Рішення

від 25.10.2006 по справі 10/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

25.10.2006                                                                                               Справа  № 10/178

За позовомвідкритого акціонерного товариства „Хустське виробничо-торгове підприємство фетрових головний уборів „Хуст”, м. Хуст

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю „Хустська фабрика фетрових головних уборів „Хуст-Фільц”, м. Хуст

про                        стягнення заборгованості в сумі 51133,51 грн.

     Суддя  О.В. Васьковський

Представники:

Від позивачаБахтин В.В. - ліквідатор

Від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Хустське виробничо-торгове підприємство фетрових головний уборів „Хуст”, м. Хуст (далі – позивач) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Хустська фабрика фетрових головних уборів „Хуст-Фільц”, м. Хуст (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 51133,51 грн., в т.ч. 43333,96 грн. основної заборгованості та 7800,12 грн. пені за договором оренди від 31.03.03.

                    Позивач просить позов задоволити, мотивуючи тим, що у зв'язку із неналежним виконанням обов'язку щодо сплати орендних платежів по договору оренди виникла прострочена заборгованість по основному платежу та у зв'язку із прострочкою перерахування орендної плати відповідачу нараховано пеню.

          Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі у зв'язку з проведенням розрахунків по договору оренди від 31.03.03 шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача, готівкою в касу позивача, в натуральній формі та виконанням робіт.

Представник позивача для участі в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про припинити провадження у справі в зв'язку з ліквідацією юридичної особи позивача, в підтвердження чого надано ухвалу господарського суду закарпатської області по справі №6/197 від 25.07.06, якою ліквідовано відкрите акціонерне товариство „Хустське виробничо-торгове підприємство фетрових головних уборів „Хуст”, м. Хуст.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Повний текст рішення оформлено відповідно до                 ст. 84 ГПК України та підписано 20.11.06.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та  додатково подані докази, суд встановив:

31.03.03 між ВАТ „Хустське виробничо-торгове підприємство фетрових головних уборів „Хуст”, м. Хуст (орендодавець) та ТОВ „Хустська фабрика фетрових головних уборів „Хуст-Фільц”, м. Хуст (орендар) укладено договір оренди, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування основні фонди по виготовленню фетрових головних уборів відповідно до переліку, що є додатком до даного договору. Відповідно до взятих на себе зобов'язань орендар повинен був сплачувати орендну плату у грошовій формі або договором передбачено проведення розрахунків у натуральній або змішаній формі чи за рахунок виконання робіт по невід'ємному поліпшенню орендованого майна.

В зв'язку з не проведенням відповідачем на думку позивача розрахунків по договору оренди від 31.03.03 останній звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по договору оренди в сумі 51133,51 грн.

Відповідач заперечив проти позову та надав суду наступні докази проведення розрахунків по договору оренди: шляхом перерахування коштів –платіжне доручення №1730 від 23.07.03 на суму 1500,00 грн. та платіжне доручення №1652 від 03.06.03 на суму 500,00 грн.; внесенням коштів готівкою в касу ВАТ „Хуст” згідно видаткових касових ордерів №1865 від 14.04.03 на суму 2020,00 грн., №2176 від 11.07.03 на суму 37,16 грн., №1593 від 13.10.03 на суму 3600,00 грн., №1604 від 15.10.03 на суму 1300,00 грн., №1620 від 20.10.03 на суму 1000,00 грн., №1943 від 03.12.03 на суму 3600,00 грн., №1958 від 05.12.03 на суму 1000,00 грн., №2007 від 18.12.03 на суму 800,00 грн., б/н від 30.12.03 на суму 654,00 грн. зарахування вартості робіт за актом прийому-передачі виконаних робіт від 27.05.03 на суму 3666,00 грн., актом прийому-передачі виконаних робіт від 16.09.03 на суму 3438,00 грн., актом виконаних робіт від 10.02.04 на суму 585,52 грн., актом прийому-передачі виконаних робіт від 27.02.04 на суму 964,23 грн., прийому-передачі виконаних робіт від 15.03.04 на суму 729,35 грн.; шляхом відпуску товару за товаро-транспортною накладною №642 від 14.07.03 на суму 7763,10 грн., товаро-транспортною накладною №1240 від 14.07.03 на суму 4953,76 грн., товаро-транспортною накладною №01317 від 29.04.04 на суму                         5044,50 грн.

Проаналізувавши всі наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 161 Цивільного кодексу УРСР чинного до 01.01.04 та ст. 526 Цивільного кодексу України чинного з 01.01.04 зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону.

Договором оренди від 31.03.03 передбачено крім оплати оренди в грошовій формі, можливість внесення її у натуральній або змішаній формі, а також за рахунок виконання робіт по невід'ємному поліпшенню орендованого майна.

Відповідач посилається в якості доказу часткової оплати оренди на акти інвентаризації майна від 27.05 та 16.09.03, але акти інвентаризації майна не входять в поняття „робіт по невід'ємному поліпшенню орендованого майна”, оскільки вона не збільшує цінність чи вартість орендованого майна.  Таку форму оплати непередбачено, ні договором оренди, ні законодавством  для таких правовідносин, а тому зазначений доказ не може вважатися належним виконанням зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати по договору оренди.

Щодо посилання відповідача як часткову оплату оренди на акти виконаних робіт від 10.02.04, 27.02.04 та 15.03.04, на проведення ремонтів орендованого майна, то дані акти не можуть вважатись належним виконанням зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати по договору оренди (виконання робіт по невід'ємному поліпшенню орендованого майна) оскільки п.п. 5.2, 5.4 договору оренди від 31.03.03 передбачено обов'язок орендодавця по збереженню орендованого майна, запобіганню його пошкодженню та псуванню, здійсненню капітального, поточного та інших видів ремонтів орендованого майна. Крім того, згідно ст. 778 Цивільного кодексу України орендар може поліпшити річ лише за згодою орендодавця, а в матеріалах справи відсутня згода орендодавця на поліпшення орендованого майна.

Відхиляючи наведені докази, слід також взяти до уваги, що акти виконаних робіт від 10.02.04, 27.02.04 та 15.03.04 підписані Лукачко О.П., особою повноваження якої не встановлено, оскільки відповідно до ст. 48 Закону України „Про господарські товариства” від імені підприємства без довіреності може виступати тільки керівник.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 21.03.03 по справі №6/197 від 21.03.03 ВАТ „Хустське виробничо-торгове підприємство фетрових головних уборів „Хуст” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня визнання боржника банкрутом припиняються повноваження органів управління банкрута та повноваження керівника банкрута покладаються на ліквідатора.

В матеріалах справи відсутня довіреність від ліквідатора підприємств-банкрута, яка б підтверджували право Лукачко О.П. виступати від імені банкрута, підписувати договору, акти і т.д.

Стосовно зарахування відповідачем в склад орендної плати грошових коштів згідно видаткових касових ордерів, то дані докази не можуть вважатися належними виконанням зобов'язання по сплаті орендної плати, оскільки такі складені з порушенням Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Міністерства статистики України №51 від 15.02.96 „Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”, а саме на доданих до матеріалів справи видаткових касових ордерах відсутні прізвище, імені та по батькові особи яка отримує готівку; підстава по якій видається готівка або за що платить підприємство; найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача та кошти видані й отримані однією особою Лукачко О.П. повноваження якої не встановлені.

Крім того, судом не може бути зараховано як доказ по сплаті орендної плати згідно договору оренди від 31.03.03 товарно-матеріальні цінності зазначені в товарно-матеріальних накладних поданих відповідачем, оскільки вони оформлені з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363, а саме відсутні реквізити особи яка отримала товар та довіреності на отримання такого товару від орендодавця. Крім того, відсутня згода орендодавця на отримання такого товару в рахунок сплати орендної плати та саме по такій ціні.

Стосовно грошових коштів перерахованих платіжними дорученнями №1730 від 23.07.03 на суму 1500,00 грн. та №1652 від 03.06.03 на суму 500,00 грн., то дані докази свідчать про належне підтвердження сплати орендної плати за договором оренди від 31.03.03.

Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 7800,12 грн. пені за договором оренди від 31.03.03, то у задоволенні цієї вимоги слід відмовити виходячи з наступного. Відповідно до ст.179 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на момент укладення договору оренди від 31.03.03, неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Аналогічні норми містить Цивільний кодекс України, який набрав чинності 01.01.2004 (ст.ст. 547,548). При дослідженні змісту спірних договорів, у договірних умов відсутні умови про забезпечення виконання зобов'язань неустойкою. Також, позивачем не наведено закону яким би була встановлена  неустойка, для застосування у даному спорі.  

Клопотання про припинення провадження у зв'язку із ліквідацією юридичної особи відхилено судом, оскільки у відповідності до п.2. ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного  державного реєстру запису  про  державну  реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 413,33 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Хустська фабрика фетрових головних уборів „Хуст-Фільц” (м. Хуст, вул. І. Франка, 175, код ЄДРПОУ 31660940) на користь відкритого акціонерного товариства „Хустське виробничо-торгове підприємство фетрових головний уборів „Хуст” (м. Хуст, вул. І. Франка, 175, код ЄДРПОУ 00306905):                                              

-  суму  41333,96 грн. заборгованості;

- суму 413,33 грн. у відшкодування сплаченого державного мита та суму 118,00 грн. витрат у відшкодування інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

       Суддя                                                                         О.В. Васьковський