Ухвала

від 05.03.2012 по справі 12/415пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 березня 2012 р. № 12/415пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Владимиренко С.В., Заріцької А.О., Козир Т.П., Панової І.Ю., розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Центр водійської майстерності" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 12/415пд за позовомприватного підприємця ОСОБА_6 додочірнього підприємства "Автомобільна база" закритого акціонерного товариства "Трест "" третя особа:товариство з обмеженою відповідальністю "Центр водійської майстерності" провизнання договору дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2011 у справі № 12/415пд у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 у справі № 12/415пд рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2011 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 12/415пд касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр водійської майстерності" залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр водійської майстерності" подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 12/415пд.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр водійської майстерності" у заяві просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011, постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 12/415пд та прийняти рішення у справі. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 25.08.2010 у справі № 16/69-ПД-09, від 23.06.2010 у справі № 13/528-ПД-08, від 13.08.2009 у справі № 16/228-08/14/3-ПД-09, від 31.05.2011 у справі № 16/184-ПД-10 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з посиланням на статті 210, 220, 328, 334, 638, 640, 657 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зі змісту постанов суду касаційної інстанції від 07.12.2011 у справі № 12/415пд, про перегляд якої просить заявник, та від 25.08.2010 у справі № 16/69-ПД-09, від 23.06.2010 у справі № 13/528-ПД-08, від 13.08.2009 у справі № 16/228-08/14/3-ПД-09, від 31.05.2011 у справі № 16/184-ПД-10, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 07.12.2011 у справі № 12/415пд, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції, врахувавши положення статей 220, 334, 638, 657 Цивільного кодексу України, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог про визнання договору дійсним, оскільки заперечень щодо факту укладення договору від 09.04.2004 № 18 та виконання всіх його істотних умов суду надано не було, внаслідок чого договір вважається укладеним. Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Центр водійської майстерності" на те, що частина майна, яке є предметом договору від 09.04.2004 № 18, раніше була відчужена товариству з обмеженою відповідальністю "Центр водійської майстерності" (покупець) на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2004 № 12/02, були перевірені судом апеляційної інстанції, який правомірно не взяв їх до уваги, оскільки як у рішенні господарського суду Донецької області від 20.05.2004 у справі № 12/204в, договорі купівлі-продажу від 12.02.2004 № 12/02, так і в акті приймання-передачі від 03.03.2004 не встановлено місцезнаходження та місце розташування внутрішньо майданчикових проїздів площею 4651 м 2 .

Приймаючи постанову від 25.08.2010 у справі № 16/69-ПД-09, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову приватного підприємства "Меркурій-Склад" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, оскільки чинним Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію. Також суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні вимог третьої особи про визнання за нею права спільної власності, оскільки на час підписання відповідачем наказу № 112 про передачу майна до спільної власності громад Скадовського району від 22.08.2008, щодо його права власності на спірне майно в порушення вимог частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України не було здійснено державну реєстрацію, тому у нього було відсутнє право щодо розпорядження майном, передбачене частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України.

Приймаючи постанову від 23.06.2010 у справі № 13/528-ПД-08, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції з урахуванням приписів статей 328, 334, 392 Цивільного кодексу України погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання дійсним договору та визнання права власності, оскільки позивачем не було надано належних доказів того, що його право власності на спірне нерухоме майно було набуто ним на підставах і в порядку, встановленому законом. При цьому, суд врахував, що продавець майна -відповідач, на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, не був власником спірного майна, а тому не мав права на його продаж.

Приймаючи постанову від 13.08.2009 у справі № 16/228-08/14/3-ПД-09, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду попередніх інстанцій про відмову у задоволенні первісного позову щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу, оскільки між сторонами відсутній спір щодо нотаріального посвідчення договору, а відповідно і відсутні підстави для його задоволення. Крім того, суд взяв до уваги, що на момент підписання договору купівлі-продажу № 02 від 18.09.2006 нерухоме майно, яке підлягало відчуженню знаходилось у власності товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" (третьої особи), відповідно до ухвали апеляційного суду Запорізької області від 15.11.2006 у справі № 22-6434 2006р., залишеної ухвалою Верховного Суду України від 22.11.2007 без змін.

Приймаючи постанову від 31.05.2011 у справі № 16/184-ПД-10, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу дійсним, оскільки позивач звернувся з пропозицією нотаріального посвідчення договору до неналежної особи; договір купівлі-продажу від 15.01.2009 є нікчемним, оскільки не укладений у відповідності до вимог статті 657 Цивільного кодексу України, а тому не породжує будь-яких юридичних та договірних прав та обов'язків.

Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Центр водійської майстерності" у допуску справи № 12/415пд до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя М.Малетич Судді С. Владимиренко А.Заріцька Т.Козир І.Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)