Ухвала

від 06.02.2014 по справі 2а-1544/10/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/9991/40661/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012

у справі № 2а-1544/10/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серін»

до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області

про визнання рішення про застосування штрафних санкцій нечинним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Серін» звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання рішення про застосування штрафних санкцій нечинним.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період з 14.05.2007 року по 25.06.2007 року проводилась виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Серін» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт перевірки від 04.07.2007 року № 599/23-32472639.

В ході вказаної перевірки виявлено порушення позивачем підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закон України «Про податок на додану вартість».

За наслідками висновків вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432301/0, яким донараховано ПДВ в розмірі 74498,83 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 29799,53 грн.

Приймаючи вищезазначене рішення, відповідач виходив з того, що порушення виникли у зв'язку з тим, що інформаційно-консультаційні послуги, надані позивачем, неправомірно відображені в рядку 9 колонка А в декларації з ПДВ за травень, серпень, жовтень, грудень, 2006 року та березень 2007 року, а також, тому що підприємство не відобразило надання послуг компанії «Multidyes LLC» та «Zentrum nachschleifen beschichtungen LCC» на суму 2608221, 84 грн. На думку податкового органу, зазначена сума є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом «а» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах «в», «д»- «е» цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Підпунктом «д» п. 6.5 ст. 6 Закону визначено, що місцем поставки послуг є місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок, надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарі (послуг) на ринку (промоутерства); надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю; надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником на користь іншої особи, надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; надання в оренду рухомого майна (у тому числі банківських сейфів).

Суди попередніх інстанцій встановили, що місце поставки позивачем інформаційно-консультативних послуг підпадає під дію п.п. 6.5 «д» ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій, що обставини щодо правомірності реалізації деревообробної продукції підприємством по індикативних цінах, правомірність невключення до складу валових витрат витрати на проживання та інше, консультантів ТзОВ "Serin UК LTD ", які надавали послуги відповідно до контракту, а також правомірність відображення в рядку 9 (колонка А) в декларації з ПДВ інформаційно-консультаційних послуг згідно ч.1 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають, оскільки дані обставини були встановлені постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2009 року у справі №2а-13/08/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серін» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними та визнання неправомірними дій посадових осіб, що набрала законної сили згідно ухвали Львівського адміністративного апеляційного суду від 18.04.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 у справі № 2а-1544/10/0970 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області відхилити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 у справі № 2а-1544/10/0970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко