Постанова

від 19.12.2012 по справі 5011-68/10008-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа№ 5011-68/10008-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2012 р.

у справі № 5011-68/10008-2012 (суддя Ониськів О.М.)

за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс"

про стягнення грошових коштів, 3 % річних та інфляційних втрат

за участю представників:

від позивача: Неволіна А.Ю. - дов. № б/н від 01.10.2012р.

від відповідача : Тригубчук О.В. - дов. № б/н від 20.08.2012р.

Постанова приймається 19.12.2012р. у зв»язку з оголошення в судовому засіданні 03.12.2012р. перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс" про стягнення грошових коштів, 3 % річних та інфляційних втрат.

Позивач через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 10.09.2012 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (т. 1 а.с. 70-71) відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 138.246,14 грн. відрахувань та 2.082,08 грн. 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань, а саме відрахувань за ввезення відповідачем на митну територію України матеріальних носіїв за кодом згідно УКТЗЕД 8523.

Крім того 05.10.2012 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (т. 1 а.с. 124), відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 135.823,25 грн. відрахувань та 3 % річних у розмірі 2.053,60 грн., за ввезення відповідачем на митну територію України матеріальних носіїв за кодом згідно УКТЗЕД 8523. Водночас позивачем було подано заяву про часткову відмову від позову (т. 1 а.с. 133), відповідно до якої позивач відмовився від стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 8,35 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2012р. у справі № 5011-68/10008-2012 позовні вимоги задоволено частково.

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс" про стягнення 8 грн. 35 коп. інфляційних втрат.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс" на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" 135.823 грн. 25 коп. відрахувань, 3% річних у розмірі 2.053 грн. 60 коп. та 2.757 грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повернуто Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 49 грн. 02 коп., як зайво сплачений.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2012р. у справі № 5011-68/10008-2012 скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс" було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 03.12.2012р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс" було прийнято до провадження.

Через відділ документального забезпечення 03.12.2012р. представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 03.12.2012р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 19.12.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс" про стягнення грошових коштів, 3 % річних та інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах. Це підтверджується Свідоцтвом № 2/У від 20.12.2007 та листом Державної служби інтелектуальної власності України № 3-7/5049 від 02.07.2012.

Позивач зазначив, що ним 09.04.2012 було отримано від Державної служби інтелектуальної власності України виписки з даних митної статистики на 27 аркушах, які містять статистичні відомості про імпортерів обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", відповідно до яких ТОВ "Орінтекс"є імпортером матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

При цьому позивач вказав, що відповідач всупереч вимогам законодавства не виконував зобов'язання як щодо сплати позивачу відрахувань, так і щодо надання довідок за встановленою формою, що є порушенням права позивача на збір та розподіл таких відрахувань, так і права суб'єктів авторського права та суміжних прав на винагороду, гарантовану ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Місцевим судом позовні вимоги Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс" про стягнення грошових коштів, 3 % річних та інфляційних втрат задоволенні частково.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орінтекс" у період з 01.01.2012 по 22.05.2012 імпортувало на митну територію України матеріальні носії за кодом згідно з УКТЗЕД 8523 загальною фактурною вартістю 2.716.465,10 грн. Зазначена обставина підтверджується наявними у матеріалах справи даними митної статистики щодо імпорту матеріальних носіїв за відповідними кодами, наданими на запит суду Департаментом митних інформаційних технологій та статистики (на електронному носії).

Враховуючи викладене, а також те, що позивач є уповноваженою організацією на здійснення збирання і розподілу між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення позивачу відрахувань за ввезення на митну територію України матеріальних носіїв за кодом згідно з УКТЗЕД 8523 загальною фактурною вартістю 2.716.465,10 грн.

При цьому матеріали справи не містять відомостей, що відповідач під час ввезення на митну територію України матеріальних носіїв сплатив, необхідні відрахування у передбачених законодавством розмірах, доказів що підтверджують таку оплату відповідачем до суду також не надано, хоча такі докази неодноразово витребовувалися у відповідача ухвалами суду.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно з п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний надати: зовнішньо - економічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; тощо.

Визначення фактурної вартості товару наводиться у п. 4 Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997, відповідно до якої фактурною вартістю товарів є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі).

Таким чином, фактурною вартістю є митна вартість товарів, що заявляється декларантом на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та відображається у рахунку-фактурі (рахунку-проформі).

Відповідно до п. 5 вищезазначеного Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерам обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Держаної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003, розмір відрахувань, що застосовуються до обладнання і матеріальних носіїв, зазначених у додатку до Постанови № 992 для імпортерів - у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Відтак, базою для розрахунку відрахувань (відсотків) позивачем правомірно визначена фактурна вартість матеріальних носіїв, що імпортувались відповідачем на митну територію України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Загальна сума нарахованих позивачем відрахувань (відсотків) за ввезення на митну територію України у період з 01.01.2012 по 22.05.2012 спірного обладнання та матеріальних носіїв, обов'язок виплати яких на підставі ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" покладено на відповідача, склала 135.823,25 грн. Обґрунтований розрахунок відрахувань (відсотків) міститься у додатку № 1 до заяви про зменшення позовних вимог. При цьому, найменування обладнання та матеріальних носіїв, з вартості якого позивач просить стягнути відрахувань (відсотків) містяться у додатку № 1 до заяви про зменшення позовних вимог за тим же порядковим номером, що і дані про їх митне оформлення та розрахунок заборгованості за їх ввезення (додаток № 1).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідач є імпортером, який не виконав обов'язку зі сплати передбачених законом відрахувань, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача відрахувань за ввезення на митну територію України матеріальні носії за кодом згідно з УКТЗЕД 8523 загальною фактурною вартістю 2.716.465,10 грн. у розмірі 135.823,25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 2.053,60 грн.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних (додаток № 1 до заяви про зменшення позовних вимог) є вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2.053,60 грн. є обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.

Позивачем було подано заяву про часткову відмову від позову відповідно до якої відмовився від стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 8,35 грн.

Згідно з п. 4 ч. 1 статті 80 ГПК України встановлено, що у разі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, господарський суд припиняє провадження у справі.

Враховуючи відмову позивача від стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 8,35 грн., колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заявленого відповідачем клопотання № б/н від 07.09.2012 про зупинення провадження у справі № 5011-68/10008-2012 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 5011-72/11615-2012, що розглядається Господарським судом міста Києва, місцевий суд дійшов правильного висновку про його відому оскільки, предметом спору у справі № 5011-68/10008-2012 є стягнення з відповідача відрахувань за ввезення на митну територію України матеріальні носії за кодом згідно з УКТЗЕД 8523 загальною фактурною вартістю 2.716.465,10 грн. у розмірі 135.823,25 грн. та 3 % річних у розмірі 2.053,60 грн., в той час як Господарським судом міста Києва розглядається справа № 5011-72/11615-2012 за позовом ТОВ "Орінтекс" до Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" про визнання протиправними дій ОП "Український музичний альянс" щодо отримання та поширення відомостей про зовнішньоекономічну діяльність ТОВ "Орінтекс".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Апелянтом (відповідачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2012р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орінтекс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-68/10008-2012 від 05.10.2012р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 5011-68/10008-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Верховець А.А.

Доманська М.Л.

Дата підписання постанови: 19.12.2012р.