Постанова

від 18.12.2012 по справі 5017/2822/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5017/2822/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головей В.М.,

суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 980 від 10.12.2012р., суддю Савицького.Ф. замінено на суддю Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Головань О.М.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився;

від відповідача -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промградострой"

на рішення господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р.

у справі № 5017/2822/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Селена Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промградострой"

про стягнення 50 024,69 грн.

В судовому засіданні 18.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Селена Україна" (далі -ТОВ „Селена Україна", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ „Промградострой" (далі -ТОВ „Промградострой", відповідач), про стягнення заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 50 024 грн. 69 грн., що складається з 43 814 грн. 40 коп. -суми основного боргу, 2 190 грн. 72 коп. -штрафу в розмірі 5% від поставленого та неоплаченого товару, 3 524 грн. 27 коп. -суми пені, 495 грн. 30 коп. - втрат від інфляції, витрат по сплаті судового збору.

Позов обґрунтована з посиланням на те, що 23.06.2011 р. між ТОВ „Селена Україна" та ТОВ „Промградострой" було укладено договір купівлі-продажу № 28, на підставі якого позивач поставляв відповідачу товар.

Так, згідно умов договору купівлі-продажу від 21.12.2010 р., оплата товару проводиться у національній валюті -гривні, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.

Позивач свої обов'язки за договором виконав вчасно та в повному обсязі, проте відповідачем вартість поставленої за договором продукції на загальну суму 43 814 грн. 40 коп. не сплачено, що порушує інтереси позивача.

ТОВ „Промградострой" проти позову заперечує, заявлені позовні вимоги про стягнення суми боргу не визнає в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, відповідач зазначає, що позивач свої зобов'язання за договором виконав з порушенням та з пересортицею, в зв'язку з чим для уникнення судового врегулювання спору відповідач направив позивачу гарантійні листи з пропозицією надати додатковий строк для проведення оплати за товар.

В подальшому, позивачем було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою ТОВ „Селена Україна" у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, а саме суми 1500 грн., зменшує розмір заявлених позовних вимог та просить стягнути з ТОВ „Промградострой" 48 524 грн. 69 коп.

Рішенням господарського суду Одеської від 19.11.2012р. (суддя Зайцев Ю.О.) ТОВ „Селена Україна" задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Промградострой" заборгованість в розмірі 49 967, 53 грн., що складається з 43 814,40 грн. -суми основного боргу, 2 190,72 грн. -штрафу в розмірі 5% річних від поставленого та несплаченого товару, 3 524,27 грн. -суми пені, 438,14 грн. втрат від інфляції та витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення вмотивоване з посиланням на ст.ст. 11, 202, 205, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та у відповідності до умов договору купівлі-продажу №28 від 23.06.2011р., судом встановлено наявність продажу позивачем відповідачу товару та підтверджено факт його поставки та прийняття відповідачем, встановлено існування заборгованості за поставлену продукцію, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу з врахуванням часткової сплати у розмірі 42 314 грн. 40 коп. є обґрунтованою. Термін виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості по договору від 23.06.2011 р. настав 06.10.2011р., відповідачем зобов'язання не виконані.

Крім цього, відповідно до ст.ст. 546, 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Промградострой" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, оскільки рішення суду є необґрунтованим, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, відомості щодо плутанини в поставці товару у погонних метрах замість метрів квадратних та з'ясування ціни між сторонами, відповідачем були виявлені не відразу, товар вже був використаний в будівництві, коли врешті вирішувались питання пересортиці в телефонних розмовах та особистих переговорах з позивачем, який не заперечував факт пересортиці та погоджувався в усній формі на відсоток зменшення від суми заборгованості, але письмових угод на збільшення ціни не укладалось.

Гарантовані листи були надіслані для уникнення судового врегулювання спору, та протокол розбіжностей не складався з цих підстав, відповідно ч.6,7 ст.181 ГК України.

Скаржник вважає, що суд взяв за доказ лише акт звіряння від 31.05.2012р., який не є договором між сторонами, не прийняв до уваги, що додатково до Договору позивачем був надісланий прайс-лист, на який від ТОВ „Промградострой" не було надіслано додаткове узгодження-заявка, передбачені п.п. 3.1, 3.2, 3.3 п. 5.1 названого договору, де повинно було бути відображено саме квадратні метри замісить метрів погонних, поставка яких мала місце по факту.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. апеляційну скаргу ТОВ „Промградострой" прийнято до провадження та призначено розгляд на 18.12.2012р. та зобов'язано скаржника надати докази доплати судового збору у розмір 4,75 грн.

11.12.2012р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Промградострой" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки представник Тімощенко О.Д., приймає учать в Малиновському районному суді м. Одеси в якості захисника в кримінальній справі, а директор ТОВ „Промградострой" знаходиться у тривалому відряджені в м. Миколаєві, підтверджуючі це документи будуть надані у наступному засіданні.

Разом із зазначеним клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, ТОВ „Промградострой" надано докази виконання вимог ухвали суду від 03.12.2012р., а саме: доплати судового збору у розмірі 4,75 грн. за квитанцією АТ „УкрСиббанк" №52 від 10.12.2012р.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

ТОВ „Промградострой" та ТОВ „Селена Україна" належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.12.2012р., проте представники в судове засідання не з'явились, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

В судовому засіданні, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила: у задоволені клопотання ТОВ „Промградострой" про відкладення розгляду справи на іншу дату відмовити, оскільки відповідач є юридичною особою, яка має право надати довіреність іншому представнику для можливості приймати участь у розгляді заявленої апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 19.11.2012р. Також, судова колегія, ухвалила -розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними в матеріалах справи документами, оскільки останні повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 23.06.2011р. між ТОВ „Селена Україна" та ТОВ „Промградострой" було укладено договір купівлі-продажу №28 (далі - договір).

Відповідно до умов якого, а саме п. 1.1, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар -продукцію будівельної хімії, будматеріали та супутні товари, в тому числі (але не виключно) вказані в прайс-листах, в асортименті та по цінам, вказаним в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п. 5.1, 5.3 договору, товар доставляється покупцю силами, засобами та за рахунок продавця до місця знаходження покупця та моментом продажу товару вважається дата, вказана у відповідній видатковій накладній або у відповідному товарному документі про отримання товару Покупцем.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2011р. ТОВ „Селена Україна" поставило ТОВ „Промградострой" кровельну ущільнюючу стрічку алюміній, одиниця виміру -штука, кількість поставки -160 штук. Так, позивач виконав взяті на себе зобов'язання та передав у власність відповідача замовлений товар відповідно до умов укладеного договору. Це підтверджується видатковою накладною №РН-0002980 від 22.09.2010 р. на суму 43 814 грн. 40 коп. Вказана видаткова накладна оформлена належним чином та підписана вповноваженою особою.

Як зазначає позивач, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не оплатив вартість переданого позивачем товару відповідно до умов договору.

Зазначена заборгованість підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків між сторонами, станом на 31.05.2012р., відповідно до якого за відповідачем існує заборгованість в розмірі 43 814 грн. 40 коп. Зазначений акт оформлений належним чином та підписаний вповноваженими особами сторін.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата продукції покупцем здійснюється у гривні шляхом перерахування коштів на рахунок позивача протягом 14 днів з дня отримання товару.

Отже, 12.06.2012р. позивачем було направлено ТОВ „Промградострой" лист-вимогу №1206/2012 про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 43 814,40 грн., яка була отримана відповідачем 21.06.2012р. Проте вимога, зазначена в претензії, відповідачем задоволена не була, заборгованість не погашено.

Крім цього, відповідно до платіжного доручення №22 від 27.08.2012р. ТОВ „Промградострой" перерахувало на рахунок позивача 1500 грн., призначення платежу -оплата за товар згідно договору №28 від 23.06.2011 р., підтвердивши таким чином факт існування заборгованості.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст..ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності продажу позивачем відповідачу товару та підтвердження факту його поставки та прийняття відповідачем, встановлено існування заборгованості за поставлену продукцію, у зв'язку з чим сума основного боргу з врахуванням часткової сплати у розмірі 42 314 грн. 40 коп. є обґрунтованою.

Статтею 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, термін виконання Відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості по договору від 23.06.2011 р. настав 06.10.2011 р., відповідачем зобов'язання не виконані.

Таким чином, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем не було виконано своїх зобов'язань за договором та не надано документів, спростовуючи позовні вимоги, тому суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача суму 2 190,72 грн. -штрафу в розмірі 5% річних від поставленого та несплаченого товару, 3 524,27 грн. -суми пені, 438,14 грн. втрат від інфляції.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 19.11.2012р. по справі №5017/2822/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.12.2012 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.