Ухвала

від 09.07.2013 по справі 2а/0470/9092/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 року м. Київ К/800/25462/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Любимівської сільської ради від 26.02.1997 року № 11 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» ОСОБА_4 було передано у власність земельну ділянку у Садівничому товаристві «Лісний».

Розпорядженням Дніпропетровської райдержадміністрації від 18.08.2006 року № 916-р ОСОБА_2 було виділено вищевказану земельну ділянку. На підставі даного рішення 27.03.2007 року ОСОБА_2 видано Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896 (кадастровий номер 1221484000:01:069:0020).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року по справі № 2-1768/10, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.01.2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.04.2011 року, розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 18.08.2006 року № 916-р, в частині безоплатної передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки НОМЕР_1 в Садівничому товаристві «Лісний» та Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896, виданий 27.03.2007 року, визнані недійсними. Дане рішення набрало законної сили 12.10.2010 року, що підтверджується відміткою на останньому аркуші рішення.

На підставі заяви ОСОБА_4 та на виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року по справі № 2-1768/10 розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 04.11.2010 року № 3586-р розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 18.08.2006 року № 916-р «Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0800 га в Садівничому товаристві «Лісний» та Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896, виданий 27.03.2007 року на ім'я ОСОБА_2, визнані недійсними.

Згідно із частиною 3 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до пункту «г» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи, що розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 18.08.2006 року № 916-р, яке слугувало підставою передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки НОМЕР_1 в Садівничому товаристві «Лісний» та видачі Держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року, яке набрало законної сили 12.10.2010 року, визнано недійсним, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 04.11.2010 року № 3586-р прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ствердження ОСОБА_2 про те, що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року по справі № 2-1768/10 не набрало законної сили, оскільки було скасоване ухвалою Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 29.07.2011 року, не заслуговує на увагу виходячи з наступного.

Так, ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2011 року по справі № 2-1768/10 рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року було скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами та призначено справу до розгляду в загальному порядку. Однак, набрання рішенням законної сили не поставлено в залежність від подальшого його скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Любимівська сільська рада народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області є суб'єктом владних повноважень і органом, який виніс оскаржуване рішення та відповідно до умов законодавства відповідає за законність своїх рішень, дій та бездіяльності.

Враховуючи, що ОСОБА_4 набуваючи права власності на земельну ділянку на підставі рішення виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 26.02.1997 року № 11 «Про передачу земельних ділянок громадян у приватну власність та користування» діяв добросовісно, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку відмовивши у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 26.02.1997 року № 11 «Про передачу земельних ділянок громадян у приватну власність та користування», оскільки права ОСОБА_4, набуті на підставі винесеного рішення, не можуть бути обмежені через порушення, допущені суб'єктом владних повноважень при винесенні рішення.

Дана правова позиція міститься в рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року у справі Стреч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Є. Донець

судді: А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз