Постанова

від 13.12.2012 по справі 18/15-34/342-17/293

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р. Справа № 18/15-34/342-17/293

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Заріцької А.О., суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2012 року господарського суду міста Києва від 20 червня 2012 року у справі господарського суду№ 18/15-34/342-17/293 міста Києва за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України до треті особи на стороні відповідачів, без самостійних вимог - відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, - спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст", - відкритого акціонерного товариства "Нерухомість столиці", - акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк", - закритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Панацея-1997", - повного товариства "Ломбард "Україна", - товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна компанія", - головного управління комунальної власності м. Києва - Київське міське бюро технічної інвентаризації м. Києва - акціонерне товариство "Градобанк" про визнання недійсним акту опису та арешту майна від 16.04.2000 р., визнання незаконними проведення прилюдних торгів 12.07.2000 р., визнання недійсними акту про проведені прилюдні торги від 27.06.2000 р., свідоцтва про право власності серії АВН № 977271 від 01.08.2000 р., договору купівлі-продажу від 01.02.2001 р., вилучення майна з чужого незаконного володіння за участю представників:

Генеральної прокуратури України Бойко Н.О.,

Кабінету Міністрів України Нестеренко О.І.,

Повного товариства "Ломбард "Україна" Горового О.В.,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20 червня 2012 року (колегія суддів: Ярмак О.М. - головуючий, Смирнова Ю.М., Трофименко Т.Ю.) задоволено заяву Генеральної прокуратури України про зміну способу виконання рішення господарського суду м. Києва від 5 серпня 2005 року у справі № 18/15-34/342-17/293, якою стягнуто з ТОВ "Перша будівельна компанія" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України 568 600 грн. вартості неповернутої будівлі, розташованої по вул. Димитрова, 1/2 (літ. "А") у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2012 року (колегія суддів: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Зубець Л.П.) ухвалу господарського суду м. Києва від 20 червня 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Кабінет Міністрів України звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2012 року та змінити ухвалу господарського суду м. Києва від 20 червня 2012 року в частині суми, що підлягає стягненню з ТОВ "Перша будівельна компанія" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України із суми 568 600 грн. на суму 5 185 700 грн., в іншій частині ухвалу залишити без змін. Касаційну скаргу заявник обґрунтовував посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 34, 36, 43, 121 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в 2001 року заступником прокурора м. Києва заявлено позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України до ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст", ВАТ "Нерухомість столиці", АКБ "Східно - Європейський Банк", ЗАТ "Українська страхова компанія "Панацея - 1997" про визнання недійсним акту опису та арешту майна від 16 квітня 2000 року, визнання незаконним проведення прилюдних торгів 12 липня 2000 року, недійсними акту про проведені прилюдні торги від 27 червня 2000 року, свідоцтва про право власності серії АВН № 977271 від 1 серпня 2000 року, договору купівлі -продажу від 1 лютого 2001 року та вилучення майна з чужого незаконного володіння.

5 серпня 2005 року рішенням господарського суду м. Києва позов заступника прокурора м. Києва задоволено частково, зокрема, витребувано будинок № 1/2 (літ. "А") по вул. Димитрова в м. Києві з незаконного володіння ТОВ "Перша будівельна компанія", повернуто його у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та передано в оперативне управління Генеральної прокуратури України.

Постановою Вищого господарського суду України від 1 березня 2006 року рішення господарського суду міста Києва від 5 серпня 2005 року у вказаній частині залишено без змін, а в частині вирішення спору щодо визнання недійсними прилюдних торгів, акта про проведені прилюдні торги, свідоцтв про право власності, договорів купівлі-продажу, пункту 3.4. Статуту ТОВ "Перша будівельна компанія" (в частині внесення до статутного фонду спірного приміщення), наказу Головного управління комунальної власності міста Києва № 873-В, було скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

7 лютого 2007 року на примусове виконання рішення від 5 серпня 2005 року в частині, що набрала законної сили було видано наказ про витребування будинку № 1/2 (літ. "А") по вул. Димитрова в м. Києві з незаконного володіння ТОВ "Перша будівельна компанія", повернення його у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та передачу в оперативне управління Генеральної прокуратури України.

30 травня 2007 року постановою ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві за вказаним наказом було відкрито виконавче провадження.

