Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-2878/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2878/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Борисенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод офісних та спеціальних меблів»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2012 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, за участю прокуратури Святошинського району м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Завод офісних та спеціальних меблів» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби за участю прокуратури Святошинського району м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2011 року № 0002442380, № 0002452380.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2012 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «Завод офісних та спеціальних меблів»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 17.08.2011 р. по 23.08.2011 р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завод офісних та спеціальних меблів» з питань правомірності та правильності формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Векта-Плюс» (код 32208340) за період з 01.09.10 по 31.12.10 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 256/23-80/21635487 від 07.09.2011 року.

22 вересня 2011 року на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002442380 , яким позивачу за порушення п/п 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 677 965, 00 грн., в тому числі з основного платежу у розмірі 542 372,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 135 593,00 грн.;

- № 0002452380, яким позивачу за порушення п/п 7.2.1, п/п 7.2.3, п/п 7.2.6, п.7.2, п/п 7.4.1, п/п 7.4.4, п/п 7.4.5 п. 7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 542 371,25 грн., в тому числі з основного платежу у розмірі 433 897,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 108 474,25 грн.

Підставою для нарахування податкових зобов'язань відповідачем, зокрема, стало визнання податковим органом взаємовідносин позивача з ТОВ «Векта-Плюс» такими, що не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з чим апеляційна інстанція не погоджується, виходячи з наступного.

TOB «Завод офісних та спеціальних меблів»звернувся до суду з позовною заявою

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання

протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002442380 та

№ 0002452380 від 22 вересня 2011р. та доводив, що ним дійсно були отримані

товарно-матеріальні цінності від TOB «Векта-Плюс»які продані іншим покупцям з метою

отримання прибутків. До матеріалів справи були надані:

- копія договору поставки з додатками № 110103/2 від 03.11.2010р. з TOB «Векта-Плюс»;

- копії податкових та видаткових накладних отриманих від TOB «Векта-Плюс»;

- документи, що підтверджують продаж ТМЦ, отриманого від TOB «Векта-Плюс», іншим контрагентам (клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи від 06 червня 2012 року);

- витяг з бухгалтерської програми 1С оборотно-сальдової відомості за грудень 2010 року про оприбуткування та вибуття товарно-матеріальних цінностей, отриманих від TOB «Векта-Плюс», та прибуткові накладні із програми 1С;

- зведена таблиця про отримані товарно-матеріальні цінності від TOB «Векта-Плюс»та продаж цієї продукції TOB «Завод офісних та спеціальних меблів»замовникам;

- акт зустрічної перевірки документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій та розрахунків № 22-31/40 від 22.06.2011 р., проведеної КРУ Київської області щодо фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей від TOB «Завод офісних та спеціальних меблів»ПАТ «ПМК - 2»для облаштування медичної амбулаторії у с. Бишів Макарівського району Київської області.

До висновку про те, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Завод офісних та спеціальних меблів» з ТОВ «Векта-Плюс»носять характер нікчемних правочинів, суд першої інстанції дійшов на підставі показів засновника та директора ТОВ «Векта-Плюс», ОСОБА_2, допитаного в межах кримінальної справи, що перебувала в провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, яка була порушена за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 205 КК України.

Судова колегія не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»:… при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно ТОВ «Векта-Плюс» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір поставки, укладений з ТОВ «Векта-Плюс», до теперішнього часу у судовому порядку не визнаний недійсним.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вказаний договір є виконаним, що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.

Слід відмітити, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва не було також надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності»здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

З долученої до матеріалів справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців вбачається, що на момент підписання договору поставки, видаткових і податкових накладних, актів приймання-передачі юридична особа TOB «Векта-Плюс»не була припинена.

TOB «Завод офісних та спеціальних меблів»повністю отримало від контрагента ТОВ «Векта-Плюс»усі вказані у видаткових накладних меблі, меблеві конструкції та медичне обладнання, що підтверджується відповідними документами, та одержало від нього податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Крім того, орган державної податкової служби не наділений правом самостійно визначати сумнівність чи фіктивність правовідносин, їм надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, … (ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

ДПІ у Святошинському районі м. Києва має право звернутися до суду з метою визнання правочину недійсним, а не самостійно вирішувати дане питання.

З огляду на вищевикладене, колегія судів дійшла висновку, що відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 677 965, 00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 542 371,25 грн .

Статтею 198 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову.

Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не відповідають фактичним обставинам справи, тому не заслуговують на увагу.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 , 9 , 160 , 189 , 195 , 196 , 198 , 205 , 207 КАС України , колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод офісних та спеціальних меблів» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод офісних та спеціальних меблів» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, за участю прокуратури Святошинського району м. Києва задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 22.09.2011р. № 0002442380 .

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 22.09.2011р. № 0002452380 .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.