Постанова

від 11.12.2012 по справі 5024/1066/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р.Справа № 5024/1066/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

при секретарі судового засідання Мікула К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Білецький Б.А., за довіреністю;

від відповідача: Сендецька О.О., Безлюдний В.С., за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Три кринички"

на рішення господарського суду Херсонської області від 21 вересня 2012 року

по справі № 5024/1066/2012

за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства „Херсонбекон"

до Комунального підприємства „Три кринички"

про стягнення 100 575,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Колективне сільськогосподарське підприємство „Херсонбекон" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства „Три кринички" 100 575,16 грн. заборгованості за договором №14 про сумісну діяльність, пов'язану з наданням комунальних послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів на території Комишанської селищної ради від 04.01.2008р. та договору підряду №13 від 01.06.2008р., а також 2011,54 грн. судового збору, 5000 грн. витрат на правову допомогу,

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 17.09.2012р. позивач просив стягнути додатково 10759,35 грн. 3% річних, 19411 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в 2008 та 2009 роках відповідач не в повній мірі та не по всім актам виконаних робіт перерахував позивачу суму коштів, яка складала долю позивача з прибутку від сумісної діяльності за договором №14 від 04.01.2008р., а тому станом на 01.07.2009р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 90 687,16 грн., а за договором підряду №13 від 01.06.2008р. -9888,00 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21 вересня 2012 року (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено, стягнуто з КП „Три кринички" на користь КСП „Херсонбекон" 100 575,16 грн. основного боргу та 2011 грн. 50 коп. судового збору. Повернуто КСП „Херсонбекон" з Державного бюджету 653,50 грн. надмірно сплаченого судового збору на підставі квитанції №12132.269.1 від 17.09.2012р. на суму 15 грн. та частково в сумі 638,50 грн., сплаченого на підставі квитанції №12614.916.4 від 17.07.2012р. В задоволенні заяви про збільшення позовних вимог відмовлено з огляду на те, що заява про стягнення інфляційних та річних не була заявлена при подачі позову, отже є по суті зміною предмету та підстав позову, до того ж зазначену заяву подано після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявними матеріалами справи підтверджується заборгованість Комунального підприємства „Три кринички" за договорами №14 про сумісну діяльність від 04.01.2008р. та №13 від 01.06.2008р.

В стягненні витрат на адвокатську допомогу судом відмовлено з огляду на відсутність доказів, що підтверджують перерахування зазначеної суми адвокату, а доводи відповідача щодо припинення з 20.10.2000р. державної реєстрації КСП „Херсонбекон" судом відхилено, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Суд першої інстанції відхилив клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, зазначивши про переривання перебігу позовної давності визнанням боргу відповідачем, а саме підписанням акту звірки взаєморозрахунків. Таким чином, суд дійшов висновку, що з 15.07.2009 року, тобто з дати підписання між сторонами двостороннього акту, відбулось переривання строку позовної давності та початок нового строку.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Комунальне підприємство „Три кринички" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Херсонської області від 21.09.2012 року та відмовити в позовних вимогах в повному обсязі, а також стягнути з позивача судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що, по-перше, суд першої інстанції помилково вважав доведеним факт державної реєстрації КСП „Херсонбекон" під час виконання договірних зобов'язань у 2008-2009 роках, оскільки запис про скасування державної реєстрації КСП „Херсонбекон" від 20.10.2000р. за №720 відділу державної реєстрації виконкому Херсонської міської ради є чинним з 27.06.2002р.; скаржник зауважив, що судом першої інстанції залишена поза увагою ухвала Суворовського райсуду м.Херсона від 27.06.2002р., якою скасовано рішення Суворовського райсуду м.Херсона від 01.03.2002р.

Окрім того, апелянт не погодився з тим, що КП „Три кринички" мало повноваження на укладення договору від 04.01.2008р. №14, оскільки Комишанська селищна рада не приймала рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.7 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" про визначення виконавцем житлово-комунальних послуг КСП „Херсонбекон" та не укладало з цим підприємством договір на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг. Таким чином, на думку скаржника, договір від 04.01.2008р. №14 укладений КП „Три кринички" з перевищенням повноважень, встановлених законом.

Також скаржник вважає, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом, оскільки останній день сплинув 03.07.2012 р. Акт звірки взаєморозрахунків від 15.07.2009р., на думку апелянта, не є належним доказом визнання боргу, оскільки зазначений акт підписано головним бухгалтером, який не є особою, що має повноваження на визнання боргу.

У відзиві на апеляційну скаргу КСП „Херсонбекон" заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав, що твердження апелянта щодо відсутності державної реєстрації КСП „Херсонбекон" спростовуються витягом з ЄДРПОУ, з якого вбачається що станом на 07.09.2012р. наявний запис про юридичну особу КСП „Херсонбекон"; зазначав, що свої повноваження щодо визначення виконавця комунальних послуг на своїй території Комишанська селищна рада реалізувала в рішенні від 20.10.2006р. №66 зі змінами від 18.04.2007р..

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи представником відповідача КП „Три кринички" заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що Комсомольським РВ Херсонського МУ УМВС України в Херсонській області порушено кримінальне провадження за ст.191 ч.2 КК України за фактом того, що в період з 2008 по 2009 роки посадові особи КП „Три кринички" під виглядом оплати за послуги по вивозу твердих побутових відходів відповідно до договорів про спільну діяльність №13 та №14 від 04.01.2008р. та 01.06.2008р. розрахувались з КСП „Херсонбекон" грошовими коштами, які згодом привласнили.

За таких обставин, представник відповідача просив зупинити провадження у даній справі до прийняття судом рішення за результатом кримінального провадження №12012230020000236.

Судова колегія відмовила в задоволенні даного клопотання, оскільки, виходячи з положень пункту 2 частини 2 статті 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Колегія суддів зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Однак, виходячи зі змісту норми ст. 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог.

Предметом доказування у даній справі є стягнення заборгованості за договором №14 про сумісну діяльність, пов'язану з наданням комунальних послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів на території Комишанської селищної ради від 04.01.2008р. та договору підряду №13 від 01.06.2008р., яка підтверджується реєстром актів виконаних робіт, виставлених КП „Херсонбекон" до КП „Три кринички" за 2008-2009 роки, а також реєстром виставлених рахунків КСП „Херсонбекон".

Таким чином, судова колегія вважає, що в даному випадку відсутні обставини, які б зумовили зупинення провадження у справі, оскільки порушення правоохоронними органами кримінального провадження за ст.191 ч.2 КК України щодо посадових осіб КП „Три кринички" не перешкоджає її вирішенню по суті заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи на предмет правильності встановлення обставин та застосування місцевим судом норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.01.2008 року між КП „Три кринички" та КСП „Херсонбекон" укладено договір №14 про сумісну діяльність, пов'язану з наданням комунальних послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів на території Комишанської селищної ради, відповідно до умов якого сторони зобов'язались діяти сумісно як дві самостійні юридичні особи на території Комишанської селищної ради з метою забезпечення мешканців селищ комунальними послугами зі збирання, вивезення автомобільним транспортом на міський полігон для захоронення на ньому твердих побутових відходів.

Умовами договору №14 передбачено, що позивач здійснює функції виробника послуг, а відповідач - виконавця в розумінні термінів, визначених у спеціальному Законі України "Про комунальні послуги".

Порядок визначення часток кожної з сторін та проведення розрахунків встановлений розділом IV договору №14. Зокрема, у пунктах 4.1, 4.2 та 4.8 сторони передбачили, що виконавець із загальної суми коштів, отриманих від споживачів на надані комунальні послуги, перераховує виробнику його частку доходу від сумісної діяльності, яка визначається у складених між виробником і виконавцем щомісячних актах виконаних робіт за узгодженими технологічними розцінками в залежності від кількості відпрацьованих машино-годин автотранспорту та людино-годин вантажників твердих побутових відходів (далі ТПВ).

Розрахунки за договором здійснюються виконавцем у готівковій формі в касу виробника або в безготівковій формі на розрахунковий рахунок протягом місяця з дня отримання рахунку.

Згідно реєстру актів виконаних робіт, належно засвідчені копії яких надані в матеріали справи, починаючи з січня 2008р. по липень 2009р. позивач (виробник) передав, а відповідач (виконавець) - прийняв роботи по збиранню, навантаженню та перевезенню на міське звалище твердих побутових відходів на загальну суму 200152грн. 99 коп. (а.с.30-31, 33-35, 37-39, 41-42, 46-54).

Строк дії договору до 31.12.2008р.

На виконання договору №14 від 04.01.2008 р. сторонами складено акти виконаних робіт, виставлених від КСП „Херсонбекон" до КП „Три кринички" за 2008-2009 роки, які не в повному обсязі оплачені відповідачем, у зв'язку з цим за ним утворилась кредиторська заборгованість у розмірі 90687,16 грн..

Також 01.06.2008 року між КП „Три кринички" (замовник) та КСП „Херсонбекон" (підрядник) укладено договір підряду №13, відповідно до умов якого за заявками замовника підрядник зобов'язався виконати підрядні роботи, пов'язані з заміною глибинних насосів у артезіанських свердловинах, ремонт трубопроводів та технологічного обладнання. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти виконані роботи та провести їх оплату в порядку, передбаченому умовами договору.

Вартість виконаних робіт визначена по узгоджених розцінках, перелічених в розд.2 договору №13.

У пункті 2.5 договору відповідач зобов'язався провести оплату наданих послуг протягом 10-ти банківських днів з дати підписання між сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його повного виконання сторонами, але в будь-якому випадку до 01.07.2009р.

На виконання зазначеного договору позивач виконав для відповідача роботи, передбачені умовами договору №13 на суму 13089грн. 98коп., що підтверджується двосторонніми актами прийому-передачі:

- акт №2/5 від 31.03.2008р. - 3201грн. 98коп.;

- акт №3/1 від 27.06.2008р. - 1824грн.;

- акт №3/2 від 31.07.2008р. - 2208грн.;

- акт №3/3 від 31.08.2008р. - 2016грн.;

- акт №3/4 від 30.09.2008р. -2112грн.;

- акт №3/5 від 31.10.2008р. - 1728грн. (а.с.32, 36, 38, 40, 43, 45).

Відповідач, в свою чергу, частково оплатив виконані роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за договором №13 від 01.06.2008р. у розмірі 9888 грн.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом першим ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру позовних вимог КСП „Херсонбекон", який підтверджений актами виконаних робіт за 2008-2009 роки, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Однак апеляційний суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати строки позовної давності щодо стягнення за зазначеними актами виконаних робіт та у зв'язку з цим відмовити в задоволенні позову, з огляду на таке.

Стаття 257 ЦК України встановлює загальну тривалість позовної давності у три роки. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, період нарахування заборгованості за кожним актом виконаних робіт, оплати за яким не було здійснено, здійснюється окремо.

Згідно положень ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, право на звернення до суду з вимогами про стягнення боргу виникало у позивача за кожним актом в момент, коли позивач дізнався про порушення свого права.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно положень зазначеної статті відповідач просив суд застосувати строки позовної давності, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності для звернення до суду.

Отже, право на звернення до суду виникло у позивача за першим актом виконаних робіт -31.01.2008 року, за останнім актом - 01.07.2009р., у зв'язку з чим судова колегія вважає, що строк позовної давності, про сплив якого заявлено в даному спорі, закінчився за актами виконаних робіт за 2008 рік -01.01.2012р., за останнім актом - 01.07.2012р. (а враховуючи, що 01.07.2012р. -вихідний день, то строк закінчився 03.07.2012р.)

Враховуючи вищезазначене, оскільки позовну заяву КСП „Херсонбекон" подано до суду лише 16.07.2011р., тобто після спливу строку позовної давності, встановленого законом та враховуючи приписи п.4 ст.267 ЦК України, вимоги КСП „Херсонбекон" щодо стягнення 100 575,16 грн. заборгованості за договором №14 від 04.01.2008р. та за договором підряду №13 від 01.06.2008р. не підлягають задоволенню.

Висновки суду першої інстанції щодо переривання перебігу позовної давності визнанням боргу, а саме підписанням акту звірки взаєморозрахунків від 15.07.2009 р. судова колегія вважає помилковими, виходячи з наступного.

Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на акт звірки взаємних розрахунків як на доказ визнання відповідачем боргу та переривання строку позовної давності, оскільки останній не може бути єдиним беззаперечним доказом визнання боргу відповідно до ст. 264 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Такими діями можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).

Так, зазначений акт звірки взаєморозрахунків від 15.07.2009 р. підписаний з боку відповідача лише головним бухгалтером (бухгалтером) підприємства О.Ю.Шустовою, а з боку позивача -бухгалтером КСП „Херсонбекон" А.Б.Білецькою, у зв'язку з чим останній має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Водночас, відсутність в зазначеному документі підписів перших керівників сторін або інших осіб, які в силу довіреності (доручення, договору тощо) мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акту звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості і який може служити підставою для відновлення строку позовної давності.

Крім того, судова колегія зауважує, що відповідно до пункту 1 розділу 3 посадової інструкції головного бухгалтера КП „Три кринички", головний бухгалтер має право діяти від імені бухгалтерії підприємства , представляти його інтереси у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами підприємства та іншими організаціями з господарсько-фінансових та інших питань. Тобто, зазначеним положенням не надано бухгалтеру повноважень на представництво інтересів керівника підприємства, який має право визнавати суму заборгованості, і в даному випадку акт звірки взаєморозрахунків підписано лише особами, до повноважень яких входить здійснення перевірки стану бухгалтерського обліку.

Представник КСП „Херсонбекон" заперечував проти відсутності повноважень у бухгалтера КП „Три кринички" підписувати акт звірки, посилаючись на накази КП „Три кринички" №7 від 23.02.2009р. та наказ №3 від 22.03.2009р., якими, на думку представника КСП „Херсонбекон" , бухгалтеру надані повноваження директора.

Судова колегія вважає такі доводи хибними та такими, що суперечать положенням посадової інструкції головного бухгалтера КП „Три кринички". Також є незрозумілим яким чином оригінали наказів КП «Три кринички»знаходяться у представника КСП „Херсонбекон", а не на відповідному підприємстві згідно з вимогами чинного законодавства щодо ведення діловодства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами -договором, актами, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Вищого господарського суду України від 25 липня 2012р. по справі № 29/262, від 24 листопада 2011 р. по справі №55/239.

Доводи апелянта щодо відсутності державної реєстрації КСП „Херсонбекон" на час виконання договірних зобов'язань спростовуються витягом з ЄДРПОУ станом на 07.09.2012р., згідно якого в реєстрі значиться юридична особа Колективне сільськогосподарське підприємство „Херсонбекон", а також випискою з ЄДРПОУ, відповідно до якої відомості щодо перебування юридичної особи в процесі припинення підприємницької діяльності, а також про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи відсутні.

Що стосується посилань апелянта на відсутність повноважень КП „Три кринички" на укладення договору від 04.01.2008р. №14 з огляду на те, що Комишанська селищна рада не приймала рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.7 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" про визначення виконавцем житлово-комунальних послуг КСП „Херсонбекон", то судова колегія відхиляє зазначені доводи, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме рішенням Комишанської селищної ради №66 від 18.10.2006 року, пунктом 2 якого призначено КП „Три кринички" виконавцем комунальних послуг зі збору та вивезення твердих побутових відходів від житлових будинків приватної забудови, підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування -з січня 2007 року -в селищах Приозерне, Петровського, Куйбишеве, Геологів; з лютого 2007 р. -в пгт Комишани.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновків про недоведеність обставин, які визнано встановленими судом першої інстанції, та на неправильне застосування норм матеріального права, оскільки акт взаєморозрахунків, підписаний головними бухгалтерами підприємств, не є належним доказом визнання заборгованості та переривання перебігу позовної давності, та за таких обставин, рішення господарського суду Херсонської області підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити на підставі ч.4 ст.267 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Три кринички" задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 21 вересня 2012 року по справі № 5024/1066/2012 скасувати.

В задоволенні позову Колективного сільськогосподарського підприємства „Херсонбекон" до Комунального підприємства „Три кринички" про стягнення 100 575,16 грн. відмовити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства „Херсонбекон" (м.Херсон, вул.Нафтовиків, 131, код ЄДРПОУ 22736641, р/р 26003870940171 в ОФ АКБ УСБ, МФО 352479) на користь Комунального підприємства „Три кринички" (м.Херсон, смт.Камишани, вул.Радянська, 81а, код ЄДРПОУ 33172372, р.р.26000060738713 в ХФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 352479) 1005,75 грн. (одна тисяча п'ять грн. сімдесят п'ять коп.) судового збору.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 17.12.2012р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді : М.В. Михайлов

О.О.Журавльов