Рішення

від 15.03.2012 по справі 47/342

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/342 15.03.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - ЛТД"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське"

Про стягнення 784 160,24 грн. збитків

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Зубчевський В.Д. -представник за довіреністю

В судовому засіданні 15.03.2012 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 784 160,24 грн. збитків, а також відшкодування державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 було порушено провадження у справі № 47/342, розгляд справи було призначено на 18.10.2011.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.10.2011 та 03.11.2011 розгляд справи відкладено до 03.11.2011. та до 15.11.2011 відповідно.

В судовому засіданні 15.11.2011 судом оголошено перерву до 13.12.2011.

12.12.2011 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав додаткові пояснення по справі, у яких зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2011 у справі № 38/261 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське" до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - ЛТД", а саме визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.09.2011 в тій частині , в якій він порушує права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське", а саме в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Олімп - ЛТД" земельних ділянок, на яких знаходиться тротуарний майданчик позавача у справі № 38/261.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 провадження у справі № 47/342 було зупинено до вирішення повязаної господарської справи № 38/261 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське" до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - ЛТД" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.09.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2012 було поновлено провадження у справі № 47/342 та призначено розгляд справи на 15.03.2012.

Позивач в судове засідання 15.03.2012 представників не направив, причин неявки не повідомив. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав.

Суд, враховуючи те, що в матеріалах справи наявні пояснення позивача щодо предмету спору, представник позивача в судових засіданнях по справі також надавав суду пояснення щодо предмету спору, а відтак з метою дотримання строків розгляду спору, вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги позивача мотивовані тим, що між ним та Київською міською радою на підставі рішення від 29.04.2010 № 639/4077 «Про передачу ТОВ «Олімп-ЛТД»земельної ділянки для обслуговування закладу громадського харчування на вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва»було укладено договір оренди земельної ділянки від 17.09.2010, згідно якого позивачу було передано у строкове користування земельну ділянку площею 0,0844 га з цільовим призначенням -для реконструкції, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування по вул. Хрещатик, 23 у м.Києві. Позивачем було сплачено у якості орендної плати загалом 784 160,24 грн. за період з жовтня 2010 по липень 2011 року. Позивач у позові наголошував на тому, що у зв'язку з тим, що відповідач своїми діями перешкоджав позивачу у користуванні земельною ділянкою за період з жовтня 2010 по липень 2011 року, а в подальшому вказане рішення Київради було визнано протиправним та скасовано, а відтак позивач просив суд сягнути з відповідача 784 160,24 грн. збитків.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.03.2012 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у їх задоволенні відмовити. У письмовому відзиві відповідач в обгрунтування заперечень на позов посилався на те, що згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2011 № 2а-18838/10/2670 було задоволено позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету із земельних ресурсів визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 29.04.2010 № 639/4077 «Про передачу ТОВ «Олімп-ЛТД»земельної ділянки для обслуговування закладу громадського харчування на вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва», а відтак відповідачем жодним чином збитків в сумі 784 160,24 грн. позивачу не завдавалось.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2010 Київською міською радою було прийнято рішення № 639/4077 «Про передачу ТОВ «Олімп-ЛТД»земельної ділянки для обслуговування закладу громадського харчування на вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва», згідно якого прийнято рішення про передачу позивачу в короткострокову оренду земельну ділянку площею 0,0844 га по вул.. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва.

17.09.2010 між Київською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 15.10.2010 за № 82-6-00602 у книзі державної реєстрації договорів), згідно якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.04.2010 № 639/4077, за Актом приймання -передачі передає, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) на 1 рік земельну ділянку площею 0,0844 га по вул.. Хрещатик, 23 у м.Києві (кадастровий номер 8 000 000 000:76:032:0040) (п. 1.1, 2.1), річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 11,25 відсотків від її нормативної грошової оцінки (п. 4.2).

