Постанова

від 18.12.2012 по справі 38/117

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.12.2012 р. справа №38/117

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретаріМанжур В.В. Будко Н.В., Москальової І.В., Пеленовій О.О. за участю представників сторін: від позивача: від відповідачів: від ВПВР УДВС (скаржника): розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мельников О.В. -за довіреністю 1) не з'явився 2) не з'явився Балдинюк М.Ю. -за довіреністю Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, м.Донецьк на ухвалу господарського судуДонецької області від 23.07.2012р. (на дії Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Донецькій області) у справі№ 38/117 (суддя Бокова Ю.В.) за позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Торговий дім Веста», м.Горлівка до 1) Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка 2) Головного управління Державного казначейства в Донецькій області, м.Донецьк про стягнення шкоди в розмірі 42051,37грн., В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. у справі № 38/117 задоволені позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Торговий дім Веста». З Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 35972,09грн., державне мито в розмірі 359,72грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 201,88грн.

12.09.2011р. на виконання судового рішення був виданий відповідний наказ.

Товариство з додатковою відповідальністю «Торговий дім Веста»звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою від 05.05.2012р. № 182 на дії Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Донецькій області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.07.2012р. скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Торговий дім Веста»задоволено частково:

- визнано незаконною постанову відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Донецькій області від 12.04.2012р. про повернення виконавчого документу наказу господарського суду Донецької області № 38/117 від 12.09.2011р. стягувачеві Матвієнко Д.С. та затвердженою в.о.начальника ВПВР управління ДВС ГУЮ в Донецькій області Филиппенко Г.О.;

- відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Донецькій області зобов'язано відновити виконавче провадження за наказом господарського суду Донецької області № 38/117 від 12.09.2011р. та виконати виконавчий документ;

- в залишковій частині скаргу залишено без задоволення.

Задовольняючи частково вимоги скаржника, місцевий господарський суд виходив з того, що державним виконавцем не вчинено жодних передбачених законом дій, спрямованих на встановлення відкритих в органах Казначейства рахунків, на арешт рахунків та належного боржнику майна та інших активів з метою виконання наказу № 38/117.

Не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу № 38/117 видану 23.07.2012р. господарським судом Донецької області та відмовити в скарзі Товариства з додатковою відповідальністю «Торговий дім Веста»в повному обсязі.

Скаржник вважає, що ухвала прийнята судом з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. При цьому він зазначає, що державним виконавцем були здійснені усі процесуальні дії щодо примусового виконання рішення суду відповідно до Закону, права та інтереси позивача порушені не були.

Товариство з додатковою відповідальністю «Торговий дім Веста»у відзиві від 07.12.2012р. проти апеляційних вимог скаржника заперечує, посилаючись на їх безпідставність, а тому просить в їх задоволенні відмовити, а ухвалу господарського суду Донецької області від 23.07.2012р. залишити без змін.

Представники Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції та Головного управління Державного казначейства в Донецькій області у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно приписів ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 05.10.2011р. на підставі ст.ст.18, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження»було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 38/117 виданого 12.09.2011р. господарським судом Донецької області про стягнення з Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Торговий дім Веста»матеріальної шкоди в розмірі 35972,09грн., державного мита в розмірі 359,72грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 201,88грн. Боржнику був наданий строк для добровільного виконання судового рішення.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»визначає обов'язки і права державних виконавців.

Так, в частині 1 зазначеної статті визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, згідно частини 2 цієї ж статті, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання приписів Закону України «Про виконавче провадження»головним державним виконавцем в ході виконавчого провадження були направлені запити № 6/1659-11П від 12.10.2011р. до МРЕВ УДАІ УМВС № 3 м.Донецька, ДПА Донецької області та БТІ м.Горлівки.

Згідно отриманих відповідей, боржник власних поточних рахунків не має, не перебуває на обліку в податкових інспекціях області як платник податків (лист від 24.02.2012р № 1492 110/18-313-2), нерухомості не зареєстровано (лист від 05.03.2012р. № 746), зареєстрований транспортний засіб ГАЗ 3110, АН 5014 НЕ, дв.: 40200МХ0047082, к.: Х0232244, ш.: 0, 1999р. вип., білий (лист від 03.04.2012р. № 9/3-1281).

На запит від 09.04.2012р. № 6/1659-12П Головне управління юстиції у Донецькій області в листі від 11.04.2012р. № 6.3-17-355 повідомило, що згідно даних бухгалтерського обліку Головного управління юстиції у Донецькій області автотранспортний засіб: ГАЗ 3110, 1999 року випуску, державний номер АН 5014 НЕ, як і все майно, є державною власністю, належить до сфери управління Міністерства юстиції України, знаходиться на балансі Головного управління юстиції у Донецькій області та передано в оперативне користування Центрально-Міському відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції.

В частині 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Суд першої інстанції вірно визначив, що такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ»та є чинним з 19.08.2011р. (далі за текстом -Порядок).

Вказаний порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно пункту 26 вказаного Порядку, примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у пункті 25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника. У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку.

Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 30.03.2012р. державним виконавцем до Управління Державної казначейської служби було направлено платіжну вимогу від 30.03.2012р. № 6/73-12п про списання суми коштів на користь стягувача. Проте, вказана вимога була повернута без виконання з тих підстав, що в порушення вимог п.п.3.8., 5.5. постанови Національного Банку України від 21.01.2004р. № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»у реквізиті «Призначення платежу» в платіжній вимозі відсутня повна інформація про платіж, що унеможливило визначення економічної сутності перерахування коштів за документом.

В пункті 34 Порядку передбачено, що орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом трьох робочих днів органові державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів зокрема у разі, коли платіжні вимоги оформлені з порушенням вимог Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів; кошторис боржника (крім спеціального фонду в частині його власних надходжень) не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити безспірне списання коштів.

Таким чином, заступник начальника управління Державної казначейської служби у м.Горлівці в листі від 10.04.20.12р. № 5-22/ зазначив, що не має можливості провести безспірне списання з боржника.

Отже, зважаючи на те, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів не встановлено наявності майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, виконавчий документ -наказ № 38/117 виданий 12.09.2011р. господарським судом Донецької області, згідно постанови від 12.04.2012р., був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що, згідно п.27 Порядку, державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій. Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню. Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника. У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.

Як зазначалось вище, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження»заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на встановлення відкритих в органах Казначейства рахунків, та арешт рахунків боржника та належного йому майна та інших активів з метою виконання наказу № 38/177.

За результатами апеляційного перегляду матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірної бездіяльності органу державної виконавчої служби. Отже, місцевий господарський суд правомірно визнав незаконною постанову від 12.04.2012р. про повернення виконавчого документу стягувачу та зобов'язав управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відновити виконавче провадження за наказом господарського суду Донецької області № 38/117 від 12.09.2011р. та виконати виконавчий документ.

В частині вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Торговий дім Веста»щодо визнання бездіяльності головного державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Матвієнко Д.С. неправомірною та визнання бездіяльності в.о.начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Филиппенко Г.О. неправомірною колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, за приписами ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Оскільки державний виконавець та в.о.начальника є посадовими особами Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області та є не органом державної виконавчої служби у розумінні ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання дій вказаних осіб такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оспорюваній ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 23.07.2012р. у справі № 38/117 винесеною з дотриманням чинного законодавства, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а тому апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, м.Донецьк не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, м.Донецьк -залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 23.07.2012р. у справі № 38/117 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 7 прим.:

1 -позивачу

2 -відповідачам

1 -ВПВР УДВС;

1 -до справи;

1 -ГСДО;

1 -ДАГС