Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а-15124/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15124/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Старової Н.Е.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укравтоматика»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укравтоматика»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Укравтоматика»звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідачів - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2011 року № 0000522320 та № 0000532320.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 13.12.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12 , ч. 1 ст. 41 , ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15.02.2011 року № 1114, працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВП Укравтоматика» за період з 01.09.2009 року по 30.09.2009 року по взаємовідносинах з TOB «Серафім Стар».

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт від 04.05.2011 року № 222/1-23-20-25292481 в якому встановлено порушення позивачем абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 77 500 грн., у тому числі за III кв. 2009 року, а також вимог п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 пп. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97ВР із змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 62 000 грн., в тому числі за вересень 2009 року.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 19.05.2011 року № 0000522320, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 62 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15 500 грн. та від 19.05.2011 року № 0000532320, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 77 500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 19 375 грн. Під час проведення перевірки TOB «НВП Укравтоматика», було виявлено фінансову операцію з ознаками сумнівності при здійсненні послуг.

Між TOB «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 24726836) в особі директора ОСОБА_2 (Виконавець) та TOB «НВП Укравтоматика»в особі виконавчого директора Довгенко В.П., що діє на підставі Статуту (Замовник), було укладено Договір від 02.09.2009 року № 1. Предметом даного договору є поставка та виконання пуско-налагоджувальних робіт щодо введення в експлуатацію програмного забезпечення АСДУ.

Також, між зазначеними контрагентами (TOB «НВП Укравтоматика»та TOB «Серафім Стар») було укладено Договір від 02.09.2009 року № 2. Предметом даного договору є поставка та адаптація програмного забезпечення «ОІК-Диспетчер».

Загальна вартість робіт по Договору від 02.09.2009 року № 1 погоджена та затверджена Сторонами на основі договірної ціни: 187 000 грн., в т.ч. ПДВ 31 166,67 грн., та по Договору від 02.09.2009 року № 2 погоджена та затверджена Сторонами на основі договірної ціни: 185 000 грн.. в т.ч. ПДВ 30 833,33 грн.

На виконання Договору від 02.09.2009 року № 1, укладеному між TOB «Серафім Стар»та TOB «НВП Укравтоматика», сторонами підписано Акт № 1 приймання-передачі робіт на загальну суму 187 000 грн., в т.ч. ПДВ 31 166,67 грн., та на виконання Договору від 02.09.2009 року № 2 Сторонами підписано Акт № 2 про приймання-передачі робіт на загальну суму 185 000 грн., в т.ч. ПДВ 30 833,33 грн.

Згідно вищенаведених Актів виконаних робіт (наданих послуг), TOB «НВП Укравтоматика» сплатило на користь TOB «Серафім Стар»всього 372 000 грн. платіжним дорученням від 25.09.2009 року.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, TOB «Серафім Стар»зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до даних автоматизованої інформаційної системи обласного рівня має стан - «визнано банкрутом».

Суд першої інстанції виходив з того, що в ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. До ДПІ у Печерському районі м. Києва TOB «Серафім Стар»за період діяльності підприємства декларації з податку на прибуток не подавало. За період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року звіти TOB «Серафім Стар»подавалися за підписом директора ОСОБА_2, який відповідно до протоколу допита від 28.09.2010 року, отриманого ст. о/у по ОВД ГУПМ ДПА України Корощенко ПЛ. пояснив, що зареєстрував підприємство на своє ім'я за винагороду, не має ніякого відношення до діяльності підприємства, декларації з податку на додану вартість та додатки № 5 до декларації з ПДВ за період 01.07.2009 року по 31.03.2010 року не підписував, відношення до господарської діяльності підприємства TOB «Серафім Стар»не має ніякого.

З березня 2010 року TOB «Серафім Стар»до ДПІ у Печерському районі декларацій (звітів) не подавало.

Колегія суддів апеляційної інстанції з приводу даних правовідносин звертає увагу на наступне.

Порядок формування валових витрат підприємства з метою визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток визначений в ст. 5 Закону № 334/94 -ВР.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94 -ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 -ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.12 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону .

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР , податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР , право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР , не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями .

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України ) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР , господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 ГК України , пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Отже, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Зазначені обставини відповідачем не доведені.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України ).