Разом з тим, 10 жовтня 2007 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1339 було надано дозвіл TOB "Перша будівельна компанія" на знесення спірної будівлі.

На виконання вказаного розпорядження 28 листопада 2007 року TOB "Перша будівельна компанія" було укладено з TOB "ПБК "Іскра" договір № 77/07 на виконання робіт з демонтажу та демонтовано будівлю і фундамент за адресою: вул. Димитрова/Барбюса, 1/2 (літ. "А"), про що 26 грудня 2007 року сторонами складено акт приймання виконаних робіт.

6 червня 2012 року заступник Генерального прокурора України звернувся до місцевого господарського суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду м. Києва від 5 серпня 2005 року шляхом стягнення з ТОВ "Перша будівельна компанія" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України відшкодування у розмірі 568 600 грн. вартості неповернутої будівлі, розташованої по вул. Димитрова, 1/2 (літ. "А") у м. Києві. Заява мотивована тим, що вказане рішення до цього часу не виконано, спірна будівля у власність держави та в оперативне управління Генеральної прокуратури України не може бути повернута, оскільки демонтована.

Задовольняючи заяву заступника Генерального прокурора України про зміну способу виконання рішення, та стягуючи з ТОВ "Перша будівельна компанія" вартість відсутнього майна в розмірі 568 600 грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в процесі виконання рішення суду виникли обставини, які унеможливлюють його виконання встановленим раніше способом, оскільки спірного будинку, який був розташований по вул. Димитрова, 1 у м. Києві, немає. Факт вільної від забудови земельної ділянки за вказаною вище адресою підтверджується листом № 2041 від 17 січня 2008 року Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Вартість спірного нежитлового будинку становить 568 600 грн., що підтверджено Звітом про експертну оцінку вартості нежитлової будівлі від 17 червня 2000 р., а розмір визначеної вартості сторонами не оспорювався.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Таким чином, зміна способу і порядку виконання рішення передбачає прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

27 січня 2012 року ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві надало заступнику прокурора м. Києва інформацію про те, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2004 року № 120/5 "Про внесення змін та доповнень до Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої влади" виконавче провадження, відкрите на виконання рішення господарського суду м. Києва від 5 серпня 2005 року, знищено згідно акту за 2007 рік.

За наведених обставин та на підставі матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заяви заступника Генерального прокурора України про зміну способу виконання рішення господарського суду м. Києва від 5 серпня 2005 року із стягненням вартості демонтованого будинку у розмірі, визначеному експертним шляхом у 2000 році. Суд апеляційної інстанції з висновками місцевого господарського суду погодився, зазначивши, що після знесення будинку виконання рішення суду визначеним у рішенні шляхом стало неможливим, а розмір вартості знесеного будинку визначений експертним шляхом і сторонами при розгляді справи не оспорювався.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зміни способу виконання рішення суду з передачі майна в натурі на стягнення вартості демонтованої будівлі, оскільки виконання визначеним у рішенні способом є дійсно неможливим.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що змінюючи спосіб виконання рішення суду на стягнення вартості демонтованого будинку в розмірі 568 000 грн. господарські суди попередніх інстанцій не врахували, що такий розмір не відповідає дійсній вартості втраченого майна та понесених державою збитків, не впливають на результати розгляду касаційної скарги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи і не підтверджені об'єктивними доказами про іншу вартість відсутнього майна, які б спростувати доводи заявника про розмір стягнення та могли бути прийняті до уваги судами попередніх інстанцій.

З огляду на положення ст.ст. 33, 34 ГПК України, не може бути прийняте до уваги також посилання в касаційній скарзі на розмір стягнення - 5 185 700 грн., який ґрунтується на пропозиціях відповідача ТОВ "Перша будівельна компанія" до проекту Мирової угоди за 2004 рік, що не була затверджена судом.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і посилань на обставини, які б свідчили про незаконність оскаржуваних судових рішень, не містять.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки, постанова Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2012 року та ухвала господарського суду міста Києва від 20 червня 2012 року прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для їх скасування колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2012 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 20 червня 2012 року у справі № 18/15-34/342-17/293 залишити без змін.

Головуючий А. Заріцька Судді П. Міщенко В. Поліщук