Ухвала
від 13.12.2012 по справі 2а-1544/10/0970
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р. Справа № 148242/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Затолочного В.С.,

суддів - Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши у письмовому првоадженні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серін» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Серін» (далі - Позивач, ТОВ «Серін») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області (далі - Відповідач, ДПІ у Надвірнянському районі) про визнання неправомірними дій, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

В ході розгляду справи Позивач уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі від 13.07.2008 року № 000432301/0, № 0000452301/0 та визнати неправомірними дії посадових осіб Відповідача щодо відображення в Актах перевірки від 04.07.2007 року № 599/23-32472639, від 27.10.2006 року № 456/23-32472639 висновків щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 7157713 грн. та зменшення податку на додану вартість 385697 грн.

Позов обґрунтований тим, що ТОВ «Серін» реалізовувало пиломатеріали за межі митної території України за договірними цінами, які відповідають рівню звичайних цін. Також позивач зазначає, що при митному оформленні продукції, працівники митниці в обов'язковому порядку перевіряють відповідність ціни продукції, вказаної в вантажно-митній декларації, рівню індикативних цін. Якщо б мова йшла про необхідність застосування з метою визначення валових доходів звичайних цін за операціями із неризедентами, то такими звичайними цінами можуть вважатися саме індикативні ціни. Відповідно до експертного висновку відпускні ціни ТзОВ «Серін» не є меншими від рівня звичайних цін. Ціни на пиломатеріали, визначені у відповідях на запити Відповідача, не можуть бути використані в якості звичайних цін для визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ «Серін», так як зазначені в них пиломатеріали по основних параметрах суттєво відрізняються від пиломатеріалів, що експортувались Позивачем. Позивач вважає, що звичайна ціна може бути визначена з використанням норм, наведених в підпунктах 1.20.2-1.20.4 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, а тому правила, визначені національними положеннями бухгалтерського обліку та національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав, не застосовуються.

Крім того, Позивач вважає, що ним на законних підставах включено до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість витрати персоналу Виконавця за контрактом від 01.08.2003 року в сумі 114036,66 грн., податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 17142,53 грн., витрати на проживання та інше консультантів ТОВ «Serin UK LTD», які надавали послуги відповідно до контракту від 01.08.2003 року, оскільки ці витрати товариство понесло у зв'язку з веденням своєї господарської діяльності.

Також зазначив, що Позивачем відповідно до договору купівлі-продажу від 23.12.2005 року придбано домоволодіння (садибу) та земельну ділянку в м. Івано-Франківську з метою облаштування у ній офісних приміщень. Відповідно до технічної документації на будинок його цокольне переведене з житлового фонду в нежитловий фонд та переобладнано під офісні приміщення ще у 2003 році. Таким чином, Позивач у відповідності до п. 5.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважає, що ним на законних підставах відсотки по кредиту сумі 92036,31 грн., отриманого для придбання об'єкту нерухомості та земельної ділянки у м. Івано-Франківську віднесено до валових витрат, оскільки ці витрати ТОВ «Серін» понесло у зв'язку з веденням своєї господарської діяльності.

Позивач вважає, що не може здійснити відповідні корегування щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 2211891,00 грн. за 1 квартал 2006 року, оскільки при прийнятті податковими органами рішення про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток, необхідно було надати підприємству відповідне податкове-повідомлення рішення, при незгоді з яким, Позивач мав би можливість звернутись до суду, так як відсутність такого повідомлення-рішення безпідставно та неправомірно позбавило його права захистити свої інтереси в суді.

Інформаційні (консультаційні) послуги надавалися на основі укладених контрактів про надання інформаційних (консультаційних) послуг між ТзОВ «Серін» та неризедентами - компанією «Zentrum nachschleifen beschichtungen LCC» м. Ріва Сан Вітале (Швейцарія) та компанією «Multidyes LLC» м. Лугано (Швейцарія), які відображені в деклараціях з податку на додану вартість. Отже заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 521644,36 грн. не було.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року позов задоволено частково, визнані недійсними та скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду обґрунтована тим, що ринкова несправедливість договірної ціни Відповідачем не доведена, а, отже, Позивачем правомірно визначені відпускні ціни на пиломатеріали. Виходячи з характеру наданих інформаційно-консультаційних послуг, Позивач правомірно відобразив в рядку 9 колонки А в декларації ПДВ за травень, серпень, жовтень, грудень 2006 року та березень 2007 року, а також правомірно не відобразив надання послуг компаніям-нерезидентам на суму 2608221,84 грн.

Не погодившись з даним судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив Відповідач, який в апеляційній скарзі зазначив, що ТОВ «Серін» надав фірмам-нерезидентам інформаційні (консультаційні) послуги, які створювались власними силами Позивача на митній території України, ніхто з працівників, що створювали ці послуги, для їх створення та поставки нерезидентам за межі України не відряджався. За своїм змістом та суттю зазначені послуги належать до послуг з дослідження ринку України і придатні для використання виключено на території України. Місцем поставки зазначених послуг є місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником податку на додану вартість, тобто митна територія України. Отже ці послуги відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а Позивач неправомірно занизив податкові зобов'язання по податку на додану вартість. Просить скасувати постанову від 21.08.2012 року та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Апелянтом оспорюється рішення суду першої інстанції лише в частині визнання правомірним дій Позивача щодо заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з надання інформаційно-консультаційних послуг компаніям-нерезидентам. Інші висновки окружного суду не є предметом апеляційного оскарження.

Відносно зазначених в апеляційній скарзі доводів судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Серін» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період від 01.04.2006 року по 01.04.2006 року по 31.03.2007 року складено акт від 04.07.2007 року за № 599/23-32472639, згідно з яким встановлені порушення п.п. 3.1.1. п. 3 ст. 3, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого ТОВ «Серін» занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 74498,83 грн., за березень 2007 року., зменшено податок на додану вартість 385697,00 грн.

На підставі виявлених порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432301/0, яким донараховано ПДВ в розмірі 74498,83 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 29799,53 грн.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 599/23-32472639 від 04.07.2007 року, вказані порушення виникли у зв'язку з тим, що інформаційно-консультаційні послуги, надані Позивачем, неправомірно відображені в рядку 9 колонка А в декларації з ПДВ за травень, серпень, жовтень, грудень, 2006 року та березень 2007 року, а також, тому що підприємство не відобразило надання послуг компанії «Multidyes LLC» та «Zentrum nachschleifen beschichtungen LCC» на суму 2608221, 84 грн. На думку податкового органу, зазначена сума є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки зазначені послуги створені на території України і надані нерезидентам на митній території України (а не покупцям, які знаходяться за межами України).

Разом з тим, як правильно відобразив в оскаржуваному рішенні окружний суд, відповідно до п. 3.1 ст. 3 зазначеного закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкта застави позичальнику для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу. П.п 6.5 «а» ст.. 6 цього закону передбачено, що місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах «в», «д»-«е» цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента, а п.п. «д» встановлено, що місцем поставки послуг є місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок, надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарі (послуг) на ринку (промоутерства); надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю; надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником на користь іншої особи, надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; надання в оренду рухомого майна (у тому числі банківських сейфів).

Аналізуючи вищенаведену правову норму, окружний суд дійшов правильного висновку, що місце поставки позивачем інформаційно-консультативних послуг підпадає під дію п.п. 6.5 «д» ст.. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також суд першої інстанції правомірно зазначив, що обставини щодо правомірності відображення Позивачем в рядку 9 (колонка А) в декларації з ПДВ інформаційно-консультаційних послуг згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають, оскільки дані обставини були встановлені постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2009 року у справі № 2а-13/08/0970 за позовом ТОВ «Серін» до ДПІ у Надвірнянському районі про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними та визнання неправомірними дій посадових осіб, що набрала законної сили згідно ухвали Львівського адміністративного апеляційного суду від 18.04.2012 року. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи вищевказані судові рішення постановлені при оскарженні дій та податкових повідомлень-рішень, прийнятих за ідентичні порушення, які мали місце на думку посадових осіб органів ДПІ, в інших звітних періодах.

Отже, суд першої інстанції дійшов законного висновку про те, що не знайшли свого підтвердження доводи Відповідача про порушення Позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законності висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року у справі № 2а-1544/10/0970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.С. Затолочний

Судді В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

СудЛьвівський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.12.2012
Оприлюднено24.12.2012
Номер документу28116120
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-1544/10/0970

Ухвала від 30.01.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Федоров М.О.

Ухвала від 22.09.2011

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Постанова від 21.08.2012

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Ухвала від 22.03.2011

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Ухвала від 27.04.2010

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Ухвала від 06.02.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Федоров М.О.

Ухвала від 13.12.2012

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Затолочний В.С.

Ухвала від 11.05.2012

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Постанова від 21.08.2012

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Ухвала від 15.06.2011

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Обрізко І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні