Постанова

від 18.12.2012 по справі 6/5005/3915/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 6/5005/3915/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В. , Бакуліної С.В., Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Джемонд бот" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року у справі № 6/5005/3915/2012 господарського судуДніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТОБУДІВНА ВЕРФ П`ЯТИЙ ОКЕАН" доПриватного підприємства "Джемонд бот" простягнення 319 193,83 грн. за участю представників: від позивача -Гутиря М.М. від відповідача -не з'явився

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ЯХТОБУДІВНА ВЕРФ П`ЯТИЙ ОКЕАН" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до ПП "Джемонд бот" про стягнення збитків у розмірі 319 193,83 грн., з яких 310 000,00 грн. -основний борг, 9 193,83 грн. -пеня.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2012 року у справі № 6/5005/3915/2012 (суддя - Коваленко О.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Джемонд Бот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТОБУДІВНА ВЕРФ П`ЯТИЙ ОКЕАН" збитки -310 000,00 грн., пеню -9 193,83 грн., судовий збір -6 383,88 грн. та судовий збір за розгляд апеляційної скарги -3 191,94 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції у даній справі, ПП "Джемонд бот" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись при цьому на неправильне застосування судом положень ст. 849 ЦК України, оскільки на думку скаржника, наведена норма передбачає лише право замовника на відмову від договору підряду, проте, не його розірвання чи припинення. Крім цього, скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції застосовані норми ст. ст. 546, 548 ЦК України, які у даному випадку не підлягали застосуванню.

17.12.2012 року до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечував та просив оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 09.07.2011 між ТОВ "ЯХТОБУДІВНА ВЕРФ П`ЯТИЙ ОКЕАН" (замовник) та ПП "Джемонд бот" (виконавець) було укладено договір підряду № Н (24m) 02/2011 на проведення робіт по розробці дизайну приміщення, робочої документації та виконанню інтер'єру приміщення яхти проекту FO24-146 заводський номер 2401 (далі -договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених ним, позивач доручив, а відповідач зобов'язався своїми силами та засобами із своїх матеріалів по завданню позивача і за його рахунок виконати роботи по дизайну приміщень, розробці робочої документації та виконанню інтер'єру приміщень яхти проекту FO24-146 заводський номер 2401 та передати позивачу виконані роботи, а позивач зобов'язався оплатити й прийняти виконані відповідачем роботи, на умовах, вказаних у договорі.

У п. 1.2 договору сторонами погоджено, що до початку робіт позивач зобов'язаний передати відповідачу технічне завдання на виконання робіт, яке є додатком № 1 до договору, та інші вихідні дані, необхідні для виконання робіт, інформацію по об'єкту, необхідну для здійснення будівельних робіт відповідачем за умовами договору. Передача документації оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідач приступає до виконання робіт не пізніше 3-х календарних днів з моменту отримання від позивача документів, інформації, передбачених п. 1.2 договору, та передплати, передбаченої договором (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 2.2 договору порядок розрахунків та строки виконання робіт визначаються фінансово-календарним планом (додаток № 4 до договору).

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов'язується виконати роботи, передбачені даним договором, і передати їх замовнику за актом прийому -передачі у строки згідно фінансово-календарного плану (додаток № 4 до договору).

Пунктом 4.3 договору закріплений обов'язок виконавця, зокрема, передати замовнику результати виконаних робіт і акти виконаних робіт (етапів робіт) у встановлені договором строки.

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання і до виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за ним (п. 10.1 договору).

Додатком № 4 до договору, яким є фінансово -календарний план, обумовлено, що роботи виконуються поетапно, зокрема:

Етап 1 передбачає розробку дизайн-проекту приміщення яхти, передплата складає 32 000,00 грн. та проводиться протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору. Кінцевий розрахунок -8 000,00 грн., проводиться протягом 3-х банківських днів після підписання акта виконаних робіт по першому їх етапу. Строк виконання робіт становить 60 днів з моменту отримання виконавцем передплати за умови надання замовником всіх необхідних документів і вихідних даних.

Етап 2 - розробка робочої (конструкторської) документації, передплата складає 128 000,00 грн. і проводиться замовником протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору. Кінцевий розрахунок -32 000,00 грн., проводиться протягом 3-х банківських днів після підписання акта виконаних робіт по другому їх етапу. Строк виконання робіт становить 90 днів з моменту отримання виконавцем передплати за умови надання замовником всіх необхідних документів і вихідних даних.

На виконання умов договору позивач 03.08.2011 року перерахував відповідачу 22 590,00 грн.; 05.08.2011 року - 137 410,00 грн.; 22.08.2011 року - 100000,00 грн.; 29.08.2011 року - 150 000,00 грн., тобто загальна сума, яка була сплачена позивачем відповідачу у рахунок передплати за договором становить 410 000,00 грн.

З листа відповідача № 80/05 від 28.11.2011 року, адресованого позивачу, слідує, що згідно фінансово-календарного плану (додатку № 4 до договору) строк виконання робіт по 1-му етапу до 25.12.2011 року. Стосовно 2-го етапу, то розрахунок або повернення авансового платежу здійснюється протягом 3 банківських днів після підписання акта виконаних робіт по даному етапу, не пізніше 25.12.2011 року. Третій і наступні етапи не виконуються, дія договору розповсюджується лише на перший та другий етап. Строк повернення авансового платежу по 3-му етапу в розмірі 250 000,00 грн. до 15.12.2011 року.

09.12.2011 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист, яким він, посилаючись на порушення підрядником строків виконання робіт, повідомив про свою відмову від виконання договору та зазначив, що вважає останній припиненим (розірваним) в частині виконання відповідачем робіт, передбачених договором, а в частині розрахунків -до повного виконання прийнятих на себе зобов'язань.

01.02.2012 року та 02.02.2012 року відповідачем було повернуто позивачу частину грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн., однак, доказів повернення відповідачем решти сплачених позивачем коштів у сумі 310 000,00 грн. матеріали справи не містять.

Звертаючись до господарського суду з позовом, ТОВ "ЯХТОБУДІВНА ВЕРФ П`ЯТИЙ ОКЕАН" просило стягнути з відповідача збитки загальною сумою 319 193,83 грн., до складу яких входить 310 000,00 грн. основного боргу та 9 193,83 грн. пені, нарахованої на підставі п. 8.2 договору, відповідно до якого у випадку порушення відповідачем строків виконання робіт, передбачених розділом 3 даного договору, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт по етапам або частинам етапів, для етапу № 4 - за кожен день прострочення по договору.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, оскільки матеріали справи не містять акта приймання -передачі, складеного сторонами в порядку п. 1.2 договору на підтвердження передачі замовником підряднику вихідних даних та інформації про об'єкт, необхідних для виконання обумовлених договором робіт, чим спростовується твердження позивача про порушення відповідачем строків виконання підрядних робіт. Крім цього, лист позивача № FO02-11/64 від 09.12.2011 року не є належним доказом розірвання спірного договору в односторонньому порядку з огляду на невідповідність назви адресата у тексті самого листа назві відповідача та недоведеність факту його отримання останнім.

Не погоджуючись з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом 09.07.2011 року сторонами було складено, підписано та скріплено печатками технічне завдання на виконання робіт по дизайну приміщень, по розробці робочої документації обладнання інтер'єрів приміщень яхти проекту FO-24; специфікацію в цінах на матеріали та комплектуючі в середніх ринкових показниках та будівельну специфікацію. Хоча акт приймання-передачі цих документів, як те передбачено п. 1.2 договору, сторонами не складався, однак, їх наявність відповідачем не заперечується, у той час як переліку інших вихідних даних та інформації, необхідних для виконання обумовлених робіт, умови договору не містять, а будь-яких вимог про надання додаткової інформації чи інших документів відповідачем позивачу не направлялось. Таким чином, апеляційних суд визнав обґрунтованим твердження позивача про порушення відповідачем встановлених строків виконання робіт. Судом апеляційної інстанції також зазначено, що листом № FO02-11/64 від 09.12.2011 року, незважаючи на технічну описку, допущену у найменуванні відповідача, позивачем в односторонньому порядку було розірвано спірний договір, а відтак вимоги про стягнення заявленої суми збитків та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем строків виконання обумовлених договором робіт, а також вважає помилковим визначення правової природи заявленої до стягнення суми основного боргу як збитків позивача, утім зазначає, що позовні вимоги про стягнення 310 000,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту першого та другого етапів робіт, обумовлених договором та додатком № 4 до нього, останні полягають у розробці дизайн-проекту приміщень яхти та робочої (конструкторської) документації, а відтак підпадають під правове регулювання пар. 4 глави 61 ЦК України.

Так, в силу ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ст. 888 названого Кодексу).

З аналізу наведених норм та положень договору (п. 1.3) вбачається, що одним із обов'язків замовника та умовою початку перебігу строку виконання підрядником 1 та 2 етапів робіт, обумовлених фінансово-календарним планом (додаток № 4 до договору), є надання позивачем технічного завдання, а також інших вихідних даних, необхідних для виконання підрядних робіт, підтвердженням чого є складений та підписаний сторонами акт приймання -передачі (п. 1.2 договору).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи вказаного акта приймання -передачі, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведений факт надання ним всіх вихідних даних та документів, необхідних для розробки відповідачем дизайн -проекту приміщень яхти та робочої (конструкторської) документації, а відтак -і порушення останнім встановлених фінансово-календарним планом (додаток № 4 до договору) строків виконання 1-го та 2-го етапів підрядних робіт.

