Постанова

від 17.12.2012 по справі 14/292-03

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Справа № 14/292-03

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Юрчук М.І. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі Довгалюк О.П

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

третя особа: Путілін Євген Вікторович (довіреність б\н від 3 січня 2012 року)

розглянувши апеляційну скаргу Третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркхолдинг" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 23 жовтня 2012 року у справі №14/292-03 (суддя Балтак О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вінпродторг "ЛТД"

до Виконавчого комітету Вінницької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Теркхолдинг"

про визнання недійсним рішення.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23 жовтня 2012 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркхолдинг" про перегляд рішення господарського суду від 17 вересня 2012 року в справі № 14/292-03 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вінпродторг ЛТД" (надалі-Позивач) до виконавчого комітету Вінницької міської ради (надалі-Відповідач) про визнання недійсним рішення та визнання недійсним свідоцтва третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркхолдинг" (надалі-Третя особа) за нововиявленими обставинами, відмовлено.

Третя особа, не погоджуючись з даною ухвалою, звернулася з апеляційною скаргою (т. 3, а.с. 119-122) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить дану ухвалу скасувати та винести постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 17 листопада 2012 року, апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 3 грудня 2012 року.

Ухвалою суду від 3 грудня 2012 року (т. 3, а.с. 141) продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів.

Водночас, іншою ухвалою апеляційного господарського суду від 3 грудня 2012 року (т. 3, а.с. 142-143) розгляд даної справи відкладено на 17 грудня 2012 року на 15 годину 00 хвилин.

В судове засідання від 17 грудня 2012 року представники Позивача та Відповідача не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи Позивач та Відповідач були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 3, а.с. 147-148). Причини неявки своїх повноважних представників Позивач та Відповідач не повідомили.

Враховуючи вищеописане та приписи статті 101, частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням того, що строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, з урахуванням продовження строку розгляду справи закінчився), колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Позивача та Відповідача, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 17 грудня 2012 року представник Третьої особи підтримав доводи висвітлені в апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представника Третьої особи, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Рішенням місцевого господарського суду від 17 вересня 2012 року (т. 3, а.с. 73-77) з підстав, вказаних в даному рішенні, задоволено позов, а саме визнано недійсним рішення Відповідача № 182 від 29 січня 2002 року "Про оформлення права власності за Третьою особою" на будівлі по вул. Ватутіна/Чехова, 14/2". Судові витрати покладено на Відповідача.

Водночас, додатковим рішенням суду першої інстанції від 5 жовтня 2012 року (т. 3, а.с. 80-81), суд розглянув іншу вимогу Позивача, котра не була розглянута в судовому рішенні та відмовив у позові про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлі за Третьою особою.

Колегія апеляційного господарського суду зауважує, що Третя особа вважає рішення господарського суду від 17 вересня 2012 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами з підстав висвітлених в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та апеляційній скарзі (т. 3, а.с. 82-84;119-122).

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;встановлені вироком суду, який набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти які мають значення для правильного вирішення спору. Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляду справи забезпечила би прийняття судом іншого рішення.

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, нововиявлена обставина, це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Згідно постанови Вищого господарського суду України № 17 від 26 грудня 2011 року: необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Водночас, колегія суду зазначає, що Третя особа як на нововиявлену обставину посилається на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2012 року, якою скасовано рішення господарського суду Вінницької області від 30 травня 2012 року в справі № 19/30/2012/5003 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проминвестхолдинг" до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вінпродторг ЛТД" за участю Спільного українсько-німецького підприємства Торговий дім "РІК" та прийнято нове рішення, яким визнано торги проведені Вінницькою товарною універсальною біржею 8 вересня 1997 року по реалізації скло цеху ВАТ "Вінницький ламповий завод" такими, що не відбулися; визнано біржовий контракт № 607 зареєстрований 8 вересня 1997 року укладений між СУНП Торговий дім "Рік" з однієї сторони, та ТОВ "Вінпродторг ЛТД" з іншої сторони про купівлю-продаж скло цеху ВАТ "Вінницький ламповий завод" та акт прийому-передачі будівель корпусів № 2 та № 3 виробництва скловиробів ВАТ "Вінницький ламповий завод" від 24 липня 2000 року між відділом ДВС Замостянського управління юстиції та ТОВ "Вінпродторг ЛТД" недійсними.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції при прийняті рішення від 17 вересня по справі № 14/292-03 керувався біржовим контрактом № 607 (т. 1, а.с. 25), ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 березня 1997 року (т. 1, а.с. 22), ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 липня 1997 року (т. 1, а.с. 24), рішенням господарського суду Вінницької області в справі № 7/21-05 від 21 грудня 2011 року (т. 2, а.с. 68-81)

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції зауважує, що рішення від 17 вересня 2012 по справі № 14/292-03 приймалось судом першої інстанції не лише на основі біржового контракту № 607 зареєстрованого 8 вересня 1997 року.

В даному рішенні господарський суд Вінницької області задовольняючи позов зсилався на вищеописані судові рішення Замостянського районного суду м. Вінниця та господарського суду Вінницької області.

Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниця від 26 березня 1997 року було знято арешт з майна ВАТ «Вінницький ламповий завод», котрий був накладений ухвалою від 12 березня 1997 року і накладено арешт на частину майна для продажу через аукціон.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниця від 21 липня 1997 року, з метою реалізації на Вінницькі товарній універсальній біржі (для погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками) вилучено з цілісного майнового комплексу ВАТ «Вінницькій ламповий завод»майно, вказане у переліку від 18 липня 1997 року, в тому числі і будівлі по вулиці Ватутіна\ Чехова 14\2. Крім того, вказаною ухвалою суду було заборонено керівництву ВАТ «Вінницькій ламповий завод»проводити будь-які дії з майном, вказаним у переліку.

Дослідивши дані судові ухвали, місцевий господарський суд у своєму рішенні зазначив, що позивач у справі № 14/292-03 набув право власності на зазначене нерухоме майно на підставах не заборонених законодавством України.

Окрім того, колегія апеляційного господарського суду констатує той факт, що на момент винесення рішення по справі № 14/292-03 існувало судове рішення по справі № 7/21-05 (судове рішення місцевого господарського суду від 21 грудня 2011 року залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 7 травня 2012 року; постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 27 серпня 2012 року), котрим була встановлена правомірність набуття права власності , згідно біржового контракту № 607 від 8 вересня 1997 року та додаткової угоди до нього від 24 липня 2000 року.

При цьому, вищевказані судові ухвали, рішення та постанови ніким на момент подачі заяви щодо перегляду судового рішення по справі № 14/292-03 та на момент винесення судового рішення по справі № 19/30/2012/5003 не скасовані і є чинними.

Враховуючи усе вищенаведене у цій судовій постанові, колегія суду приходить до висновку, що обставина, яку Третя особа вважає нововиявленою (постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2012 року в справі № 19/30/2012/5003) не може розцінюватись як нововиявлена. При цьому, Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що обставина на яку посилається Третя особа як на нововиявлену обставину, не є істотною для перегляду судового рішення та, водночас, ніяк не ставить під сумнів законність і обґрунтованість цього рішення.

Враховуючи усе вищевказане апеляційний господарський суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви Третьої особи про перегляд рішення місцевого господарського суду від 17 вересня 2012 року по даній справі за нововиявленими обставинами -слід відмовити.

Відповідно, колегія Рівненського апеляційного господарського суду залишає ухвалу господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу Третьої особи без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги суд залишає за Третьою особою.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркхолдинг" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 23 жовтня 2012 року у справі №14/292-03 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 14/292-03 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.