Рішення

від 20.03.2012 по справі 6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012 20.03.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Далекий Схід ТПТ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Джурбі Вотер Тех»

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфалайнком»

Про стягнення 1 059 120,76грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Від позивача Михаловський М.К. -генер. директор (протокол №5 загальний зборів від

22.08.2003р.), Гончарова М.В.- предст. (дов. від 02.02.2012р.)

Від відповідача Поляк О.В.- предст. (дов. від 10.05.2011р.)

Від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Джурбі Вотер Тех" заборгованості за виконані роботи за договором підряду від 16.03.2004 р. № 14/03-04 в розмірі 1 092 411,80 грн., а саме: 829 749,80 грн. боргу, 219 209,00 пені, 7 136,00 грн. інфляційних збитків, 36 317,00 грн. трьох процентів річних, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у 2003 році відповідач надав ескізний проект, який передбачав реконструкцію одноповерхової будівлі під складські приміщення та одноповерхове приміщення офісу. Позивач склав кошторис в поточних цінах станом на 24.07.2003 р. загальним розміром 886 914,00 грн., але, незважаючи на виконану роботу, договір між сторонами у 2003 році укладений не був. Перед укладенням договору в березні 2004 року відповідачем було надано архітектурну частину проекту реконструкції будівлі, який передбачав добудову другого поверху офісу об'єкту. Оскільки виготовлення відповідної кошторисної документації є трудомістким та довготривалим, сторони дійшли згоди взяти за основу договірну ціну кошторису 2003 року на реконструкцію двоповерхового офісу, визначивши в п. 2.1 договору вартість робіт в розмірі 840 000,00 грн. У той же час, позивачем було виконано робіт на більшу суму згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт, які щомісячно надсилались відповідачу. У свою чергу, відповідач підписав не всі акти, вартість виконаних робіт оплатив частково.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.05.2006 р. (суддя Ковтун С.А.) зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 6/268.

Ухвалою суду від 01.06.2006 р., за клопотанням представника відповідача, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, зупинено провадження у справі № 6/268 до вирішення господарським судом м. Києва справи № 2/257.

Ухвалою суду від 13.10.2006 р. провадження у справі № 6/268 поновлено, розгляд справи призначено на 14.11.2006 p.

Ухвалою суду від 21.11.2006 р. призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 20.12.2007 р. в зв'язку з повернення матеріалів разом з висновком експерта поновлено провадження у справі.

Відповідач у наданому суду відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що між сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов, а тому договір є неукладеним. Крім того у період з жовтня 2004 р. по лютий 2005 р. роботи позивачем не виконувались, а вартість робіт була суттєво збільшена без погодження з відповідачем.

Ухвалою суду від 23.06.2008 р., за клопотанням позивача, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, зупинено провадження у справі № 6/268 до розгляду справи № 8/142.

Ухвалою суду від 06.05.2010 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 14.06.2010 p.

14.06.10 р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 1 059 120,76 грн., а саме: 829 749,8 грн. боргу, 166 774,98 грн. пені, 26 278,92 грн. інфляційних та трьох процентів річних у розмірі 36 317,06 грн.

09.09.2010 р. Господарським судом м. Києва у справі № 6/268 прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. у справі №6/268 апеляційну скаргу ЗАТ "Джурбі Вотер Тех" на рішення господарського суду м. Києва від 09.09.2010р. залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 09.09.2010 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011р. у справі №6/268 касаційну скаргу ЗАТ "Джурбі Вотер Тех" задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2010р. скасовано, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. скасовано, справу № 6/268 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2011р. (суддя Морозов С.М.) прийнято справу № 6/268 до провадження з присвоєнням справі номеру 6/268-25/39, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфалайнком" та призначено судове засідання на 22.03.2011 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2011р. передано справу № 6/286-25/39 за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалою від 22.04.2011р. Господарський суд Київської області прийняв справу № 6/268-25/39 до свого провадження та присвоїв їй номер 6/268-25/39-14/069-11, розгляд справи призначив на 11.05.2011 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2011 р. передано справу № 6/268-25/39-14/069-11 за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2011р. прийнято справу №6/268-25/39-14/069-11 до провадження суддею Картавцевою Ю.В., справі присвоєно номер №6/268-25/39-14/069-11-59/107, розгляд справи призначено на 20.07.2011р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.09.2011р. у справі №6/268-25/39-14/069-11-59/107, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011р. позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2012р. у справі №6/268-25/39-14/069-11-59/107 касаційну скаргу ТОВ «Джурбі Вотер Тех»задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011р. у справі №6/268-25/39-14/069-11-59/107 та рішення суду м. Києва від 21.09.2011р. у справі №6/268-25/39-14/069-11-59/107 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

14.02.2012р. за результатом повторного автоматичного розподілу матеріали справи №6/268-25/39-14/069-11-59/107 передано на новий розгляд судді Палію В.В.

У зв'язку з наведеним, ухвалою від 16.02.2012р. справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В., справі присвоєно номер №6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012, розгляд справи призначено на 28.02.2012р.

27.02.2012р. судом одержано клопотання від позивача про здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 28.02.2012р. клопотання судом задоволено.

27.02.2012р. судом одержано клопотання від позивача про здійснення виклику у судове засідання третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфалайнком", шляхом розміщення повідомлення у засобах масової інформації.

У судовому засіданні 28.02.2012р. клопотання судом не задоволено, оскільки згідно офіційно одержаного судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 27.02.2012р. адресою місцезнаходження третьої особи зазначено: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 68-А, кімната 1. Копія ухвали суду від 16.02.2012р. направлена третій особі на вказану адресу, проте, кореспонденція повернута до суду, за відсутності адресата за зазначеною адресою. Як передбачено положеннями ст. 64 ГПК України, у разі відсутності сторони за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, вважається, що ухвала вручена належним чином. Суд не зобов'язаний встановлювати місце фактичного знаходження юридичної особи, у випадку, якщо таке місцезнаходження відрізняється від офіційно розміщеної інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

27.02.2012р. судом одержано клопотання від позивача про витребування відомостей з Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва щодо персоніфікованого обліку ТОВ "Альфалайнком" за 2004 та 2005 роки, з метою обґрунтування вимог позивача про стягнення заборгованості та підтвердження виконання робіт саме позивачем.

У судовому засіданні 28.02.2012р. розгляд вказаного клопотання перенесено судом на наступне судове засідання.

27.02.2012р. судом одержано письмові пояснення від позивача, відповідно до яких позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи 28.02.2012р. відкладено.

У судовому засіданні 13.03.2012р. судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування відомостей з Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва щодо персоніфікованого обліку ТОВ "Альфалайнком" за 2004 та 2005 роки, оскільки, з огляду на наявні у матеріалах справи документи, потреба у даних доказах, для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню у даній справі -відсутня.

Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просить поставити питання щодо того, хто саме виконував роботи, вартість яких є предметом позовних вимог.

Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, так як дане питання підлягає вирішенню, шляхом огляду судом первинних документів. І лише за результатом огляду останніх можуть виникнути питання, які потребують спеціальних знань. Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи документи, потреба у призначенні судової будівельно-технічної експертизи -відсутня.

У судовому засіданні 13.03.2012р. судом оголошено перерву до 20.03.2012р. для надання можливості представнику відповідача підготувати письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 07.02.2012р. у справі №6/268-25/39-14/069-11-59/107.

13.03.2012р. через відділ діловодства судом одержано заяву від позивача про збільшення розміру позовних вимог, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача 829 749,80грн. заборгованості, 166 774,98грн. -пені, 30 344,69грн. - збитків від інфляції, 77 918,06грн. -3%річних за період з лютого 2005року по 01 лютого 2012року.

У судовому засіданні 20.03.2012р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні 20.03.2012р. представник позивача надав суду копію відповіді Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва від 16.03.2012р. №1058/04 із клопотанням про залучення останнього до матеріалів справи.

Вказаний документ за клопотанням представника позивача з резолюцією судді долучений судом до матеріалів справи та переданий для подальшої реєстрації до канцелярії суду.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивач не виконував роботи, склад та вартість яких зазначена в актах виконаних робіт з жовтня 2004року по лютий 2005р., адже, у зазначений період роботи виконувались іншим підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфалайнком», копії угод та відповідних актів з яким містяться у матеріалах справи.

