Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.12.2012 р. Справа № 2а-4766/12/1470
м. Миколаїв
12:33
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2,
представників відповідача: Сенік С.І., Білоножко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54052
доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби , вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54001
провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2012 № 000099170, В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000099170, складеного Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ або відповідач) 03.09.2012.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що висновки ДПІ про безтоварність господарських операцій, в результаті яких у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ, є безпідставними, тому збільшення податкового зобов'язання з ПДВ і застосування штрафної (фінансової) санкції є протиправними.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову (ар. с. 47-52, 143, 178), в яких, з посиланням на доводи, що були викладені в акті перевірки позивача, просив у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні позивача і його представник вимоги позову підтримали, представники відповідача просили у задоволенні позову відмовити.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 04.12.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
На підставі видаткової накладної № 12 від 27.09.2011 (ар. с. 32), рахунку-фактури № 12 від 27.09.2011 (ар. с. 33), податкової накладної № 12 від 27.09.2011 (ар. с. 34), з урахуванням здійсненої 27.09.2011 оплати (ар. с. 36), позивач включив до податкового кредиту вересня 2011 року 10100,48 грн. -ПДВ з операції купівлі-продажу у ТОВ «ПВК Лоджистік»товару на суму 60602,89 грн. (податкова декларація з додатками -ар. с. 132-135).
На підставі видаткової накладної № 8 від 12.04.2011 (ар. с. 162), рахунку-фактури № 8 від 12.04.2011 (ар. с. 160), податкової накладної № 8 від 12.04.2012 (ар. с. 161) позивач включив до податкового кредиту квітня 2011 року суму 9740 грн. -ПДВ з операції купівлі-продажу у ПП «Мгновение Юг»товару на суму 48783,33 грн. (податкова декларація з додатками -ар. с. 121-123).
На підставі видаткової накладної № 46 від 26.05.2011 (ар. с. 163), рахунку-фактури № 46 від 26.05.2011 (ар. с. 164), податкової накладної № 46 від 26.05.2012 (ар. с. 165) позивач включив до податкового кредиту травня 2011 року 2688,33 грн. -ПДВ з операції купівлі-продажу у ПП «Мгновение Юг»товару на суму 13441,67 грн. (податкова декларація з додатками - ар. с. 124-127).
На підставі видаткової накладної № 17 від 19.07.2011 (ар. с. 41), рахунку-фактури № 17 від 19.07.2011 (ар. с. 43), податкової накладної № 17 від 19.07.2011 (ар. с. 42), з урахуванням здійсненої 19.07.2011 оплати (ар. с. 36), позивач включив до податкового кредиту липня 2011 року суму 1456 грн. -ПДВ з операції купівлі-продажу у ПП Мгновение Юг»товару на суму 8736 грн. (податкова декларація з додатками -ар. с. 128-131).
Як пояснив позивач, товар у ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП Мгновение Юг»він придбав для надання ТОВ «Компанія «Євроівнешторг»послуг з ремонту грейфера та берегового пульпопроводу. На підтвердження цього факту позивач надав: акт здавання-приймання робіт на суму 47460 грн. (ар. с. 167), податкову накладну № 2 від 19.04.2011 (ар. с. 166), акт здавання-приймання робіт на суму 16872 грн. (ар. с. 169), податкову накладну № 1 від 04.05.2011 (ар. с. 168), акт здавання-приймання робіт на суму 13408,80 грн. (ар. с. 171), податкову накладну № 1 від 01.07.2011 (ар. с. 170), акт здавання-приймання робіт на суму 32544 грн. (ар. с. 40), податкову накладну № 1 від 02.08.2011 (ар. с. 39), акт здавання-приймання робіт на суму 67704 грн. (ар. с. 38), податкову накладну № 1 від 02.09.2011 (ар. с. 37).
16.08.2012 ДПІ здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо правових відносин з платником податків ТОВ «ПВК Лоджистік»(код ЄДРПОУ 37157075) за період: вересень 2011 року та з платником податків ПП «Мгновение Юг»(код ЄДРПОУ 34387624) за період: квітень, травень, липень 2011 року. Результати перевірки були оформлені актом від 21.08.2012 № 1716/17-20/2798302430 (надалі -Акт, ар. с. 16-30). Як вказано в Акті, взаємовідносини ОСОБА_1 з ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП «Мгновение Юг»є безтоварними та мають ознаки недійсності, тому, в силу статті 216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. В ході проведення перевірки ТОВ «ПВК Лоджистік»було встановлено, що «… операції із придбання та реалізації товару не мали товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності». У ТОВ «ПВК Лоджистік»відсутні основні фонди та транспорті засоби стор. 22 Акта, ар. с. 26). На підставі цього ДПІ дійшла висновку, що позивач порушив вимоги Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і штучно сформував податковий кредит по контрагенту ТОВ «ПВК Лоджистік».
Стосовно відносин позивача з ПП «Мгновение Юг»ДПІ, крім вищенаведених доводів, в Акті також зазначила (стор. Акта 14, ар. с. 22), що в ході відпрацювання підприємств категорії ризику, ПП «Мгновение Юг»віднесено до категорії «податкова яма», а 18.10.2011 слідчий ДПА у Миколаївській області порушив кримінальну справу № 1180037 за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). На стор. 9 Акта (ар. с. 19) вказано про відсутність реєстрації за ПП «Мгновение Юг»об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів; про неподання вказаним підприємством податкової звітності за 2011 рік; про те, що, згідно із звітністю ПП «Мгновение Юг»за 2010 рік, кількість працюючих на підприємстві -1 особа (директор). Керівник ПП «Мгновение Юг»Криницька (Грінченко Н.О.) пояснила, що правом підпису наділена лише вона; видами діяльності підприємства були: будівельно-монтажні, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи; у 2011 році підприємство не вело фінансово-господарської діяльності. Засновник ПП «Мгновение Юг» ОСОБА_5 пояснила, що «… на підприємстві не було діяльності протягом 2011 року з іншими суб'єктами господарювання»(стор. 14 Акта, ар. с. 22, стор. 16 Акта, ар. с. 23).
В розділі 4 (Висновок) Акта ДПІ вказала, що перевіркою встановлено:
порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України і заниження податку на додану вартість за квітень, травень, липень і вересень 2011 року на загальну суму 23880,48 грн.;
порушення позивачем частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених позивачем з постачальниками (ТОВ «ПВК Лоджистік», ПП «Мгновение Юг») та покупцем (ТОВ «Компанія «Євровнешторг»). Відповідно до частин 1, 5 ст. 216 Цивільного кодексу України зазначені правочини мають ознаки нікчемності (стор. Акта 29-30, ар. с. 29-30).
03.09.2012 ДПІ, з посиланням на Акт, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацу 2 пункту 123.1 статті 123, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, податковим повідомленням-рішенням № 000099170 (ар. с. 15) збільшило позивачу грошове зобов'язання з ПДВ на суму 26769,60 грн. (в тому числі 23880,48 грн. -за основним платежем, 2889,12 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
У позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що Акт не відповідає вимогам, що викладені у Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 № 984, оскільки в ньому (в Акті) не надана об'єктивна оцінка первинним документам позивача, а лише наведені результати перевірок інших суб'єктів господарювання -контрагентів позивача та їх постачальників. Також позивач зазначив, що посилання відповідача на порушення статті 228 Цивільного кодексу України є хибним, оскільки вказана норма не підлягає застосуванню до публічно-правових відносин, якими є відносини між платником податків і державою з приводу оподаткування. У письмовому «Відзиві на заперечення»(ар. с. 119-120) позивач вказав, що на момент здійснення господарських операцій (квітень -вересень 2011 року) постачальники позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію в якості платника ПДВ. За таких обставин позивач не може відповідати ані за несплату податків ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП «Мгновение Юг», ані за недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, позивач звернув увагу суду на ту обставину, що постанову про порушення кримінальної справи (ПП «Мгновение Юг») було винесено у жовтні 2011 року, тобто після завершення відносин позивача з цією особою. ОСОБА_1 також зазначив, що транспортування товару, що був придбаний у ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП «Мгновение Юг», здійснювався власним транспортним засобом -мікроавтобусом «Мерседес»(стор. 13 Акта, ар. с. 21).
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На думку суду, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення зокрема операцій з придбання або виготовлення товарів. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) таким платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) -пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Таким чином, право на податковий кредит виникає за наявності одночасно таких обставин і умов:
- здійснення операції з придбання товару;
- сплата податку у зв'язку з таким придбанням;
- подальше використання покупцем товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- підтвердження оподатковуваної операції належним чином оформленою податковою накладною.
Пунктом 201.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою (за наявності) податку накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Матеріалами справи спростована та обставина, що документи бухгалтерського обліку і податкові накладні були підписані уповноваженими особами ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП «Мгновение Юг». Як вказано у частині 1 статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. У постанові від 05.03.2012 (справа № 21-421а11) Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно з якою не можна вважати належним чином оформленими податкові накладні та, відповідно, сформований на їх підставі податковий кредит, у тому випадку, коли посадові особи суб'єктів господарювання заперечують свою участь в їх діяльності і підписанні бухгалтерських документів.
На підставі цього суд вважає доведеними твердження ДПІ про відсутність належним чином оформлених податкових декларацій, що, в свою чергу, виключало можливість віднесення до податкового кредиту позивача сум податку, що був сплачений постачальникам.
З урахуванням асортименту товару та його ваги (згідно з накладними) суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що товар транспортувався саме таким способом, що зазначив позивач.
Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України забороняє платникам податків формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами. Стаття 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначає первинний документ як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Відповідно, такі документи не можуть вважатися первинними, якщо фактичного здійснення господарської операції не було.
Позивач надав суду документи, що підтверджують надання послуг з ремонту, в ході якого були використані придбані товари. Суд вважає, що ці документи можуть підтверджувати лише факт виконання певних робіт позивачем, але не можуть бути доказами того, що необхідні для ремонту матеріали були придбані ОСОБА_1 у ТОВ «ПВК Лоджистік» і ПП «Мгновение Юг».
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову відмовити.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна
Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України
та підписана суддею 10 грудня 2012 року.
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2012 |
Оприлюднено | 29.12.2012 |
Номер документу | 28130590 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Птичкіна В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні