Постанова

від 20.01.2009 по справі 25/393

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/393

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.01.2009                                                                                           № 25/393

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:            Борисенко  І.В.

          Скрипка І.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -  Мерзлікін О.В. дов. б/н від 20.08.2008 року

 від відповідача - не з'явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2008

 у справі № 25/393 (Морозов С.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еталон"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав"

 про                                                   стягнення 319964,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

 03.09.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еталон” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” про стягнення  заборгованості за поставлений товар в сумі 319964,01 грн. з урахуванням 3% річних та пені.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.10.2008 року у справі № 25/393  позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еталон” заборгованість у розмірі 319964,01 грн. та судові витрати у розмірі 3317,64 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 25/393 від 16.10.2008 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2008 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.12.2008 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 23.12.2008 року представника відповідача  та з метою повного та всебічного розгляду справи, колегією суддів ухвалою від 23.12.2008 року розгляд справи було відкладено на 20.01.2009 р. о 16 год. 40 хв.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 року у справі №25/393  - залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання 20.01.2009 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75  Господарського процесуального кодексу України та без участі представника відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.03.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еталон” (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Святослав” (далі - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір), відповідно до якого Продавець зобов“язався продати Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити відповідно до товаросупроводжувальних документів товар на умовах і в порядку, обумовлених цим договором.

Відповідно до п.1.2 Договору  поставка товару здійснюється на підставі заявок Покупця, а характеристика, номенклатура і вартість товару вказується сторонами у  товаросупроводжувальних документах (накладних).

Пунктом п. 2.1 Договору  встановлено, що вартість кожної позиції товару, а також загальна сума товару, проданого Покупцю, визначається Сторонами в накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 26.02.2008 року по 03.04.2008 року позивач поставив, а відповідач прийняв замовлений ним товар на загальну суму 291899,46 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належними чином завіреними видатковими накладними з відмітками відповідача про отримання товару.

Згідно з п.3.2 Договору Покупець зобов'язується виконати в повному обсязі свої зобов'язання по оплаті товару, отриманого за даним Договором не пізніше 7 банківських днів з моменту тримання товару.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач у відведені Договором терміни  та на дату звернення до суду не оплатив повну вартість прийнятого товару і заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 290249,16 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов”язання за Договором, вартість отриманого товару в повному обсязі не сплатив.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У відповідності до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що за порушення Покупцем положень п. 3.2 даного Договору він зобов'язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, зазначеної у товаросупроводжувальних документах за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи та поданого розрахунку станом на 02.09.2008 року, загальна сума пені за прострочення виконання зобов'язання становить 26360,33 грн., та 3% річних - 3354,52 грн.(а.с.240, 241, 278).

Оскільки відповідач не виконав належним чином та в установлений строк свої зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідно до договору купівлі-продажу від 01.03.2005 року, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 290249,16 грн., пені в розмірі 26360,33 грн., та 3% річних 3354,52 грн в розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги відповідача на повне скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 року у справі №25/393 у зв”язку з неявкою  представника відповідача в судове засідання 16.10.2008 року через неотримання ухвали суду про розгляд справи і прийняття рішення без його участі не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Згідно витягу з ЄДРПОУ від 24.09.2008 року №21-10/5404-03 (оригінал знаходиться в матеріалах справи) відповідач знаходиться за адресою: 04210, м.Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 39-В. Вказана адреса зазначена позивачем у позовній заяві і всі процесуальні документи у справі №25/393 (в тому числі ухвала господарського суду м.Києва від 12.09.2008 року про порушення провадження у справі і ухвала від 30.09.2008 року про відкладення розгляду справи і рішення у справі, яке було отримано відповідачем) надсилались судом саме на цю адресу.

Оскільки відповідач в порушення вимог ухвал господарського суду м.Києва, не надав відзив на позов з документальними запереченнями та 16.10.2008 року, повторно не направив свого представника в судове засідання, суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Отже відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості подавати суду всі необхідні докази на підтримання своїх заперечень проти позовних вимог, а також користуватись наданими йому процесуальними правами, тому посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вимог ст.77 ГПК України є необґрунтованими.

Крім того, посилання відповідача на п.п.2,3 ст.104 ГПК України як на підставу  повного скасування рішення господарського суду м.Києва  від 16.10.2008 року не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки відповідачем не зазначені матеріали, що є у справі, щодо яких він має заперечення, а також немає посилання та додатково не надані документи, які б підтверджували недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими чи невідповідність висновків, викладених у рішення місцевого господарського суду, обставинам справи, що могло б бути підставою для скасування рішення господарського суду м.Києва від 16.10.2008 року.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 року по справі №25/393 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи,  з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обгрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав”залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 року у справі № 25/393 залишити без змін.

Матеріали справи № 25/393 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Скрипка І.М.

 23.01.09 (відправлено)