Ухвала

від 08.02.2017 по справі 2а-15081/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2017 р. м. Київ К/800/30390/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача) , Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представників позивача: Нестеришина Я.С., Янчук Н.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року

у справі № 2а-15081/12/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства Київський мотоциклетний завод

до Державного податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Київський мотоциклетний завод (далі - Товариство) звернулось в суд з адміністративним позовом до Державного податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0008832230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року апеляційну скаргу задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0008832230.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Віннерком , ТОВ Компанія Грифон Консалт за період вересень 2011 року за результатами якої складено акт перевірки від 03 жовтня 2012 року № 1506/22-30/00231314, згідно з яким позивачем порушено вимоги:

- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

- статті 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ Віннерком , щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 96 565, 56 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 96 565, 56 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 96 565, 56 грн., та по взаємовідносинах з ТОВ Компанія Грифон Консалт , щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 51 331, 49 грн., в тому числі за вересень 2011 року на суму 51 331, 49 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 51 331, 49 грн.

Підставою для висновків, викладених в акті перевірки, про наявність порушень податкового законодавства позивачем був встановлений в ході перевірки факт безпідставного відображення позивачем у податковому обліку вартості господарських операцій з ТОВ Компанія Грифон Консалт , ТОВ Віннерком , оскільки, на думку відповідача, господарські операції між зазначеними суб'єктами господарювання не були реальними.

На підставі вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0008832230, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 184 871, 31 грн., в тому числі: за основним платежем - 147 897, 05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 974, 26 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правочини укладені між позивачем та його контрагентами є недійсними, оскільки вони не відповідають умовам чинності правочину, а саме вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, так як суперечать моральним засадам суспільства, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що за позивачем обліковується кредиторська заборгованість перед контрагентами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджуються документально. Крім того в матеріалах справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили. Також суд апеляційної інстанції вважав помилковим висновок щодо наявності кредиторської заборгованості перед контрагентами.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з частиною 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався. В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України , відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій наведеному уваги не надали та, здійснюючи оцінку відображеної позивачем в податковому обліку вартості товарів (робіт, послуг), належним чином не перевірили реальності господарських операцій та не з'ясували чи призвели ці операції до реальних змін майнового стану позивача.

Досліджуючи обставини реальності господарської операції, слід мати на увазі, що документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Водночас, суди попередніх інстанцій, не дослідили та не перевірили належним чином обставин фактичного здійснення господарських операцій з урахуванням специфіки договорів, що укладені між суб'єктами господарювання.

Так, зокрема, судами попередніх інстанцій належним чином не перевірено які конкретно здійснювались роботи ТОВ Віннерком , ТОВ Компанія Грифон Консалт і не перевірено чи підтверджується надання таких робіт доказами. В силу того, що за звичаєм ділового обороту виконання робіт супроводжується документами (кошторисом, допуском працівників до об'єкта ремонту) позивач як особа, що зобов'язана підтверджувати дані власного податкового обліку, мав надати докази фактичного виконання вказаних робіт та пов'язаності таких послуг з його господарською діяльністю.

Крім того, залишилися недослідженими обставини про те чи контрагенти позивача були спроможними здійснити операції на виконання умов договорів; чи могли поставити обсяг робіт в обумовлені сторонами строки; чи мали контрагенти позивача виробничий, технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Слід відмітити і те, що, роблячи оцінку господарським операціям як таким, що є реальними/не нереальними суди мають надавати оцінку всім важливим доводам, якими сторони обґрунтовували свою позицію.

Також суд першої інстанції, обґрунтовуючи факт порушення позивачем, посилався на пояснення директора ТОВ Компанія Грифон Консалт - ОСОБА_5, який заперечував свою участь у веденні господарської діяльності підприємства та у підписанні будь-яких документів від його імені, в тому числі й документів щодо діяльності з позивачем.

Оцінюючи вказаний довід слід було на підставі належних та допустимих доказів перевірити хто був відповідальним за ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Компанія Грифон Консалт у період здійснення господарської операції з позивачем.

У випадку наявності інформації про те, що відповідальні за ведення господарської діяльності особи контрагента позивача надані на підтвердження господарської операції документи не підписували і не складали, слід поставити в порядку, визначеному статтею 81 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису посадовими особами, які підписували первинні документи, видані ТОВ Компанія Грифон Консалт або допитати посадових осіб вказаного суб'єкта господарювання в порядку, визначеному статтями 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановлення обставин підписання документів уповноваженою/не уповноваженою особою має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість та зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Слід зазначити, що суди попередніх інстанцій також не вжили заходів з метою встановлення обставини щодо порушення кримінальної справи відносно директорів ТОВ Компанія Грифон Консалт , ТОВ Віннерком та чи виносилися вироки за результатами розслідування вказаної справи.

Згідно з частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Водночас при вирішенні спору суди попередніх інстанцій не встановили період вчинення ОСОБА_5 злочинних дій, що полягали у фіктивному підприємстві ТОВ Компанія Грифон Консалт , та не перевірили чи вчинялись зазначені злочинні дії в період господарських операцій з позивачем та не перевірили чи вчинення вказаними особами злочині дії впливають на реальність господарських операцій позивача.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін І.О.Бухтіярова І.В. Приходько