Відповідно до платіжних доручень № 22 від 17.03.2011 на суму 369 932,39 грн., № 39 від 13.05.2011 на суму 81 257,90 грн., № 48 від 30.05.2011 на суму 81 257,90 грн., № 50 від 15.06.2011 на суму 185,56 грн., № 59 від 24.06.2011 на суму 89 349,69 грн., № 67 від 25.07.2011 на суму 81 257,90 грн., № 76 від 29.08.2011 на суму 81 258,90 грн., позивачем на користь Київської міської ради було перераховано загалом 784 160,24 грн. в якості орендної плати по договору від 17.09.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2011 № 2а-18838/10/2670 було задоволено позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету із земельних ресурсів до Київської міської ради, треті особи ТОВ «Олімп-ЛТД», ТОВ «Київське», а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 29.04.2010 № 639/4077 «Про передачу ТОВ «Олімп-ЛТД»земельної ділянки для обслуговування закладу громадського харчування на вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва».

Постанова суду мотивована зокрема тим, що на території земельної ділянки, виділеної ТОВ "Олімп - ЛТД" знаходиться тротуарний майданчик ТОВ «Київське», яке протягом кількох років є користувачем цієї земельної ділянки та з яким щороку, включно до 2010 р., укладалися договори оренди ділянки для розміщення тротуарного майданчика. При цьому, Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища був оформлений паспорт на розміщення зазначеного майданчика. Крім того, у 2003 році було розроблено Містобудівне обґрунтування розміщення тротуарного майданчика ТОВ «Київське». 10.10.2003 Архітектурно-містобудівною радою був затверджений дизайн-проект тротуарного майданчика Т0В «Київське»(справа Ж 03/126к). У 1998 році між ТОВ «Київське»та Управлінням охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища підписані охоронні зобов'язання по збереженню пам'яток архітектури, зведених за проектом архітекторів О.І. Малиновського та О.В. Власова в 1951-1954 роках.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2011 постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2011 № 2а-18838/10/2670 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.2011 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2011 № 2а-18838/10/2670 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2011 -залишено в силі.

Також, згідно рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2011 в справі № 38/261 було задоволено позов ТОВ «Київське»до Київської міської ради та ТОВ «Олімп-ЛТД», а саме: визнано частково недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.09.2010, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Олімп-ЛТД" в частині передачі ТОВ "Олімп-ЛТД" земельних ділянок по вул. Хрещатик, 23, у м. Києві площею 83,2 кв. м. та 49,5 кв. м., на яких розташований тротуарний майданчик ТОВ "Київське".

Рішення суду мотивоване тим, що ТОВ "Київське" правомірно на орендованих у Печерської районної в м. Києві ради земельних ділянках побудував, тривалий час використовував та використовує на даний час тротуарний майданчик.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2011 в справі № 38/261 скасовано повністю, а провадження у справі № 38/261 -припинено.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 в частині припинення провадження у справі № 38/261 мотивована тим, що оспорюваний у справі № 38/261 договір оренди від 17.09.2010 укладений між Київською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ «Олімп-ЛТД», як орендарем, припинився 17.09.2011 у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, та на новий строк продовжений не був, а тому на час винесення у справі рішення від 24.11.2011 предмет спору припинив своє існування.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки в сумі 784 160,24 грн., під якими позивач розуміє грошові кошти, які були ним перераховані на користь Київської міської ради у якості орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 17.09.2010, який припинив свою дію 17.09.2011 у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, та на новий строк продовжений не був, що встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 в справі № 38/261.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, зокрема платіжні доручення про сплату позивачем на користь міського бюджету коштів в сумі 784 160,24 грн. встановив, що вказані грошові кошти були перераховані позивачем у якості орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 17.09.2010 в сумі 784 160,24 грн., зазначені кошти не є збитками в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України, оскільки не є втратами позивача, який зазнав їх у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також не є витратами, які позивач зазнав або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також не є і доходами, які позивач міг би реально одержати.

До того ж, доказів вини відповідача у завданні позивачу збитків в сумі 784 160,24 грн. -не надано, як не надано і доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та понесенням позивачем збитків в сумі 784 160,24 грн., які сплачені позивачем як орендні платежі на користь міського бюджету.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем в позовній заяві не були наведені обставини, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог про відшкодування збитків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 784 160,24 грн. збитків - не є обґрунтованою та законною, не була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які були сплачені позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата складання повного тексту рішення -20.03.2012