Постанова

від 10.12.2012 по справі 2а-9293/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2012 р. об 11:02 Справа №2а-9293/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., за участі

представника позивача - Давиденко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби

про визнання протиправними наказу, дій та бездіяльність, спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Будинок творчості "Актор" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК про визнання протиправним наказу №398 від 14.06.2012 року про призначення перевірки; визнання протиправним дій у ході перевірки позивача з 14.06.2012 року по 27.06.2012 року та дій щодо складання акту перевірки №971/22-01/05117416/108 від 06.07.2012 року; визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття та не направлення податкового повідомлення-рішення за актом перевірки №971/22-01/05117416/108 від 06.07.2012 року; зобов'язання прийняти (надіслати) ПрАТ "Будинок творчості "Актор" податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки №971/22-01/05117416/108 від 06.07.2012 року.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про завищення відємного значення об'єкту оподаткування, заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях придбання товарів (робіт, послуг) у сумнівних контрагентів, що мають ознаки «нікчемності» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012;безпідставним складанням акту перевірки та бездіяльністю податкових органів щодо невинесення податкового повідомленя -рішення на підставі цього акту.

Ухвалами суду від 27.08.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 13.09.2012 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 13.11.2012 року провадження у справі поновлено з 06.12.2012 року.

Під час розгляду справи встановлено, що вірною назвою відповідача є Державна податкова інспекція у м. Ялта АРК Державної податкової служби (далі - відповідач).

Ухвалою суду від 10.12.2012 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби 398 від 14.06.2012 року про призначення перевірки залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, надав пояснення по суті справи, пояснив, що за результатами проведеної перевірки відповідачем повинно бути складено акт лише щодо суми у розмірі 382,00 грн., яка підтверджена висновками судової експертизи. Також пояснив, що податними органами безпідставно не винесено податкове повідомлення-рішення за наслідками акту перевірки.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду заяви сторін повідомлений належним чином, надіслав заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи без його участі.

Приймаючи до уваги, що відповідач являється суб'єктом владних повноважень та його неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, наявність в матеріалах справи заперечень відповідача, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, висновки проведеної судово-економічної експертизи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований у якості юридичної особи (ідентифікаційний код юридичної особи 05117416), знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Ялта АРК АР Крим та є платником податку на додану вартість (а.с.22-24 т.1).

Предметом діяльності позивача за КВЕД є надання інших місць для тимчасового проживання не віднесених до інших групувань.

Податковими органами проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель - плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ 36165656), ПП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ 35941644), ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ 34636406), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітель Плюс (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ 37081991), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 35096833), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108 (далі - Акт) (а.с.28-149 т.1).

За висновками акту встановлено порушення позивачем:

- пп.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9. пп.5.3. ст.5, п.6.1 ст. 6, п.п.8.1.2, п.8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР) , п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п. п.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України), п. 150.1. ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:

завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік у сумі 622837,00 грн., за 2010 рік у сумі 1456157,00 грн., за 2011 рік у сумі 3374881,00 грн.;

заниження податку на прибуток у загальній сумі 322403,00 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року у сумі 78 646,00 грн., за І квартал 2012 року у сумі 243757,00 грн.

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, п. п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями, далі - Закон №168/97-ВР), а також в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження позивачем ПДВ всього в сумі 1769185,00 грн., у тому числі за у тому числі за лютий 2009 року в сумі 210000,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 100000,00 грн., за травень 2010 року в сумі 60000,00 грн., за червень 2010 року у сумі 60000,00 грн., за липень 2010 року у сумі 100000,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 400382,00 грн., за вересень 2010 року 189167,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 154482,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 60513,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 117792,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 47652,00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 138440,00 грн., за листопад 2011 - 88884,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 32087,00 грн., за лютий 2012 року у сумі 978,00 грн.

На висновки Акту перевірки позивачем було подано заперечення, які рішенням відповідача від 23.07.2012 року за вих.№7043/10/22-01 залишено без задоволення.

Судом встановлено, що в основу висновків за актом перевірки про порушення позивачем правил оподаткування покладено такі обставини.

Сума донарахування ПДВ у розмірі 1769185,00 грн. визначена ДПІ у зв'язку з завищенням податкового кредиту за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 на ПДВ у сумі 1802517,00 грн., що був нарахований за відсутності належних первинних документів по операціях з «сумнівними» контрагентами, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Сума донарахування податку на прибуток у розмірі 322403,00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік у сумі 622837,00 грн., за 2010 рік у сумі 1456157,00 грн., за 2011 рік у сумі 3374881,00 грн. визначена ДПІ у зв'язку з завищенням валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 на суму 9240370,00 грн., у зв'язку з завищенням амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 у сумі 162234,00 грн., що були нараховані (сплачені) за відсутності належних первинних документів по операціях з «сумнівними» контрагентами, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже не пов'язані з господарською діяльністю ПрАТ «Будинок творчості «Актор».

Вказане завищення валових витрат на суму 9240370,00 грн. та завищення амортизаційних відрахувань у сумі 162234,00 грн., відповідно до п.3.1 ст.3 Закону №334/94-ВР, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ призвело до заниження оподатковуваного прибутку на 1475333,00 грн. та відповідно податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 на 322403,00 грн. (314585х25% + 1160 748х21%).

Згідно Акту перевірки «сумнівними» контрагентами є ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд», ТОВ «Кримстройиндустрия», які мають ознаки фіктивності.

«Сумнівність» операцій позивача з вказаними контрагентами, на думку ДПІ, пов'язана з відсутністю інформації щодо наявності у них складських приміщень, автомобільного та іншого транспорту, устаткування, а також з недостатністю у них трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Далі в акті перевірки наведено зміст статей 42,55,173,174,Господарського кодексу України, статей 215,216,228,626,629,655,656,658,662, Цивільного кодексу України, норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, норм Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", інших законодавчих актів; зазначено, що операції купівлі-продажу позивача з зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, отже є нікчемними, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Надаючи оцінку вказаним висновкам суд встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» "№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі - Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за І квартал 2011 року та за весь попередній період позивач мав керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту, а за всі наступні періоди - нормами розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 Закону №334. Відповідно до п.5.11 Закону №334 встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, що відмічені в цьому Законі, не дозволяється.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334 в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Віднесення до витрат позивачем, які на думку ДПІ не правомірні за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року суми 9402604 грн. складається з:

600000,00 грн. по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» у 1 кварталі 2009;

950000,00 грн. по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» у 3 кварталі 2010;

1910,00 грн. по операціях у з ТОВ «Кримстройиндустрия» у 3 кварталі 2010;

600000,00 грн. по операціях з ТОВ «Бренд строй» 4 кварталі 2010;

55630,94 грн. по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» у 1 кварталі 2011;

105898,66 грн. по операціях з Фірма «Капітель Плюс» у 1 кварталі 2011;

813,33 грн. по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за 2 квартал 2011;

5317,50 грн. по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за 3 квартал 2011;

404030,42 грн. по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» у 4 кварталі 2011;

58973,50 грн. по операціях з ТОВ «Бренд строй» у 4 кварталі 2011;

269028,80 грн. по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за 4 квартал 2011.

162234,00 грн. амортизаційні нарахування за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011, у тому числі за 2 квартал 2009 - 7 708 грн., 3 квартал 2009 - 7 612 грн., 4 квартал 2009 - 7 517 грн., за 1 квартал 2010- 13 673 грн., 2 квартал 2010 - 13 502 грн., 3 квартал 2010 - 21 387 грн., 4 квартал 2010 - 45 703 грн., за 1 квартал 2011 - 45 132 грн.

210157 грн. амортизаційні нарахування за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, які увійшли у склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, у тому числі за 2 квартал 2011 року у сумі 52 396 грн., за 3 квартал 2011 у сумі 52 396 грн., за 4 квартал 2011 у сумі 52 396 грн., за 1 квартал 2012 у сумі 52 969 грн.

5978975 грн. від'ємне значення за перевіряємий період.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивач включив до складу валових витрат витрати, пов'язані із будівництвом та реконструкцією об'єкту за адресою м.Ялта вул. Дражинського, 35 ТОВ БВП «Строитель плюс» у сумі 2009661,36 грн., у тому числі 600000 грн. у 1 кварталі 2009 року; 950000 грн. у 3 кварталі 2010 року; 55 630,94 грн. у 1 кварталі 2011 року; 404030,42 грн. у 4 кварталі 2011 року.

Загальна сума вартості виконаних робіт ТОВ БВП «Строитель плюс» складає 4864688,30 грн. (без ПДВ), з якої сума 2855026,94 була безпосередньо віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів.

За наслідками здійснення господарських операцій складені відповідні документи, що свідчать про придбання вказаних робіт вартістю 5717710,57 грн. з ПДВ у БВП «Строитель-плюс», а саме: акти приймання виконаних робіт, що досліджені судом, наявні в матеріалах справи.

Оприбуткування робіт вартістю 5717710,57 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у відомостях у бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Оплата за виконані роботи в сумі 5717 710,57 грн. з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

До складу валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.02.2012 позивачем включено витрати, пов'язані із господарськими операціями з ТОВ БВП «Строитель плюс» в сумі 2009661,36 грн.

Вказані витрати у сумі 2009 661,36 грн. були відображені у ряд. 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» у ряд. 06.4 «Витрати від звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларацій з податку на прибуток позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Отримані послуги придбані у ТОВ БВП «Строитель плюс» з метою подальшого використання у господарській діяльності позивача побудованого корпусу, а саме: рекреаційної діяльності, у тому числі послуги проживання та харчування.

Таким чином, валові витрати у сумі 2009661,36 грн., що сплачені (нараховані) позивачем у за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та сума 2855026,94 грн., яка була безпосередньо віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів у зв'язку з придбанням послуг будівництва у ТОВ БВП «Строитель плюс», у повному обсязі відповідають вимогам норм Закону №334, ПКУ та сформовані на підставі належних документів бухгалтерського обліку.

Також судом встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивач включив до складу валових витрат витрати пов'язані із будівництвом та реконструкцією об'єкту за адресою м. Ялта вул. Дражинського, 35 ТОВ «Бренд Строй» у сумі 658973,50 грн., у тому числі 600000,00 грн. за 4 квартал 2010 року; 58973,50 грн. за 4 квартал 2011 року.

Загальна сума вартості виконаних робіт ТОВ «Бренд Строй» складає 2219040,07 грн. (без ПДВ), з якої сума 1560066,57 грн. була віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів.

За наслідками здійснення господарських операцій складені відповідні документи, що свідчать про придбання вказаних робіт вартістю 2219040,07 грн. без ПДВ у ТОВ «Бренд Строй» а саме: акти приймання виконаних робіт, що досліджені судом, наявні в матеріалах справи.

Оприбуткування робіт вартістю 2219040,07 грн. без ПДВ у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача.

Оплата за виконані роботи в сумі 3493455,03 грн. з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

До складу валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.02.2012 позивачем включено витрати, пов'язані із господарськими операціями з ТОВ «Бренд Строй» в сумі 658 973,50 грн.

Вказані витрати у сумі 658973,50 грн. були відображені у ряд. 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» у ряд. 06.4 «Витрати від звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларації з податку на прибуток позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Отримані послуги придбані у ТОВ БВП «Строитель плюс» з метою подальшого використання у господарській діяльності позивача побудованого корпусу, а саме: рекреаційної діяльності, у тому числі послуги проживання та харчування.

Таким чином, валові витрати у сумі 658973,50 грн., що сплачені (нараховані) позивачем за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та сума 1560066,57 грн. яка була безпосередньо віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів у зв'язку з придбанням послуг будівництва у ТОВ «Бренд Строй», у повному обсязі відповідають вимогам норм Закону № 334, ПКУ та сформовані на підставі належних документів бухгалтерського обліку.

За період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем включено до складу валових витрат витрати пов'язані із будівництвом та реконструкцією об'єкту за адресою м. Ялта вул. Дражинського, 35 Фірмою «Капітель Плюс» у сумі 381058,29 грн., у тому числі 105898,66 грн. у 1 кварталі 2011 року; 813,33 грн. за 2 квартал 2011 року; 5317,50 грн. за 3 квартал 2011 року; 269028,80 грн. за 4 квартал 2011 року.

Загальна сума вартості виконаних робіт Фірмою «Капітель Плюс» складає 1124232,72 грн. (без ПДВ), з якої сума 743173,73 грн. була безпосередньо віднесена позивачем на збільшення балансової вартості основних засобів

За наслідками здійснення господарських операцій складені відповідні документи, що свідчать про придбання вказаних робіт вартістю 1124232,72 грн. (без ПДВ) у Фірми «Капітель Плюс» а саме: акти приймання виконаних робіт, що досліджені судом, наявні в матеріалах справи.

Оприбуткування робіт вартістю 1124232,72 грн. (без ПДВ) у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача.

Оплата за виконані роботи в сумі 1 539 705,93 грн. з ПДВ, (з урахуванням суми 3 192,00 грн. повернення коштів), за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

До складу валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.02.2012 позивачем включено витрати, пов'язані із господарськими операціями з Фірмою «Капітель Плюс» в сумі 381058,29 грн.

Вказані витрати у сумі 381058,29 грн. були відображені у ряд. 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» у ряд. 06.4 «Витрати від звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларацій з податку на прибуток позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Отримані послуги придбані у Фірми «Капітель Плюс» з метою подальшого використання у господарській діяльності позивача побудованого корпусу, а саме рекреаційної діяльності у тому числі послуги проживання та харчування.

Таким чином, валові витрати у сумі 381058,29 грн., що сплачені (нараховані) позивачем у за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та сума 743173,73 грн. яка була безпосередньо віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів у зв'язку з придбанням послуг будівництва у Фірми «Капітель Плюс», у повному обсязі відповідають вимогам норм Закону № 334 та сформовані на підставі належних документів бухгалтерського обліку.

За 3 квартал 2010 року позивачем включено до складу валових витрат витрати, сформовані за рахунок ТОВ «Кримстройиндустрия» у сумі 1910,00 грн.

За серпень 2010 позивач отримав від ТОВ «Кримстройиндустрия» та відобразив в Розділі І «Реєстру податкових накладних» податкову накладну на загальну суму ПДВ 382,08.

Однак під час розгляду справи документів, підтверджуючих придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ «Кримстройіндустрія», отримання та сплату вартості цих послуг ТОВ «Кримстройиндустрия» у сумі 2 292,50 грн. з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року не було надано.

Таким чином, валові витрати у сумі 1910,00 грн., що нараховані (сплачені) позивачем за 3 квартал 2010 сформовані за рахунок ТОВ «Кримстройіндустрія» за відсутності відповідних підтверджуючих первинних документів суперечить вимогам п.п 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону №334, тобто висновки ДПІ щодо завищення валових витрат за 3 квартал 2010 року, а відповідно і від'ємного значення за 1 квартал 2011 року правомірні.

Згідно з п.п.8.1.1. п.8.1 ст.8 Закону №334 під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі. (п.п.8.1.2. п.8.1 ст.8 Закону №334).

Відповідно до п.п.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону №334 платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

За період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року позивачем було нараховано амортизаційні нарахування на поліпшення та введення в експлуатацію основних фондів сформованих за рахунок постачальників ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд» у сумі 162234,00 грн, у тому числі за 2 квартал 2009 року - 7708 грн., 3 квартал 2009 року - 7612 грн., 4 квартал 2009 року- 7517 грн., за 1 квартал 2010 року - 13673 грн., 2 квартал 2010 року - 13502 грн., 3 квартал 2010 року - 21387 грн., 4 квартал 2010 року - 45703 грн., за 1 квартал 2011 року - 45132 грн.

З квітня 2011 року при нарахуванні витрат та амортизації позивач мав керуватися нормами ПК України, статтею 145 якого визначена класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації

За період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року сума амортизаційних нарахувань, які увійшли у склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на поліпшення та введеня в експлуатацію основних фондів сформованих за рахунок постачальників ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд» склала 210157,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 у сумі 52396,00 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 52396,00 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 52396,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 52969,00 грн.

Амортизаційні відрахування були нараховані у відповідності до п.п.8.1.2, п.8.1 п. п.8.7.1. п.8.7 ст.8 Закону №334; ст.145 ПК України.

Витрати, пов'язані із будівництвом та реконструкцією зазначеного вище об'єкту сформовані позивачем правомірно, таким чином амортизаційні відрахування за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року відповідають вимогам п.п.8.1.2. п.8.1. ст.8 Закону № 334, ст.145 ПК України.

Як зазначалося раніше, послуги з будівництва та реконструкції об'єкту, вартість матеріалів, що використовувались при будівництві, придбані у постачальників ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд», підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а саме: акти приймання виконаних підрядних робіт.

Використання (утримання з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача робіт (послуг), придбаних у зазначених контрагентів підтверджується первинними бухгалтерськими документами позивача (звітами про використання матеріалів на об'єкті підрядних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, актами приймання виконаних підрядних робіт, видатковими накладними, актом приймання-передачі основних засобів).

У той же час, не підтверджено первинними бухгалтерськими документами придбання, отримання позивачем за 3 квартал 2010 року товарів, робіт, послуг у ТОВ «Кримстройіндустрія». Таким чином, висновки податкових органів у частині завищення валових витрат у сумі 1910,00 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за 3 квартал 2010 року за рахунок ТОВ «Кримстройіндустрія», а відповідно і від'ємного значення за 1 квартал 2011 року у сумі 1910,00 грн. підтверджуються матералами справи.

Отже, первинними документами бухгалтерського обліку (прибутковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт ф. КБ 2в, виписками банку, платіжними дорученнями), а також аналітичними відомостями бухгалтерського та податкового обліку позивача обґрунтованість висновків ДПІ щодо заниження позивачем податку на прибуток у сумі 322403,00 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік у сумі 622837,00 грн., за 2010 рік у сумі 1456157,00 грн., за 2011 рік у сумі 3374881,00 грн.:

не підтверджується відносно суми 322 403 грн.;

не підтверджується відносно суми 622837 грн.

не підтверджується відносно суми 1 456 157 грн.

не підтверджується відносно суми 3 374 881 грн. (сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік не вплинула на результати, оскільки відповідно до п.3 підрозділу 4 перехідних положень ПК України до складу витрат 2,3,4 кварталу 2011 року включаються лише від'ємне значення, за результатами 1 кварталу 2011, тобто від'ємне значення за 2010 не впливає на результат).

Згідно з п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону № 168 об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону №168).

Підпунктом 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону №168 сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 2011 року регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до положень п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

На думку ДПІ позивачем не правомірно віднесено до складу податкового кредиту за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року суму ПДВ в розмірі 1802517,00 грн. яка складається з:

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за січень 2009 року у сумі 33 333,33 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за лютий 2009 року у сумі 209 999,99 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за грудень 2009 року у сумі 100 000,00 грн.

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за травень 2010 року у сумі 60 000,00 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за червень 2010 року у сумі 60 000,00 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за липень 2010 року у сумі 100 000,00 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за серпень 2010 року у сумі 150 000,00 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ «Бренд строй» за серпень 2010 року у сумі 249 999,99 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ «Кримстройиндустрия» за серпень 2010 року у сумі 382,00 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за вересень 2010 року у сумі 136 333,33 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ «Бренд строй» за вересень 2010 року у сумі 52 833,33 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ «Бренд строй» за жовтень 2010 року у сумі 120 005,96 грн.;

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за жовтень 2010 року у сумі 34 476,00 грн.;

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за січень 2011 року була помилково ДПІ виключена зі складу податкового кредиту (податкова накладна № 271 від 14.02.2011 року на загальну суму 3190,50 грн. у. т.ч 531,75 грн ПДВ включена до складу податкового кредиту лютого, у дод. 5 до декларації з ПДВ за січень вказана сума відсутня);

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за лютий 2011 року у сумі 60 512,58 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за березень 2011 року у сумі 10 828,89 грн.;

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за березень 2011 року у сумі 64 132,84 грн.;

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за квітень 2011 року у сумі 2 977,75 грн

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за червень 2011 року у сумі 5 987,09 грн.;

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за серпень 2011 року у сумі 33 865,08 грн.;

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за вересень 2011 року у сумі 47 652,13 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ «Бренд строй» за жовтень 2011 року у сумі 138 440,06 грн

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за листопад 2011 року у сумі 80 806,10 грн.;

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за листопад 2011 року у сумі 7 546,18 грн.;

ПДВ по операціях з ПП "Пан Буд" за листопад 2011 року у сумі 532,00 грн.;

ПДВ по операціях з Фірма «Капітель Плюс» за грудень 2011 року у сумі 532,00 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ БВП «Строитель-плюс» за грудень 2011 року у сумі 11 650,12 грн.;

ПДВ по операціях з ТОВ «Бренд строй» за грудень 2011 року у сімі 20 969,12 грн.;

ПДВ по операціях з ПП "Пан Буд" за січень 2012 року у сумі 6 453,17 грн.;

ПДВ по операціях з ПП "Пан Буд" за лютий 2012 року у сумі 3 333,33 грн.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем нараховано податковий кредит у сумі 952951,76 грн. в зв'язку з придбанням будівельних робіт по об'єкту будівництва за адресою м. Ялта, вул. Дражинського, 35 вартістю 5717710,57 грн. (з ПДВ) у ТОВ БВП «Строитель-плюс», відповідно до наступних договорів: Договір підряду №22-41 від 02.07.2008 року; Договір підряду №180 від 16 лютого 2009 року; Договір підряду №181 від 02.02.2009 року; Договір підряду №2448 від 02.12.2009 року; Договір підряду №2449 від 03.12.2009 року; Договір підряду № 677 від 05.05.2010 року; Договір підряду №678 від 01.06.2010 року; Договір підряду №780 від 01.07.2010 року; Договір підряду №779 від 01.07.2010 року; Договір підряду №868 від 02.08.2010 року; Договір підряду №1104 від 01.09.2010 року; Договір підряду №1105 від 02.09.2010 року; Договір №344 підряду на виконання будівельних робіт від 01.03.2011 року; Договір № 1512 підряду на виконання будівельних робіт від 01.12.2011 року; Договір № 1366 підряду на виконання будівельних робіт від 01.11.2011 року

Предметом Договорів є виконання будівельних, ремонтно-обробних робіт об'єкта будівництва позивача, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35.

Як встановлено судом раніше, факт придбання вказаних робіт вартістю 5717710,57 грн. з ПДВ у ТОВ БВП «Строитель-плюс» підтверджується актами приймання виконаних робіт, оприбуткування робіт вартістю 5717710,57 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача, сплата вартості виконаних робіт в сумі 5717710,57 грн. з ПДВ підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

За датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ БВП «Строитель-плюс» виписало наступні податкові накладні всього на суму 5717710,65 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 952 951,76 грн.: №274/1 від 31.01.2009 року на суму 200000,00 грн., у т.ч 33 333,33 грн.ПДВ; №828 від 27.02.2009 року на суму 180000,00 грн.., у т.ч. 30000,00 грн.ПДВ; №710 від 27.02.2009 року на суму 560000,00 грн.., у т.ч. 93333,33 грн.ПДВ; №686 від 25.02.2009 року на суму 200000,00 грн.., у т.ч. 33333,33 грн.ПДВ; №594 від 23.02.2009 року на суму 140000,00 грн.., у т.ч. 23333,33 грн.ПДВ; №464 від року 18.02.2009 на суму 180000,00 грн.., у т.ч. 30000,00 грн.ПДВ; №6012 від 29.12.2009 року на суму 240000,00 грн.., у т.ч. 40000,00 грн.ПДВ; №5980 від 25.12.2009 року на суму 360000,00 грн.., у т.ч. 60000,00 грн.ПДВ; №1948 від27.05.2010 року на суму 360000,00 грн.., у т.ч. 60000,00 грн.ПДВ; №2784 від 30.06.2010 року на суму 360000,00 грн., у т.ч. 60000,00 грн.ПДВ; №3181 від 29.07.2010 року на суму 240000,00 грн., у т.ч. 40000,00 грн.ПДВ; №3180 від 29.07.2010 року на суму грн. 360000,00, у т.ч. 60000,00 грн.ПДВ; №4092 від 30.08.2010 року на суму 300000,00 грн., у т.ч. грн. 50000,00 ПДВ; №4091 від 30.08.2010 року на суму 600000,00 грн., у т.ч. 100000,00 грн.ПДВ; №5298 від 30.09.2010 року на суму 635000,00 грн., у т.ч. 105833,33 грн.ПДВ; №4920 від 29.09.2010 року на суму 183000,00 грн., у т.ч. 30500,00 грн.ПДВ; №56 від 22.03.2011 року на суму 64973,33 грн., у т.ч. 10828,89 грн.ПДВ; №323 від 29.11.2011 року на суму 242418,29 грн., у т.ч. 40403,05 грн.ПДВ; №371 від 30.11.2011 року на суму 242418,29 грн., у т.ч. 40403,05 грн.ПДВ; №648 від 31.12.2011 року на суму 69900,74 грн., у т.ч. 11650,12 грн.ПДВ.

Отримані податкові накладні відображені позивачем у Розділі І «Реєстру податкових накладних» на загальну суму ПДВ 952951,76 грн. за відповідні періоди.

Вищезазначені податкові накладні на загальну суму ПДВ 952951,76 грн. мають усі обов'язкові реквізити, передбачені п. п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону № 168, п. 201.1, 201.4, 201.7 ст. 201 ПК України.

По даті отримання вказаних податкових накладних відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168, п.201.10 ст.201 ПК України позивач за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року нарахував податковий кредит у сумі 952951,76 грн.

Як зазначалося судом раніше, будівельні роботи вартістю 5717710,57 грн. (з ПДВ), щодо якого був нарахований податковий кредит в сумі 952951,76 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача у періоді з 01.01.2009 по 31.03.2012 року.

Таким чином, податковий кредит у сумі 952951,76 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року щодо придбання робіт будівництва та ремонту у ТОВ БВП «Строитель плюс», у повному обсязі відповідає вимогам норм Закону №168, ПК України та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивач нарахував податковий кредит у сумі 582248,45 грн. в зв'язку з придбанням будівельних, ремонтно-обробних робіт у головному корпусі позивача, розашованому за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35 вартістю 3493 490,81 грн. (з ПДВ) у ТОВ «Бренд строй» згідно наступних договорів: Договір підряду №605 від 01 вересня 2010 року; Договір підряду №411 від 02 серпня 2010 року; Договір підряду №412 від 02 серпня 2010 року; Договір підряду №412 від 02 серпня 2010 року; Договір підряду №869 від 02 серпня 2010 року; Договір підряду №735 від 01 жовтня 2010 року; Договір №1561 підряду на виконання будівельних робіт від 01 грудня 2011 року.

Предметом Договорів є виконання будівельних, ремонтно-обробних робіт об'єкта будівництва ПрАТ "Будинок творчості "Актор" за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35.

Як встановлено судом раніше, факт придбання вказаних робіт вартістю 3493490,81 грн. з ПДВ у ТОВ ТОВ «Бренд Строй» підтверджується актами приймання виконаних робіт,оприбуткування робіт вартістю 3493490,81 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача, сплата вартості виконаних робіт в сумі 349390,81 грн. з ПДВ підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку

За датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Бренд Строй» виписало наступні податкові накладні всього на суму 3493490,81 грн., у т.ч. ПДВ 582248,45 грн.: №1291 від 31.08.2010 року на суму 500000,00 грн., у т.ч. 83333,33 грн. ПДВ; №1290 від 31.08.2010 року на суму 500000,00 грн., у т.ч 83333,33 грн. ПДВ; №1203 від 25.08.2010 року на суму 500000,00 грн., у т.ч. 83333,33 грн. ПДВ; №1520 від 29.09.2010 року на суму 317000,00 грн., у т.ч. 52833,33 грн. ПДВ; №1841 від 29.10.2010 року на суму 720000,00 грн., у т.ч. 120000,00 грн. ПДВ; №1230 від 31.08.2010 року на суму 35,78 грн., у т.ч. 5,96 грн. ПДВ; №191 від 31.10.2011 року на суму 152843,76 грн., у т.ч. 25473,96 грн. ПДВ; №175 від 28.10.2011 року на суму 150087,97 грн., у т.ч. 25014,66 грн. ПДВ; №162 від 27.10.2011 року на суму 527708,60 грн., у т.ч. 87951,43 грн. ПДВ; №267 від року на суму 55046,45 грн., у т.ч. 9174,41 грн. ПДВ; №267 від 29.12.2011 року на суму 70768,25 грн., у т.ч. 11794,71 грн. ПДВ;

Отримані податкові накладні відображені позивачем у Розділі І «Реєстру податкових накладних» на загальну суму ПДВ 582248,45 грн. за відповідні періоди.

Вищезазначені податкові накладні на загальну суму ПДВ 582248,45 грн. мають усі обов'язкові реквізити, передбачені п. п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону №168, п. 201.1, 201.4, 201.7 ст.201 ПК України.

По даті отримання вказаних податкових накладних відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168, п.201.10 ст.201 ПК України позивач за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року нарахував податковий кредит у сумі 582248,45 грн.

Як зазначалося судом раніше, будівельні роботи вартістю 3493490,81 грн. (з ПДВ), щодо якого був нарахований податковий кредит в сумі 582248,45 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача у періоді з 01.01.2009 по 31.03.2012 року.

Таким чином, податковий кредит у сумі 582248,45 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року щодо придбання робіт будівництва та ремонту у ТОВ «Бренд Строй», у повному обсязі відповідає вимогам норм Закону №168, ПК України та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивач нарахував податковий кредит у сумі 256617,40 грн. в зв'язку з придбанням будівельних, ремонтно-обробних робіт за об'єктом за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35 та матеріалів, обладнання, яке використовувалось при будівництві вартістю 1539705,93 грн. (з ПДВ) у Фірми «Капітель Плюс» згідно наступних договорів: Договір №773 від 28 жовтня 2010 року; Договір №29/10 - В/10/908 від 29 жовтня 2010 року; Договір №193 підряду на виконання будівельних робіт від 01 березня 2011 року; Договір №194 підряду на виконання будівельних робіт від 03 березня 2011 року; Договір №222 підряду на виконання будівельних робіт від 03 березня 2011 року; Договір підряду №185 від 01 квітня 2011 року; Договір підряду №184 від 01 квітня 2011 року; Договір підряду №310 від 25 травня 2011 року; Договір підряду №339 від 03 червня 2011 року; Договір підряду №605 від 14 червня 2011 року; Договір №192 на виконання будівельних робіт від 01 лютого 2011 року; Договір підряду №30 від 08 лютого 2011 року; Договір №878 підряду на виконання будівельних робіт від 30 серпня 2011 року; Договір постачання №172 від 14 лютого 2011 року

Предметом Договорів є виконання будівельних, ремонтно-обробних робіт об'єкта будівництва ПрАТ "Будинок творчості "Актор" за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35 та надання матеріалів та обладнання для об'єкту будівництва.

Як встановлено судом раніше, факт придбання вказаних робіт та товарів вартістю 1539705,93 грн. з ПДВ у ТОВ Фірми «Капітель Плюс» підтверджується актами приймання виконаних робіт та видатковою накладною, оприбуткування робіт вартістю 1539705,93 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача, сплата вартості виконаних робіт в сумі 1539705,93 грн. з ПДВ, (з урахуванням суми 3192,00 грн. повернення коштів) підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

За датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ Фірма «Капітель Плюс» виписало наступні податкові накладні всього на суму 1539705,93, у т.ч. ПДВ 256617,40 грн.: №2204 від 30.10.2010 року на суму 206856,00 грн., у т.ч. 34476,00 грн. ПДВ; №344 від 28.02.2011 року на суму 214200,00 грн., у т.ч. 35 700,00 грн. ПДВ; №271 від 14.02.2011 року на суму 3190,50 грн., у т.ч. грн. 531,75 ПДВ; №343 від 28.02.2011 року на суму 145685,00 грн., у т.ч. 24280,83 грн. ПДВ; №151 від 31.03.2011 року на суму 190624,10 грн., у т.ч. 31770,68 грн. ПДВ; №128 від 31.03.2011 року на суму 100358,00 грн., у т.ч. 16726,33 грн. ПДВ; №127 від 31.03.2011 року на суму 93815,00 грн., у т.ч. 15635,83 грн. ПДВ; №14 від 05.04.2011 року на суму 14676,00 грн., у т.ч. 2446,00 грн. ПДВ; №13 від 05.04.2011 року на суму 3190,50 грн., у т.ч. 531,75 грн. ПДВ; №122 від 15.06.2011 року на суму 17878,50 грн., у т.ч. 2979,75 грн. ПДВ; №103 від 14.06.2011 року на суму 976,00 грн., у т.ч. 162,67 грн. ПДВ; №121 від 15.06.2011 року на суму 17068,00 грн., у т.ч. 2844,67 грн. ПДВ; №186 від 30.08.2011 року на суму 200000,00 грн., у т.ч. 33333,33 грн. ПДВ; №23 від 03.08.2011 року на суму 3190,50 грн., у т.ч. 531,75 грн. ПДВ; №224 від 30.09.2011 року на суму 3190,50 грн., у т.ч. 531,50 грн. ПДВ; №223 від 30.09.2011 року на суму 14700,00 грн., у т.ч. 2450,00 грн. ПДВ; №169 від 30.09.2011 року на суму 264830,27 грн., у т.ч. 44138,38 грн. ПДВ; №98 від 21.09.2011 року на суму 3192,00 грн., у т.ч. 532,00 грн. ПДВ; №91 від 30.11.2011 року на суму 17878,50 грн., у т.ч. 2979,75 грн. ПДВ; №90 від 30.11.2011 року на суму 17068,00 грн., у т.ч. 2844,67 грн. ПДВ; №75 від 29.11.2011 року на суму 10330,56 грн., у т.ч. грн. 1721,76 ПДВ; податкова накладна №271 від 14.02.2011 року на загальну суму 3190,50 у. т.ч. ПДВ 531,75 за цільносклян. душ. перегородки за дог.№30 від 08.02.11 року по рах. №131 від 08.02.11 року (включена до складу податкового кредиту лютого), (у дод.5 до декларації з ПДВ за січень вказана сума відсутня).

До того ж, позивачем було проведено коригування на суму «-3192,00 грн», у т.ч. «-532,00» ПДВ у зв'язку із поверненням коштів.

Отримані податкові накладні відображені позивачем в Розділі І «Реєстру податкових накладних» на загальну суму ПДВ 256617,40 грн. за відповідні періоди.

Вищезазначені податкові накладні на загальну суму ПДВ 256 617,40 грн. мають усі обов'язкові реквізити, передбачені п. п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону № 168, п.201.1, 201.4 та 201.7 ст. 201 ПК України.

По даті отримання вказаних податкових накладних відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168, п.201.10 ст.201 ПК України позивач за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року нарахував податковий кредит у сумі 256 617,40 грн.

Як зазначалося судом раніше, будівельні роботи вартістю 1539705,93 грн. (з ПДВ), щодо якого був нарахований податковий кредит в сумі 256 617,40 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача у періоді з 01.01.2009 по 31.03.2012 року.

Таким чином, податковий кредит у сумі 256 617,40 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року щодо придбання робіт будівництва та ремонту у Фірми «Капітель Плюс» у повному обсязі відповідає вимогам норм Закону №168, ПК України та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що за період з листопада 2011 року по березень 2012 року позивач нарахував податковий кредит у сумі 10318,50 грн. в зв'язку зі сплатою товарів (дзеркал, поручнів для цільноскляних конструкцій) та їх установки на об'єкт будівництва за адресою: м.Ялта, вул. Дражинського, 35 вартістю 80941,00 грн. (з ПДВ) у ПП «Пан Буд» згідно договору підряду №261 від 03 листопада 2011 року.

Предметом Договіру є виготовлення та установка дзеркал та поручнів для цільноскляних конструкцій об'єкта будівництва ПрАТ "Будинок творчості "Актор" за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35.

За період з листопада 2011 року по березень 2012 року позивач перерахував ТОВ ПП «Пан Буд» передплату вартості робіт у сумі 80941,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями, що відображено у бухгалтерському обліку позивача.

За датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ ПП «Пан Буд» виписало наступні податкові накладні всього на суму 61911,00 грн., у т.ч. ПДВ 10318,50 грн.: №25 від 09.11.2011 року на суму 3192,00 грн., у т.ч. 532,00 грн. ПДВ; №74 від 27.01.2012 року на суму 38719,00 грн., у т.ч. 6453,17грн. ПДВ; №188 від 27.02.2012 року на суму 20000,00 грн., у т.ч. 3333,33 грн. ПДВ;

Отримані податкові накладні відображені позивачем в Розділі І «Реєстру податкових накладних» на загальну суму ПДВ 10318,50 грн. за відповідні періоди.

Вищезазначені податкові накладні на загальну суму ПДВ 10318,50 грн. мають усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1, 201.4 та 201.7 ст.201 ПК України.

По даті отримання вказаних податкових накладних відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ позивач за період з листопада 2011 року по березень 2012 року нарахував податковий кредит у сумі 10318,50 грн.

Нарахований податковий кредит в сумі 10318,50 грн. нарахован на передплату послуг з метою будівельних робіт власних основних фондів використаний, в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. Станом на 31.03.2012 року мається заборгованість у сумі 80941,00 грн на користь позивача.

Таким чином, податковий кредит у сумі 10318,50 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за період з листопада 2011 року по березень 2012 року за придбання послуг з виготовлення та монтажу дзеркал та поручнів для цільноскляних конструкцій у ПП «Пан Буд», у повному обсязі відповідає вимогам норм ПК України та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що за період серпень 2010 року позивачем нараховано податковий кредит у сумі 382,08 грн. за рахунок ТОВ «Кримстройиндустрия».

За період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем не надано документи підтверджуючі сплату вартості товарів, робіт, послуг у адресу ТОВ «Кримстройиндустрия» у сумі 2292,50 грн. з ПДВ, тобто вказана сума не підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку, зазначені документі відсутні в матеріалах справи.

За даними позивача ТОВ «Кримстройиндустрия» виписало податкову накладну №529 від 31.08.2010 року на суму 2292,50 грн., у т.ч. 382,08 грн. ПДВ. Однак зазначена податкова накладна не надана позивачем ані під час перевірки податковими органами ані під час розгляду справи судом.

Таким чином, податковий кредит у сумі 382,08 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за серпень 2010 року у складі податкового кредиту на придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ «Кримстройіндустрія» по зазначеній вище податкові накладній не відповідає вимогам п.п.7.2.3. п.7.2.,п.п.7.3.1. п.7.3., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону № 168, тобто висновки ДПІ щодо завищення податкового кредиту за серпень 2010 року у сумі 382,08 підтверджуються матеріалами справи.

Отже, первинними документами бухгалтерського обліку (податкові накладні, реєстри виданих-отриманих податкових накладних, виписками банку, платіжними дорученнями), а також аналітичними відомостями бухгалтерського та податкового обліку позивача обґрунтованість висновків ДПІ щодо заниження позивачем податкового кредиту та відповідно податку на додану вартість у сумі 1769185 грн.:

не підтверджується відносно суми 1768 803 грн.;

підтверджується відносно суми 382,08 грн., за серпень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ «Кримстройіндустрія».

Крім того, суд звертає увагу на помилкове тлумачення податковим органом норм Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (ч.1), а отже, є нікчемним (ч.2). Як установлено в ч.2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Зазначеної думки також додержується Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 року у справі №К/9991/50772/12.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача та існування вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, натомість в обґрунтування своїх доводів надано свідчення посадових осіб контрагентів позивача в рамках здійснення провадження лише після порушення кримінальних справ щодо цих осіб.

Доводи податкових органів в Акті перевірки щодо нікчемності правочинів, вчинених з зазначеними вище контрагентами у зв'язку з тим, що останній має стан платника «8» у зв'язку з актами про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів суд вважає безпідставним.

Про обґрунтованість позиції позивача свідчить також той факт, що акти про неможливість проведення перевірок деяких контрагентів були складені вже після здійснення господарських операцій за перевіряємий період.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податковими органами під час проведення документальної перевірки взагалі не досліджувалися первинні документи позивача щодо правовідносин із зазначеними вище контрагентами за перевіряємий період.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із пунктом 2 статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Для підтвердження права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Наявність у позивача мети використовувати придбані товари та результати робіт у межах власної господарської діяльності відповідачем не спростована.

Отже, враховуючи доведеність судом заниження позивачем податку на додану вартість у суми 382,00 грн. за серпень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ «Кримстройіндустрія», висновки відповідача, викладені в Акті перевірки від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108, щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік у сумі 622837,00 грн., за 2010 рік у сумі 1456157,00 грн., за 2011 рік у сумі 3374881,00 грн.; заниження податку на прибуток у загальній сумі 322403,00 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року у сумі 78 646,00 грн., за І квартал 2012 року у сумі 243757,00 грн.; заниження позивачем ПДВ всього в сумі 1768803 грн. (1769185 грн. - 382,00 грн.) суд вважає безпідставними.

Щодо вимог позивача про протиправність дій по складанню акта перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до п.86.1 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Аналогічне правило визначене п.1.17. Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N355, затверджених наказом Державної податкової служби України N 213 від 14.04.2011 року.

Виходячи з викладеного суд зазначає, що результати перевірки оформлюються лише одним з двох документів, у випадку встановлення під час перевірки будь-якого порушення податковими органами має бути складений саме Акт перевірки.

Оскільки під час розгляду справи доведено заниження позивачем податку на додану вартість у суми 382,00 грн. за серпень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ «Кримстройіндустрія», суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо оформлення результатів перевірки у формі акта, тому доводи представника позивача в цій частини суд вважає надуманими та такими, що надані за довільного трактування норм діючого законодавства, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У той же час, суд погоджується з доводами представника позивача щодо необхідності винесення податкового повідомлення-рішення за результатами акту перевірки, з урахуванням обставин, встановлених судом під час розгляду даної справи та зазначає наступне.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2. п.54.3 ст.54 ПК України).

За загальним правилом, відповідно до п.58.1, п.58.2 ст.58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, відповідно до ст. 54 цього Кодексу, або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення -рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається за кожним окремим податком, збором та \ або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п.86.8. ст..86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналогічні правила визначені також у Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Державна податкова служба України N985 від 22.12.2010 року.

Чинним законодавством передбачено виключення з загального правила прийняття податкових повідомлень-рішень.

Так, відповідно до п.86.9. ст.89 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Листом N1754/7/23-8017 від 25.01.2011 року Державна податкова служба України надала роз'яснення Щодо перевірок у рамках кримінальної справи, де зазначила наступне:

«Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ)»

Згідно матеріалів справи судом не встановлено існування будь-яких кримінальних справ, порушених відносно позивача (або посадових осіб позивача), доказів наявності таких кримінальних справ відповідачем не надано, а кримінальна справа в рамках якої проводилась перевірка позивача порушена щодо інших осіб, які не мають відношення до позивача.

Таким чином, відповідач, встановивши порушення позивачем податкового законодавства за Актом перевірки , повинен був відповідно до норм Податкового кодексу України визначити суми грошових зобов'язань та прийняти податкове повідомлення-рішення, протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень позивача, що ним не було зроблено.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано доказів невиконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, тому висновки відповідача, що операції купівлі-продажу позивача з зазначеними вище контрагентами, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ, не спричиняють реального настання правових наслідків позбавлені належного обґрунтування.

Також відповідачем не надано доказів правомірності своєї бездіяльності щодо неприйняття та не направлення податкового повідомлення-рішення за результатами Акту перевірки позивача від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108.

У той же час, суд зазначає про доведеність відповідачем своїх дій по належному оформленню результатів перевірки у вигляді Акта від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за актом перевірки позивача від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108; зобов`язання відповідача прийняти та надіслати позивачеві податкове повідомлення-рішення за актом перевірки від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108 (з урахуванням встановленого судом заниження позивачем податку на додану вартість у суми 382,00 грн. за серпень 2010 року).

В судовому засіданні 10.12.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 17.12.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за актом перевірки Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" (ідентифікаційний код юридичної особи 05117416) від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108.

3. Зобов`язання Державну податкову інспекцію у м. Ялта АРК Державної податкової служби прийняти та надіслати Приватному акціонерному товариству "Будинок творчості "Актор" (ідентифікаційний код юридичної особи 05117416) податкове повідомлення-рішення за актом перевірки від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108.

4. У задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю.Циганова