпотеки від 11.07.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір'я ЛТД», посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 2230.

Відповідно до норм частини 3 ст. 215 ЦК України, а також приписів постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена, як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 1 ГК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи позивач не є стороною договору іпотеки від 11.07.07 та ним не доведено факту порушення його прав та законних інтересів як особи, яка не є стороною договору іпотеки від 11.07.07, а також як сторони попереднього договору купівлі - продажу нерухомого майна, оскільки попередній договір купівлі - продажу нерухомого майна від 28.12.11 укладено під скасувальною обставиною, тобто дія договору припиняється, якщо у встановлений строк для укладення основного договору купівлі - продажу, а саме до 28.12.12 з нерухомого майна не буде знято обтяження іпотекою та не буде знято заборони на його відчуження (а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір'я ЛТД» надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оснасткабудсервіс ІФ» лист за вих. № 49/2012 від 03.09.12, яким повідомляється, що у зв'язку з скрутним фінансовим становищем Романюк С.В. та неможливістю повернути кредит до 28.12.2012 року, вивільнення з іпотеки та продаж ремонтної майстерні, що знаходиться за адресою: вул. Коломийська, 52, с. Сопів, Коломийського району, Івано-Франківської області, буде неможливим, тобто попередньо та відповідно до умов договору повідомив ТОВ «Оснасткабудсервіс ІФ» про припинення дії укладеного між ними попереднього договір купівлі - продажу нерухомого майна від 28.12.2011 року на підставі п. 4. у зв'язку із настанням скасувальної обставини.

Крім того відповідно до п.4 ч.1 ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно з ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З наведеного випливає, зокрема, що сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним). Тобто попередній договір про укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна укладений з порушенням письмової форми та нотаріального посвідчення не підлягає виконанню та не створює юридичних наслідків.

Виходячи з вищевказаного Львівський апеляційний господарський суд зазначає про відсутність правових підстав які б вказували на безпосереднє порушення спірним договором іпотеки від 11.07.07, укладеного між відповідачами у справі, прав або охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Оснасткабудсервіс ІФ», оскільки договір іпотеки був укладений до укладення попереднього договору від 28.12.11, а останній через свою нікчемність не породив для сторін, що в ньому зазначені жодних прав та обов'язків.

Відповідно до цього, у зв'язку з відсутністю правових підстав у позивача оспорювати у судовому порядку договір іпотеки від 11.07.07, відсутні і підстави оцінювати його доводи, щодо недійсності договору іпотеки.

Разом з цим, Львівський апеляційний господарський суд відповідно до норм ст. 101 ГПК України встановив, що оскільки Романюк Світлана Володимирівна є одночасно єдиним засновником, власником та директором ТОВ «Сузір'я ЛТД»,то не зазначення в договорі іпотеки її посади як директора, не може бути підставою невизнання за нею права підпису цього договору. Відсутність зазначення в договорі іпотеки місцезнаходження іпотекодавця. А лише коду ЄДРПОУ, також не є підставою для визнання такої угоди недійсною, оскільки таке не визначено законом. Факт реального укладення договору іпотеки підтверджується передачею заставного майна в іпотеку та внесення його в реєстр обтяжень.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу від 27.12.12 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оснасткабудсервіс ІФ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 12.12.12 у справі № 5010/1299/2012-27/70 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14.03.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.