Рішення

від 21.12.2012 по справі 2-5294/11

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-5294/11

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюк В. В. ,

при секретарі - Литовченко Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Моторно (транспортного) страхового бюро України (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Зазначило, що 10.10.2008 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП). Так, відповідач керуючи автомобілем «Газ», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Деміївська в м. Києві, виїжджаючи з прилеглої території не пропустив автомобіль «Mercedes», д.н.з НОМЕР_2, внаслідок чого відбулося зіткнення. Вину відповідача у скоєнні ДТП підтверджує постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2008 року.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Mercedes», д.н.з НОМЕР_2, який був під керуванням ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_3.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно до звіту № 555 від 04.11.2008 року складає 21 144 грн. 93 коп. Зазначена шкода особисто відповідачем не була відшкодована потерпілому, власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою.

Договірних зобов'язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 17 620 грн. 78 коп.

21.11.2008 року та 22.01.2009 року позивач звертався до відповідача з листами про компенсацію витрат в добровільному порядку, однак відповіді від відповідача позивачем не отримано.

У зв'язку з зверненням до суду позивачем були понесені витрати на юридичну допомогу в розмірі 2 000 грн.

В зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позові, з тих же підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, заявив до суду клопотання про зупинення провадження у справі, зазначив, що в силу положень ст. ст. 1172, 1187 ЦК України ВАТ «КАТП 13062» є належним відповідачем по справі, оскільки саме воно було роботодавцем ОСОБА_1 на момент ДТП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про залишення позову без задоволення виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2008 року відбулась дорожньо-транспортна пригода. Відповідач, керуючи автомобілем «Газ», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Деміївська в м. Києві, виїжджаючи з прилеглої території не пропустив автомобіль «Mercedes», д.н.з НОМЕР_2, внаслідок чого відбулося зіткнення. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджує постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2008 року (а.с. 15).

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Mercedes», д.н.з НОМЕР_2, який був під керуванням ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_3 (а.с. 17). Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно до звіту № 555 від 04.11.2008 року, складає 21 144 грн. 93 коп. (а.с. 19 - 34)

Зазначена шкода особисто відповідачем не була відшкодована потерпілому, власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою. Договірних зобов'язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало. Потерпілий звернувся до позивача з метою отримання страхового відшкодування (а.с. 14).

На підстав наказу № 2785 від 09.12.2008 року та довідки № 1 від 05.12.2008 року, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 17 620 грн. 78 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 3063 від 10.12.2008 року (а.с. 7).

Відповідно до довідки ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13062» за № 9 від 30.01.2012 року, відповідач працює водієм ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13062» (а.с. 48), що також підтверджується засвідченою копією трудової книжки відповідача (в.с. 47). Згідно подорожнього листа № 268138 від 10.10.2008 року позивач уповноважив відповідача здійснювати 10.10.2008 року перевезення (а.с. 49).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля ГАЗ 3307 є ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13062» (а.с. 50).

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

У відповідності до загальних положень про відшкодування шкоди параграфу 1 глави 82, передбачених ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. ст. 993, 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Згідно п. 38.2.1. ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Пунктом 3 частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1172 юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації. Таким чином, загальними правилами відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, необхідна низка умов, а саме наявність загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини) та перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо і завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків.

За таких обставин, на основі з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відповідач по справі з вини якого заподіяна шкода, на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився з ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13062» в трудових відносинах, і шкода, заподіяна ним у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків. За таких обставин, покладення обов'язку по відшкодуванню шкоди на відповідача, суперечить положенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 993, 1166, 1172, 1187, 1191, 1192 ЦК України, положеннями ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 15, 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - залишити без задоволення;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк