Ухвала

від 03.06.2014 по справі 2а-4766/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-4766/12/1470

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2012 № 000099170,-

В С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000099170, складеного Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ або відповідач) 03.09.2012.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки ДПІ про безтоварність господарських операцій, в результаті яких у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ, є безпідставними, тому збільшення податкового зобов'язання з ПДВ і застосування штрафної (фінансової) санкції є протиправними.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі видаткової накладної № 12 від 27.09.2011 (ар. с. 32), рахунку-фактури № 12 від 27.09.2011 (ар. с. 33), податкової накладної № 12 від 27.09.2011 (ар. с. 34), з урахуванням здійсненої 27.09.2011 оплати (ар. с. 36), позивач включив до податкового кредиту вересня 2011 року 10100,48 грн. -ПДВ з операції купівлі-продажу у ТОВ «ПВК Лоджистік»товару на суму 60602,89 грн. (податкова декларація з додатками -ар. с. 132-135).

На підставі видаткової накладної № 8 від 12.04.2011 (ар. с. 162), рахунку-фактури № 8 від 12.04.2011 (ар. с. 160), податкової накладної № 8 від 12.04.2012 (ар. с. 161) позивач включив до податкового кредиту квітня 2011 року суму 9740 грн. -ПДВ з операції купівлі-продажу у ПП «Мгновение Юг»товару на суму 48783,33 грн. (податкова декларація з додатками -ар. с. 121-123).

На підставі видаткової накладної № 46 від 26.05.2011 (ар. с. 163), рахунку-фактури № 46 від 26.05.2011 (ар. с. 164), податкової накладної № 46 від 26.05.2012 (ар. с. 165) позивач включив до податкового кредиту травня 2011 року 2688,33 грн. -ПДВ з операції купівлі-продажу у ПП «Мгновение Юг»товару на суму 13441,67 грн. (податкова декларація з додатками - ар. с. 124-127).

На підставі видаткової накладної № 17 від 19.07.2011 (ар. с. 41), рахунку-фактури № 17 від 19.07.2011 (ар. с. 43), податкової накладної № 17 від 19.07.2011 (ар. с. 42), з урахуванням здійсненої 19.07.2011 оплати (ар. с. 36), позивач включив до податкового кредиту липня 2011 року суму 1456 грн. -ПДВ з операції купівлі-продажу у ПП Мгновение Юг»товару на суму 8736 грн. (податкова декларація з додатками -ар. с. 128-131).

Як пояснив позивач, товар у ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП Мгновение Юг»він придбав для надання ТОВ «Компанія «Євроівнешторг»послуг з ремонту грейфера та берегового пульпопроводу. На підтвердження цього факту позивач надав: акт здавання-приймання робіт на суму 47460 грн. (ар. с. 167), податкову накладну № 2 від 19.04.2011 (ар. с. 166), акт здавання-приймання робіт на суму 16872 грн. (ар. с. 169), податкову накладну № 1 від 04.05.2011 (ар. с. 168), акт здавання-приймання робіт на суму 13408,80 грн. (ар. с. 171), податкову накладну № 1 від 01.07.2011 (ар. с. 170), акт здавання-приймання робіт на суму 32544 грн. (ар. с. 40), податкову накладну № 1 від 02.08.2011 (ар. с. 39), акт здавання-приймання робіт на суму 67704 грн. (ар. с. 38), податкову накладну № 1 від 02.09.2011 (ар. с. 37).

16.08.2012 ДПІ здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо правових відносин з платником податків ТОВ «ПВК Лоджистік»(код ЄДРПОУ 37157075) за період: вересень 2011 року та з платником податків ПП «Мгновение Юг»(код ЄДРПОУ 34387624) за період: квітень, травень, липень 2011 року. Результати перевірки були оформлені актом від 21.08.2012 № 1716/17-20/НОМЕР_1 (надалі -Акт, ар. с. 16-30). Як вказано в Акті, взаємовідносини позивача з ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП «Мгновение Юг»є безтоварними та мають ознаки недійсності, тому, в силу статті 216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. В ході проведення перевірки ТОВ «ПВК Лоджистік»було встановлено, що «… операції із придбання та реалізації товару не мали товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності». У ТОВ «ПВК Лоджистік»відсутні основні фонди та транспорті засоби стор. 22 Акта, ар. с. 26). На підставі цього ДПІ дійшла висновку, що позивач порушив вимоги Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і штучно сформував податковий кредит по контрагенту ТОВ «ПВК Лоджистік».

Стосовно відносин позивача з ПП «Мгновение Юг»ДПІ, крім вищенаведених доводів, в Акті також зазначила (стор. Акта 14, ар. с. 22), що в ході відпрацювання підприємств категорії ризику, ПП «Мгновение Юг»віднесено до категорії «податкова яма», а 18.10.2011 слідчий ДПА у Миколаївській області порушив кримінальну справу № 1180037 за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). На стор. 9 Акта (ар. с. 19) вказано про відсутність реєстрації за ПП «Мгновение Юг»об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів; про неподання вказаним підприємством податкової звітності за 2011 рік; про те, що, згідно із звітністю ПП «Мгновение Юг»за 2010 рік, кількість працюючих на підприємстві -1 особа (директор). Керівник ПП «Мгновение Юг»Криницька (Грінченко Н.О.) пояснила, що правом підпису наділена лише вона; видами діяльності підприємства були: будівельно-монтажні, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи; у 2011 році підприємство не вело фінансово-господарської діяльності. Засновник ПП «Мгновение Юг» пояснила, що «… на підприємстві не було діяльності протягом 2011 року з іншими суб'єктами господарювання»(стор. 14 Акта, ар. с. 22, стор. 16 Акта, ар. с. 23).

В розділі 4 (Висновок) Акта ДПІ вказала, що перевіркою встановлено: порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України і заниження податку на додану вартість за квітень, травень, липень і вересень 2011 року на загальну суму 23880,48 грн.; порушення позивачем частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених позивачем з постачальниками (ТОВ «ПВК Лоджистік», ПП «Мгновение Юг») та покупцем (ТОВ «Компанія «Євровнешторг»). Відповідно до частин 1, 5 ст. 216 Цивільного кодексу України зазначені правочини мають ознаки нікчемності (стор. Акта 29-30, ар. с. 29-30).

03.09.2012 ДПІ, з посиланням на Акт, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацу 2 пункту 123.1 статті 123, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, податковим повідомленням-рішенням № 000099170 (ар. с. 15) збільшило позивачу грошове зобов'язання з ПДВ на суму 26769,60 грн. (в тому числі 23880,48 грн. -за основним платежем, 2889,12 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

У позовній заяві позивач вказав, що Акт не відповідає вимогам, що викладені у Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 № 984, оскільки в ньому (в Акті) не надана об'єктивна оцінка первинним документам позивача, а лише наведені результати перевірок інших суб'єктів господарювання -контрагентів позивача та їх постачальників. Також позивач зазначив, що посилання відповідача на порушення статті 228 Цивільного кодексу України є хибним, оскільки вказана норма не підлягає застосуванню до публічно-правових відносин, якими є відносини між платником податків і державою з приводу оподаткування. У письмовому «Відзиві на заперечення»(ар. с. 119-120) позивач вказав, що на момент здійснення господарських операцій (квітень -вересень 2011 року) постачальники позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію в якості платника ПДВ. За таких обставин позивач не може відповідати ані за несплату податків ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП «Мгновение Юг», ані за недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, позивач звернув увагу суду на ту обставину, що постанову про порушення кримінальної справи (ПП «Мгновение Юг») було винесено у жовтні 2011 року, тобто після завершення відносин позивача з цією особою. Позивач також зазначив, що транспортування товару, що був придбаний у ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП «Мгновение Юг», здійснювався власним транспортним засобом -мікроавтобусом «Мерседес»(стор. 13 Акта, ар. с. 21).

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення зокрема операцій з придбання або виготовлення товарів. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) таким платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) -пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, право на податковий кредит виникає за наявності одночасно таких обставин і умов: - здійснення операції з придбання товару;- сплата податку у зв'язку з таким придбанням; подальше використання покупцем товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;- підтвердження оподатковуваної операції належним чином оформленою податковою накладною.

Пунктом 201.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою (за наявності) податку накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що матеріалами справи спростована та обставина, що документи бухгалтерського обліку і податкові накладні були підписані уповноваженими особами ТОВ «ПВК Лоджистік»і ПП «Мгновение Юг».

Відповідно до ч. 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до постанови від 05.03.2012 (справа № 21-421а11) Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно з якою не можна вважати належним чином оформленими податкові накладні та, відповідно, сформований на їх підставі податковий кредит, у тому випадку, коли посадові особи суб'єктів господарювання заперечують свою участь в їх діяльності і підписанні бухгалтерських документів.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, щодо доведеності твердження ДПІ про відсутність належним чином оформлених податкових декларацій, що, в свою чергу, виключало можливість віднесення до податкового кредиту позивача сум податку, що був сплачений постачальникам.

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України забороняє платникам податків формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами. Стаття 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначає первинний документ як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що будь-які документи (накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Відповідно, такі документи не можуть вважатися первинними, якщо фактичного здійснення господарської операції не було.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2012 № 000099170, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 04 червня 2014 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.