Постанова

від 20.08.2009 по справі 7/260а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/260а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20.08.09 р.                                                                             Справа № 7/260а

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Приватного підприємства „Болеро” м.Маріуполь

до  відповідача Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя  

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень Жовтневої МДПІ м.Маріуполя №0000242342/0 від 23.03.2006р, №0000242342/1 від 19.04.2006р, №0000242342 від 04.07.2006р, №0000242342/3 від 31.08.2006р

За участю представників сторін:

від позивача: Криворучко В.Ж.   – довіреність

від відповідача: Мороз О.О.  – довіреність

                                                          ВСТАНОВИВ:

           Приватне підприємство „Болеро” м.Маріуполь звернулось із позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень №0000242342/0 від 23.03.2006р, №0000242342/1 від 19.04.2006р, №0000242342/2 від 04.07.2006р, №0000242342/3 від 31.08.2006р та визнання протиправними дій Жовтневої МДПІ м.Маріуполя щодо незаконного проведення позапланової виїзної перевірки  в період з 28.02. по 06.03.2006р ПП „Болеро”.

Відповідно до п.6,7 „Прикінцевих та перехідних положень” КАС України було порушене адміністративне провадження у справі.

Заявою від 20.08.09р. позивач остаточно визначився із своїми позовними вимогами і просить визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 31.08.06р. №0000242342/3 щодо донарахування податку на прибуток у сумі 19800 та штрафної санкції 9900грн.

Провадження у справі зупинялось відповідно до п.3 частини 1 ст.156 КАС України,  в зв'язку із неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства (ухвала від 25.12.2006р) та в зв'язку з призначенням судової експертизи (ухвала від 18.03.09р.)  

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 03.11.2008р справа 7/260а була передана на розгляд судді Ушенко Л.В.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно була здійснена позапланова виїзна перевірка і за результатами такої перевірки складений акт перевірки, в якому відсутні посилання на первинні бухгалтерські та податкові документи, що підтверджують порушення податкового законодавства і акт перевірки не містить даних які саме норми чинного законодавства порушені позивачем як платником податків. З урахуванням зазначеного, позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення – рішення як незаконне та необґрунтоване.

В додаткових поясненнях позивач зазначив, що висновок ДПІ щодо завищення валових витрат зроблено на підставі документів, отриманих від інших юридичних осіб – контрагентів позивача та документів, наданих слідчими органами, а не на документах позивача.

Відповідач надав заперечення на позов (вх.№02-41/39240 від 17.10.06р.), у якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що перевірка була проведена  відповідно до наказу керівника  податкового органу, в якому були зазначені підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, усі порушення податкового законодавства виявлені при проведенні перевірки зазначені в акті перевірки із посиланням на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку і усі дані встановлені при перевірці, описані в акті та додатках. Крім того, відповідач зазначив, що позивачу було неодноразово запропоновано надати додаткові документи та письмові пояснення щодо фактів встановлених при перевірці, однак позивач не скористався такою можливістю і тому податковий орган вважає свої рішення законними, прийнятими в межах повноважень.

           Судовий розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксування судового процесу.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами документи, господарським судом встановлено наступне.

          Жовтневою МДПІ м.Маріуполя згідно національного плану – графіку перевірок на листопад 2005р у  ПП „Болеро” була здійснена плановадокументальна виїзна перевірка. За наслідками перевірки був складений акт  перевірки №42/23-6/32164418 від 16.01.2006р, в якому були зроблені висновки щодо порушення ПП „Болеро” норм Законів України „Про ліцензування окремих видів господарської діяльності”, „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про податок на додану вартість”. Акт перевірки №42/23-6/32164418 від 16.01.2005р, не був узгоджений із керівником податкового органу і наданий ПП „Болеро”. За результатами даної перевірки донарахування податків та застосування штрафної санкції не здійснювалось.

          Позивач звернувся із скаргою на дії працівників, які проводили перевірку  і відносно службових осіб Жовтневої МДПІ м.Маріуполя було проведене службове розслідування на підставі наказу Жовтневої МДПІ №143 від 13.02.2006р, за результатами якого був складений акт службового розслідування від 14.03.2006р і встановлено, що акт планової виїзної документальної перевірки  був складений із порушенням  вимог ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” і до них були застосовані заходи дисциплінарної відповідальності  та призначена позапланова виїзна документальна перевірка (наказ №199 від 24.02.06р.) за період з 11.11.2002р. по 30.06.2005р.

З урахуванням зазначеного наказу у позивача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.11.2002р по 30.06.2005р, про що складений акт №385/232/32164418 від 10.03.2006р.

Позивачем були надані заперечення до акту перевірки за тих підстав, що факти викладені в акті позапланової перевірки  є сфальсифікованими та необґрунтованими.

Податковим органом була направлена відповідь на заперечення до акту №385/23-2/32164418 від 10.03.2006р і зазначено, що під час перевірки були встановлені порушення податкового законодавства. Документів в обґрунтування своїх заперечень позивач не надав.

За результатами перевірки позивачу було направлене податкове повідомлення – рішення від 23.03.2006р  № 0000242342/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 19800грн за порушення п.3.1 ст.3, п.4.1.1 ст.4, п.5.2.1 ст.5, п.11.2.1 , п.11.3.1 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та застосування штрафної санкції у розмірі 9900грн з посиланням на п.17.1.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам. Донарахування податку здійснено на підставі п. „б” п.4.2.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Позивачем дане податкове повідомлення – рішення було оскаржене в адміністративному порядку відповідно до ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами і за результатами адміністративного оскарження на всіх його рівнях скарги платника податків були залишені без задоволення і ПП „Болеро” за результатами їх розгляду були направлені наступні податкові повідомлення – рішення: №0000242342/1 від 19.04.2006р, №0000242342/2 від 04.07.2006р, №0000242342/3 від 31.08.2006р, якими визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 19800грн та застосована штрафна санкція у розмірі 9900грн. Предметом спору згідно заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 20.08.09р. є податкове повідомлення – рішення №0000242342/3 від 31.08.2006р.

         Згідно акту при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.4.1.1 ст.4, п.5.2 ст.5 та п.11.2.1, п.11.3.1 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток за 2003р на 19.8тис.грн.

                   В акті перевірки зазначено, що встановити які з фінансово – господарських операцій не

        віднесені до складу валового доходу та не включені підприємством до Декларації з податку

        на прибуток за відповідні періоди 2003р не можливо в зв'язку з тим, що відсутній податковий  

       облік валових доходів та витрат на підприємстві за 2003р і тому перевірка була проведена на підставі документів, наданих відділенням по розслідуванню кримінальних справ у м.Маріуполі СВ ПМ ДПА в Донецькій області.

                    Відповідач в судовому засіданні зазначив, що при здійсненні перевірки позивачу було запропоновано надати пояснення щодо питань, які виникли під час перевірки, про що було відображено в акті перевірки, однак ніяких документів та пояснень від посадових осіб ПП „Болеро” до податкового органу не надійшло.

         Згідно листа, направленого на адресу податкового органу, а саме ревізору інспектору Узун О.Н., який здійснював перевірку, позивачем додатково були направлені податкові накладні із виправленими в них помилками, оскільки первісно підприємством в підтвердження придбання товару  у ПП „Політон” були надані податкові накладні, в яких невірно були зазначені дати постачання товару і тому податкові накладні заповнені з порушенням були знищені постачальником  і заповнені нові.

Позивач вважає, що донарахування податку здійснено за результатами незаконно проведеної позапланової перевірки і тому акт перевірки та прийняті на його підставі податкові повідомлення – рішення є також незаконними

При цьому свої доводи в цій частині позивач обґрунтовує тим, що підстави для проведення позапланової перевірки, передбачені ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” були відсутні, акт перевірки не відповідає вимогам „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових і непланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затв. наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., зареєстрованого в Мін'юсті України 25.08.05р. за №925/11205.

Відповідно до ст. 111 ч.6 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботі органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з перелічених в ній обставин.

Зокрема, п.8 ч.6 ст. 111 даного Закону передбачено, що позапланова документальна виїзна перевірка проводиться у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу ДПС здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів , що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова перевірка в цьому випадку може ініціюватись вищестоящим органом ДПС лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу ДПС, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочате службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Із матеріалів справи вбачається, що позапланова виїзна документальна перевірка ПП „Болеро” була призначена наказом начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя С.А. Ревенко №199 від 24.02.2006р. В якості підстави призначення такої перевірки в наказі зазначено ч.6 п.8 ст. 11-1 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” та результати службового розслідування , проведеного в зв'язку із скаргою позивача на дії працівників податкового органу під час проведення у нього планової документальної перевірки в листопаді – грудні 2005р.

В матеріалах справи наявний акт службового розслідування від 14.03.06р. проведеного комісією, створеною наказом начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя             С.А. Ревенко №143 від 13.02.2006р., згідно якого встановлено, що акт планової документальної перевірки складено з порушенням вимог ст. 111 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” та „Порядку оформлення результатів виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання  вимог податкового та валютного законодавства”, затв. наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., оскільки з акту перевірки неможливо зробити висновки щодо правомірності донарахувань, зроблених посадовими особами, не описані господарські операції при здійснені яких платником податків порушено податкове законодавство, відсутнє посилання на первинні документи.

Наказом начальника Жовтневої МДПІ особи, які здійснювали перевірку були притягнуті до дисциплінарної відповідальності і прийняте рішення про проведення повторної перевірки, яка носила позаплановий характер.

Господарський суд з урахуванням викладених обставин, вважає, що доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки є необґрунтованими.

          Як вбачається із акту перевірки податковим органом при визначенні правильності формування валових доходів та валових витрат за перевірений період були використані матеріали, надані слідчим відділенням в м. Маріуполі СВ ПМ ДПА в Донецькій області, які були вилучені слідчими органами в ході виїмки у позивача та у КП „Маріупольтепломережа”, МПУ „Міськводоканал”, Маріупольській міській виконавчій дирекції фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності, в Управлінні ПФУ у Приморському районі м. Маріуполя, філії АКБ УСБ, філії „Укрексімбанку”, ЖБК „Теремок” та  „Шипка”, ЖБК „Жовтневий – 172” „Восход”, „Майський”, ДП „Квартал – 279” ОСМД „Надежда”, ЖБК „30 лет Победи”, „Граніт”, „Орджонікідзевський – 148”, „Горизонт”, „Орбіта”, „Комсомолець”, „Жовтневий”, у ПП „Аріс”, Маріупольській автошколі ОСОУ, ВАТ „Маріупольський холодокомбінат” та документи, що знаходились в Жовтневій МДПІ, а також податкові накладні на придбання товарів від ПП „Політон”, які були надані позивачем.

          При здійсненні позапланової перевірки було встановлено порушення позивачем п.4.1.1 ст.4, п.11.3.1 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме заниження валового доходу у 2003р на 55.9тис.грн, однак за якими фінансово-господарськими операціями позивачем допущені порушення, податковий орган не може визначити, в зв'язку із відсутністю у підприємства податкового обліку валових доходів в 2003р.

Щодо валових витрат, то в акті зазначено, що за результатами перевірки було встановлено заниження валових витрат у сумі 10,2тис.грн за 2003р. Дане порушення, на думку відповідача, було допущене в зв'язку з тим, що позивач невірно визначив першу із подій, з якою закон пов'язує право платника податків на збільшення валових витрат відповідно до п.11.2.1 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” і тому при здійсненні перевірки валові витрати були сформовані по другій з подій: по даті списання коштів з банківських рахунків та даті виплат з каси платника в оплату за товар. В своїх письмових поясненнях (вхд.№0241/7095 від 18.02.2009р) відповідач відобразив, що при здійсненні перевірки до складу валових витрат ПП „Болеро” були включені витрати за придбані товарно – матеріальні цінності у ПП „Політон” у 2003р у розмірі 529315,09грн, однак визначити, які саме операції підприємством зайво включені та не включені до валових витрат у перевіряємому періоді неможливо з причини того, що підприємством до перевірки не були надані оборотно – сальдові відомості, ордери, журнали по відповідним рахункам з відображенням  узагальненої інформації з первинних документів  

Висновок про заниження валових витрат МДПІ зроблено на підставі наданих до перевірки документів слідчим органом, які він вилучив у контрагентів позивача та безпосередньо у позивача під час проведення виїмок у кримінальній справі.

Господарським судом в процесі розгляду справи була призначена судово-економічна експертиза (ухвала від 18.03.09р.), провадження якої було доручено Донецькому НДІСЕ.

За висновком експертизи №1430/24 від 01.07.09р. встановлено, що первинні документи, які знаходяться в матеріалах справи, по формі та змісту відповідають вимогам ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” для визначення їх в якості первинного документу з метою відображення у регістрах бухгалтерського обліку, однак зазначених документів недостатньо для складання висновку щодо правильності формування ПП „Болеро” валових доходів та валових витрат.

Експерт також зазначив, що акт перевірки не містить посилань на первинні або зведені документи бухгалтерського обліку, які б свідчили про порушення ПП „Болеро” порядку формування валових доходів і валових витрат.

З урахуванням зазначеного експертом направлялось клопотання про надання додаткових документів бухгалтерського та податкового обліку ПП „Болеро”.

Суд зобов'язав позивача та МДПІ надати необхідні для експертного дослідження документи, однак будь-яких документів експерту від сторін не надійшло.

За таких умов експертом зроблено висновок, про неможливість документально обґрунтовано встановити відповідність висновків податкового органу документами бухгалтерського та податкового обліку, а отже і неможливість документально обґрунтувати заниження валових доходів та завищення валових витрат в 2003р. та донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 19800грн. та штрафної санкції у сумі 9900грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ПП „Болеро” надало всі наявні у нього документи до матеріалів справи, а решту документів бухгалтерського та податкового обліку у нього були вилучені слідчим відділом податкової міліції.

Представник Жовтневої МДПІ пояснила, що документи, на підставі яких проводилась перевірка, були отримані від відділення по розслідуванню кримінальних справ СВ ПМ ДПІ у м. Маріуполі і після проведення перевірки повернені слідчому, який залучив ці документи до матеріалів кримінальної справи №180-111, порушеної у відношенні невстановлених осіб, що діяли від імені ПП „Болеро”.

Як вбачається із листа МДПІ вих№28344/10/03-113 від 20.11.06р. в процесі досудового слідства по даній справі було пред'явлено обвинувачення директору ПП „Болеро” Нікуліну С.А. та Єнакієвій Г.Г. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України і справа з обвинувачувальним висновком була направлена до суду.

26.05.06р. кримінальна справа №180-111 була закрита на підставі п.2 ст.6 КК України відносно невстановлених осіб по ст.212 ч.3 КК України.

Разом з тим, слідчим органом в процесі розслідування кримінальної справи №180-111 була встановлена наявність ознак складу злочину в діях директора ПП „Політон” Автономова В.Л. і була порушена кримінальна справа №180-210 до якої була долучена частина документів, які були вилучені під час виїмок у ПП „Болеро”.

Дана справа була направлена до суду в порядку ст. 232 КПК України. інша частина документів знаходилась в слідчому відділенні.

Суд при проведенні експертизи звертався до слідчого щодо надання експерту для ознайомлення вилучених документів, однак такі документи експерту не були надані.

За повідомленням заступника начальника УПМ – начальника СВ ПМ ДПА в Донецькій області Сабіна М.Г, 13.03.07р. документи в кількості 26 папок були повернені Автономову В.Л., а інші документи по фінансово – господарським відносинам між ПП „Болеро” та ПП „Політон” долучені до кримінальної справи по обвинуваченню             Автономова В.Л. у скоєнні злочину, передбаченим ч.3 ст.212 та ч.2 ст. 366 КК України, а справа направлена до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя.

Сторони під час судового розгляду справи пояснили суду, що фактично документи ПП „Болеро” не були повернені, а МДПІ було надано ПП „Болеро” лише перелік вилучених документів.

Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01.06.06р. та від 23.05.06р. кримінальні справи відносно гр.. Нікуліна С.А. та Єнакієвої Г.Г., які в різні періоди 2003р. працювали директорами ПП „Болеро” припинені. Фактів ухилення від оподаткування судом не встановлено.

Таким чином, господарський суд вважає, що Жовтневою МДПІ не доведено правомірність висновку щодо заниження валових доходів та валових витрат в 2003р. ПП „Болеро”, оскільки не ґрунтується на конкретних первинних документах позивача, невизначені господарські операції щодо яких позивач допустив порушення порядку їх відображення в податковому обліку. Фактично висновок МДПІ ґрунтується на документах, вилучених у інших юридичних осіб, банківських установах, тощо, що не відповідає приписам п „б” п.4.2.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, а отже донараховані податок на прибуток у сумі 19800грн. та фінансові санкції у сумі 9900грн. є спірними.

       Враховуючи вище викладені обставини, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

       Судові витрати у справі – сплачений позивачем судовий збір  у сумі 3,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача з коштів Державного бюджету відповідно до ст..94 КАС України. витрати на проведення судово – економічної експертизи підлягають відшкодуванню на користь Донецького НДІСЕ з коштів Державного бюджету України у сумі 505,56грн.

                  Керуючись п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст..7 Закону України Про податок на додану вартість”, ст..2,17,72,86,94,158-163, 185, 186, 254 КАС України, господарський суд, -

   Постановив:

Позов Приватного підприємства „Болеро” м.Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення №0000242342/3 від 31.08.2006р.– задовольнити.          

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення №0000242342/3 від 31.08.2006р, прийняте Жовтневою МДПІ м. Маріуполя, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток  у сумі 19800грн грн. та застосована штрафна санкція у сумі  9900грн. відносно ПП „Болеро”.

Присудити з коштів Державного бюджету України на користь ПП „Болеро” (87556           м. Маріуполь, вул.Бахчіванджі,20/7, код ЄДРПОУ 32164418) судовий збір у сумі 3,40грн.

Присудити з коштів Державного бюджету України на користь Донецького НДІСЕ (83102, м. Донецьк, вул. Лівенка,4, р/р 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області,                МФО 834016, код ЄДРПОУ 02883147) витрати на проведення судово-економічної експертизи у сумі 505, 56грн.

          Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через господарський суд Донецької області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня підписання повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Вступну та резолютивну частину постанови, оголошену в судовому засіданні долучити до матеріалів справи.

Суддя                                                                                              Ушенко Л.В.           

Повний текст постанови виготовлений 25.08.09