Постанова

від 20.03.2012 по справі 27/109

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Справа № 27/109

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року у справі№ 27/109 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промкомплект" до третя особаІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" проскасування постанови № 67 від 31.07.2008 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування за участю представників: позивачаХоріна І.М., дов. від 04.05.2011 року відповідача третьої особиДемченко Т.С., дов. від 19.03.2012 року не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належно)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промкомплект" звернулося до господарського суду з позовом про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 67 від 31.07.2008 року про накладення штрафу за правопорушення, посилаючись на невідповідність процедури проведення перевірки вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (у відповідній редакції), притягнення до відповідальності за порушення у сфері містобудування особи, що не відносилась до суб'єктів відповідальності за встановлене перевіркою порушення на час проведення перевірки (з врахуванням заяви від 14.06.2011 року про зміну (доповнення) позовних вимог, а.с.55-56).

Відповідач відхилив позовні вимоги, зазначивши, що за змістом статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" суб'єктом відповідальності за встановлене перевіркою порушення є як замовник будівництва, так і виконавець будівельних робіт; дія наведеного позивачем законодавства не поширюється на відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 року (суддя Дідиченко М.А.) позов задоволено повністю; скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 67 від 31.07.2008 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування; стягнуто з відповідача на користь позивача 321 грн. судових витрат.

Судове рішення вмотивовано тим, що відповідач не довів належними доказами факт вчинення позивачем встановленого правопорушення та додержання ним визначеного законодавством порядку прийняття спірної постанови.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року (судді: Сулім В.В. -головуючий, Дзюбко П.О., Сотніков С.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення у даній справі; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення господарськими судами статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", за якою суб'єктами відповідальності є як замовник, так і виконавець будівельних робіт; допущене правопорушення підтверджується належно складеним документами (приписом № 8 від 18.07.2008 року та протоколом № 10 від 18.07.2008 року), що безпідставно не враховані судами; висновки суду апеляційної інстанції суперечать встановленим ним обставинам справи.

Позивач відхилив доводи касаційної скарги, зазначивши про законність та обґрунтованість судових рішень; третя особа не скористалася правом на участь представника в судовому засіданні.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2012 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було відстрочено сплату судового збору в розмірі 751,10 грн. до розгляду касаційної скарги по справі; уповноважений представник відповідача не надав суду доказів сплати судового збору, водночас наполягаючи на розгляді касаційної скарги по суті. За таких обставин судова колегія вважає за можливе відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити сплату судового збору за подану касаційну скаргу до прийняття судового рішення у даній справі.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промкомплект" (підрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт № 1/07-2007 (надалі -договір), відповідно до якого підрядник в межах договірної ціни виконує власними і залученими силами і засобами будівельно-монтажні, вентиляційні, електромонтажні, сантехнічні і оздоблювальні роботи, що необхідні для будівництва об'єкта "Завод по виробництву люмінесцентних світильників" в м. Славутич.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 09.07.2008 року було проведено перевірку об'єкта будівництва - заводу по виробництву люмінесцентних світильників (2-га черга) за адресою: м. Славутич, пр.-т Ентузіастів, 8, в результаті якої встановлено порушення вимог статті 29 Закону України "Про планування та забудову територій" - виконання будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт.

На підставі проведеної перевірки, 09.07.2008 року було оформлено протокол про правопорушення у сфері містобудування № 8, відповідно до якого винним у допущених правопорушеннях було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" (замовник).

09.07.2008 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було винесено припис № 7 Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава", у якому запропоновано припинити будівництво та оформити у встановленому законом порядку документацію на будівництво та надати її до Інспекції в строк до 09.09.2008 року.

Також господарськими судами встановлено, що 18.07.2008 року було винесено припис № 8 Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі "Промкомплект", у якому запропоновано припинити будівництво.

31.07.2008 року на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудування Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було прийнято постанову № 67, відповідно до якої на позивача було накладено штраф у сумі 1781692,00 грн.

За положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, принципами змагальності та диспозитивності сторін у судовому процесі, сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються у підтвердження своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації; до компетенції останніх в силу закону належить накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

За вимогами статті 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (у редакції станом на час проведення перевірки) визначено загальний перелік суб'єктів відповідальності за правопорушення у сфері містобудування (підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика) та загальний перелік дій, що мають ознаки правопорушення у сфері містобудування в розумінні зазначеного Закону; зокрема, таким порушенням визначено проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації, за що передбачено відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт, водночас конкретних суб'єктів відповідальності щодо кожного з наведених порушень та, зокрема, за виявлене відповідачем порушення, дана стаття не вказує.

Водночас відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції чинній на момент проведення позапланової перевірки) дозвіл на виконання будівельних робіт -це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт; Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273, чинним на час проведення перевірки, було передбачено, що подання документів до інспекцій держархбудконтролю для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється забудовником (замовником), що є, відтак, відповідальним за здійснення будівництва без отримання дозволу на будівництво.

Посилаючись на порушення судами статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", відповідач наведеного вище не врахував, помилково ототожнюючи наведений у статті суб'єктний склад відповідальних за цим Законом осіб з суб'єктами відповідальності за кожним з вказаних у цій статті правопорушенням.

Також всупереч положенням статті 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та приписам статей 22, 33 та 34 Господарського процесуального кодексу, відповідач, доводячи суду прийняття спірної постанови на підставі належно складених відповідних документів, не надав до матеріалів справи протокол № 10 від 18.07.2008 року, на який посилається у власних поясненнях та касаційній скарзі, як на доказ додержання ним визначеного законодавством порядку прийняття спірної постанови, а також не довів, що зазначений протокол взагалі надавався ним під час вирішення спору (супровідним листом, у додатку до запереченнях тощо) чи заявлялось клопотання про його витребування.

Підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, в тому числі стосовно його форми, строків прийняття, можуть бути підставою для визнання такого акта недійсним, якщо відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта, чи у випадках, прямо встановлених законодавством.

Судова колегія погоджується з господарськими судами попередніх інстанцій, що матеріали справи не доводять вчинення позивачем порушення, за яке застосовано штрафну санкцію.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди розглянули в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, вірно застосували статті 1 та 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", з огляду на що їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не відповідають матеріалам справи та не відповідають положенням наведеного законодавства, що підлягало застосуванню у спірних правовідносинах; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті відстроченого судового збору слід віднести на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, стягнувши з неї до Державного бюджету України 751,10 грн. судових витрат.

Керуючись статтями 43, 49, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року у № 27/109 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011р. залишити без змін.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (03680, м.Київ, вул.Клименка, 5/2, код ЄДРПОУ 35670785) на користь державного бюджету України 751,10грн. судового збору за перегляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач