Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-15081/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2012 року 12:22 № 2а-15081/12/2670

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008832230 від 23.10.2012 р.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Корніюк А.В.

Представники сторін:

від позивача: Нестеришин Я.С. (довіреність № б/н від 19.11.2012 р.)

від відповідача : Галика О.В. (довіреність № 2696/9/10-114 від 03.10.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008832230 від 23.10.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-15081/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11.12.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0008832230 від 23.10.2012 р.;

- стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, та ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком», щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 96 565,56 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - на 96 565,56 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 96 565,56 грн., та по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 51 331,49 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - на 51 331,49 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 51 331,49 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем були подані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком»(код ЄДРПОУ 36588555), ТОВ «Компанія Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) за вересень 2011 року, податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, та ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ в загальному розмірі 96 565,56 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - на 96 565,56 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 96 565,56 грн., та по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 51 331,49 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - на 51 331,49 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 51 331,49 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач в судовому засіданні 11.12.2012 р. наголосив на тому, що за наслідками перевірок обох контрагентів позивача, з якими він мав правовідносини у перевіряємому періоді та формував податковий кредит з ПДВ у вересні 2011 року, а саме ТОВ «Віннерком»та ТОВ «Компанія Грифон Консалт», контролюючими органами було встановлено порушення зазначеними товариствами вимог ч.5 ст.203 ч.ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах ТОВ «Віннерком»та ТОВ «Компанія Грифон Консалт»із їхніми контрагентами (зокрема позивачем ПАТ «Київський мотоциклетний завод») не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України, а також перевіркою зазначених контрагентів позивача було встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року, які підпадають під визначення п.п.14.1.27 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями), та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року, які підпадають під визначення ст.ст.22,185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Крім того, відповідач послався на те, що свідоцтво платника ПДВ одного з контрагентів позивача, а саме ТОВ «Компанія Грифон Консалт»було анульоване в день підписання договорів із позивачем -24.03.2011 р., а отже при складанні податкових накладних від 24.03.2011 р. та від 30.09.2011 р. -контрагент позивача ТОВ «Компанія Грифон Консалт»не був належним чином зареєстрований платником ПДВ за індивідуальним податковим номером 360489026596, що зазначений в таких податкових накладних, отриманих позивачем, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит з ПДВ у вересні 2011 року, та згідно наданих ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва пояснень директора ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»Дяченко І.В., останній пояснив, що йому взагалі невідомо нічого про ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», а відповідно договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних-робіт, актів прийому-передачі та інших документів він не формував та не підписував, внаслідок чого підприємство має ознаки фіктивної діяльності, а вся первинна документація по правовідносинах позивача із ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»від імені останнього підписана невідомою особою, та на підставі таких первинних документів не можуть виникати податкові зобов'язання та формуватися податковий кредит.

Також представник відповідача наголосив на тому, що станом на 30.09.2011 р. за позивачем обліковувалась кредиторська заборгованість перед його контрагентами, а саме: перед ТОВ «Віннерком»в сумі 579 393,41 грн. та перед ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»в сумі 611 527,70 грн., відповідно до чого станом на час віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ у вересні 2011 р. по правовідносинах із ТОВ «Віннерком»та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», такі суми ПДВ не були сплачені позивачем у складі вартості отриманих товарів (послуг) його контрагентам, а відповідно такі суми ПДВ не були визначені такими контрагентами у складі податкових зобов'язань за вересень 2011 р. для сплати до Державного бюджету.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби в період з 25.09.2012 року по 27.09.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком»(код ЄДРПОУ 36588555), ТОВ «Компанія Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) за вересень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 1506/22-30/00231314 від 03.10.2012 року, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, та ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком», щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 96 565,56 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - на 96 565,56 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 96 565,56 грн., та по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 51 331,49 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - на 51 331,49 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 51 331,49 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- № 0008832230 від 23.10.2012 р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 184 871,31 грн., з яких: за основним платежем -147 897,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -369 74,26 грн.

В адміністративному порядку зазначене податкове повідомлення-рішення № 0008832230 від 23 жовтня 2012 року позивачем не оскаржувалося.

Однак, вважаючи таке податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0008832230 від 23 жовтня 2012 року -протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п.63.11 ст.63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п.4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Як видно з наявних матеріалів справи, зазначеною документальною позаплановою виїзною перевіркою Публічного акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»перевірялося дотримання позивачем вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком»(код ЄДРПОУ 36588555), ТОВ «Компанія Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) за вересень 2011 року.

Так, з наявних матеріалів справи вбачається зокрема наступне.

В перевіряємому періоді позивачем було укладено ряд договорів з контрагентами ТОВ «Віннерком та ), ТОВ «Компанія Грифон Консалт».

Зокрема, 22 липня 2011 року між позивачем та ТОВ «Віннерком» (код ЄДРПОУ 36588555) було укладено три договори про виконання робіт (№№ 61, 62, 63), відповідно до умов яких позивач виступав замовником, а ТОВ «Віннерком»- виконавцем робіт з поточного ремонту електроустаткування цехів №№ 2, 4, 7, 8 (за договором № 61), 10, 36 (за договором № 62), 5, 37 (за договором № 63), які належать позивачу та розташовані в місті Києві по вулиці Сім'ї Хохлових, 8.

Загальна вартість робіт, передбачених договорами №№ 61, 62, 63 від 22 липня 2011 року, склала 579 393,41 грн. (включаючи ПДВ 96 565,56 грн.), в тому числі: за договором № 61 -250 289,11 грн. (в т.ч. ПДВ 41 714,85 грн.), за договором № 62 -246 757,58 грн. (в т.ч. ПДВ 41 126,26 грн.), за договором № 63 -82 346,72 грн. (в т.ч. ПДВ 13 724,45 грн.).

На виконання зазначених договорів сторонами були підписані відповідні ати приймання виконаних робіт, що надані позивачем до матеріалів справи.

Також, ТОВ «Віннерком»на виконання зазначених договорів були виписані позивачу наступні податкові накладні:

- № 30 від 30 вересня 2011 року на суму 250 289,11 грн. (в т.ч. ПДВ 41 714,85 грн.) - за договором № 61 від 22 липня 2011 року;

- № 31 від 30 вересня 2011 року на суму 246 757,58 грн. (в т.ч. ПДВ 41 126,26 грн.) - за договором № 62 від 22 липня 2011 року;

- № 32 від 30 вересня 2011 року на суму 82 346,72 грн. (в т.ч. ПДВ 13 724,45 грн.) - за договором № 63 від 22 липня 2011 року.

Отже, «понесені»позивачем витрати з ПДВ, «сплачені»на користь ТОВ «Віннерком»за проведені ремонтні роботи, були віднесені ПАТ «Київський мотоциклетний завод»до складу податкового кредиту вересня місяця 2011 року та задекларовані у податковій декларацій з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, станом на 30.09.2011 р. за позивачем обліковувалась кредиторська заборгованість перед його контрагентом ТОВ «Віннерком»в сумі 579 393,41 грн. (тобто в повній сумі договірних зобов'язань за договорами №№ 61, 62, 63 від 22 липня 2011 року), відповідно до чого вбачається, що станом на час віднесення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ у вересні 2011 р. по правовідносинах із ТОВ «Віннерком», така сума ПДВ не була сплачена позивачем у складі вартості отриманих товарів (послуг) його контрагенту (проплати взагалі не відбулося), а відповідно така сума ПДВ не була визначена також ТОВ «Віннерком»у складі податкових зобов'язань за вересень 2011 р. для її сплати до Державного бюджету, внаслідок чого останньому було завдано значної шкоди.

Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва було надано Акт перевірки ТОВ «Віннерком»(код ЄДРПОУ 36588555) від 22.12.2011 р. № 1646/23-9/36588555, яким встановлено завищення ТОВ «Віннерком»податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ПАТ«Київський мотоциклетний завод» за вересень 2011 на суму 96 565,56 грн., у зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок недійсними з моменту їх вчинення. Встановлено порушення ТОВ «Віннерком»ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року, які підпадають під визначення п.п.14.1.27 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями). Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року, які підпадають під визначення ст.22, ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Так, згідно Акта від 22.12.2011 р. № 1646/23-9/36588555 встановлено, що основна частина податкового кредиту ТОВ «Віннерком»за вказаний період була сформована за рахунок взаємовідносин з ТОВ «МПС Капітал»(92,9 %).

В Постанові старшого слідчого особливо важливих справ слідчого відділення податкової міліції про призначення позапланової перевірки ТОВ «Віннерком»(код ЄДРПОУ 36588555) по взаємовідносинам з ТОВ «МПС Капітал» (код ЄДРПОУ 35633329) від 25.11.2011 року, зазначено, що в ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «МПС Капітал»мас ознаки «фіктивності».

Допитаний в якості свідка директор ТОВ «МПС Капітал»ОСОБА_6 показав, що жодного відношення до діяльності даного підприємства не має, документів не підписував, обов'язки директора не виконував, паспорт йому не повернули у 2007 році після відвідування райвідділу міліції.

В ході перевірки актом ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «МПС Капітал»(код ЄДРПОУ 35633329) від 19.12.2011 р. № 1628/23-6/35633329 встановлено що:

- за юридичною адресою ТОВ «МПС Капітал»- відсутнє, відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Відповідно висновку щодо реального здійснення господарської діяльності ТОВ «МПС Капітал»26.10.2011 р. завідуючим сектором ПНВ ПДВ ВПМ ДПІ у Корсунь-Шевченківському р-ні старшим лейтенантом податкової міліції Павленко В.В. було опитано посадову особу та засновника контрагента ТОВ «Віннерком»- ТОВ «МПС Капітал» ОСОБА_6 (і.п.н. НОМЕР_2) та встановлено непричетність останнього до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «МПС Капітал».

Постановою про призначення позапланової перевірки старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві підполковника податкової міліції Горожанової В.А. від 25 листопада 2011 року, в ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «МПС Капітал»має ознаки фіктивності. Допитаний в якості свідка директор ТОВ «МПС Капітал»ОСОБА_6, показав, що жодного відношення до діяльності даного підприємства не має, документів не підписував, обов'язки директора не виконував, паспорт йому не повернули у 2007 році після відвідування райвідділу міліції.

З вищезазначених фактів контролюючим органом було зроблено висновок, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Віннерком»та контрагентом ТОВ «МПС Капітал»(по третьому ланцюгу правовідносин) є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «МПС Капітал»(код ЄДРПОУ 35633329) підприємствам покупцям, а саме ТОВ «Віннерком»(код ЄДРПОУ 36588555), що свідчить про те, що правочини між ТОВ «МПС Капітал»та ТОВ «Віннерком»були здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначений правочин відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям (ТОВ «Віннерком») за період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року.

Також, в перевіряємому періоді позивачем були укладені договори з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», а саме:

- договір № 54 від 24 березня 2011 року, відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»зобов'язалося виконати роботи з розбирання, переміщення і демонтажу устаткування ковальського цеху, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, який належить позивачу, а позивач - оплатити виконані роботи. Вартість робіт відповідно до умов вказаного договору та договірної ціни на розбирання, переміщення і демонтаж устаткування ковальського цеху склала 186 018,00 грн. (в т.ч. ПДВ 31 003,00 грн.);

- договір № 55 від 24 березня 2011 року, відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»зобов'язалося виконати роботи з поточного ремонту перекриттів ливарного цеху, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, який належить позивачу, а позивач - оплатити виконані роботи. Вартість робіт відповідно до умов вказаного договору та договірної ціни на поточний ремонт перекриттів ливарного цеху склала 121 970,93 грн. (в т.ч. ПДВ 20 328,49 грн.).

На виконання зазначених договорів сторонами були підписані відповідні ати приймання виконаних ремонтних робіт, що надані позивачем до матеріалів справи.

Також, ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»на виконання зазначених договорів були виписані позивачу наступні податкові накладні:

- № 215 від 30 вересня 2011 року на суму 186 018,00 грн. (в т.ч. ПДВ 31 003,00 грн.) - за договором № 54 від 24 березня 2011 року;

- № 216 від 30 вересня 2011 року на суму 121 970,93 грн. (в т.ч. ПДВ 20 328,49 грн.) - за договором № 55 від 24 березня 2011 року.

Отже, «понесені»позивачем витрати з ПДВ, «сплачені»на користь ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»за проведені ремонтні роботи, були віднесені ПАТ «Київський мотоциклетний завод»до складу податкового кредиту вересня місяця 2011 року та задекларовані у податковій декларацій з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, станом на 30.09.2011 р. за позивачем обліковувалась кредиторська заборгованість перед його контрагентом ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»в сумі 611 527,70 грн. (до якої в повному обсязі входить сума договірних зобов'язань за договорами № 54 та № 55 від 24 березня 2011 року), відповідно до чого вбачається, що станом на час віднесення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ у вересні 2011 р. по правовідносинах із ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», така сума ПДВ не була сплачена позивачем у складі вартості отриманих товарів (послуг) його контрагенту (проплати взагалі не відбулося), а відповідно така сума ПДВ не була визначена також ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»у складі податкових зобов'язань за вересень 2011 р. для її сплати до Державного бюджету, внаслідок чого останньому було завдано значної шкоди.

Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва було надано Акт перевірки по ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код ЄДРПОУ 36048906) від 11.01.2012 року № 59/23-7/36048906, яким встановлено завищення ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ПАТ «Київський мотоциклетний завод»за вересень 2011 р. на суму 51 331,49 грн., у зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення. Встановлено порушення ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»ч.1 ст.203, ст. 215, ст. 228, ст.662, ст.655, ст.656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з контрагентами-покупцями за період з 24.03.2011 р. по 30.11.2011 р.

Зокрема, в ході оперативного відпрацювання ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», було отримано службову записку від ГВПМ ДПІ у Печерському р-ні м. Києва № 25/9 від 10.01.2012 року, згідно якої встановлено та опитано директора ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) Дяченко І.В.

Так, директор ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»Дяченко І.В. пояснив, що йому взагалі невідомо нічого про ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», а відповідно договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних-робіт, актів прийому-передачі та інших документів він не формував та не підписував.

Перевіркою встановлено, що невідомі особи від імені службових осіб ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) подають податкову звітність до ДПІ у Печерському р-ні м. Києва із показниками фінансово-господарської діяльності, відповідно до яких незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ у великих розмірах.

Дані факти вказують на те, що ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) було створено з метою прикриття незаконної діяльності, а саме незаконного формування податкового кредиту реально діючим підприємствам з метою їх подальшого ухилення від сплати податків до Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 94, 97, 98, 100, 112 КПК України, Заступником прокурора Печерського району м. Києва юристом І класу Кузьменко О.П. було постановлено про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Враховуючи наведені факти, встановлені контролюючим органом, відповідач дійшов до висновку, що зазначене підприємство контрагент позивача ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»здійснювало фіктивну діяльність, а вся первинна документація по правовідносинах позивача із ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»від імені останнього підписана невідомою особою, а отже на підставі таких первинних документів не можуть виникати податкові зобов'язання та формуватися податковий кредит.

Крім того, як вбачається з наявних у справі доказів, та не було жодним чином спростовано позивачем, свідоцтво платника ПДВ контрагента ТОВ «Компанія Грифон Консалт»було анульоване в день підписання договорів із позивачем, а саме 24.03.2011 р., тобто при складанні податкових накладних від 24.03.2011 р. та від 30.09.2011 р. -контрагент позивача ТОВ «Компанія Грифон Консалт»не був належним чином зареєстрований платником ПДВ за індивідуальним податковим номером 360489026596, що зазначений в таких податкових накладних, отриманих позивачем, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит з ПДВ у вересні 2011 року.

Згідно з частиною 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п.1, п.2 ст.49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначених підприємств контрагентів позивача ТОВ «Віннерком»(код ЄДРПОУ 36588555) та ТОВ «Компанія Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) була їх незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Крім того, статтею 55 1 ГК України (Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання) визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, а саме:

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- підприємство не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особою, уповноваженою на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Віннерком»(код ЄДРПОУ 36588555) та ТОВ «Компанія Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦКУ), волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦКУ).

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні контрагентами ТОВ «Віннерком»(код ЄДРПОУ 36588555) та ТОВ «Компанія Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Однак, як було зазначено вище, та підтверджується допустимими доказами по справі, станом на 30.09.2011 р. за позивачем обліковувалась кредиторська заборгованість перед його контрагентами, а саме: перед ТОВ «Віннерком»в сумі 579 393,41 грн. та перед ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»в сумі 611 527,70 грн., відповідно до чого станом на час віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ у вересні 2011 р. по правовідносинах із ТОВ «Віннерком»та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», такі суми ПДВ не були сплачені позивачем у складі вартості отриманих товарів (послуг) його контрагентам (проплати за договорами взагалі здійснено не було), а відповідно такі суми ПДВ не були визначені зазначеними контрагентами у складі податкових зобов'язань за вересень 2011 р. для сплати до Державного бюджету, внаслідок чого останньому було завдано значної шкоди.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, так, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

З наведеного вбачається, що первинні документи по господарських операціях позивача із ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»з боку останнього були підписані невідомою особою, оскільки при допиті директора ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»Дяченко І.В., останній пояснив, що йому взагалі невідомо нічого про ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», а відповідно договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних-робіт, актів прийому-передачі та інших документів він не формував та не підписував.

Також, як підтверджується наявними у справі доказами, зазначені контрагенти позивача ТОВ «Віннерком»та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»здійснювали фіктивну господарську діяльність з моменту їх реєстрації, оскільки підприємства зареєстровані в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження (ст. 55 1 ГК України).

Також, згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Однак, як було зазначено вище, та жодними доказами по справі не було спростовано позивачем, свідоцтво платника ПДВ контрагента ТОВ «Компанія Грифон Консалт»було анульоване в день підписання договорів із позивачем, а саме 24.03.2011 р., тобто при складанні податкових накладних від 24.03.2011 р. та від 30.09.2011 р. -контрагент позивача ТОВ «Компанія Грифон Консалт», в порушення вимог п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, не був належним чином зареєстрований платником ПДВ за індивідуальним податковим номером 360489026596, що зазначений в таких податкових накладних, отриманих позивачем, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит з ПДВ у вересні 2011 року.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Віннерком»та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п.19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст.9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Віннерком»та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду допустимих доказів щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 17.12.2012 р.