Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-9293/12/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9293/12/0170/4

19.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 10.12.12 у справі № 2а-9293/12/0170/4

за позовом Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" (вул. Дражинського 35, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними наказу, дій та бездіяльність, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 року, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними наказу, дій та бездіяльність, спонукання до виконання певних дій - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за актом перевірки Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" від 06.07.2012 року № 971/22-01/05117416/108.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби прийняти та надіслати Приватному акціонерному товариству "Будинок творчості "Актор" податкове повідомлення-рішення за актом перевірки від 06.07.2012 року № 971/22-01/05117416/108.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 19.03.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що податковими органами проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель - плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ 36165656), ПП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ 35941644), ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ 34636406), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітель Плюс (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ 37081991), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 35096833), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108 (далі - Акт) (а.с.28-149 т.1), яким акту встановлено порушення позивачем:

-п.п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9. пп.5.3. ст.5, п.6.1 ст. 6, п.п.8.1.2, п.8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР) , п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п. п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України), п. 150.1. ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено: завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік у сумі 622837,00 грн., за 2010 рік у сумі 1456157,00 грн., за 2011 рік у сумі 3374881,00 грн.; заниження податку на прибуток у загальній сумі 322403,00 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року у сумі 78646,00 грн., за І квартал 2012 року у сумі 243757,00 грн.

-п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п. п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями, далі - Закон №168/97-ВР), а також в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження позивачем ПДВ всього в сумі 1769185,00 грн., у тому числі за у тому числі за лютий 2009 року в сумі 210000,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 100000,00 грн., за травень 2010 року в сумі 60000,00 грн., за червень 2010 року у сумі 60000,00 грн., за липень 2010 року у сумі 100000,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 400382,00 грн., за вересень 2010 року 189167,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 154482,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 60513,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 117792,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 47652,00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 138440,00 грн., за листопад 2011 - 88884,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 32087,00 грн., за лютий 2012 року у сумі 978,00 грн.

На висновки Акту перевірки позивачем було подано заперечення, які рішенням відповідача від 23.07.2012 року за вих.№7043/10/22-01 залишено без задоволення.

Судова колегія та суд першої інстанції зазначають наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі - Закон №334, в редакції, чинній на час спірних правовідносин) об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 Закону №334. Відповідно до п.5.11 Закону №334 встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, що відмічені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом першої інстанції встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивач включив до складу валових витрат витрати, пов'язані із будівництвом та реконструкцією об'єкту за адресою м.Ялта вул. Дражинського, 35 ТОВ БВП «Строитель плюс» у сумі 2009661,36 грн., у тому числі 600000 грн. у 1 кварталі 2009 року; 950000 грн. у 3 кварталі 2010 року; 55630,94 грн. у 1 кварталі 2011 року; 404030,42 грн. у 4 кварталі 2011 року.

Загальна сума вартості виконаних робіт ТОВ БВП «Строитель плюс» складає 4864688,30 грн. (без ПДВ), з якої сума 2855026,94 була безпосередньо віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів.

За наслідками здійснення господарських операцій складені акти приймання виконаних робіт, що свідчать про придбання вказаних робіт вартістю 5717710,57 грн. з ПДВ у БВП «Строитель-плюс».

Оприбуткування робіт вартістю 5717710,57 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у відомостях у бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Оплата за виконані роботи в сумі 5717710,57 грн. з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

До складу валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.02.2012 позивачем включено витрати, пов'язані із господарськими операціями з ТОВ БВП «Строитель плюс» в сумі 2009661,36 грн.

Вказані витрати у сумі 2009661,36 грн. були відображені у ряд 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» у ряд. 06.4 «Витрати від звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларацій з податку на прибуток позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Отримані послуги придбані у ТОВ БВП «Строитель плюс» з метою подальшого використання у господарській діяльності позивача побудованого корпусу, а саме: рекреаційної діяльності, у тому числі послуги проживання та харчування.

Таким чином, валові витрати у сумі 2009661,36 грн., що сплачені (нараховані) позивачем у за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та сума 2855026,94 грн., яка була безпосередньо віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів у зв'язку з придбанням послуг будівництва у ТОВ БВП «Строитель плюс», у повному обсязі відповідають вимогам норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України та сформовані на підставі належних документів бухгалтерського обліку.

Також встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивач включив до складу валових витрат витрати пов'язані із будівництвом та реконструкцією об'єкту за адресою м. Ялта вул. Дражинського, 35 ТОВ «Бренд Строй» у сумі 658973,50 грн., у тому числі 600000,00 грн. за 4 квартал 2010 року; 58973,50 грн. за 4 квартал 2011 року.

Загальна сума вартості виконаних робіт ТОВ «Бренд Строй» складає 2219040,07 грн. (без ПДВ), з якої сума 1560066,57 грн. була віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів.

За наслідками здійснення господарських операцій складені акти приймання виконаних робіт, що свідчать про придбання вказаних робіт вартістю 2219040,07 грн. без ПДВ у ТОВ «Бренд Строй».

Оприбуткування робіт вартістю 2219040,07 грн. без ПДВ у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача.

Оплата за виконані роботи в сумі 3493455,03 грн. з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

До складу валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.02.2012 позивачем включено витрати, пов'язані із господарськими операціями з ТОВ «Бренд Строй» в сумі 658973,50 грн.

Вказані витрати у сумі 658973,50 грн. були відображені у ряд. 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» у ряд. 06.4 «Витрати від звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларації з податку на прибуток позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Отримані послуги придбані у ТОВ БВП «Строитель плюс» з метою подальшого використання у господарській діяльності позивача побудованого корпусу, а саме: рекреаційної діяльності, у тому числі послуги проживання та харчування.

Таким чином, валові витрати у сумі 658973,50 грн., що сплачені (нараховані) позивачем за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та сума 1560066,57 грн. яка була безпосередньо віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів у зв'язку з придбанням послуг будівництва у ТОВ «Бренд Строй», у повному обсязі відповідають вимогам норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України та сформовані на підставі належних документів бухгалтерського обліку.

За період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем включено до складу валових витрат витрати пов'язані із будівництвом та реконструкцією об'єкту за адресою м. Ялта вул. Дражинського, 35 Фірмою «Капітель Плюс» у сумі 381058,29 грн., у тому числі 105898,66 грн. у 1 кварталі 2011 року; 813,33 грн. за 2 квартал 2011 року; 5317,50 грн. за 3 квартал 2011 року; 269028,80 грн. за 4 квартал 2011 року.

Загальна сума вартості виконаних робіт Фірмою «Капітель Плюс» складає 1124232,72 грн. (без ПДВ), з якої сума 743173,73 грн. була безпосередньо віднесена позивачем на збільшення балансової вартості основних засобів

За наслідками здійснення господарських операцій складені акти приймання виконаних робіт, що свідчать про придбання вказаних робіт вартістю 1124232,72 грн. (без ПДВ) у Фірми «Капітель Плюс».

Оприбуткування робіт вартістю 1124232,72 грн. (без ПДВ) у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача.

Оплата за виконані роботи в сумі 1539705,93 грн. з ПДВ, (з урахуванням суми 3192,00 грн. повернення коштів), за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

До складу валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.02.2012 позивачем включено витрати, пов'язані із господарськими операціями з Фірмою «Капітель Плюс» в сумі 381058,29 грн.

Вказані витрати у сумі 381058,29 грн. були відображені у ряд. 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» у ряд. 06.4 «Витрати від звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларацій з податку на прибуток позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Отримані послуги придбані у Фірми «Капітель Плюс» з метою подальшого використання у господарській діяльності позивача побудованого корпусу, а саме: рекреаційної діяльності у тому числі послуги проживання та харчування.

Таким чином, валові витрати у сумі 381058,29 грн., що сплачені (нараховані) позивачем за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та сума 743173,73 грн. яка була безпосередньо віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів у зв'язку з придбанням послуг будівництва у Фірми «Капітель Плюс», у повному обсязі відповідають вимогам норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України та сформовані на підставі належних документів бухгалтерського обліку.

За 3 квартал 2010 року позивачем включено до складу валових витрат витрати, сформовані за рахунок ТОВ «Кримстройиндустрия» у сумі 1910,00 грн.

За серпень 2010 позивач отримав від ТОВ «Кримстройиндустрия» та відобразив в Розділі І «Реєстру податкових накладних» податкову накладну на загальну суму ПДВ 382,08 грн.

Однак документів, підтверджуючих придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ «Кримстройіндустрія», отримання та сплату вартості цих послуг ТОВ «Кримстройиндустрия» у сумі 2292,50 грн. з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року не було надано.

Таким чином, валові витрати у сумі 1910,00 грн., що нараховані (сплачені) позивачем за 3 квартал 2010 сформовані за рахунок ТОВ «Кримстройіндустрія» за відсутності відповідних підтверджуючих первинних документів суперечить вимогам п.п 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто висновки ДПІ щодо завищення валових витрат за 3 квартал 2010 року, а відповідно і від'ємного значення за 1 квартал 2011 року правомірні.

Відповідно до п.п.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

За період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року позивачем було нараховано амортизаційні нарахування на поліпшення та введення в експлуатацію основних фондів сформованих за рахунок постачальників ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд» у сумі 162234,00 грн, у тому числі за 2 квартал 2009 року - 7708 грн., 3 квартал 2009 року - 7612 грн., 4 квартал 2009 року- 7517 грн., за 1 квартал 2010 року - 13673 грн., 2 квартал 2010 року - 13502 грн., 3 квартал 2010 року - 21387 грн., 4 квартал 2010 року - 45703 грн., за 1 квартал 2011 року - 45132 грн.

За період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року сума амортизаційних нарахувань, які увійшли у склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на поліпшення та введення в експлуатацію основних фондів сформованих за рахунок постачальників ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд» склала 210157,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 у сумі 52396,00 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 52396,00 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 52396,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 52969,00 грн.

Витрати, пов'язані із будівництвом та реконструкцією зазначеного вище об'єкту сформовані позивачем правомірно, таким чином амортизаційні відрахування за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року відповідають вимогам п.п.8.1.2. п.8.1. , п.п.8.7.1, п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.145 ПК України.

Як зазначалося вище, послуги з будівництва та реконструкції об'єкту, вартість матеріалів, що використовувались при будівництві, придбані у постачальників ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд», підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а саме: акти приймання виконаних підрядних робіт.

Використання (утримання з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача робіт (послуг), придбаних у зазначених контрагентів підтверджується первинними бухгалтерськими документами позивача (звітами про використання матеріалів на об'єкті підрядних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, актами приймання виконаних підрядних робіт, видатковими накладними, актом приймання-передачі основних засобів).

У той же час, не підтверджено первинними бухгалтерськими документами придбання, отримання позивачем за 3 квартал 2010 року товарів, робіт, послуг у ТОВ «Кримстройіндустрія». Таким чином, висновки податкових органів у частині завищення валових витрат у сумі 1910,00 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за 3 квартал 2010 року за рахунок ТОВ «Кримстройіндустрія», а відповідно і від'ємного значення за 1 квартал 2011 року у сумі 1910,00 грн. підтверджуються матеріалами справи.

Отже, первинними документами бухгалтерського обліку (прибутковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт ф. КБ 2в, виписками банку, платіжними дорученнями), а також аналітичними відомостями бухгалтерського та податкового обліку позивача обґрунтованість висновків ДПІ щодо заниження позивачем податку на прибуток у сумі 322403,00 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік у сумі 622837,00 грн., за 2010 рік у сумі 1456157,00 грн., за 2011 рік у сумі 3374881,00 грн.:

не підтверджується відносно суми 322403 грн.;

не підтверджується відносно суми 622837 грн.

не підтверджується відносно суми 1456157 грн.

не підтверджується відносно суми 3374881 грн. (сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік не вплинула на результати, оскільки відповідно до п.3 підрозділу 4 перехідних положень ПК України до складу витрат 2,3,4 квартали 2011 року включаються лише від'ємне значення, за результатами 1 кварталу 2011, тобто від'ємне значення за 2010 не впливає на результат).

Згідно з п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168 підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону №168).

Підпунктом 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168 передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 2011 року регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до положень п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

На думку ДПІ позивачем не правомірно віднесено до складу податкового кредиту за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року суму ПДВ в розмірі 1802517,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем нараховано податковий кредит у сумі 952951,76 грн. в зв'язку з придбанням будівельних робіт по об'єкту будівництва за адресою м. Ялта, вул. Дражинського, 35 вартістю 5717710,57 грн. (з ПДВ) у ТОВ БВП «Строитель-плюс», відповідно до договорів: Договір підряду №22-41 від 02.07.2008 року; Договір підряду №180 від 16 лютого 2009 року; Договір підряду №181 від 02.02.2009 року; Договір підряду №2448 від 02.12.2009 року; Договір підряду №2449 від 03.12.2009 року; Договір підряду №677 від 05.05.2010 року; Договір підряду №678 від 01.06.2010 року; Договір підряду №780 від 01.07.2010 року; Договір підряду №779 від 01.07.2010 року; Договір підряду №868 від 02.08.2010 року; Договір підряду №1104 від 01.09.2010 року; Договір підряду №1105 від 02.09.2010 року; Договір №344 підряду на виконання будівельних робіт від 01.03.2011 року; Договір №1512 підряду на виконання будівельних робіт від 01.12.2011 року; Договір №1366 підряду на виконання будівельних робіт від 01.11.2011 року

Предметом Договорів є виконання будівельних, ремонтно-обробних робіт об'єкта будівництва позивача, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35.

Факт придбання вказаних робіт вартістю 5717710,57 грн. з ПДВ у ТОВ БВП «Строитель-плюс» підтверджується актами приймання виконаних робіт, оприбуткування робіт вартістю 5717710,57 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача, сплата вартості виконаних робіт в сумі 5717710,57 грн. з ПДВ підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

За датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ БВП «Строитель-плюс» виписало наступні податкові накладні всього на суму 5717710,65 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 952951,76 грн.: №274/1 від 31.01.2009 року на суму 200000,00 грн., у т.ч 33333,33 грн.ПДВ; №828 від 27.02.2009 року на суму 180000,00 грн.., у т.ч. 30000,00 грн.ПДВ; №710 від 27.02.2009 року на суму 560000,00 грн.., у т.ч. 93333,33 грн.ПДВ; №686 від 25.02.2009 року на суму 200000,00 грн.., у т.ч. 33333,33 грн.ПДВ; №594 від 23.02.2009 року на суму 140000,00 грн.., у т.ч. 23333,33 грн.ПДВ; №464 від року 18.02.2009 на суму 180000,00 грн.., у т.ч. 30000,00 грн.ПДВ; №6012 від 29.12.2009 року на суму 240000,00 грн., у т.ч. 40000,00 грн.ПДВ; №5980 від 25.12.2009 року на суму 360000,00 грн., у т.ч. 60000,00 грн.ПДВ; №1948 від27.05.2010 року на суму 360000,00 грн.., у т.ч. 60000,00 грн.ПДВ; №2784 від 30.06.2010 року на суму 360000,00 грн., у т.ч. 60000,00 грн.ПДВ; №3181 від 29.07.2010 року на суму 240000,00 грн., у т.ч. 40000,00 грн.ПДВ; №3180 від 29.07.2010 року на суму грн. 360000,00, у т.ч. 60000,00 грн.ПДВ; №4092 від 30.08.2010 року на суму 300000,00 грн., у т.ч. грн. 50000,00 ПДВ; №4091 від 30.08.2010 року на суму 600000,00 грн., у т.ч. 100000,00 грн.ПДВ; №5298 від 30.09.2010 року на суму 635000,00 грн., у т.ч. 105833,33 грн.ПДВ; №4920 від 29.09.2010 року на суму 183000,00 грн., у т.ч. 30500,00 грн.ПДВ; №56 від 22.03.2011 року на суму 64973,33 грн., у т.ч. 10828,89 грн.ПДВ; №323 від 29.11.2011 року на суму 242418,29 грн., у т.ч. 40403,05 грн.ПДВ; №371 від 30.11.2011 року на суму 242418,29 грн., у т.ч. 40403,05 грн.ПДВ; №648 від 31.12.2011 року на суму 69900,74 грн., у т.ч. 11650,12 грн.ПДВ.

Отримані податкові накладні відображені позивачем у Розділі І «Реєстру податкових накладних» на загальну суму ПДВ 952951,76 грн. за відповідні періоди.

Вищезазначені податкові накладні на загальну суму ПДВ 952951,76 грн. мають усі обов'язкові реквізити, передбачені п. п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону № 168, п. 201.1, 201.4, 201.7 ст. 201 ПК України.

По даті отримання вказаних податкових накладних відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168, п.201.10 ст.201 ПК України позивач за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року нарахував податковий кредит у сумі 952951,76 грн.

Таким чином, податковий кредит у сумі 952951,76 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року щодо придбання робіт будівництва та ремонту у ТОВ БВП «Строитель плюс», у повному обсязі відповідає вимогам норм Закону №168, ПК України та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивач нарахував податковий кредит у сумі 582248,45 грн. в зв'язку з придбанням будівельних, ремонтно-обробних робіт у головному корпусі позивача, який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35 вартістю 3493490,81 грн. (з ПДВ) у ТОВ «Бренд строй» згідно наступних договорів: Договір підряду №605 від 01 вересня 2010 року; Договір підряду №411 від 02 серпня 2010 року; Договір підряду №412 від 02 серпня 2010 року; Договір підряду №412 від 02 серпня 2010 року; Договір підряду №869 від 02 серпня 2010 року; Договір підряду №735 від 01 жовтня 2010 року; Договір №1561 підряду на виконання будівельних робіт від 01 грудня 2011 року.

Предметом Договорів є виконання будівельних, ремонтно-обробних робіт об'єкта будівництва ПрАТ "Будинок творчості "Актор" за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35.

Факт придбання вказаних робіт вартістю 3493490,81 грн. з ПДВ у ТОВ ТОВ «Бренд Строй» підтверджується актами приймання виконаних робіт, оприбуткування робіт вартістю 3493490,81 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача, сплата вартості виконаних робіт в сумі 349390,81 грн. з ПДВ підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку

За датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Бренд Строй» виписало наступні податкові накладні всього на суму 3493490,81 грн., у т.ч. ПДВ 582248,45 грн.: №1291 від 31.08.2010 року на суму 500000,00 грн., у т.ч. 83333,33 грн. ПДВ; №1290 від 31.08.2010 року на суму 500000,00 грн., у т.ч 83333,33 грн. ПДВ; №1203 від 25.08.2010 року на суму 500000,00 грн., у т.ч. 83333,33 грн. ПДВ; №1520 від 29.09.2010 року на суму 317000,00 грн., у т.ч. 52833,33 грн. ПДВ; №1841 від 29.10.2010 року на суму 720000,00 грн., у т.ч. 120000,00 грн. ПДВ; №1230 від 31.08.2010 року на суму 35,78 грн., у т.ч. 5,96грн. ПДВ; №191 від 31.10.2011 року на суму 152843,76 грн., у т.ч. 25473,96 грн. ПДВ; №175 від 28.10.2011 року на суму 150087,97 грн., у т.ч. 25014,66 грн. ПДВ; №162 від 27.10.2011 року на суму 527708,60 грн., у т.ч. 87951,43 грн. ПДВ; №267 від року на суму 55046,45 грн., у т.ч. 9174,41 грн. ПДВ; №267 від 29.12.2011 року на суму 70768,25 грн., у т.ч. 11794,71 грн. ПДВ;

Отримані податкові накладні відображені позивачем у Розділі І «Реєстру податкових накладних» на загальну суму ПДВ 582248,45 грн. за відповідні періоди.