Представник позивача в усних поясненнях просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи у судові засідання не з'являвся.

У судовому засіданні 20.03.2012р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторони повідомлені про дату складення повного рішення -21.03.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2004р. між Дочірнім підприємством "Джурбі Вотер Тех", правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство "Джурбі Вотер Тех", правонаступником якого, у свою чергу, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Джурбі Вотер Тех" (замовник, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ"(підрядник, позивач по справі) був укладений договір підряду № 14/03-04.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати на свій ризик, власними силами чи з залученням третіх юридичних і фізичних осіб комплекс робіт з реконструкції будівлі, розташованої за адресою: с. Хотів, Київська обл., Києво - Святошинський район по вул. Енергетиків, 1.

Відповідно до п. 1.2 договору замовник зобов'язався прийняти й оплатити виконані підрядником роботи, а також відшкодувати вартість матеріалів, використаних підрядником при виконанні робіт, у порядку, передбаченому ст. 2 договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість робіт по реконструкції будівлі розраховано згідно додатку № 1 до договору та становить 840 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Остаточну вартість робіт замовник по узгодженню з підрядником визначає не пізніше 30.06.04р. шляхом підписання відповідного додатку до цього договору уповноваженими особами обох сторін (п. 2.2 договору).

Згідно п. 2.3 договору оплата за передбачені даним договором роботи здійснюється замовником за етапами робіт шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до п. 2.4 договору підставою для розрахунків за етапами робіт, які наведені у додатку №1, є акти здачі-прийому робіт за цим договором, підписані уповноваженими особами обох сторін.

За період квітень 2004 року - квітень 2005 року підрядник надав замовнику на підписання акти виконаних робіт на суму з урахуванням коригування у розмірі 1667749,80 грн., замовником були підписані акти за період з квітня по вересень 2004 р. на суму 1017620,40 грн. Акти виконаних робіт за жовтень, листопад 2004р., січень, лютий 2005р. не підписані замовником та не повернуті.

За виконані підрядником роботи замовником було проведено часткову оплату на суму 838000,00 грн. протягом березня 2004 р. -квітня 2005 р., що не заперечується сторонами спору.

06.05.05 р. замовник листом №31 повідомив підрядника про свої зауваження до виконаних робіт.

Підрядником було складено акти № 1 та № 2 корегування робіт, якими зменшено їх вартість на 31678,40 грн.

18.05.05р. підрядник направив замовнику лист № 18-05-05 - вимогу підписати акти виконаних робіт за період з листопада 2004 р. по лютий 2005 р. та розрахуватися за виконані роботи та повідомив про зменшення їх вартості.

23.06.05р. підрядник листом № 23-06-05 направив замовнику претензію з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 829 749,80 грн. до 08.07.05 р. Докази направлення претензії містяться в матеріалах справи.

Оскільки роботи на суму 829 749,80грн. відповідачем не оплачені, позивач, як підрядник, звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за фактично виконані роботи в розмірі 829 749,8 грн., 219 209 грн. пені, 7 136 грн. інфляційних та трьох процентів річних у розмірі 36 317 грн. згідно ст. 625 ЦК України.

07.02.08р. позивачем подано заяву про зміну позовних вимог (збільшення розміру штрафних санкцій), а саме, вимоги заявлено про стягнення 883 311, 58 грн., з яких: 829 749, 8 грн. основної заборгованості, 1208, 92 грн. пені, 36317, 06 грн. -3% річних, 16035, 8 грн. -інфляційні нарахування за період з лютого 2005 р. по грудень 2007 р.

14.06.10р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме, вимоги заявлено про стягнення 1 059 120, 76 грн., з яких 829 749, 80 грн. основної заборгованості, 166 774, 98 грн. пені, 36 317, 06 грн. -3% річних, 26 278, 92 грн. -інфляційні нарахування за період з лютого 2005 р. по червень 2010 р.

13.03.2012р. через відділ діловодства судом одержано заяву від позивача про збільшення розміру позовних вимог, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача 829 749,80грн. заборгованості, 166 774,98грн. -пені, 30 344,69грн. - збитків від інфляції, 77 918,06грн. -3%річних за період з лютого 2005року по 01 лютого 2012року.

У судовому засіданні 20.03.2012р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначаючи наступне.

Договір підряду № 14/03-04 від 16.03.2004 р. не можна вважати укладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов.

Зокрема, згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

В даному випадку не було затверджено проектно-кошторисну документацію, що встановлено відділом містобудування Києво-Святошинської районної адміністрації та перевіркою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Києво-Святошинської районної адміністрації (постанова про накладення штрафу від 06.12.05 р. №556).

Також договір не містить умови про випадки, за яких замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні робіт, що є порушенням ст. 850 ЦК України; договір не містить порядок прийняття замовником виконаної роботи в порушення ст. 853 ЦК України.

Договір не містить вимог щодо якості робіт на порушення ст.ст. 857, 859 ЦК України; не визначено, хто має застрахувати об'єкт будівництва згідно ст. 881 ЦК України; не встановлено гарантійного строку щодо збудованого об'єкту на порушення ст. 884 ЦК України.

За таких обставин сторони не досягли згоди по всіх істотних умовах, що дає підстави для висновку про неукладення договору згідно ст. 181 ГК України.

Крім того, відповідач посилається на те, що позивач не виконував роботи, склад та вартість яких зазначена в актах виконаних робіт з жовтня 2004 р. по лютий 2005 р., оскільки відповідач як замовник не підписував вказані акти.

Відповідач стверджує, що роботи фактично виконувалися іншим підрядником, а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфалайнком», із яким відповідачем було укладено договір підряду №8/2005-9п від 03.03.2005р.

Якщо навіть припустити, що позивач виконував вказані роботи, то він мав попередити відповідача як замовника про збільшення їх вартості, що ним зроблено не було на порушення ст. 877 ЦК України.

У постанові Вищого господарського суду України від 07.02.2012 р. в якості підстав для скасування судових рішень по справі та скерування справи на новий розгляд зазначено ті обставини, що суди помилково взяли до уваги факти, встановлені у рішенні по справі №2/257 про визнання недійсним договору підряду № 14/03-04, пославшись на їх преюдиційність для даної справи, оскільки лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиційності. Крім того, судами не було виконано вказівки, викладені у постанові ВГСУ від 10.11.2010р., а саме, не надано оцінки чи підписувався додаток до договору відповідно до п. 2.2 договору підряду № 14/03-04, тобто, не з'ясовано остаточної вартості робіт; не надано оцінки доводам відповідача про те, що роботи, оплату яких вимагає позивач, виконувались не ним, а третьою особою -ТОВ "Альфалайнком"; не надано оцінки висновку судової будівельно-технічної експертизи відносно обсягу робіт, актам виконаних робіт, хто саме виконував ці роботи та на яку суму виконані роботи.

З огляду на висновки вказаної постанови сторони надали додаткові пояснення, згідно яких -

Позивач посилається на те, що ТОВ "Альфалайнком" не виконувало будівельно-монтажні роботи, зазначені в акті виконаних робіт за квітень 2005 р., оскільки вказане товариство не мало ліцензії на здійснення будівельно-монтажних робіт, вказаних в актах, не мало працівників для виконання таких робіт, не знаходиться за місцем реєстрації, виготовлення акту у версії комплексу АВК 2006 року станом на квітень 2005 р. неможливе, оскільки такої програми не існувало. Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.10 р. по справі №8/142 встановлений факт виконання впродовж квітня 2004-лютого 2005 років позивачем підрядних робіт відповідно до проекту реконструкції будівлі під склади та офісні приміщенні, про що позивачем щомісячно складалися акти виконаних робіт;

Відповідач посилається на те, що позивач не виконував роботи, склад та вартість яких зазначена в актах виконаних робіт з жовтня 2004року по лютий 2005р., адже, у зазначений період роботи виконувались іншим підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфалайнком», копії угод та відповідних актів з яким містяться у матеріалах справи.

Представник третьої особи у судові засідання не з'являвся, письмових пояснень по суті спору третьою особою не надано. Направлена кореспонденція на адресу місцезнаходження третьої особи повернута до суду з відміткою поштової установи про те, що підприємство за даною адресою не знаходиться. Інша адреса фактичного місцезнаходження третьої особи суду невідома.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими у частині та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Укладений сторонами спору договір № 14/03-04 від 16.03.2001р. є договором будівельного підряду.

Факт того, що даний договір є укладеним, тобто, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2006р. у справі №20/257 за позовом ЗАТ «Джурбі Вотер Тех» до ТОВ «Далекий Схід ТПТ», яким відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору підряду № 14/03-04 від 16.03.2004р. (вказане рішення набрало законної сили).

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому, згідно ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Суд зазначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами та несуть процесуальні обов'язки сторін спору (крім обмежень, що передбачені ст. 27 ГПК України), проте, при цьому, не мають статусу позивача або відповідача по справі, тобто, не є сторонами спору.

Таким чином, рішення у справі №20/257 прийнято між тими ж сторонами спору (Закритим акціонерним товариством «Джурбі Вотер Тех»- правонаступником якого є ТОВ «Джурбі Вотер Тех»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Далекий Схід ТПТ»), отже, встановлений факт того, що договір підряду № 14/03-04 є укладеним має преюдиційне значення для справи №6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012 та не потребує повторного доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 3 ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт . Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (ст. 877 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим . Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Проаналізувавши умови п. 2.1 договору підряду, Умови договірної ціни, яка є додатком до договору, суд приходить до висновку, що вартість робіт у розмірі 840 000,00грн. є приблизним кошторисом, так як сторони у п.2.2 домовились уточнити приблизний кошторис, шляхом підписання відповідного додатку до договору.

Проте, матеріали справи не містяться підписаного сторонами спору додатку до договору, у якому було б погоджено остаточну вартість робіт. На вимогу суду підписаного додатку до договору сторонами спору не надано.

Отже, остаточна вартість робіт сторонами спору не погоджена.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що погоджений сторонами спору приблизний кошторис складає 840 000,00грн. з ПДВ.

Доказів на підтвердження того, що підрядник до виконання додаткових робіт своєчасно повідомив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису матеріали справи не містять. Також, матеріали справи не містять доказів того, що додаткова угода №1 від 25.06.2004р. про зміну і доповнення до договору підряду, яка не підписана відповідачем, була вручена відповідачу для підписання до початку виконання додаткових робіт на суму 816000,00грн. (яка зазначена у додатковій угоді №1).

Отже, підрядник, в силу вимог ст. 844 ЦК України зобов'язаний був виконати договір підряду за ціною, яка встановлена договором (840 000,00грн. з ПДВ). В іншій частині, роботи виконувалися підрядником на власний ризик без обов'язку замовника їх оплати.

При цьому, замовник зобов'язаний оплатити ті роботи (в частині перевищення суми приблизного кошторису), які ним прийняті.

Порядок передання та прийняття робіт визначений в статті 882 Цивільного кодексу України. Так, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У матеріалах справи містяться підписані сторонами спору Акти приймання виконаних підрядних робіт за період з квітня по вересень 2004 р. на суму 1017620,40 грн. Вказані Акти складені за формою КБ-2в у відповідності до наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві". Також, матеріали справи містять Акти № 1 та № 2 корегування робіт, якими зменшено їх вартість на 31678,40 грн. Безпосередньо підписаний сторонами спору Актів приймання виконаних підрядних робіт за період з квітня по вересень 2004 р. стосується Акт №2 на суму 15584,40грн.

Щодо посилання відповідача на те, що роботи, оплату яких вимагає позивач, виконувались не позивачем, а третьою особою по справі, суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження факту виконання робіт згідно непідписаних відповідачем Актів виконаних робіт, позивач посилається на надіслані відповідачу для підписання Акти виконаних робіт за жовтень, листопад 2004р., січень, лютий 2005р.

Проте, жодних інших належних та допустимих доказів того, що роботи виконувались саме ним (первинні документи) позивач не надав.

Висновок №98 судової будівельно-технічної експертизи від 16.11.2007р. суд не приймає як належний та допустимий доказ у справі, оскільки експертизою не було встановлено перелік та обсяг робіт, що виконувалися у спірний період підрядником та не надано відповіді, хто саме виконував ці роботи.

Третя особа представника у судове засідання не направила, відповідно, у суду також відсутня можливість з'ясувати обґрунтованість доводів відповідача із дослідженням оригіналів первинних документів.

Враховуючи те, що первинні документи на підтвердження виконання робіт за непідписаними відповідачем Актами не надані позивачем, а також, у суду відсутня можливість оглянути первинні документи третьої особи по справі, суд не вбачає підстав для призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Суд також приймає до уваги, що будинок прийнятий в експлуатацію у березні 2005 р., і станом на час прийняття судового рішення експлуатується протягом шести років, що виключає можливість шляхом призначення судової експертизи з'ясувати обставини, що не були з'ясовані під час проведення попередньої судової експертизи, зокрема, щодо переліку та обсягу робіт, які виконувались у спірний період та безпосереднього виконавця таких робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем прийняті, відповідно підлягають оплаті роботи згідно з Актами приймання виконаних підрядних робіт за період з квітня по вересень 2004 р. на суму 1017620,40 грн. Суд враховує здійснене позивачем корегування згідно Акту №2 на суму 14570,40грн., оскільки вказана сума стосується обсягів тих робіт, які виконані безпосередньо за підписаними актами (електромонтажні роботи, по яким було здійснено корегування у Акті №2 на суму 1014,00грн. не були передбачені у підписаних Актах приймання виконаних підрядних робіт за період з квітня по вересень 2004 р.).

Відповідачем було проведено часткову оплату на суму 838000,00 грн. протягом березня 2004 р. -квітня 2005 р., що не заперечується сторонами спору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 165050,00грн. (1017620,40грн. -14570,40грн. -838 000,00грн. = 165050,00грн.) за виконані позивачем, прийняті відповідачем, але не оплачені роботи.

Згідно п. 2.3 договору оплата за передбачені даним договором роботи здійснюється замовником за етапами робіт шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до п. 2.4 договору підставою для розрахунків за етапами робіт, які наведені у додатку №1, є акти здачі-прийому робіт за цим договором, підписані уповноваженими особами обох сторін.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобов'язання із здійснення оплати у договорі не встановлений, суд виходить з того, що претензія від 23.06.2005р. (яка направлена відповідачу 23.06.2005р. згідно фіскального чеку №2968) містить вимогу підрядника здійснити оплату робіт до 08.07.2005 р.

Отже, період прострочення виконання зобов'язання відповідачем у розмірі 165050,00грн. починається з 09.07.2005р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Умовами п. 6.1 Договору передбачено, що у випадку порушення замовником термінів оплати вартості робіт, чи у випадку неповної оплати їх вартості, замовник сплачує підряднику пеню за вказані порушення в розмірі 0,1% від невиплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10 відсотків від суми Договору.

Згідно з розрахунком суду сума пені, нарахована на суму боргу 165050,00грн., за період прострочення з 09.07.2005р. по 08.01.2006р. (п. 6 ст. 232 ГК України) складає 15663,92грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду 3% річних за період прострочення з 09.07.2005р. по 01.02.2012р. (як визначено у розрахунку позивача) складають 32 544,24грн., збитки від інфляції за період прострочення з липня 2005р. по лютий 2012р. (як визначено у розрахунку позивача) складають 184 856,20грн. Проте, з урахуванням того, що суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, збитки від інфляції підлягають задоволенню за розрахунком позивача у розмірі 30 344,69грн.

За наведених обставин, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими у частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джурбі Вотер Тех" (08171, Київська обл., Києво- Святошинський район, с. Хотів, вул. Енергетиків, буд. 1, код 31956383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ" (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 12, оф. 7, код 30552790) 165050,00грн. - основного боргу, 15663,92грн. -пені, 32 544,24грн. -3% річних, 30 344,69грн. -збитків від інфляції, 2436,03грн. -державного мита, 26,02грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя В.В. Палій

Дата складення повного тексту рішення -21.03.2012р.