Вищезазначені угоди, відповідач вважає недійсними, та на підтвердження своїх доводів посилається на порушену відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та інших осіб кримінальну справу № 69-107 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 , ч. 2 ст. 205 , ч. 3 ст. 212 КК України , під час розслідування якої було встановлено, що в період 2008-2010 років на території України невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності, придбали та створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), службовими особами яких рахувались малозабезпечені та раніш судимі особи, які не мали ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності від імені створених підприємств.

Так, у травні 2009 року було створено та зареєстровано на підставну особу ОСОБА_2 фіктивне підприємство ТОВ «Серафім Стар». Допитаний ОСОБА_2 показав, що він не має ніякого відношення до діяльності ТОВ «Серафім Стар», дане підприємство зареєстрував на своє ім'я за винагороду без мети здійснювати підприємницьку діяльність, документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства не підписував та нікого на це не уповноважував.

Відповідно висновку експерта СТКЗР Броварського MB НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області капітана міліції Онашко Н.В. від 03.02.2011 року № 15 проведеної в рамках кримінальної справи № 69-107 встановлено що, підписи на деклараціях з податку на додану вартість з додатком № 5 TOB «Серафім Стар»виконані різними особами, крім номінального директора TOB «Серафім Стар»гр. ОСОБА_2

На думку відповідача, вказані докази свідчать про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ «Серафім Стар»договорів, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а тому у позивача не виникає права на віднесення до валових витрат суми грошових коштів, на підставі актів здачі виконаних робіт, наданих на виконання таких угод та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, на підставі податкових накладних, наданих на виконання таких угод.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями відповідача та зазначає, що відповідно до ст. 234 ЦК України , фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру на створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що зміст укладених між позивачем та ТОВ «Серафім Стар»договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Спірні угоди були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за ними виконані належним чином, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

При цьому, належними доказами, які підтверджують правомірність віднесення позивачем до валових витрат суми грошових коштів та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є акти здачі виконаних робіт за договорами, що були укладені між позивачем та ТОВ «Серафім Стар»та специфікаціями до договорів, які водночас свідчать про виконання сторонами умов зазначених договорів. Наявність цих документів відповідачем не заперечується.

Висновок експерта СТКЗР Броварського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області від 03.02.2011 року № 15, як доказ відповідача щодо нікчемності спірних правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Серафім Стар», висновків суду першої інстанції не спростовує.

Крім цього, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що 26.07.2011 року слідчим з ОВС СУ ПМ ДПА України капітаном податкової міліції Горбатюком О.В. було винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи відносно директора ТОВ «Серафім Стар», оскільки в ході досудового слідства не було здобуто доказів того, що він умисно, виконуючи свою злочинну роль, направлену на створення фіктивного підприємства, підписав установчі документи ТОВ «Серафім Стар».

На момент розгляду даної справи, відповідачем не було надано суду обвинувального вироку, який би зафіксував вину будь-яких осіб у здійсненні фіктивного підприємництва

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що створення юридичної особи навіть з метою надання послуг іншим особам щодо ухилення від сплати податків само по собі не означає, що всі правочини, укладені такою юридичною особою, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Тому у кожному окремому випадку необхідно з'ясовувати наявність чи відсутність мети сторін договору, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до п.п. «б»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР), реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).

Відповідачем не було спростовано того, що ТОВ «Серафім Стар»на момент здійснення господарських операцій із позивачем не було визнано банкрутом, було зареєстроване як платник податку на додану вартість, знаходилося в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та задекларувало податкові зобов'язання в розрізі правовідносин із позивачем для сплати до Державного бюджету.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи відповідача про те, що оспорювані господарські зобов'язання позивача з ТОВ «Серафім Стар»були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, належними доказами не підтверджуються. Спірні угоди були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за ними виконані належним чином, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Будь-яких інших беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про неправомірність віднесення до валових витрат суми грошових коштів та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, відповідачем не надано та в матеріалах справи не міститься.

Крім цього, відповідачем, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укравтоматика»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2011 року -скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укравтоматика»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 19.05.2011 року № 0000522320, № 0000532320.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Старова Н.Е.