Вищезазначені податкові накладні на загальну суму ПДВ 582248,45 грн. мають усі обов'язкові реквізити, передбачені п. п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону №168, п. 201.1, 201.4, 201.7 ст.201 ПК України.

По даті отримання вказаних податкових накладних відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168, п.201.10 ст.201 ПК України позивач за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року нарахував податковий кредит у сумі 582248,45 грн.

Таким чином, податковий кредит у сумі 582248,45 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року щодо придбання робіт будівництва та ремонту у ТОВ «Бренд Строй», у повному обсязі відповідає вимогам норм Закону №168, ПК України та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивач нарахував податковий кредит у сумі 256617,40 грн. в зв'язку з придбанням будівельних, ремонтно-обробних робіт за об'єктом за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35 та матеріалів, обладнання, яке використовувалось при будівництві вартістю 1539705,93 грн. (з ПДВ) у Фірми «Капітель Плюс» згідно наступних договорів: Договір №773 від 28 жовтня 2010 року; Договір №29/10-В/10/908 від 29 жовтня 2010 року; Договір №193 підряду на виконання будівельних робіт від 01 березня 2011 року; Договір №194 підряду на виконання будівельних робіт від 03 березня 2011 року; Договір №222 підряду на виконання будівельних робіт від 03 березня 2011 року; Договір підряду №185 від 01 квітня 2011 року; Договір підряду №184 від 01 квітня 2011 року; Договір підряду №310 від 25 травня 2011 року; Договір підряду №339 від 03 червня 2011 року; Договір підряду №605 від 14 червня 2011 року; Договір №192 на виконання будівельних робіт від 01 лютого 2011 року; Договір підряду №30 від 08 лютого 2011 року; Договір №878 підряду на виконання будівельних робіт від 30 серпня 2011 року; Договір постачання №172 від 14 лютого 2011 року

Предметом Договорів є виконання будівельних, ремонтно-обробних робіт об'єкта будівництва ПрАТ "Будинок творчості "Актор" за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35 та надання матеріалів та обладнання для об'єкту будівництва.

Факт придбання вказаних робіт та товарів вартістю 1539705,93 грн. з ПДВ у ТОВ Фірми «Капітель Плюс» підтверджується актами приймання виконаних робіт та видатковою накладною, оприбуткування робіт вартістю 1539705,93 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку позивача, сплата вартості виконаних робіт в сумі 1539705,93 грн. з ПДВ, (з урахуванням суми 3192,00 грн. повернення коштів) підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

За датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ Фірма «Капітель Плюс» виписало наступні податкові накладні всього на суму 1539705,93, у т.ч. ПДВ 256617,40 грн.: №2204 від 30.10.2010 року на суму 206856,00 грн., у т.ч. 34476,00 грн. ПДВ; №344 від 28.02.2011 року на суму 214200,00 грн., у т.ч. 35 700,00 грн. ПДВ; №271 від 14.02.2011 року на суму 3190,50 грн., у т.ч. грн. 531,75 ПДВ; №343 від 28.02.2011 року на суму 145685,00 грн., у т.ч. 24280,83 грн. ПДВ; №151 від 31.03.2011 року на суму 190624,10 грн., у т.ч. 31770,68 грн. ПДВ; №128 від 31.03.2011 року на суму 100358,00 грн., у т.ч. 16726,33 грн. ПДВ; №127 від 31.03.2011 року на суму 93815,00 грн., у т.ч. 15635,83 грн. ПДВ; №14 від 05.04.2011 року на суму 14676,00 грн., у т.ч. 2446,00 грн. ПДВ; №13 від 05.04.2011 року на суму 3190,50 грн., у т.ч. 531,75 грн. ПДВ; №122 від 15.06.2011 року на суму 17878,50 грн., у т.ч. 2979,75 грн. ПДВ; №103 від 14.06.2011 року на суму 976,00 грн., у т.ч. 162,67 грн. ПДВ; №121 від 15.06.2011 року на суму 17068,00 грн., у т.ч. 2844,67 грн. ПДВ; №186 від 30.08.2011 року на суму 200000,00 грн., у т.ч. 33333,33 грн. ПДВ; №23 від 03.08.2011 року на суму 3190,50 грн., у т.ч. 531,75 грн. ПДВ; №224 від 30.09.2011 року на суму 3190,50 грн., у т.ч. 531,50 грн. ПДВ; №223 від 30.09.2011 року на суму 14700,00 грн., у т.ч. 2450,00 грн. ПДВ; №169 від 30.09.2011 року на суму 264830,27 грн., у т.ч. 44138,38 грн. ПДВ; №98 від 21.09.2011 року на суму 3192,00 грн., у т.ч. 532,00 грн. ПДВ; №91 від 30.11.2011 року на суму 17878,50 грн., у т.ч. 2979,75 грн. ПДВ; №90 від 30.11.2011 року на суму 17068,00 грн., у т.ч. 2844,67 грн. ПДВ; №75 від 29.11.2011 року на суму 10330,56 грн., у т.ч. грн. 1721,76 ПДВ; податкова накладна №271 від 14.02.2011 року на загальну суму 3190,50 у. т.ч. ПДВ 531,75 за цільноскляних конструкцій душ. перегородки за договором №30 від 08.02.11 року по рахунку №131 від 08.02.11 року (включена до складу податкового кредиту лютого), (у дод.5 до декларації з ПДВ за січень вказана сума відсутня).

До того ж, позивачем було проведено коригування на суму «-3192,00 грн», у т.ч. «-532,00» ПДВ у зв'язку із поверненням коштів.

Отримані податкові накладні відображені позивачем у Розділі І «Реєстру податкових накладних» на загальну суму ПДВ 256617,40 грн. за відповідні періоди.

Вищезазначені податкові накладні на загальну суму ПДВ 256617,40 грн. мають усі обов'язкові реквізити, передбачені п. п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону №168, п.201.1, 201.4 та 201.7 ст. 201 ПК України.

По даті отримання вказаних податкових накладних відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168, п.201.10 ст.201 ПК України позивач за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року нарахував податковий кредит у сумі 256617,40 грн.

Таким чином, податковий кредит у сумі 256617,40 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року щодо придбання робіт будівництва та ремонту у Фірми «Капітель Плюс» у повному обсязі відповідає вимогам норм Закону №168, ПК України та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за період з листопада 2011 року по березень 2012 року позивач нарахував податковий кредит у сумі 10318,50 грн. в зв'язку зі сплатою товарів (дзеркал, поручнів для цільноскляних конструкцій) та їх установки на об'єкт будівництва за адресою: м.Ялта, вул. Дражинського, 35 вартістю 80941,00 грн. (з ПДВ) у ПП «Пан Буд» згідно договору підряду №261 від 03 листопада 2011 року.

Предметом Договору є виготовлення та установка дзеркал та поручнів для цільноскляних конструкцій об'єкта будівництва ПрАТ "Будинок творчості "Актор" за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 35.

За період з листопада 2011 року по березень 2012 року позивач перерахував ТОВ ПП «Пан Буд» передплату вартості робіт у сумі 80941,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями, що відображено у бухгалтерському обліку позивача.

За датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ ПП «Пан Буд» виписало наступні податкові накладні всього на суму 61911,00 грн., у т.ч. ПДВ 10318,50 грн.: №25 від 09.11.2011 року на суму 3192,00 грн., у т.ч. 532,00 грн. ПДВ; №74 від 27.01.2012 року на суму 38719,00 грн., у т.ч. 6453,17грн. ПДВ; №188 від 27.02.2012 року на суму 20000,00 грн., у т.ч. 3333,33 грн. ПДВ;

Отримані податкові накладні відображені позивачем в Розділі І «Реєстру податкових накладних» на загальну суму ПДВ 10318,50 грн. за відповідні періоди.

Вищезазначені податкові накладні на загальну суму ПДВ 10318,50 грн. мають усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1, 201.4 та 201.7 ст.201 ПК України.

По даті отримання вказаних податкових накладних відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ позивач за період з листопада 2011 року по березень 2012 року нарахував податковий кредит у сумі 10318,50 грн.

Нарахований податковий кредит в сумі 10318,50 грн. зарахований на передплату послуг з метою будівельних робіт власних основних фондів використаний, в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. Станом на 31.03.2012 року мається заборгованість у сумі 80941,00 грн на користь позивача.

Таким чином, податковий кредит у сумі 10318,50 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за період з листопада 2011 року по березень 2012 року за придбання послуг з виготовлення та монтажу дзеркал та поручнів для цільноскляних конструкцій у ПП «Пан Буд», у повному обсязі відповідає вимогам норм ПК України та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалам справи підтверджено, що за період серпень 2010 року позивачем нарахований податковий кредит у сумі 382,08 грн. за рахунок ТОВ «Кримстройиндустрия».

За період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року позивачем не надано документи, які підтверджують сплату вартості товарів, робіт, послуг у адресу ТОВ «Кримстройиндустрия» у сумі 2292,50 грн. з ПДВ, тобто вказана сума не підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку.

Таким чином, податковий кредит у сумі 382,08 грн., що нарахований (сплачений) позивачем за серпень 2010 року у складі податкового кредиту на придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ «Кримстройіндустрія» по зазначеній вище податкові накладній не відповідає вимогам п.п.7.2.3. п.7.2.,п.п.7.3.1. п.7.3., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168, тобто висновки ДПІ щодо завищення податкового кредиту за серпень 2010 року у сумі 382,08 підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. За частиною другою цієї статті правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому, згідно постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Разом з тим, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні. Крім того, не доведено наявність інших підстав, передбачених законом, що вказують на неможливість включення позивачем податкових накладних, виписаних на його адресу, до складу податкового кредиту. При цьому вищенаведеним підтверджується, що позивач здійснював усі необхідні дії, спрямовані на виконання господарських правовідносин, маючи за мету здійснення господарських операцій.

При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит (бюджетне відшкодування) від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Згідно з п.п. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та\або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Зазначене узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, що є обов'язковою для всіх судів України, в силу положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України. Крім того, ця позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС'АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із пунктом 2 статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Для підтвердження права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Наявність у позивача мети використовувати придбані товари та результати робіт у межах власної господарської діяльності відповідачем не спростована.

Крім того, відповідно до п.86.1 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Виходячи з викладеного, результати перевірки оформлюються лише одним з двох документів, у випадку встановлення під час перевірки будь-якого порушення податковими органами має бути складений саме Акт перевірки.

Оскільки встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у суми 382,00 грн. за серпень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ «Кримстройіндустрія», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність дій податкового органу щодо оформлення результатів перевірки у формі акта, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За загальним правилом, відповідно до п.58.1, п.58.2 ст.58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, відповідно до ст. 54 цього Кодексу, або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення -рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається за кожним окремим податком, збором та \ або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п.86.8. ст..86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Чинним законодавством передбачено виключення з загального правила прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.86.9. ст.89 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, існування будь-яких кримінальних справ, порушених відносно позивача (або посадових осіб позивача), доказів наявності таких кримінальних справ відповідачем не надано, а кримінальна справа в рамках якої проводилась перевірка позивача порушена щодо інших осіб, які не мають відношення до позивача.

Також, сам факт порушення кримінальної справи відносно контрагентів позивача, якій був покладений в основу висновків податкової служби, викладених в акті перевірки не є безперечною підставою для визнання нікчемними усіх угод, укладених між суб'єктами господарських відносин, а тому висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства є передчасними.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за актом перевірки позивача від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108; зобов`язання відповідача прийняти та надіслати позивачеві податкове повідомлення-рішення за актом перевірки від 06.07.2012 року №971/22-01/05117416/108 (з урахуванням встановленого судом заниження позивачем податку на додану вартість у суми 382,00 грн. за серпень 2010 року).

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 10.12.12 у справі № 2а-9293/12/0170/4 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 10.12.12 у справі № 2а-9293/12/0170/4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян