Постанова

від 07.12.2012 по справі 2а/0470/9092/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/9092/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника відповідача Колесникова В.М.

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2012 р. ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області (далі відповідачі), третя особа: ОСОБА_6 з вимогами про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04.11.2010 р. № 3586 «Про визнання розпорядження голови райдержадміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р та державного акта недійсними»; визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 11 від 26.02.1997 р. «Про передачу земельних ділянок громадян у приватну власність та користування» в частині виділення у приватну власність та постійне користування для дачного будівництва та садівництва земельної ділянки ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 03.10.2012 р. до участі у справі як третя особа залучений ОСОБА_4.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. ОСОБА_5 розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 18.08.2006 р. № 916-р передано земельну ділянку № 69 площею 0,08 га в садівничому товаристві «Лісний» за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради та видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. На теперішній час земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_6

04.11.2010 р. на підставі заяви ОСОБА_4 та рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 р. по справі № 2-1768/10 головою Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області винесено розпорядження № 3586 «Про визнання розпорядження голови райдержадміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р та державного акта недійсними». Вказане розпорядження суперечить положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки винесено на підставі рішення суду, яке на момент винесення розпорядження не набрало законної сили, а ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2011 р. було скасовано. Крім того, до повноважень голів районних державних адміністрацій не входить скасування власних розпоряджень. Що стосується строку звернення до суду, то про існування оскаржуваних розпорядження та рішення позивач дізналася під час розгляду справи в суді, за результатами розгляду якої винесено рішення від 03.07.2012 р.

Рішення Виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 11 від 26.02.1997 р. «Про передачу земельних ділянок громадян у приватну власність та користування» в частині виділення у приватну власність та постійне користування для дачного будівництва та садівництва земельної ділянки ОСОБА_4 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки останньому було виділено земельну ділянку між огорожею Садівничого товариства «Лісний» і масивом лісу Любимівського лісництва, розміром 0,07 га, що не використовувалася в радгоспному виробництві, при цьому особою не було здійснено звернення до ради народних депутатів з відповідною заявою, не замовлявся та не одержувався проект відведення земельної ділянки, акт на право власності ОСОБА_4 виданий не був. Таким чином, оскаржуване рішення прийняте відповідачем з перевищенням наданих повноважень та з порушенням процедури прийняття рішення.

Представник відповідача - Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04.11.2010 р. № 3586 «Про визнання розпорядження голови райдержадміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р та державного акта недійсними» прийнято відповідачем на підставі заяви ОСОБА_4 та рішення суду, яке на момент прийняття зазначеного розпорядження набрало законної сили, при винесені розпорядження повноваження відповідачем перевищені не були. Враховуючи наведене, оскаржуване розпорядження відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, в судовому засіданні позов визнала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_6, в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги підтримала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив наступне. ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка АДРЕСА_1. Зазначена земельна ділянка рішенням Любимівської сільської ради № 30 від 21.02.1995 р. була додатково закріплена за Садівничим товариством «Лісний», після чого були внесені відповідні зміни до державного акту на право користування землею. З 26.02.1995 р. і на теперішній час ОСОБА_4 є членом Садівничого товариства «Лісний». Рішенням Виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 11 від 26.02.1997 р. ОСОБА_4 було передано у приватну власність і користування земельну ділянку АДРЕСА_1.

В 2007 р. ОСОБА_4 дізнався про передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_5 та про виключення його із членів товариства згідно протоколу загальних зборів. Вказаний протокол загальних зборів був сфальшований колишнім скарбником Садівничого товариства «Лісний» ОСОБА_8, котра є матір'ю ОСОБА_5, а в процесі розгляду справи в судах земельна ділянка була продана ОСОБА_6 - однокласниці ОСОБА_5 Низкою судових рішень різних інстанцій встановлений факт фальсифікації протоколу загальних зборів та протиправність розпорядження про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 та акта права власності на землю. ОСОБА_5 набула права на земельну ділянку без дозволу загальних зборів, шляхом фальсифікації документів, без вилучення земельної ділянки. При винесенні розпорядження про надання земельної ділянки ОСОБА_5 Дніпропетровській районній державній адміністрації Дніпропетровської області не було відомо про факт фальсифікації та існування рішення Виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 11 від 26.02.1997 р. При винесенні розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04.11.2010 р. № 3586 «Про визнання розпорядження голови райдержадміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р та державного акта недійсними» рішення суду про визнання недійсними цих розпорядження та акту набрало законної сили. Протиправність розпорядження про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 та акту на право власності встановлено також рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2012 р., яке набрало законної сили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, третьої особи, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 р. по справі № 2-1768/10 за позовом ОСОБА_4 до Садівничого товариства «Лісний», ОСОБА_5, Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа - відділ земельних ресурсів у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання незаконним виключення з садівничого товариства, зобов'язання поновити в членах садівничого товариства, зобов'язання повернути у користування земельну ділянку позов задоволено:

- визнано незаконним виключення з членів Садівничого товариства «Лісний» ОСОБА_4;

- визнані недійсними розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р в частині безоплатної передачі ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки АДРЕСА_1 та Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896, виданий 27.03.2007 р. на ім'я ОСОБА_5;

- зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 земельну ділянку АДРЕСА_1 (а.с. 123-126).

Відповідно до відмітки вказане рішення набрало законної сили 12.10.2010 р. (а.с. 126).

20.10.2010 р. ОСОБА_4 подано до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області заяву про прийняття до виконання зазначеного рішення (а.с. 142).

Розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04.11.2010 р. № 3586-р розпорядження голови райдержадміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р «Про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки АДРЕСА_1 та держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896, виданий 27.03.2007 р. на ім'я ОСОБА_5, визнані недійсними (а.с. 141).

На вимогу суду представником відповідача - Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області не надано доказів надіслання позивачу вказаного розпорядження.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.01.2011 р. рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 р. залишено без змін (а.с. 131-132).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.04.2011 р. рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 р., ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.01.2011 р. залишені без змін (а.с. 134-135).

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2011 р. рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 р. по справі № 2-1768/10 скасовано (а.с. 82-83).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2012 р. по справі № 2-6815/11 за позовом ОСОБА_4 до Садівничого товариства «Лісний», Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - відділ Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання незаконним виключення з членів товариства, визнання недійсними державного акту та розпорядження, витребування земельної ділянки позовні вимоги задоволено частково:

- визнано незаконним виключення ОСОБА_4 з членів Садівничого товариства «Лісний» (і.к. 34504887) згідно протоколу загальних зборів садівничого товариства № 3 від 10.09.2005 року;

- витребувано у ОСОБА_6 земельну ділянку АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4.

В решті позовних вимог - відмовлено (а.с. 127-129).

Відповідно до відмітки зазначене рішення набрало законної сили 10.08.2012 р. (а.с. 129).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2012 р. по справі № 2-6815/11 встановлені наступні обставини.

З 26.02.1995 р. ОСОБА_4 є членом Садівничого товариства «Лісний» Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, де за ним було закріплено земельну ділянку № 69 площею 0,08 га.

Рішенням виконкому Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 11 від 26.02.1997 р. вказану земельну ділянку було передано у власність ОСОБА_4 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26.12.1992 р. «Про приватизацію земельних ділянок» (а.с. 127).

Розпорядженням Дніпропетровської райдержадміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р ОСОБА_5 було виділено вищевказану земельну ділянку і 27.03.2007 р. на підставі даного рішення видано Держаний акт на право власності серії ЯГ № 575896 (кадастровий номер 1221484000:01:069:0020) (а.с. 128).

За договором купівлі-продажу від 30.03.2010 р. ОСОБА_5 продала спірну земельну ділянку ОСОБА_6 за 29 645 грн. (а.с. 128).

Враховуючи, що ОСОБА_4 набув права власності на спірну земельну ділянку на підставі Декрету Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26.12.1992 р. «Про приватизацію земельних ділянок», Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 р. і таке право згідно п. 7 Перехідних положень чинного Земельного кодексу України, рішення Конституційного суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 р. (справа про постійне користування земельними ділянками) не було припинено на момент виділення цієї земельної ділянки ОСОБА_5, суд приходить до висновку про протиправність розпорядження Дніпропетровської райдержадміністрації № 916-р від 18.08.2006 р. та виданого на його підставі Держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896 (а.с. 128).

Разом з тим, вищевказане розпорядження та державний акт були визнані недійсними розпорядженням голови Дніпропетровської райдержадміністрації № 3586-р від 04.11.2010 р., а тому вимоги позивача у відповідній частині не підлягають задоволенню за відсутності предмету спору (а.с. 128).

Рішенням виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 21.02.1995 р. № 30 «Про закріплення земельних присадибних ділянок» земельна ділянка в с. Любимівка в розмірі 0,08 га закріплена за Садівничим товариством «Лісний» (а.с. 140).

Рішенням виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 11 від 26.02.1997 р. вказану земельну ділянку було передано у приватну власність ОСОБА_4 (а.с. 111, 136-139).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV одним з основних завдань місцевих державних адміністрації є додержання прав і свобод громадян.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Земельного кодексу України N 561-XII від 18.12.1990 р. (чинного на момент виникнення правовідносин) розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Відповідно до п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України N 2768-III від 25.10.2001 р. громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно до п. г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У даній справі відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає застосуванню як джерело права рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. у справі «Stretch v. United Kingdom» («Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобретанії і Північної Ірландії») в якому суд дійшов висновку про те, що особа - суб'єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при укладенні останніми відповідних договорів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при укладенні цих договорів припустилися помилки.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04.11.2010 р. № 3586-р «Про визнання розпорядження голови райдержадміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р та державного акта недійсними» винесено відповідачем на підставі заяви ОСОБА_4 та рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 р. по справі № 2-1768/10, яке на момент винесення розпорядження набрало законної сили та підлягало виконанню.

Крім цього, законність вказаного рішення, тобто необхідність скасування розпорядження та державного акта, була підтверджена судами апеляційної та касаційної інстанцій. Проте, рішення було скасоване судом, який його виніс, в зв'язку з задоволенням заяви сторони про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2012 р. по справі № 2-6815/11, яке набрало законної сили, встановлена протиправність розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації № 916-р від 18.08.2006 р. про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 та виданого на його підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896. В задоволенні позовних вимог про скасування вказаних розпорядження та державного акта відмовлено виключно на підставі їх скасування розпорядженням від 04.11.2010 р. № 3586-р.

Таким чином, як рішенням суду, котре набрало законної сили, на момент винесення розпорядження і було в подальшому скасовано, так і рішенням суду, котре набрало законної сили на момент розгляду справи, встановлено протиправність розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації № 916-р від 18.08.2006 р. та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896, що є підставою для скасування зазначених розпорядження та акта.

Доводи представників позивача стосовно того, що рішення суду, на підставі якого скасовані вказані розпорядження та Державний акт на право власності, скасовано, не приймаються судом до уваги, оскільки протиправність зазначених розпорядження та Державного акту встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

Твердження представників позивача стосовно незаконності розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04.11.2010 р. № 3586-р «Про визнання розпорядження голови райдержадміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р та державного акта недійсними» через перевищення відповідачем своїх повноважень при винесенні розпорядження не враховуються судом з наступних підстав. ОСОБА_4 звернувся до відповідача з завою про виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідачем було, на виконання цього рішення, винесено розпорядження про скасування власного раніше винесеного незаконного рішення. При цьому з боку особи, на користь якої винесено судове рішення і чиє право підлягало відновленню на підставі рішення суду, не було допущено будь-яких порушень чинного законодавства, отже, ця особа не має відповідати за дії посадових осіб відповідача та її права і свободи не можуть бути обмежені внаслідок помилок, допущених суб'єктом владних повноважень.

Доводи представників позивача відносно протиправності рішення Виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 11 від 26.02.1997 р. «Про передачу земельних ділянок громадян у приватну власність та користування» в частині виділення у приватну власність та постійне користування для дачного будівництва та садівництва земельної ділянки ОСОБА_4 суд до уваги не бере. ОСОБА_4 набув права власності на підставі вказаного рішення і діяв при цьому добросовісно. Любимівська сільська рада народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області є суб'єктом владних повноважень і органом, який виніс оскаржуване рішення та відповідно до умов законодавства відповідає за законність своїх рішень, дій та бездіяльності. При цьому права фізичної особи, набуті на підставі винесеного рішення, не можуть бути обмежені через порушення, допущені суб'єктом владних повноважень при винесенні рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_5 до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення є необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись ст.ст. 8, 10, 69-71, 91, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 12.12.2012 року.

Суддя О.С. Рябчук