Водночас колегія суддів зазначає, що незалежно від наведених обставин замовник не позбавлений закріпленого ч. 4 ст. 849 ЦК України права у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Тобто, зі змісту наведеної норми слідує, що замовник має право у будь-який час до передачі йому результатів робіт, виконаних у повному обсязі, відмовитися від виконання договору.

Одностороння відмова від договору здійснюється без звернення до суду і, відповідно, в силу само лише факту її здійснення договір вважається розірваним.

Для того, щоб відмова від договору вважалася такою, що відбулася, замовнику необхідно направити підряднику відповідну заяву, надавши суду докази такого направлення.

Як правильно зазначено апеляційним господарським судом, наявним у матеріалах справи фіскальним чеком від 09.02.2011 року № 0508 підтверджується направлення позивачем на адресу відповідача листа за вих. № FO 02-11/064 про відмову від виконання договору підряду № Н (24m) 02/2011 на проведення робіт по розробці дизайну приміщення, робочої документації та виконанню інтер'єру приміщення яхти проекту FO24-146 заводський номер 2401 від 09.07.2011 року, а відтак зобов'язання сторін за названим договором припинилися.

З огляду на викладене, встановивши, що договір підряду є розірваним, у той час як матеріали справи не містять доказів виконання підрядником хоча б частини обумовлених ним робіт, господарський суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що спірна сума, сплачена позивачем у рахунок попередньої оплатити підрядних робіт, підлягає поверненню останньому, однак, припустився помилки, визначивши її правову природу як збитки, понесені позивачем.

Так, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з положень ст. 225 ГК України, до складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума попередньої оплати не є збитками в розумінні наведених норм.

Водночас колегією суддів враховано, що у разі, коли позовні вимоги не відповідають матеріально-правовим способам захисту, або обраний особою, яка звернулася з позовом, спосіб захисту не призводить до поновлення його порушеного права, але при розгляді спору буде встановлений факт порушення прав цієї особи (позивача), то суд має сам визначити належний спосіб судового захисту і ухвалити відповідне рішення щодо захисту порушеного права.

В силу ст. 4 ГПК України господарський суд вправі самостійно визначатися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог та порушення останнім положень ст. 83 ГПК України.

Так, згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, зі змісту даної норми слідує, що спірна сума грошових коштів, перерахована позивачем відповідачу у якості попередньої оплати на підставі договору, який розірвано, є безпідставно утримуваними коштами, а тому підлягає поверненню позивачу. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання підрядником хоча б частини обумовлених договором робіт, остання підлягає поверненню в повному обсязі.

Таким чином, на підставі наведених норм матеріального права та встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 310 000,00 грн. боргу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно висновку господарського суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9 193,83 грн. пені, нарахованої відповідно до п. 8.2 договору, то останній є безпідставним, оскільки факт порушення підрядником строків виконання робіт в матеріалами справи не доведений.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Приватного підприємства "Джемонд бот" підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2012 року у справі № 6/5005/3915/2012 в частині відмови у стягненні 310 000,00 грн. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року у справі № 6/5005/3915/2012 в частині стягнення 310 000,00 грн. збитків -скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача 310 000,00 грн. боргу. Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року у справі господарського суду Дніпропетровської області № 6/5005/3915/2012 в частині стягнення з Приватного підприємства "Джемонд бот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТОБУДІВНА ВЕРФ П`ЯТИЙ ОКЕАН" 9 193,83 грн. пені також підлягає скасуванню з залишенням в силі в цій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2012 року у справі № 6/5005/3915/2012.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Джемонд бот" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2012 року у справі № 6/5005/3915/2012 в частині відмови у стягненні 310 000,00 грн. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року у справі № 6/5005/3915/2012 в частині стягнення 310 000,00 грн. збитків скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути з Приватного підприємства "Джемонд бот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТОБУДІВНА ВЕРФ П`ЯТИЙ ОКЕАН" 310 000,00 грн. боргу, 6 200,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 3 100,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року у справі господарського суду Дніпропетровської області № 6/5005/3915/2012 в частині стягнення з Приватного підприємства "Джемонд бот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТОБУДІВНА ВЕРФ П`ЯТИЙ ОКЕАН" 9 193,83 грн. пені скасувати, у цій частині залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2012 року у справі № 6/5005/3915/2012.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повернути Приватному підприємству "Джемонд бот" 108,07 грн. (сто вісім грн. 07 коп.) надлишково сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 135 від 19.11.2012 року.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк