Постанова

від 06.12.2012 по справі 2а-4795/11/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2012 р. (15:19) Справа №2а-4795/11/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

за участю представників:

позивача - Ставіло А.О., довіреність № б/н від 10.09.2012 року,

відповідачів - Мирошніченко К.С., довіреність № 1/10-0 від 01.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кримзалізобетон»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби,

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Кримзалізобетон» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 15.04.2011 року № 0000574002 про донарахування податку на додану вартість в сумі 153401,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного між ВАТ «Кримзалізобетон» та ТОВ «Ексим-транзит», оскільки фактичне здійснення даного правочину підтверджується документально та вказаний правочин було здійснено з метою настання відповідних правових наслідків. Крім того, позивачем було зазначено про те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Ексим-транзит», мають всі необхідні реквізити, містять достовірні дані, у тому числі щодо місцезнаходження контрагенту, а отже, є підставою для формування податкового кредиту.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2011 року провадження по справі зупинялось до 30.08.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.09.2011 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку з призначенням експертизи, провадження по справі зупинено до отримання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.02.2012 року провадження по справі було поновлено з 28.02.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2012 року первинного позивача по праві замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Кримзалізобетон».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2012 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.10.2012 року провадження по справі поновлено з 18.10.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.10.2012 року первинного відповідача у справі замінено на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.10.2012 року до участі у справі в якості відповідача залучено Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.11.2012 року провадження по справі зупинялось до 06.12.2012 року.

Присутній у судовому засіданні 06.12.2012 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідачів проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем неправомірно до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ексим-транзит», оскілки вказаний правочин має ознаки нікчемності. Крім того, позиція обґрунтована тим, що податкові накладні складені контрагентом позивача з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки містять недостовірні дані щодо місцезнаходження ТОВ «Ексим-транзит», який має стан «8» (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 27.06.1996 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (ЄДРПОУ 01267308), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 431438 від 27.06.1996 року (а.с.20). В подальшому, у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми ВАТ «Кримзалізобетон» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Кримзалізбетон», відомості про що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказані дані підтверджуються наявною в матеріалах справи довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 648134 від 14.09.2012 року (а.с.206).

Як вбачається з фактичних даних, зафіксованих в акті перевірки № 124/40-02/01267308 від 04.04.2011 року, позивач взятий на податковий облік у ДПІ в м. Сімферополі з 14.04.1999 року за №6174 та з 07.12.2009 року переведений на облік до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Згідно з довідкою № 1978/18-337 від 17.09.2012 року (а.с.208) позивач станом на день видачі довідки перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополі.

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м Сімферополі в АР Крим в період з 28.03.2011 року по 01.04.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Кримзалізобетон» (ЄДРПОУ 01267308, м. Сімферополь) з питань дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Ексим-транзит» (ЄДРПОУ 37157379, м. Миколаїв) за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 124/40-02/01267308 від 04.04.2011 року (а.с.9-19), в якому зафіксовано порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 153401,00 грн. за січень 2011 року.

Висновки перевірки щодо порушення ВАТ «Кримзалізобетон» вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

В результаті співставлення наданої до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі в АР Крим податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року ВАТ «Кримзалізобетон» та даними дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжність задекларованих сум податкового кредиту по ПДВ ВАТ «Кримзалізобетон», отриманого від ТОВ «Ексим-транзит», що знаходиться на обліку в ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва на суму 153400,80 грн.

ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва 14.03.2011 року за № 3003/7/15-048 було надано інформацію відносно того, що ВАТ «Кримзалізобетон» скористалося послугами ризикового підприємства ТОВ «Ексим-транзит». Підприємство ТОВ «Ексим-транзит» має стан «9», є вірогідною «податковою ямою», декларація по ПДВ за січень 2011 року не надана, буде анульовано свідоцтво платника ПДВ. У зв'язку з вищезазначеним ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва звертається з проханням здійснити контрольно-перевірочні заходи щодо визнання угод нікчемними.

Крім того, 18.03.2011 року ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва було надано копію акту перевірки № 168/23-300/37157379 від 18.03.2011 року, в ході проведення якої встановлено, що ТОВ «Ексим-транзит» не надано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за період січень 2011 року, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, також реєстр 1ДФ та Додаток К1 до декларацій з податку на прибуток за 2010 рік. А також на день перевірки ТОВ «Ексим-транзит» мало стан «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок про те, що в податкові накладні, видані ТОВ «Ексим-транзит» на адресу ВАТ «Кримзалізобетон», внесені недостовірні дані щодо обов'язкового реквізиту, передбаченого п.201.1 (ґ) ст. 201 ПК України, а саме щодо місцезнаходження контрагента. А отже, такі податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту ВАТ «Кримзалізобетон». Таким чином, на порушення п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України платником податків завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 153400,80 грн.

На підставі даних акту перевірки № 124/40-02/01267308 від 04.04.2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000574002 від 15.04.2011 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 153401,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість та встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.п.201.8 ст. 201 ПК України).

Таким чином, з аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Ексим-транзит» саме внаслідок неналежного оформлення податкових накладних та внесення в них недостовірних даних.

Матеріали справи свідчать про те, що за наслідками проведеної господарської операції між позивачем (замовник) та ТОВ «Ексим-транзит» (підрядник) було підписано акт виконаних будівельних робіт за січень 2011 року (а.с.25-28) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2011 року на суму 890404,26 грн. з урахуванням податку на додану вартість (а.с.27).

Крім того, згідно з видатковою накладною від 18.01.2011 року ТОВ «Ексим-транзит» реалізовано ВАТ «Кримзалізобетон» товар (релаксол) на суму 30000,00 грн., з них ПДВ 5000,00 грн.

Оплата позивачем вартості придбаного товару з урахуванням ПДВ підтверджується рахунком № 1801-1 від 18.01.2011 року (а.с.37). Даний товар оприбутковано позивачем згідно з прибутковим ордером № 95 від 18.01.2011 року (а.с.38).

За наслідками проведених господарських операцій, ТОВ «Ексим-транзит» виписано на адресу ВАТ «Кримзалізобетон» податкові накладні (а.с.22-23) № 3101135 від 31.01.2011 року на суму 890404,26 грн., з них ПДВ 148400,71 грн., а також № 1801101 від 18.01.2011 року на суму 30000,00 грн., з них ПДВ - 5000,00 грн.

Проведеним експертним дослідженням за матеріалами справи, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ВАТ «Кримзалізобетон» (висновок ТОВ «Кримське експертне бюро» №34/12 від 05.10.2012 року, а.с.101-111) підтверджено:

- отримання послуг (виконання робіт) та товарів від ТОВ «Ексим-транзит» (ЄДРПОУ 37157379) на суму 920404,26 грн., у тому числі ПДВ 153400,71 грн.,

- оплата за отримані від ТОВ «Ексим-транзит» послуги (виконані роботи) на загальну суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн. Заборгованість по розрахункам між контрагентами станом на 31.01.2011 року складає 890404,26 грн. на користь ТОВ «Ексим-транзит»,

- подальше використання послуг (виконання робіт), товару, отриманих від ТОВ «Ексим-транзит», на загальну суму 920404,26 грн.

Розглянувши висновок експертизи №34/12 від 05.10.2012 року, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

Зазначене вище вказує на реальність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Ексим-транзит», а також на фактичне настання правових наслідків в результаті проведених господарських операцій.

Крім того, вивчивши перелічені вище документи податкової звітності позивача, а саме податкові накладні № 3101135 від 31.01.2011 та № 1801101 від 18.01.2011 року, суд дійшов висновку про їх повну відповідність вимогам податкового законодавства, у тому числі в частині заповнення обов'язкового реквізиту, передбаченого п.« ґ» п.201.1 ст. 201 ПК України: місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

У відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 125961 від 18.06.2010 року (а.с.132), а також згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АА №299431 від 21.06.2010 року (а.с.129-130) Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 18.06.2010 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексим-транзит» (ЄДРПОУ 37157379).

ТОВ «Ексим-транзит» 16.09.2010 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість №100301431 (а.с.131).

Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 21.07.2010 року видано ТОВ «Ексим-транзит» ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (а.с.126).

З метою отримання інформації щодо проведених реєстраційних дій в частині державної реєстрації місцезнаходження контрагента позивача ТОВ «Ексим-транзит», судом було здійснено відповідний запит до Державного реєстратора при Виконавчому комітеті Сімферопольської міської ради АР Крим.

На запит судом 15.11.2012 року отримано довідку з ЄДРПОУ на юридичну особу ТОВ «Ексим-транзит» станом на 12.11.2012 року (а.с.239-240), відповідно до якої інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою внесено до реєстру 16.03.2011 року.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на зазначене вище, приймаючи до уваги, що на момент складення ТОВ «Ексим-транзит» податкових накладних, до Єдиного державного реєстру не були внесені відомості щодо відсутності вказаного підприємства за юридичною адресою, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо зазначення у податкових накладних недостовірних даних про місцезнаходження продавця.

Також, відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано суду доказів, що на момент складення податкових накладних № 3101135 від 31.01.2011 та № 1801101 від 18.01.2011 року реєстрацію ТОВ «Ексим-транзит» в якості платника податку на додану вартість було анульовано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач мав право формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Ексим-транзит».

Що стосується даних, зафіксованих в акті перевірки, про те, що контрагент не задекларував та не сплатив до бюджету податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ВАТ «Кримзалізобетон», то суд зазначає наступне.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

До того ж, висновки перевірки були спростовані в ході розгляду справи наданими позивачем доказами. Так, позивачем було надано суду копію декларації ТОВ «Ексим-транзит» з податку на додану вартість за січень 2011 року, яку отримано ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва 13.04.2011 року (а.с.133-135), де у Додатку 5 задекларовані зобов'язання в сумі 153400,71 грн. по контрагенту ВАТ «Кримзалізобетон» (податковий номер 012673001277).

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.198.6 ст. 198 розділу IV, п.201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відсутні підстави для донарахування податку на додану вартість в сумі 153401,00 грн.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011 року № 0000574002 є таким, що прийнято Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 9501,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.12.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 10.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 15.04.2011 року № 0000574002.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Кримзалізобетон» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 9501,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.