Постанова

від 04.12.2012 по справі 6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Алєєвої І.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року та на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року у справі№ 6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ", м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Джурбі Вотер Тех", с. Хотів, Київська обл. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Альфалайнком", м. Київ простягнення 1 059 120,76 грн.

за участю представників:

позивача: Михаловський М.К. -ген. директор (протокол заг.зборів №5 від 22.08.03р.);

Гончарова М.В. -представник (дов.б/н від 21.08.2012 року);

Кибальник А.Р. -представник (дов.б/н від 28.11.2012 року);

відповідача: Поляк О.В. -представник (дов.б/н від 03.12.2012 року);

третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Джурбі Вотер Тех" про стягнення 1 092 411,8 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 14/03-04 від 16.03.2004 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2010 року (суддя Ковтун С.А.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 856 028,72 грн. заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 36 317,06 грн. 3% річних, 166 774,98 грн. пені та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року (судді: Пашкіна С.А. -головуючий, Зеленін В.О., Синиця О.Ф.), апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Джурбі Вор Тех" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року у справі №6/268 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011 року (судді: Поляков Б.М., Коваленко В.М., Короткевич О.Є.) касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Джурбі Вотер Тех" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2010 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року у справі № 6/268 скасовано. Справу № 6/268 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року по справі № 6/268-25/39-14/069-11-59/107 (суддя Картавцева Ю.В.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Джурбі Вотер Тех" 829 749,80 грн. основного боргу, 26 278,92 грн. інфляційних збитків, 166 774,98 грн. пені, 36 317,06 трьох процентів річних, 10 591,21 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року (судді: Отрюх Б.В., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Джурбі Вотер Тех" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2011 у справі № 6/268-25/39-14/069-11-59/107 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2012 року (судді: Запорощенко М.Д., Акулова Н.В., Владимиренко С.В.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року та рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року у справі № 6/268-25/39-14/069-11-59/107 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року у справі № 6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012 (суддя:Палій В.В.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Джурбі Вотер Тех" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ" 165 050,00грн. - основного боргу, 15 663,92грн. -пені, 32 544,24грн. - 3% річних, 30 344,69грн. -збитків від інфляції, 2436,03 грн. -державного мита та 26,02 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року (судді: Сулім В.В., Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року у справі №6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані частковою обґрунтованістю позовних вимог, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ", м. Київ звернулося з касаційною до Вищого господарського суду України в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року, рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року у справі у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від товариство з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ", надійшло до Вищого господарського суду України клопотання про забезпечення гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами, в якому заявник просив суд забезпечити гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (відео- та звукозапис); допустити у судове засідання по справі журналіста (представника Засобу масової інформації) Литвиненка Євгена, який буде здійснювати відеозапис судового процесу та журналіста Пумпу Антона Мирославовича, який буде присутнім у якості вільного слухача.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлене клопотання, та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення даного клопотання заперечував.

З приводу вказаного клопотання колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Відповідно до статті 4-4 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частинами 2, 4 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

Враховуючи заперечення представника відповідача проти заявленого клопотання, відсутність належних технічних умов для проведення відеозапису, судова колегія заявлене клопотання задовольнила в частині фіксування судового процесу системою технічного запису судового засідання "СРС Феміда" та в частині допуску у судове засідання журналістів у якості вільних слухачів.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги та доводи касаційної скарги, просили її задовольнити, прийняті у справі судові акти скасувати, посилаючись на їх не відповідність вимогам закону, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача, у судовому засіданні, проти касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а прийняті судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.03.2004 року між дочірнім підприємством "Джурбі Вотер Тех" (правонаступник -закрите акціонерне товариство "Джурбі Вотер Тех") (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ" (підрядник) був укладений Договір підряду № 14/03-04, предметом якого є зобов'язання підрядника за завданням замовника виконати на свій ризик, власними силами чи з залученням третіх юридичних і фізичних осіб комплекс робіт з реконструкції будівлі, розташованої за адресою: с. Хотів Київської області, Києво-Святошинського району по вул. Енергетиків, 1, а зобов'язанням замовника є прийняття й оплата виконаних підрядником робіт, а також відшкодування вартості матеріалів, використаних підрядником при виконанні робіт, у порядку, передбаченому ст. 2 Договору. (стаття 1 Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість робіт по реконструкції будівлі розраховано згідно додатку № 1 до договору та становить 700 000,00 грн., крім того ПДВ -140 000,00 грн., загальна вартість Договору складає 840 000,00 грн.

Згідно п. 2.2. договору, остаточну вартість робіт замовник по узгодженню з підрядником визначає не пізніше 30.06.04р. шляхом підписання відповідного додатку до цього договору уповноваженими особами обох сторін.

Оплата за передбачені даним договором роботи здійснюється замовником за етапами робіт шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок підрядника. (п.2.3. договору)

Відповідно до п. 2.4 договору підставою для розрахунків за етапами робіт, які наведені у додатку №1, є акти здачі-прийому робіт за цим договором, підписані уповноваженими особами обох сторін.

У випадку порушення замовником термінів оплати вартості робіт, чи у випадку неповної оплати вартості робіт, замовник сплачує підряднику пеню за вказані порушення в розмірі 0,1% від невиплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10 % від суми договору. (п.6.1. Договору)

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини на підставі укладеного договору будівельного підряду.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 844 Цивільного кодексу України Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період квітень 2004 року - квітень 2005 року підрядник надав замовнику на підписання акти виконаних робіт на суму з урахуванням коригування у розмірі 1 667 749,80 грн., замовником в свою чергу були підписані акти за період з квітня по вересень 2004 р. на суму 1 017 620,40 грн. Акти виконаних робіт за жовтень, листопад 2004р., січень, лютий 2005р. не були підписані замовником; замовником було проведено часткову оплату виконаних робіт на суму 838 000,00 грн. протягом березня 2004 р. -квітня 2005 р., що не заперечується сторонами спору.

06.05.2005 року замовник листом №31 повідомив підрядника про свої зауваження до виконаних робіт; підрядником було складено акти № 1, № 2 корегування робіт, якими було зменшено вартість робіт на 31 678,40 грн.; 18.05.2005р. підрядник направив замовнику лист № 18-05-05, в якому просив підписати акти виконаних робіт за період з листопада 2004 р. по лютий 2005 р. та розрахуватися за виконані роботи та повідомив про зменшення їх вартості. 23.06.2005р. підрядник листом № 23-06-05 направив замовнику претензію з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 829 749,80 грн. до 08.07.2005 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що остаточна вартість робіт сторонами не погоджена; сторонами погоджений приблизний кошторис на суму 840 000 грн. з ПДВ, тому підрядник зобов'язаний був виконати договір підряду за ціною, яка встановлена договором, а саме за ціною 840 000,00 грн. з ПДВ. В іншій частині, роботи виконувалися підрядником на власний ризик без обов'язку замовника їх оплати, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що підрядник до виконання додаткових робіт своєчасно повідомив замовника про необхідність перевищення кошторису; додаткова угода №1 від 25.06.2004року про зміну і доповнення до договору підряду не підписана відповідачем.

Судами встановлено, що матеріали справи містять підписані сторонами спору акти приймання виконаних підрядних робіт за період з квітня по вересень 2004 р. на суму 1 017 620,40 грн.; матеріали справи містять Акти № 1 та № 2 корегування робіт, якими зменшено їх вартість на 31 678,40 грн. судами враховано здійснене позивачем корегування згідно Акту №2 на суму 14 570,40 грн., оскільки вказана сума стосується обсягів тих робіт, які виконані безпосередньо за підписаними актами.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідачем було проведено часткову оплату виконаних робіт на суму 838 000,00 грн. протягом березня 2004 року-квітня 2005 року, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 165 050,00 грн. (1 017 620,40 грн. -14 570,40 грн. -838 000,00 грн.) за виконані позивачем роботи.

Оскільки відповідач вчасно не розрахувався за виконані позивачем роботи з підряду, в наслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 165 050,00 грн. суди попередніх інстанцій дійшли висновку, в порядку ст. 611 Цивільного кодексу України з урахуванням п.6.1 договору підряду та ст.625 Цивільного кодексу України, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 15 663,92 грн., 32 544, 24 грн. -3% річних, 30 344,69 грн. -збитків від інфляції.

Суди попередніх інстанцій не прийняли як належний та допустимий доказ висновок судової будівельно-технічної експертизи від 16.11.2007 року №98, оскільки експертиза не може встановити повний перелік та об'єми робіт, які виконувалися підрядником при реконструкції будинку №1 по вул. Енергетиків в с.Хотові Києво-Святошинського району та не встановлює, хто саме виконував ці роботи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ", м. Київ.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ", м. Київ залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року у справі №6/268-25/39-14/069-11-59/107-20/82-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

І.В.Алєєва