Постанова

від 10.12.2012 по справі 2а-11579/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2012 р. об 11:47 Справа №2а-11579/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В. за участю представника позивача - Давиденко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КААС"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "КААС" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим щодо проведення камеральної перевірки з 28.08.2012 року по 29.08.2012 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 року №0005531501.

Позов мотивовано тим, що відповідачем була проведена камеральна перевірка за звітний податковий період - півріччя 2012 року, а саме податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 29.08.2012 року №5132/15-1/34058247 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 року №0005531501 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств всього в сумі 137951,25 грн., у тому числі за основним платежем 110361,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27590,25 грн., яке на думку позивача суперечить нормам податкового законодавства.

Ухвалами суду від 09.11.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи встановлено, що вірною назвою відповідача є Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі -відповідач).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору, пояснив, що акт перевірки, на підставі якого відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, складений з порушенням норм Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, жодних заперечень проти адміністративного позову , пояснень чи клопотань не надав.

Приймаючи до уваги, що відповідач являється суб'єктом владних повноважень та неявка його представника не перешкоджає розглядові справи по суті, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 03.02.2006 року (ідентифікаційний код 34058247), з 11.02.2006 року знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м.Сімферополі (а.с.57,75-76).

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача з 28.08.2012 року по 29.08.2012 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача за півріччя 2012 року - декларації від 09.08.2012 року вх.№9047783586, за результатами якої складено акт перевірки від 29.08.2012 року №5132/15-1/34058247 (далі -Акт), в якому зафіксовано порушення позивачем ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 110361,00 грн. (а.с.18).

В акті зазначено що позивачем у рядку 05.1 декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року від 09.08.2012 року за вх.№9047783586 «Собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг)» відображено суму 3042574,00 грн., а повинно бути 2517044,00 грн. (30042574,00 грн.- 525530,00 грн.).

Зазначений висновок в Акті зроблений на підставі акту позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 року №4135/22-3/34058247 від 25.07.2012 року, за яким перевіркою взаємовідносин з ТОВ «Антарекс» за квітень 2012 року встановлено його завищення у сумі 105106,00 грн. (обсяг придбання 525530,00 грн.).

На підставі даних Акту, у зв'язку з виявленими в ході перевірки порушеннями, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.76.1 ст.76, п.123.1 ст.123 ПК України відповідачем 17.09.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005531501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток всього в сумі 137951,25 грн., у тому числі за основним платежем 110361,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27590,25 грн. ( а.с.19).

Надаючи оцінку вказаним висновкам суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачем 09.08.2012 року подано декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року вх.№ 9047783586, у якій він задекларував суми доходів, витрат, об'єкт оподаткування та самостійно нарахував податок на прибуток (а.с.33-45).

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України (тут і далі по тексту нормативно - правові акти в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, саме ПК України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 ПК України, при цьому зазначено, що камеральні перевірки проводяться органами держаної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 цього Кодексу.

Згідно з п.86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд констатує, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Натомість, судом встановлено, що під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача з декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року від 09.08.2012 року за вх.№9047783586 відповідачем використано факти, викладені в акті позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 року №4135/22-3/34058247 від 25.07.2012 року, за яким перевіркою взаємовідносин з ТОВ «Антарекс» за квітень 2012 року встановлено його завищення у сумі 105106,00 грн. (обсяг придбання 525530,00 грн.), про що зазначено в Акті (а.с.18).

Під час проведення камеральної перевірки посадовими особами відповідача не перевірялась данні податкової декларації (розрахунків) платника податків, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг.

У акті перевірки також не встановлено порушень методології проведення розрахунків, які призвели до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 110361,00 грн.

Натомість у Акті перевірки фактично надається правова оцінка господарським правовідносинам позивача щодо висновків перевірок податковими органами додержання позивачем вимог податкового законодавства.

Тобто, відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

Оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, суд зазначає, що документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право у встановленому порядку призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а саме: перевірка повинна проводитись за наявності підстав на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку (або повідомлення).

Тому суд вважає наявність зазначених обставин лише припущеннями відповідача, використання яких не допускається при проведенні камеральної перевірки.

Крім того, оцінюючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Акт №4135/22-3/34058247 від 25.07.2012 року неправомірно використаний відповідачем під час проведення перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток за півріччя 2012 року та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, складений за результатами перевірки, наказ на проведення якої скасований рішенням суду, що набрало законної сили.

Так, постановою Окружного адміністративного суду АРКрим від 29.08.2012 року у справі №2а-8042/12/0170/22, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АРКрим від 31.10.2012 року визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС №1379 від 17.07.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КААС" (а.с.20-23, 90-93).

Крім того судом встановлено, що на підставі акту позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту за квітень 2012 року №4135/22-3/34058247 від 25.07.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002822204 від 07.08.2012 року, яким позивачеві збільшено суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 157659,00 грн., у т.ч. за основним платежем 105106,00 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями 52553,00 грн. (а.с.129).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18.ст.56 ПК України).

У той же час судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в судовому порядку, що підтверджується Ухвалою Окружного адміністративного суду АРКрим по справі №2а-12381/12/0170/24 від 05.11.2012 року про відкриття провадження у справі (а.с.127).

Отже, зазначене податкове повідомлення-рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість є неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили та у будь-якому разі не може бути підставою для нарахування позивачу іншого виду податку.

Враховуючи зазначене вище, у податкового органу не було визначених законом підстав збільшувати позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Застосування санкцій у цьому податковому повідомленні-рішенні обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами камеральної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду жодних достатніх беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо використання під час проведення камеральної перевірки позивача інших документів окрім податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року, а саме акту позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту за квітень 2012 року №4135/22-3/34058247 від 25.07.2012 року.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 року №0005531501 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток всього в сумі 137951,25 грн., у тому числі 110361,00 грн. за основним платежем, 27590,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до ч.2 ст.11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Оскільки позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки з 28.08.2012 року по 29.08.2012 року, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі та визнати протиправними дії відповідача щодо використання під час проведення камеральної перевірки позивача з 28.08.2012 року по 29.08.2012 року інших документів, окрім декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року вх.№ 9047783586 від 09.08.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1380,00 грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

У судовому засіданні 10.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 17.12.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо використання під час проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КААС" (ідентифікаційний код 34058247) з 28.08.2012 року по 29.08.2012 року інших документів, окрім декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року вх.№ 9047783586 від 09.08.2012 року.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.09.2012 року №0005531501 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "КААС" (ідентифікаційний код 34058247) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток всього в сумі 137951,25 грн., у тому числі 110361,00 грн. за основним платежем, 27590,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КААС" (ідентифікаційний код 34058247) судовий збір у розмірі 1380,00 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю.Циганова.