Ухвала

від 19.11.2012 по справі 7/260а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2012 р. м. Київ К-17343/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя

на постанову Господарського суду Донецької області від 20.08.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010

у справі №7/260а (2-а-7/260а/06/0514)

за позовом Приватного підприємства «Болеро»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсним податкового рішення-повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 20.08.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 31.08.2006 № 0000242342/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 19800, 00 грн. та штрафних санкцій ву сумі 9900 грн.

Жовтнева МДПІ у м. Маріуполі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вищезазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Податковим повідомленням-рішенням від 23.03.2006 № 0000242342/0, а також прийнятими за результатами адміністративного оскарження податковими повідомленнями-рішеннями від 19.04.2006р № 0000242342/1, від 04.07.2006 №0000242342/2, від 31.08.2006 №0000242342/3, позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 19800 грн. основного платежу та застосовано штрафну санкцію у сумі 9900 грн.

Підставою для визначення позивачеві вказаного податкового зобов'язання слугували висновки перевірки, викладені в акті від 16.01.2005 № 42/23-6/32164418, про порушення позивачем вимог п. 3.1 ст. 3 , п. 4.1.1 ст. 4 , п. 5.2.1 ст. 5 , п. 11.2.1 п. 11.2, п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2003 рік на 198000 грн.

В акті перевірки зазначено про те, що встановити за якими з фінансово-господарських операцій не віднесено до складу валового доходу доходи та не включено підприємством до Декларації з податку на прибуток за відповідні періоди 2003 року неможливо в зв'язку з тим, що відсутній податковий облік валових доходів та витрат на підприємстві за 2003 рік, тому перевірка була проведена на підставі документів, наданих відділенням по розслідуванню кримінальних справ у м.Маріуполі СВ ПМ ДПА в Донецькій області, а також податкових накладних на придбання товарів від ПП «Політон», які були надані позивачем.

Такі документи були вилучені слідчими органами в ході виїмки у позивача та у КП «Маріупольтепломережа», МПУ «Міськводоканал», Маріупольської міської виконавчої дирекції фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності, в Управління ПФУ у Приморському районі м. Маріуполя, філії АКБ УСБ, філії «Укрексімбанку», ЖБК «Теремок»та «Шипка», ЖБК «Жовтневий - 172"»«Восход», «Майський», ДП «Квартал -279»ОСМД «Надежда», ЖБК «30 лет Победи», «Граніт», «Орджонікідзевський -148», «Горизонт», «Орбіта», «Комсомолець», «Жовтневий», у ПП «Аріс", Маріупольської автошколи ОСОУ, ВАТ «Маріупольський холодокомбінат».

При здійсненні позапланової перевірки було встановлено факт заниження позивачем валового доходу у 2003 році на 559000 грн, однак за якими фінансово-господарськими операціями позивачем допущені порушення, податковий орган не може визначити, в зв'язку із відсутністю у підприємства податкового обліку валових доходів у 2003 році.

Щодо валових витрат, то в акті зазначено, що за результатами перевірки було встановлено заниження валових витрат у сумі 10200 грн. за 2003 рік. Дане порушення, на думку відповідача, було допущене в зв'язку з тим, що позивач неправильно визначив першу із подій, з якою п. 11.2.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»пов'язує право платника податків на збільшення валових витрат, а тому при здійсненні перевірки валові витрати були сформовані за другою подією: на дату списання коштів з банківських рахунків та дату виплат з каси платника в оплату за товар.

В своїх письмових поясненнях відповідач вказав, що при здійсненні перевірки до складу валових витрат ПП «Болеро»були включені витрати за придбані товарно - матеріальні цінності у ПП «Політон»у 2003 році у сумі 529315,09грн., однак визначити, які саме операції підприємством зайво включені та не включені до валових витрат у перевіряємому періоді неможливо з причини того, що підприємством до перевірки не були надані оборотно - сальдові відомості, ордери, журнали по відповідним рахункам з відображенням узагальненої інформації з первинних документів.

Висновок про заниження валових витрат податковим органом зроблено на підставі наданих до перевірки документів слідчим органом, які він вилучив у контрагентів позивача та безпосередньо у позивача під час проведення виїмок по кримінальній справі.

З метою з'ясування обставин у справі, що мають значення для справи, судом першої інстанцій призначена судово-економічна експертиза, висновком якої № 1430/24 від 01.07.2009 встановлено, що первинні документи, які знаходяться в матеріалах справи, за формою та змістом відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для визначення їх в якості первинного документу з метою відображення у регістрах бухгалтерського обліку, однак зазначених документів недостатньо для складання висновку щодо правильності формування ПП «Болеро»валових доходів та валових витрат.

Експерт також зазначив, що акт перевірки не містить посилань на первинні або зведені документи бухгалтерського обліку, які б свідчили про порушення ПП "Болеро" порядку формування валових доходів і валових витрат.

Таким чином, експортом зроблено висновок про неможливість обґрунтовано встановити відповідність висновків податкового органу документами бухгалтерського та податкового обліку, а отже і неможливість документально обґрунтувати висновки про заниження валових доходів та завищення валових витрат у 2003 році та донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 19800грн. та штрафної санкції у сумі 9900грн.

У ході досудового слідства було пред'явлено обвинувачення директорам ПП «Болеро»ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України , і справа з обвинувальним висновком була направлена до суду.

26.05.2006 кримінальна справа № 180-111 була закрита на підставі п. 2 ст.6 КК України відносно невстановлених осіб за ч. 3 ст. 212 КК України . Слідчим органом в процесі розслідування кримінальної справи №180-111 була встановлена наявність ознак складу злочину в діях директора ПП «Політон»ОСОБА_4 та порушена кримінальна справа №180-210, до якої була долучена частина документів, що вилучені під час виїмок у ПП «Болеро».

Дана справа була направлена до суду в порядку ст. 232 КПК України , інша частина документів знаходилась в слідчому відділенні.

Суд при проведенні експертизи звертався до слідчого щодо надання експерту для ознайомлення вилучених документів, однак такі документи експерту не були надані.

За повідомленням заступника начальника УПМ - начальника СВ ПМ ДПА в Донецькій області Сабіна М.Г 13.03.2007 документи в кількості 26 папок були повернуті ОСОБА_4, а інші документи по фінансово - господарським відносинам між ПП «Болеро»та ПП «Політон»долучені до кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України , а справа направлена до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01.06.2006 та від 23.05.2006 кримінальні справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які в різні періоди 2003 року працювали директорами ПП «Болеро», припинені. Фактів ухилення від оподаткування судом не встановлено.

Виходячи з того, що з акту перевірки неможливо встановити зміст господарських операцій, за якими позивачеві визначено валовий доход та зменшено валові витрати, та усі первинні документи, складені за наслідками конкретних господарських операцій, а також з того, що згідно із висновком експертизи у обсязі наданих на дослідження документів висновки акту перевірки неможливо ні підтвердити, ні спростувати, суд касаційної інстанції, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, положення якої обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладає на суб'єкта владних повноважень, вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом висновку щодо заниження позивачем валових доходів та завищення валових витрат у 2003 році.

Враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, посилання податкового органу у касаційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, зокрема акту перевірки та висновку експертизи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 20.08.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло